Освіта. Інноватика. Практика
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Напрями розвитку здоров’язбережувальної компетентності педагогічних працівників щодо створення безпечного освітнього середовища(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Бабкова Олена; Васильченко Лілія; Стадниченко Кіра; Babkova Olena; Vasylchenko Liliia; Stadnychenko KiraУ статті розглянуто наукові праці щодо формування та розвитку здоров'язбережувальної компетентності педагогів; здійснено аналіз сутності понять «здоров'язбережувальна компетентність учителя», «безпечне освітнє середовище». На підставі метааналізу результатів моніторингового дослідження «Професійна компетентність педагогічних працівників щодо створення безпечного і здорового освітнього середовища в закладах освіти Запорізької області» зроблено припущення про рівень сформованості у педагогів системи знань, умінь та навичок щодо створення безпечного середовища в закладі освіти. Актуалізовано питання безпеки учасників освітнього процесу в сучасних реаліях, зокрема в умовах воєнного стану. Досліджено основні аспекти здоров’язбережувальної діяльності педагогів початкової та базової школи, проаналізовано рівень їхньої поінформованості щодо грантових можливостей, командної взаємодії у реалізації антибулінгових програм, організації освітнього процесу в умовах дистанційного та очного навчання. Виявлено низьку обізнаність педагогів щодо трансформації освітнього середовища; моделювання та проведення онлайн-уроків з гнучкою структурою, дотриманням санітарно-гігієнічних вимог, активною взаємодією суб'єктів освітнього процесу. Авторами запропоновано варіанти вдосконалення освітнього процесу в контексті безпеки та здоров’язбереження. Зокрема, обґрунтовано необхідність підвищення рівня обізнаності педагогів щодо грантової діяльності, впровадження системних тренінгів із реалізації компетентнісного підходу, активного навчання, онлайн-викладання та командної взаємодії. Визначено перспективні напрями подальших досліджень: з'ясування ефективності запропонованих заходів; вивчення мотивації педагогів до реалізації активного навчання, можливостей розвитку їхньої здоров’язбережувальної компетентності в системі післядипломної освіти, а також розроблення стратегій із формування безпекової культури учасників освітнього процесу в умовах сучасних викликів.Документ Цілісна природничо-наукова картина світу та цілісний світогляд в контексті реалізації STEM-освіти: філософське підґрунтя розуміння сутності цих понять(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Гребінь Світлана; Hrebin SvitlanaМетою статті є переосмислення педагогічних аспектів формування цілісної природничо-наукової картини світу та цілісного світогляду школярів у контексті реалізації STEM-освіти, установлення зв’язку даної проблематики з філософією, акцентування уваги на філософському підґрунті розуміння сутності цих понять. Розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена на період до 2027 року. STEM-освіта – це популярний напрям в освіті, який охоплює природничі науки, технології, технічну творчість та математику. Одним з основних завдань у процесі цього є формування цілісної природничо-наукової картини світу та цілісного світогляду у здобувачів освіти. Ці завдання займають не останнє місце в контексті реформування української освіти. Реалізація STEM-освіти відбувається на чотирьох рівнях (початковий, базовий, профільний, вищий / професійний), залежно від вікових особливостей дітей. Провідний принцип STEM-освіти – це інтеграція, яка дозволяє здійснювати технологізацію освітнього процесу, трансформацію змісту, обсягу, методологічних засад навчального матеріалу предметів природничо-математичного циклу, сприяє баченню цілісної природничо-наукової картини світу та формуванню цілісного наукового світогляду здобувача освіти. Основні підходи в контексті реалізації STEM-освіти – інтегративний і трансдисциплінарний; велика роль відводиться якісному викладанню математики – ґрунтовному і послідовному; інтегруються всі види освіти – формальна, неформальна, інформальна. Поняття «цілісна природничо-наукова картина світу» та «цілісний світогляд» не нові в науковому знанні, філософія давно розкрила їх сутність, ці поняття мають глибоке філософське підґрунтя. Філософія допомагає збагачувати та уточнювати світоглядні погляди, формує високу філософсько-світоглядну культуру особистості.Документ Коучинговий підхід до формування meta-skills «співпраці» зі штучним інтелектом(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Миценко Валерій; Стежко Юрій; Mytsenko Valerii; Stezhko YuriiПотужні зрушення у галузі інформаційних технологій постали перед університетською освітою України проблемою формування покоління, спроможного до етичного керівництва штучним інтелектом. Нова технологічна реальність потребує й навичок більш масштабного ґатунку, ніж soft skills. Такі навички цілком виправдано дефінюються як «meta-skills нової епохи». У статті здійснені теоретичні та методичні дослідження з формування meta-skills за коучинговою технологією. Освітній коучинг визнаний ефективним за результатами піднесення людських чеснот на рівень, недоступний жодній технології. Методично коучинг відбувається через діалоги на кшталт сократівських, в процесі яких встановлюються довірчі стосунки між коучем та здобувачем знань. За фахово організованого тренінгу студент на ментальному рівні постає ситуативним однодумцем коуча в орієнтації на певну конкретну мету та набуває професійних рекомендацій з нетворкінгу як способу її досягнення. Коучинг в більшій мірі стосується не теоретичної фахової підготовки, а формування лідерських якостей, похідних від п’яти «талантів», визначених фундатором концепту meta-skills М. Ноймайером. За освітнього коучингу meta-skills формуються в парадигмі переваг автентичного інтелекту над машинним, зверхності людини над технологіями. Фахова освіта сполучається з навичками етичного керівництва технологічними помічниками, асистентами у сфері діяльності. П’ять «талантів» meta-skills, які покликані гармонізувати стосунки студента зі штучним інтелектом, дозволять оптимально розподілити функції штучного та автентичного інтелектів, за функціонального поєднання яких досягається ефект синергії в соціальній та професійній самореалізації. Відзначається відповідність коучингової технології принципу персоналізації траєкторії студентоцентрованого навчання. Виказані положення мають сприяти практичній реалізації коучингу як засобу формування meta-skills в університетській освіті. У висновках зазначається необхідність поновлення досліджень meta-skills, здобутих за технологією коучингу на основі узагальнення практик їх застосування.Документ Відкриті освітньо-наукові інформаційні системи як засіб моніторингу вебсайту наукової установи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Новицька Тетяна; Іванова Світлана; Кільченко Алла; Novytska Tetiana; Ivanova Svitlana; Kilchenko AllaУ статті здійснено процес добору освітньо-наукових інформаційних систем відкритого доступу і виокремлено їхні основні наукометричні показники щодо проведення моніторингу наукової установи. Мета дослідження – визначення засобів відкритих освітньо-наукових інформаційних систем і аналіз їх можливостей використання для проведення моніторингу вебсайту наукової установи щодо розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників. Завданням дослідження є здійснення моніторингу вебсайту наукової установи на прикладі Інституту цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України з використанням відкритих освітньо-наукових інформаційних систем: вітчизняної наукометричної бази «Бібліометрика української науки», міжнародного сервісу Scilit, електронної соціальної мережі LinkedIn та популярного відеохостингу YouTube. Здійснений моніторинг засвідчує, що комплексне застосування обраних вебсистем забезпечує отримання різних ключових показників, таких як: кількість і типи публікацій, кількість цитувань, індекс Гірша (h-index) у системах Google Scholar, Scopus і WoS, ранжування наукових установ та авторів, а також статистичні дані щодо кількості користувачів і переглядів сторінок вебресурсів наукових установ та ін. Розглянуті системи можуть бути рекомендовані для моніторингу вебресурсів вітчизняних наукових установ з метою відстеження показників впливовості і цитованості наукової продукції, а також для формування позитивного іміджу освітніх організацій. Висновки статті акцентують на важливості розвитку цифрової компетентності наукових працівників для продуктивної діяльності наукових установ. Подальші дослідження повинні фокусуватися на створенні сучасних навчальних програм та аналізі міжнародного досвіду в цій сфері. Отримані результати можуть стати в нагоді працівникам наукових установ, які прагнуть покращити свою діяльність в цифровому середовищі.Документ Показники змагальної діяльності та психофізіологічні особливості елітних борців(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Тропін Юрій; Романенко Вячеслав; Бойченко Наталя; Tropin Yurii; Romanenko Viacheslav; Boichenko NataliaУ сучасному спорті вищих досягнень все більшу увагу приділяють аналізу показників змагальної діяльності та психофізіологічних характеристик спортсменів. Особливо це актуально для видів спорту, що потребують не лише сили та витривалості, але й високого рівня психоемоційної стійкості, швидкості реакції та здатності до прийняття рішень у стресових умовах, що дало підставу для проведення дослідження. Проведено відеоаналіз 50 сутичок та оцінку психофізіологічних особливостей 10 елітних борців греко-римського стилю. Результати дослідження дозволили визначити показники змагальної діяльності та психофізіологічні особливості елітних борців. Кластерний аналіз дозволив визначити три групи борців. Борці першої групи мають найкращі показники змагальної діяльності, які пов’язані з атаками в партері. Мають розвинуте сприйняттям простору, середню частоту рухів, відносно низькі складні реакції та недостатній рівень короткочасної зорової пам’яті. У борців другої групи спостерігаються найнижчі показники змагальної діяльності, але ці борці показали високу ефективність атаки в стійкі та загальну середню результативність, що дає їм можливість перемагати в сутички. Вони мають розвинуту короткочасну зорову пам’ять, високу частоту рухів, середню складну реакцію та володіють навичками щодо швидкого прийняття рішень. Борці третьої групи, в основному, мають середні показники змагальної діяльності, високу результативність дій в стійкі. Ці борці мають сприйняття простору, розвинуту короткочасну зорову пам’ять, високий рівень складних реакцій та відносно низьку швидкість прийняття рішень. Практичне застосування отриманих результатів є основою для розробки тренувальних завдань для елітних борців з урахуванням їх особливостей.Документ Виклики нормативно-правового забезпечення фізичного виховання здобувачів загальної середньої освіти в умовах Нової української школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Омельяненко Інна; Омельяненко Володимир; Omelianenko Inna; Omelianenko VolodymyrУ сучасних умовах реформування загальної середньої освіти нормативно-правове забезпечення набуває особливого значення як дороговказ перетворень в Новій українській школі та зведення правил для послуговування учасниками освітнього процесу. Втім, імплементація концептів Нової української школи у педагогічну діяльність подекуди відгукується викликами для нормативно-правового забезпечення, що регулюють освітню реформу. В статті піднято проблему забезпечення нормативно-правовою базою концептуальних засад Нової української школи для їх ефективної реалізації у практиці фізичного виховання школярів. У результаті аналізу та узагальнення нормативно-правових актів, порівняння їх нормативних положень, компаративного аналізу правових документів, їх системного аналізу для встановлення звʼязків між концептам Нової української школи та окремими правовими нормами, було встановлено окремі виклики нормативно-правового забезпечення фізичного виховання в закладах загальної середньої освіти. Серед них: невідповідність де-яких положень нормативно-правового забезпечення Нової української школи, контраверсійність цілепокладання освітньої галузі «Фізична культура», недостатня правова підтримка окремих концептів реалізації принципу академічної свободи, недостатня розробленість компетентнісного змісту освіти. Для їх вирішення необхідно привести у відповідність окремі твердження у різних нормативно-правових актах, що регулюють одні і ті ж питання шкільної освіти з фізичної культури, синхронізувати окремі нормативно-правові положення освітньої галузі «Фізична культура» з засадничими положеннями Нової української школи, підтримати концептуальні положення Нової української школи розробкою нормативного забезпечення для їх впровадження, удосконалювати та уточнювати чинні нормативно-правові положення для досягнення результатів у реформуванні шкільної освіти.Документ Інформаційно-цифрова компетентність сучасного учителя(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Петренко Сергій Іванович; Петренко Людмила Вікторівна; Вернидуб Галина; Petrenko Serhii Ivanovych; Petrenko Liudmyla Viktorivna; Vernydub HalynaСтаття піднімає актуальні питання інформаційно-цифрової компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу для забезпечення освітнього процесу. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та їх впровадження в навчальний та виховний процеси зумовлюють необхідність переосмислити традиційні підходи до професійних компетентностей сучасного педагога та його адаптації до нових викликів інформаційного суспільства. У статті розглянуто компоненти інформаційно-цифрової компетентності необхідні сучасному педагогічному працівнику, які враховують структуру та зміст інформаційних технологій і мають бути використані для їх якісної реалізації в професійній діяльності учителя. Складові компоненти інформаційно-цифрової компетентності виділені при аналізі сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень у галузі застосування інформаційно-цифрових технологій в освітньому процесі. За основу було взято існуючи положення рамок цифрових компетентностей та концептуальних засад, зокрема Концептуальні засади реформування середньої школи (Нова українська школа) «Рамки цифрової компетентності для громадян України» (DigComp 2.1), «Європейські рамки цифрової компетентності педагогічних працівників» (DigCompEdu) та «Професійного стандарту вчителя» в Україні. Інформаційно-цифрова компетентність має чотири взаємопов’язані компоненти: знання, уміння та навички, комунікація та відповідальність і автономність. Детально розкрито зміст кожного компонента з урахуванням специфічних особливостей використання інформаційних технологій в освітньому процесі. У статті виконано аналіз структури та змісту кожної із компонент інформаційно-цифрових компетентностей, зокрема, детально розкрито необхідні знання та уміння і навички в області інформаційних технологій та підвищення вимог до цифрової грамотності та етичної відповідальності в сфері академічної доброчесності. Зроблено висновок стосовно важливості інформаційно-цифрової компетентності для успішного виконання своїх професійних обов’язків.Документ Аналіз виконання підйому спортсмена закріпленою вірьовкою у практиці гірського туризму(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Риженко Дар'я; Григорович Антон; Мулик Катерина; Ryzhenko Daria; Hryhorovych Anton; Mulyk KaterynaЗапропонована робота присвячена питанням розробки теоретичного обґрунтування системи класифікації різних способів підйому спортсмена закріпленою вірьовкою. Специфіка змагань з гірського туризму визначає необхідність існування чіткої класифікації способів виконання підйому спортсмена. Існування такої класифікації яка охоплює всі можливі способи виконання підйому закріпленою вірьовкою виключає можливість отримання штрафних балів пов'язаних з порушеннями тактики виступу спортсмена на дистанції. З огляду на те, що на даний час відсутні такі критерії оцінювання способів підйому, виникає необхідність проведення досліджень у цій галузі. Метою роботи є забезпечення можливості розробки логічної та прозорої системи класифікації всіх теоретично можливих способів підйому. В якості основного інструменту для виконання поставленої задачі пропонується використання розробленого алгоритму послідовності дій при виконанні одиничного циклу підйому спортсмена. Розроблений алгоритм виконання технічних дій описує фізичні принципи протікання одиничного циклу підйому. Запропонований у роботі алгоритм дає змогу об'єктивно оцінити і класифікувати весь комплекс технічних дій, які необхідно виконати для здійснення одиничного циклу підйому. Також для опису техніки виконання підйому у якості основних критеріїв оцінювання запропоновано використовувати спосіб створення «основного зусилля підйому», і спосіб створення «основного зусилля блокування переміщення». Визначено, що зв'язок фіксуючого пристрою закріпленого на опорній вірьовці до тіла спортсмена умовно відноситься до однієї з трьох можливих груп «рука», «груди» або «нога» спортсмена. На підставі отриманих даних запропоновано укрупнену класифікацію способів підйому, в основу якої покладено спосіб створення основних зусиль. Запропонована у статті система класифікації способів підйому охоплює всі теоретично можливі способи підйому по вірьовці з використанням двох фіксуючих пристроїв. Це дає можливість проведення подальшої роботи з вироблення чіткої системи класифікації способів підйому спортсмена закріпленою вірьовкою.Документ Використання техніки «Лялька-Персона» для громадянського виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Степанова Наталя; Stepanova NataliaСучасні реформи в українській освіті стосуються й таких її ланок, як дошкільна та початкова освіта. Зміни в осмисленні процесу формування та розвитку особистості дитини неможливі без використання інноваційних підходів, методик та технік. Однією з таких є «Лялька-Персона». Авторка доводить, що успішність у освітньому процесі дітей старшого дошкільного й молодшого шкільного віку залежить від доцільності обраних методик і практик та ціленаправленого впливу на самих здобувачів. Звернено увагу, що ігровий підхід є основним у роботі, як із дітьми дошкільного віку, так і перших класах молодшого шкільного. Тому обрана техніка поєднує гру з розвитком, навчанням та вихованням. Підкреслено, що методика «Лялька-Персона» є водночас, як психологічною, адже безпосередньо впливає на розвиток особистості дитини, так і педагогічною, оскільки закладає базові розуміння про права, норми та правила поведінки в суспільстві, чим впливає на рівень громадянського виховання. Ураховуючи, що головним персонажем техніки є лялька, вона, як ніяка інша іграшка, є природною й традиційною в житті дитини. Українська культура гри в ляльки сягає глибокої давнини. Здавна в українських родинах використовували ляльки-мотанки, в’язанки, як обереги від злих сил чи хвороб, й головним чином, іграшки, які навчали соціальним нормам. Найважливіше завдання гри з лялькою полягає в тому, щоб познайомити дитину з багатогранністю соціокультурного світу, навчити комунікувати, взаємодіяти з однолітками та дорослими, пояснити важливість норм і правил поведінки, розвивати емпатію. Доведено, що використання техніки «Лялька-Персона» позитивно впливає на рівень громадянського виховання дитини. Авторка наводить кілька практичних кейсів, як приклад роботи в цій техніці. Й зазначає, що обрана ігрова форма, без тиску й примусу, сприяє створенню власного соціального капіталу для кожної дитини, який у майбутньому стане основою для розвитку її громадянськості та загалом сприятиме реалізації в усіх сферах життєдіяльності.Документ Динаміка результативності українських спортсменів, що спеціалізуються у стрільбі з пневматичного пістолета на національному рівні(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Хіменес Христина; Антонов Сергій; Ємчик Богдан; Загарук Ірина; Khimenes Khrystyna; Antonov Serhii; Yemchyk Bohdan; Zaharuk IrynaЯкісна підготовка спортсменів у стрільбі з пневматичного пістолета можлива лише після проведеного детального та ґрунтовного аналізу характеристик стрільби. Досягнення високого спортивного результату складається з вдалого поєднання усіх видів підготовки. Послідовність поєднання засобів для удосконалення буде залежати від характеристик, які було піддано аналізу. Підготовка спортсменів у групі попередньої базової підготовки спрямована на формування якісних умінь техніко-тактичної майстерності в обраному виді спорту, тобто міцного фундаменту для подальшого підвищення спортивної майстерності. Підготовка стрільців з пневматичного пістолета важкий та насичений підготовчий процес. Проведення навчально-тренувального заняття відбувається відповідно до науково-методичного забезпечення і регламентується сучасними правилами змагань. Якісною стороною кожного заняття є виконання передбаченого завдання та досягнення високих спортивних результатів. Підбір засобів і методів відбувається на підґрунті проведеного відповідним чином аналізу результатів змагальної діяльності. Встановлено, що найбільш сильні взаємозв’язки виявлені між результатом та розташуванням влучань у горизонтальній площині, менш сильні взаємозв’язки виявлені між результатом та розташуванням влучань у вертикальній площині. В такому разі під час удосконалення спортивної майстерності стрільців потрібно звернути увагу на процес обрання засобів для підготовки, відповідно до отриманих результатів аналізу. Ми зафіксували дуже слабкий взаємозв’язок у 50%–67% стрільців, слабким взаємозв’язок у 17%–28%, середня сила взаємозв’язку встановлено у 6%–17%, та сильний взаємозв’язок у 6% спортсменів, серед досліджуваних характеристик. Взаємозв’язок змінювався відповідно до характеристик підготовленості спортсменів, відповідно до зосередження уваги на техніці виконання пострілу.Документ Promising Areas of the Physical Culture Masters’ Training in Ukraine and Poland(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Yaqin Chen; Яцинь ЧеньTraining specialists in physical culture and sports is an essential element of state policy to develop a healthy society and achieve high sports results. In the context of active European integration processes, a comparative analysis of the systems for training sports professionals in Ukraine and neighboring European countries, in particular Poland, is of specific relevance. This review highlights the current state of training of masters of sports in both countries, identifies standard and distinctive features, and outlines promising directions for developing such training in the context of European integration and modern challenges. The need to modernize the educational process in physical culture and sports by modern requirements and standards has been proven. The need to develop a model for innovative professional training for masters of physical culture and sports based on strategic partnerships between the state, public sports organizations, science, education, and business has been substantiated. It has been revealed that the promising areas of training for masters of sports in Ukraine and Poland are the introduction of dual education, which allows combining theoretical training with practical training; integration of digital technologies, in particular, the use of online platforms and mobile applications; strengthening the practical component of learning and deepening interactive teaching methods; development of international cooperation and exchange of experience, activation of academic mobility; adaptation of training programs to the needs of the labor market and international standards. For Ukraine, the transition from an extensive sports development model to an innovative one is especially relevant, along with the formation of fundamentally new economic foundations and the search for organizational and legal forms of functioning in physical culture and sports.Документ Рухливі ігри в системі професійної підготовки студентів спеціальності 017 фізична культура і спорт(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Чередниченко Інна; Чухланцева Наталія; Напалкова Тетяна; Cherednychenko Inna; Chukhlantseva Nataliia; Napalkova Tetiana«Рухливі ігри» – навчальна дисципліна основного компоненту освітньої програми спеціальності 017 Фізична культура і спорт, яка вивчається на другому курсі освітнього рівня бакалавр. Дисципліна займає важливе місце в системі професійної підготовки вчителів фізичної культури і тренерів з виду спорту, тому що рухливі ігри застосовуються як основний або допоміжний засіб у навчально-виховному, навчально-тренувальному і оздоровчо-рекреаційному процесі. Концепція курсу «Рухливі ігри» полягає у системному викладанні матеріалу, який сприяє формуванню у здобувачів знань та навичок щодо підбору, організації і проведення рухливих ігор з різними віковими категоріями в урочній і позаурочній формі організації занять та становленню студентів у професійній галузі. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми спеціальності 017 Фізична культура і спорт студенти отримують у результаті вивчення навчальної дисципліни «Рухливі ігри» загальні і фахові компетентності та компетентності освітньої програми. Програма з дисципліни складається з трьох змістовних модулів, зміст вивчення яких передбачений під час аудиторної і самостійної роботи. Закріплення і вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок отриманих при вивченні дисципліни здійснюється на старших курсах на спортивно-педагогічних дисциплін, при проходженні практики та при написанні курсових і дипломних робіт. Залежно від формату проведення занять є особливості застосування методів навчання. При проведенні занять в обох форматах застосовувалися і словесні, і практичні, і методи експрес-контролю, відмінність яких була в їх змісті. Наочні, творчі і проблемно-пошукові методи застосовувалися тільки в онлайн-форматі. По закінченню вивчення курсу «Рухливі ігри», студенти отримують теоретичні знання та практичні навички, які застосовують в подальшій професійній діяльності.Документ Methodological Foundations for the Development of Economics Bachelor Professional Competence Based on Stem Education(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Wen Zhang; Вень ЧжанThe development of future economic professional competence in STEM education is based on the synthesis of various (pedagogical, psychological, and technological) approaches aimed at forming comprehensive knowledge, practical skills, and innovative thinking. Modern approaches to the training of bachelors require significant changes, as they must meet the requirements of the labor market and technological trends. Therefore, STEM education can become the basis for modernizing the training of bachelors in economics, in which competency-based, activity-based, and interdisciplinary approaches will allow students to develop the knowledge and skills necessary for the successful performance of professional tasks. The article substantiates that the competence approach is a step required in response to the challenges of the digital age, as it develops the ability to work in the conditions of the fourth industrial revolution to develop an innovative economy. It is shown that the activity approach, combined with the principles of STEM education, creates a powerful mechanism for forming professional competence of future bachelors of economics. It allows not only the effective transfer of knowledge but also the formation of practical skills, professional thinking, and the ability to continuously improve, which can become drivers of innovative economic development. It has been proved that the interdisciplinary approach allows training specialists of a new type who have not only deep economic knowledge but also the ability to apply the tools of exact sciences and technologies to analyze and solve complex professional problems. The results of implementing this approach will contribute to the training of competitive specialists who can become drivers of the innovative development of society. By using such approaches, universities can not only improve the educational experience for their students but also promote the development of a skilled workforce capable of navigating the intricacies of the global economy.Документ Сутнісні характеристики позашкільної діяльності: американський контекст(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna Anatoliivna; Латишев Володимир Сергійович; Latyshev Volodymyr SerhiiovychУ статті проаналізовано сутнісні характеристики позашкільної діяльності в американському контексті. Наголошено на відсутності загальноприйнятого визначення поняття «позашкільна діяльність». У результаті аналізу наукової літератури визначено, що значення терміна «позанавчальний/позашкільний» зазвичай трактується як інтуїтивно зрозуміле та/або пояснювалося за допомогою описових характеристик, як у вигляді конкретних видів діяльності, так і через їхні риси. Подано узагальнюючі таблиці зарубіжних наукових розвідок з описовими характеристиками позашкільної діяльності та визначення/опис позашкільної діяльності в мережі інтернет, які вказують на значну варіативність як у природі, так і в обсязі позашкільної діяльності, а також, що позашкільна діяльність відбувається поза класом або звичайною навчальною програмою, є як академічною, так і неакадемічною, є добровільною або факультативною. Запропоновано робоче визначення поняття «позашкільна діяльність» як академічна або неакадемічна діяльність, яка проводиться поза межами школи або під егідою школи, але відбувається поза звичайним часом навчальних занять і не є частиною навчальної програми, не передбачає оцінювання та є добровільною з боку здобувача освіти. Подано класифікацію якісних позашкільних програм у США, за якою усі позашкільні програми поділяються на три основні групи, незалежно від того, чи спрямована програма на академічне покращення, чи на безпеку/розвиток молоді: академічні, розважальні та культурні. На основі аналізу, синтезу й узагальнення існуючих даних щодо позашкільної діяльності та позашкільних програм у США, виокремимо три виміри у структурі позашкільних програм у США, а саме: 1) інфраструктура – ресурси програми, практика управління персоналом та адміністрування програми; 2) партнерство – співпраця зі школою, сім'ями та громадами; 3) програма/практика – якісні компоненти, стратегії та заходи програми.Документ До проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури у закладах вищої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Шукатка Оксана; Конох Анатолій; Мосейчук Юрій; Борисевич Леся; Shukatka Oksana; Konokh Anatolii; Moseichuk Yurii; Borysevych LesiaУ статті розглянуто особливості формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури, які здобувають фах у закладах вищої освіти. Акцентовано на важливості розвитку ефективної професійної комунікації як складової професійної підготовки. Дано визначення поняття комунікативної компетентності у педагогічному контексті, згідно з яким, комунікативна компетентність є однією з ключових складових педагогічної майстерності фахівця фізичної культури, яка включає здатність ефективно використовувати мовні та невербальні засоби спілкування для досягнення певних цілей у професійному середовищі. Надано характеристики комунікативної компетентності, яка включає: володіння мовленнєвими засобами; здатність до активного слухання; емоційний інтелект; толерантність до різних поглядів; навички вирішення конфліктів. Висвітлено основні аспекти формування комунікативних навичок майбутніх фахівців фізичної культури у закладах вищої освіти. Серед них: особистісно орієнтований підхід, міжкультурна комунікація, інтерактивні методи навчання, цифрова комунікація. Наголошено, що у процесі підготовки майбутніх фахівців фізичної культури важливо створити умови для розвитку комунікативних навичок, а саме: вдосконалення мовних навичок, розвиток емоційного інтелекту, міждисциплінарна співпраця з фахівцями інших сфер, використання зворотного зв'язку від учнів, колег і батьків, практична підготовка. Розкрито, що розвиток комунікативної компетентності у майбутніх фахівців фізичної культури є процесом, що вимагає постійної практики та самовдосконалення, що дозволяє покращити якість навчання та тренувань, створити позитивну атмосферу в колективі та серед учнів Використання інтерактивних методів, практичної підготовки, цифрових технологій та особистісно орієнтованого підходу дозволяє ефективно формувати цю компетентність. Підсумовано, що комунікативна компетентність є необхідною умовою успішної професійної реалізації майбутнього фахівця фізичної культури. Її формування має бути інтегрованим у загальну систему професійної підготовки у ЗВО.Документ Емоційний інтелект учителя як чинник результативності освітнього процесу в умовах воєнного стану(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Малихін Олександр; Ліпчевська Інна; Malykhin Oleksandr; Lipchevska InnaУ статті досліджується значення емоційного інтелекту вчителя як одного з чинників забезпечення якості освітнього процесу, особливо в умовах воєнного стану. Аналізуються сутність емоційного інтелекту педагога, його вплив на емоційний стан учнів, мотивацію до навчання, успішність адаптації до складних соціальних і психологічних обставин. Наголошується, що розвиток емоційного інтелекту вчителя сприяє створенню підтримувального освітнього середовища, забезпечує психологічну безпеку учнів і допомагає їм долати стресові ситуації. Окреслено зв’язок між рівнем емоційного інтелекту вчителів і їхньою здатністю до конструктивної комунікації, управління класом, підтримки дисципліни та формування довірливих стосунків з учнями. Наведено результати сучасних міжнародних і вітчизняних досліджень, які підтверджують, що педагоги з розвиненим емоційним інтелектом демонструють вищий рівень професійної ефективності, здатні знижувати рівень конфліктності в класі, а також запобігати емоційному вигоранню. За результатами аналізу нормативних документів, що регулюють професійну діяльність педагогів, публікацій українських науковців у галузі педагогіки протягом останніх п’яти років, відгуків учнів, учителів і батьків щодо наявних освітніх (навчальних) втрат і потенційних можливостей їх мінімізації виокремлено суперечності між існуючими вимогами до рівня розвитку емоційного інтелекту вчителів і реальним станом їхньої підготовки в закладах освіти. У статті обґрунтовується необхідність запровадження системних заходів для розвитку емоційного інтелекту вчителів на рівні підготовки майбутніх педагогів, а також у межах програм підвищення кваліфікації. Запропоновано перспективні напрями подальших досліджень, що охоплюють розроблення й упровадження методичних рекомендацій для розвитку емоційного інтелекту вчителів, адаптацію зарубіжного досвіду й оцінювання ефективності відповідних освітніх ініціатив.Документ Взаємозв`язок показників змагальної діяльності та психофізіологічних реакцій у кваліфікованих борців(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Мартинюк Юрій; Мулик Катерина; Бойченко Наталя; Джерелій Валерій; Середа Наталія; Martyniuk Yurii; Mulyk Kateryna; Boichenko Natalia; Dzherelii Valerii; Sereda NataliiaУ сучасних умовах високої щільності змагального календаря, зростання рівня суперництва та інтенсивності тренувальних навантажень зростає потреба у комплексному підході до підготовки кваліфікованих борців. Особливого значення набуває вивчення психофізіологічних особливостей спортсменів, які безпосередньо впливають на ефективність їх змагальної діяльності, що дало підставу для проведення дослідження. Проведено відеоаналіз 80 сутичок та оцінка психофізіологічних реакцій 16 кваліфікованих борців. Результати дослідження дозволили визначити показники змагальної діяльності та психофізіологічних реакцій (оцінка простих і складних сенсомоторних реакцій та специфічних сприйнять) кваліфікованих борців. На основі результатів кореляційного аналізу встановлено, що найбільша кількість значущих взаємозв’язків спостерігається між показниками змагальної діяльності та простими реакціями (7 взаємозв’язків), потім з специфічними сприйняттями (6 взаємозв’язків) та складними реакціями (4 взаємозв’язків). Отримані результати виявили низку недоліків досліджуваних спортсменів і дозволив встановити, що в плануванні тренувальних навантажень необхідно підвищити вимоги до рівня розвитку спеціальної працездатності борців з урахуванням міри прояви психофізіологічних реакцій в умов змагальної діяльності. Швидкість сенсомоторних реакцій, стійкість уваги, рівень функціонального стану нервової системи та здатність до швидкої адаптації до стресових умов суттєво впливають на ефективність техніко-тактичних дій у сутичках. Подальші дослідження будуть спрямовані на виявлення впливу різних видів спортивної підготовленості на показники змагальної діяльності у кваліфікованих борців за допомогою статистичних аналізів.Документ Роль освіти та гігієни у забезпеченні соціальних детермінант здоров’я(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Міхеєнко Олександр Іванович; Зайцев Володимир; Башавець Наталія; Ємець Анатолій; Скріннік Євгенія; Жамардій Валерій; Mikheienko Oleksandr Ivanovych; Zaitsev Volodymyr; Bashavets Nataliia; Yemets Anatolii; Skrinnik Yevheniia; Zhamardii ValeriiУ статті розглядаються фактори освіти та гігієни як важелі впливу на формування соціальних детермінант здоров’я, що визначають рівень добробуту, поведінкові звички, ризик захворюваності, тривалість життя. На основі аналізу сучасних наукових даних обґрунтовано тісний взаємозв’язок між рівнем освіти, соціально-економічним статусом людини та її здоров’ям. Акцентовано увагу на глибокому взаємозв’язку між освітою, дотриманням гігієнічних норм, добробутом та станом здоров’я. Доведено, що освітнє середовище відіграє критично важливу роль у фізичному, психічному та соціальному розвитку особистості. Розкривається значення освітніх інституцій як ресурсу, який має широкий спектр можливостей для зменшення соціальної нерівності, формування здоров’язбережувальної поведінки, створення умов для повноцінного психосоматичного розвитку дітей і молоді. Наголошується, що школа не лише виконує освітню функцію, а й є середовищем безпеки, соціального і психологічного захисту дітей, особливо вразливих категорій. Розкривається роль вчителя як посередника у забезпеченні умов для здорового способу життя і профілактики захворювань. Приділено увагу впливу гігієнічних умов, якості навчального середовища, освітніх програм, участі батьків у навчальному процесі, а також значенню раннього розвитку дітей. Обґрунтовується важливість комплексного міжсекторального підходу до реалізації державної політики з метою створенню необхідних соціальних умов для забезпечення справедливості, добробуту, громадського здоров’я. Освіта і гігієна розглядаються як потужні чинники формування суспільного здоров’я, які мають бути інтегровані в усі рівні освітньої системи з урахуванням вікових і соціокультурних особливостей. Запропоновано спектр завдань, напрямів змістового наповнення освітніх програм, покликаних забезпечити соціальні детермінанти здоров’я залежно від вікових періодів, рівнів та типів закладів освіти.Документ Використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях в контексті академічної доброчесності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Семеніхіна Олена Володимирівна; Різник Вячеслав; Шамоня Володимир Григорович; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Riznyk Viacheslav; Shamonia Volodymyr HryhorovychШтучний інтелект (ШІ) сьогодні має великий потенціал для прискорення наукових досліджень, підвищення продуктивності, допомоги у формулюванні гіпотез, дизайні експериментів і аналізі великих даних. Водночас науковці зауважують, що існують ризики зниження глибини розуміння проблеми, надмірної зосередженості на автоматизації алгоритмів, а також етичні проблеми у викладі наукових результатів (плагіат, власність на результати, достовірність). Тому ефективне використання ШІ вимагає не лише міждисциплінарної співпраці, глибокого розуміння методології, а й розробки політик і стандартів для відповідального застосування ШІ при здійсненні наукового пошуку. Стаття має за мету проаналізувати наявні підходи до регулювання використання ШІ у наукових журналах на прикладі галузі освіти. В межах статті вирішуються такі завдання: (1) аналіз політик використання ШІ журналів, індексованих у Scopus і Web of Science як лідерів наукової думки та редакційної політики; (2) огляд практик використання ШІ українських наукових видань в галузі освіти; (3) порівняльний аналіз підходів журналів до політики використання ШІ, їх переваг та недоліків; (4) формування рекомендацій для фахових видань України щодо редакційної політики використання ШІ, яка враховуватиме баланс між інноваціями та академічною етикою. За результатами аналізу автори пропонують проєкт редакційної політики використання ШІ для українських наукових журналів у галузі освіти, де описані відповідальність за авторство, допустимі практики використання ШІ, вимоги до розкриття використання ШІ та відповідальність і доброчесні практики наукової роботи. Обґрунтовано, що редакційна політика має включати механізми перевірки доброчесності, зокрема через аналіз наукових текстів на предмет ознак машинного генерування, ознайомлення авторів із принципами етичного використання ШІ та впровадження стандартів академічної етики у зв’язку з новими технологічними викликами. Рекомендовано підвищення кваліфікації редакторів і рецензентів щодо розпізнавання текстів, створених із використанням ШІ, а також опанування ними принципів етичної оцінки таких рукописів.Документ Штучний інтелект як засіб створення і реалізації індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Чайка Володимир; Ярощук Ірина; Chaika Volodymyr; Yaroshchuk IrynaУ дослідженні представлено системне бачення потенціалу технологій штучного інтелекту у сфері створення й реалізації індивідуальних програм розвитку для дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти. Основна увага зосереджена на функціональних можливостях інтелектуальних систем як інструментів аналітичного супроводу, персоналізації освітніх впливів, координації командної взаємодії та підтримки прийняття педагогічних рішень. У роботі запропоновано авторську концепцію поетапної інтеграції ШІ в цикл роботи з індивідуальною програмою розвитку, що охоплює діагностування, проєктування, адаптацію навчального контенту, моніторинг освітніх результатів і їхню аналітичну інтерпретацію. Сформульовано дві педагогічні моделі: процесуальну (що деталізує логіку функціонування ШІ на різних фазах реалізації ІПР) та рольову (що висвітлює взаємодію алгоритмічних і людських рішень із розмежуванням функцій і відповідальності). Наукова новизна полягає у виокремленні окремих функцій ШІ в контексті інклюзивного супроводу: аналітичної, генеративної, адаптивної, діагностично-моніторингової та координаційної. У дослідженні систематизовано практичні приклади застосування інтелектуальних рішень у сфері індивідуального навчання, зокрема використання чат-ботів, генераторів освітніх програм, інструментів для мовленнєвого зворотного зв’язку та систем навчальної аналітики. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення цифрових рішень підтримки інклюзивного освітнього середовища, розроблення методичних рекомендацій для педагогів, оновлення змісту програм підвищення кваліфікації та впровадження інноваційних підходів до міждисциплінарної взаємодії в інклюзивному просторі. Запропонована модель має потенціал бути адаптованою до систем підтримки прийняття педагогічних рішень у цифрових екосистемах освіти.