Освіта. Інноватика. Практика
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Психолінгвістичні особливості формування лексичної компетентності майбутніх учителів у навчанні англійської мови як другої іноземної з використанням технологій штучного інтелекту(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бейгер Ірина; Beiher IrynaУ цій статті розглядаються психолінгвістичні характеристики розвитку лексичної компетентності майбутніх учителів, які вивчають англійську мову як другу іноземну з використанням технологій штучного інтелекту (ШІ). Дослідження зосереджено на припущенні, що засвоєння лексики в багатомовному навчальному контексті визначається взаємодією когнітивних процесів, попереднього мовного досвіду, дидактичної підтримки та цифрового навчального середовища. Крім того, висвітлюється, як інструменти на основі ШІ розширюють доступ до автентичних мовних матеріалів і таким чином збільшують різноманітність контекстуального використання слів у процесі навчання. Аналіз показує, що процеси пам'яті, семантичні зв’язки та міжмовні впливи відіграють значну роль у зберіганні, обробці та використанні нових лексичних одиниць. Міжмовна інтерференція є особливо актуальною, оскільки раніше вивчені мови можуть як полегшувати, так і перешкоджати засвоєнню нової іноземної мови. Водночас, було виявлено, що структура ментального лексикону багатомовних студентів є динамічною та залежить від рівня володіння мовою, мови навчання та когнітивних факторів. Ще одним напрямком дослідження є дидактична роль генеративних інструментів ШІ. Результати демонструють, що навчальні середовища з інтеграцією ШІ, завдяки адаптивному зворотному зв'язку, інтерактивності та персоналізації можуть сприяти активному засвоєнню лексичного матеріалу, підвищувати мотивацію до навчання та зменшувати мовну тривожність. Водночас, у дослідженні наголошується, що ефективне використання таких технологій можливе лише у поєднанні з чітким педагогічним керівництвом. У дослідженні підведено підсумок, що технології ШІ слід розглядати не лише як технічний інструмент, а й як психолінгвістичний посередник у процесі навчання. Його інтеграція в підготовку майбутніх учителів іноземних мов створює сприятливі умови для ефективного формування лексичної компетентності в багатомовному контексті.Документ Професійна підготовка фахівців у галузі права на рівні доктора філософії в країнах ЄС: зміст та структура освітніх програм(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бордюгова Леся; Bordiuhova LesiaУ статті здійснено аналіз змісту та структури освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії у галузі права, що реалізуються в закладах вищої освіти країн Європейського Союзу. Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення сучасних тенденцій розвитку докторської підготовки правників у контексті інтеграції Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору, а також необхідністю використання позитивного зарубіжного досвіду в процесі модернізації національної системи підготовки наукових кадрів. У межах дослідження проаналізовано особливості організації та змістового наповнення окремих докторських програм у галузі права, зокрема програм «Доктор філософії з господарського права» (Франція), «Доктор філософії з європейського та міжнародного права» (Чеська Республіка) та «Доктор філософії з права» (Італія). Встановлено, що підготовка докторів філософії у галузі права в університетах ЄС характеризується високим рівнем дослідницької спрямованості, міждисциплінарністю та орієнтацією на формування здатності до самостійної наукової діяльності. Значна увага приділяється розвиткові методологічної культури дослідника, аналітичного мислення, навичок академічної комунікації, публікаційної активності та міжнародної наукової співпраці. З’ясовано, що освітньо-наукові програми передбачають поєднання структурованої навчальної складової з індивідуальною дослідницькою роботою здобувачів, участю в наукових проєктах, семінарах, конференціях і міжнародних стажуваннях. Важливими характеристиками сучасної докторської підготовки правників є гнучкість освітніх траєкторій, інтернаціоналізація освітнього процесу, використання міждисциплінарних підходів до дослідження правових явищ та орієнтація на практичне застосування результатів наукових досліджень. Наголошено, що зміст і структура докторських програм у галузі права спрямовані на формування високого рівня наукової та професійної компетентності здобувачів, їхньої готовності до академічної кар’єри, експертно-аналітичної діяльності та участі в розробленні правової політики на національному й міжнародному рівнях.Документ Застосування інноваційного обладнання (AirTrack, AirRoll) у підготовці акробатів: методичний аналіз і тренерський досвід(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бородіна Оксана; Шевченко Олексій; Кафтанова Тетяна; Borodina Oksana; Shevchenko Oleksii; Kaftanova TetianaСучасний розвиток дитячо-юнацького спорту, зокрема спортивної акробатики, потребує підвищеної уваги до безпечності та ефективності тренувального процесу на етапі початкової підготовки. Організм дітей у цей період характеризується функціональною незрілістю опорно-рухового апарату, що підвищує ризик травм при виконанні складнокоординаційних вправ. Актуальним є застосування інноваційних технічних засобів, здатних регулювати механічні характеристики опори та амортизаційні властивості поверхні, створюючи оптимальні умови для розвитку рухових навичок. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка доцільності використання надувних конструкцій AirTrack та AirRoll у підготовці 40 юних акробатів, а також оцінка ставлення тренерів до їх застосування. Використовувалися методи аналізу науково-методичної літератури, порівняння показників виконання акробатичних вправ (група А – стандартний мат, група B – AirTrack/AirRoll) та соціологічного опитування тренерів (n = 28). Результати показали, що використання AirTrack і AirRoll підвищує пропріоцептивну точність на 28,1%, зменшує кількість технічних помилок на 34,8% та скорочує час серії вправ на 9,7%. Більшість тренерів позитивно оцінюють ефективність обладнання: 75% – батут для розвитку фізичної підготовки, 87,5% – для спритності, 87,5% – AirTrack і AirRoll для підвищення технічної майстерності. Практичне застосування обмежене матеріально-технічними бар’єрами (50-62,5%) та недостатньою методичною підготовленістю тренерів (37,5%). Надувні поверхні знижують ударне навантаження на 20-30%, дозволяють виконувати серійні елементи без надмірних витрат енергії та формують раціональну техніку. Психологічний ефект проявляється у підвищенні впевненості, зменшенні страху падіння та створенні сприятливого емоційного середовища. Дані свідчать про доцільність інтеграції інноваційного обладнання у підготовку юних акробатів і формують основу для розроблення методичних рекомендацій та подальших педагогічних експериментів для підвищення технічної майстерності та безпеки тренувального процесу.Документ Генеза понятійного концепту з формування та використання FAIR-даних у галузі освітніх наук(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Іванова Світлана; Кільченко Алла; Ivanova Svitlana; Kilchenko AllaСучасний розвиток цифрової науки та освіти супроводжується стрімким зростанням обсягів дослідницьких даних, що актуалізує потребу у впорядкованих підходах до їх збереження, опису та повторного використання. Одним із ключових напрямів розв’язання цієї проблеми є впровадження принципів FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable), які визначають вимоги до відшукуваності, доступності, сумісності та багаторазового використання наукових даних. Попри активне застосування цих принципів у природничих і технічних науках, їх системне впровадження у галузі освітніх наук лише формується та потребує теоретичного осмислення й уточнення поняттєво-термінологічного апарату. У дослідженні застосовано методи аналізу наукових джерел, систематизації та узагальнення, контент-аналізу міжнародних документів і наукових публікацій, а також причинно-наслідковий аналіз для встановлення взаємозв’язків між поняттями управління дослідницькими даними та їх використанням у педагогічних дослідженнях. У статті розглянуто еволюцію концепції FAIR у контексті розвитку відкритої науки та цифрової трансформації досліджень. Обґрунтовано уточнені визначення понять «FAIR-дані в галузі освітніх наук», «формування FAIR-даних» та «використання FAIR-даних». Описано, що процес формування таких даних охоплює планування дослідження, збирання й документування даних, їх структурування, опис метаданими та розміщення у спеціалізованих репозитаріях. Визначено основні напрями використання FAIR-даних у педагогічній науці, зокрема вторинний аналіз дослідницьких даних, метааналіз, порівняльні дослідження, розвиток доказової освітньої політики та розвиток компетентності з управління і використання FAIR-даних. Зроблено висновок, що розвиток практик формування і використання FAIR-даних сприяє підвищенню прозорості, відтворюваності та інтегрованості педагогічних досліджень у міжнародний науковий простір.Документ Практики розвитку навичок командної роботи в грантрайтингу при підготовці фахівців галузі освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Каплієнко Микола; Kapliienko MykolaУ статті узагальнено наукові підходи до осмислення грантрайтингу як засобу розвитку навичок командної роботи при підготовці фахівців галузі освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі командної взаємодії у професійній діяльності сучасного освітянина та недостатнім теоретичним узагальненням педагогічних практик, які дозволяють цілеспрямовано формувати такі навички через роботу над грантовими заявками. Метою статті є узагальнення практик розвитку навичок командної роботи в грантрайтингу та виявлення педагогічних рішень, що забезпечують перехід від формальної групової діяльності до змістовної командної взаємодії у процесі створення грантової заявки. Методологічну основу дослідження становлять системний, компетентнісний і діяльнісний підходи. Використано методи теоретичного аналізу наукових джерел, порівняння, узагальнення, інтерпретації, класифікації та типологізації. У результаті встановлено, що грантрайтинг має значний педагогічний потенціал для розвитку навичок командної роботи, оскільки поєднує спільне проблематизування, узгодження мети, розподіл ролей, координацію рішень, колаборативне письмо, внутрішнє рецензування, рефлексію та відповідальність за спільний результат. Виявлено, що найбільш продуктивними є практики спільного концептуального опрацювання проблеми, функціонального розподілу відповідальності, взаємного рецензування, спільної регуляції процесу роботи та командної рефлексії. Обґрунтовано, що грантрайтинг доцільно розглядати не лише як прикладну навичку підготовки проєктної документації, а як педагогічно організовану діяльність, у якій інтегруються комунікативний, когнітивний, організаційний та етичний виміри командної взаємодії. Наголошено, що розвивальний ефект грантрайтингу залежить від спеціальної педагогічної організації й не виникає автоматично внаслідок самої групової роботи. До обмежень дослідження віднесено його узагальнювальний характер, відсутність власної емпіричної перевірки та опору частково на праці із суміжних галузей. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням і апробацією моделей навчального грантрайтингу, орієнтованих на розвиток навичок командної роботи у здобувачів освіти.Документ Бібліотерапевтичний потенціал шкільного курсу зарубіжної літератури(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Клименко Жанна; Klymenko ZhannaУ статті проаналізовано сутність дефініції «бібліотерапія», визначено основні напрямки новітніх бібліотерапевтичних досліджень. Увиразнено значення художніх творів для підтримки психоемоційного балансу школярів у стресових умовах, розвитку їхньої інтелектуально-емоційної сфери. Наголошено на важливості педагогічної бібліотерапії, на урахуванні в ході викладання літератури трьох етапів бібліотерапевтичного процесу: ідентифікація – катарсис – інсайт. Розроблено методичні рекомендації до впровадження набутків бібліотерапії в практику шкільного викладання зарубіжної літератури. Визначено основні чинники, які сприятимуть реалізації бібліотерапевтичного підходу в освітньому процесі: добір художніх творів із бібліотерапевтичною метою, використання активних та інтерактивних засобів бібліотерапії, створення умов для підкріплення читання позитивними емоціями. Наведено приклади програмових творів для 5–11 класів, які репрезентують різні національні літератури і мають потужний оптимістичний потенціал, антифобіальне та антибулінгове спрямування. Запропоновано методичні прийоми і види навчальної діяльності здобувачів освіти, які доцільно застосовувати в ході уроків та позакласної роботи із зарубіжної літератури. Серед них створення подвійного психологічного портрета «Я і літературний персонаж», сторітелінг на тему «Жила-була книжка, яка змінила мій світ…», дискусія «Чому художні твори називають ліками для душі?», підготовка реклами бібліотерапевтичної сили художнього твору (у формі презентації, інфографіки). Зазначено, що особливу роль в освітньому процесі доцільно відвести спеціальним бібліотерапевтичним урокам і позакласним заходам (наведено орієнтовну тематику таких уроків). Наголошено, що найбільшою мірою терапевтичний ефект читання досягається у взаємодії із засобами інших видів арттерапії.Документ Дидактичні аспекти інклюзивного фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Лазоренко Сергій Анатолійович; Ворона Віта Вікторівна; Скрипка Ірина Миколаївна; Lazorenko Serhii Anatoliiovych; Vorona Vita Viktorivna; Skrypka Iryna MykolaivnaПедагогіка осіб з особливими освітніми потребами – це галузь знань, спрямована на навчання, виховання та соціалізацію людей із порушеннями психофізичного розвитку. Але, указана галузь, не завжди була такою толерантною до суб’єктів освітньої діяльності. Педагогіка осіб з особливими потребами еволюціонувала від античного несприйняття та абстрагування від осіб з інвалідністю до сучасного інклюзивного підходу. Історична онтологія фіксує перехід від «моделі відсторонення» через «середньовічну релігійну милосердність» до «соціального конструкту», де освіта базується на рівних правах усіх учасників цього процесу, критичному мисленні та індивідуальній підтримці, забезпечуючи інтеграцію до умов звичайного суспільства. За доби античності, особливі потреби трактувалися як кара Господня, а такі люди або знищувалися, або ізолювалися від соціуму. Принципові зміни в ставленні до людей з різними хворобами приходять із християнством та закликом Ісуса Христа до милосердя і любові до ближнього. У монотеїстичному віровченні обов’язком кожної людини визначено наступні милосердні вчинки: голодного нагодувати, спраглого напоїти, голого одягнути, недужого відвідати, померлого поховати. В епоху Відродження та Нового часу, фактично було закладено підґрунтя сучасної моделі інклюзивної освіти і інклюзивного фізичного виховання у тому числі. Кінець XX – початок ХХІ століть ознаменувався формуванням методології інклюзивної освіти. Особа з особливими потребами розглядається не як «інвалід», а як учень, що потребує підтримки. В Україні вона базується на інклюзивному підході, забезпечуючи індивідуальні програми розвитку, спеціальні умови, супровід асистента та роботу інклюзивно-ресурсних центрів для адаптації учнівства з особливими освітніми потребами до навчального процесу. Тому, у даній науковій публікації, авторський колектив вирішив визначити дидактичні аспекти національного інклюзивного фізичного виховання.Документ Педагогічні підходи до розвитку рухових якостей спортсменів спортивних танців на етапі спеціалізованої базової підготовки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Лисенко Альберт; Горбенко Олена; Мишко Вероніка; Шкурєєв Кирило; Lysenko Albert; Horbenko Olena; Myshko Veronika; Shkurieiev KyryloУ статті висвітлено проблему удосконалення фізичної підготовки спортсменів спортивних танців на етапі спеціалізованої базової підготовки. Аналіз сучасних наукових джерел, спеціальної літератури та практичного досвіду показав, що традиційна методика навчання змагальних програм, яка ґрунтується на багаторазовому повторенні техніко-тактичних дій, не завжди забезпечує цілеспрямований розвиток провідних рухових якостей. Встановлено, що діяльність змагальних пар потребує високого рівня розвитку швидкісно-силових якостей, статичної витривалості, координаційних здібностей, а також уваги, пам’яті та емоційної стійкості. Метою дослідження було розроблення та апробація комплексної програми фізичної підготовки юних спортсменів спортивних танців віком 10–11 років. Методологія включала аналіз науково-методичних джерел, документальних матеріалів, педагогічне спостереження та тестування. У педагогічному експерименті взяли участь 40 дітей, розподілених на контрольну та експериментальну групи. Контрольна група займалася за традиційною методикою, тоді як експериментальна – за комплексною програмою фізичної підготовки. Результати експерименту засвідчили статистично достовірне (p<0,05) покращення показників сили, витривалості, гнучкості, швидкісно-силових якостей та координаційних здібностей у спортсменів експериментальної групи порівняно з контрольною. Додатково зафіксовано позитивні зміни у функціональних показниках дихальної системи (життєва ємність легень, життєвий індекс) та результатах проби Руф’є. Запропонована програма сприяє підвищенню рівня фізичної готовності юних спортсменів, оптимізації тренувального процесу та зниженню ризику травматизму. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання розроблених організаційно-методичних рекомендацій у навчально-тренувальній діяльності, підготовці тренерів та викладанні профільних дисциплін. Перспективи подальших досліджень пов’язані з інтеграцією фізичної та психологічної підготовки, застосуванням цифрових технологій і штучного інтелекту, а також розробкою диференційованих програм, орієнтованих на індивідуальні задатки спортсменів.Документ Дидактичний потенціал задач ізопериметричного типу у шкільному курсі математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Лисиця Віктор; Гонсалес Хосе; Lysytsia Viktor; Honsales KhoseУ статті досліджується проблема формування математичних компетентностей учнів у сучасних умовах реформування шкільної освіти. Актуальність теми зумовлена наявністю труднощів у школярів під час розв’язування задач прикладного характеру. Особливу увагу приділено задачам ізопериметричного типу як ефективному засобу реалізації компетентнісного підходу у навчанні математики. Розкрито їхній дидактичний потенціал у формуванні в учнів умінь математичного моделювання, оптимізації та дослідницької діяльності. Проаналізовано історичні витоки ізопериметричних задач, зокрема ідеї Зенодора, який доводив, що серед многокутників із заданим периметром найбільшу площу має правильний многокутник, а серед усіх фігур – коло. Показано, що ці ідеї відображають фундаментальний принцип оптимальності та симетрії, який зберігає актуальність у сучасній математичній освіті. У роботі здійснено аналіз українських і зарубіжних навчальних матеріалів щодо використання ізопериметричних задач у шкільному курсі математики. Встановлено, що такі задачі широко застосовуються під час вивчення геометрії, алгебри та математичного аналізу, проте їхній потенціал для інтеграції знань і розвитку компетентностей використовується не повною мірою. У роботі запропоновано підходи до конструювання задач, які поєднують прикладний зміст і внутрішньоматематичні ідеї, що дозволяє враховувати інтереси учнів різних освітніх напрямів. Обґрунтовано доцільність використання сучасних цифрових інструментів, таких як GeoGebra, Desmos та інших для впровадження дослідницьких методів навчання, що сприяє розвитку логічного та критичного мислення, умінь висувати та перевіряти гіпотези. Наведено приклади практичних задач на ізопериметрію, для розв'язання яких достатньо знання властивостей квадратичних функцій. Зроблено висновок, що систематичне використання задач ізопериметричного типу сприяє формуванню цілісного уявлення про математичні закономірності, розвитку міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а також ефективній реалізації STEM/STEAM/STREAM-підходів у навчанні математики.Документ Наративні сценарії як форма гейміфікованої моделі викладання літературознавчих дисциплін(2026) Яременко Наталія; Yaremenko Nataliia; Кравцова Інна; Kravtsova InnaУ статті досліджено педагогічний потенціал наративних сценаріїв як інноваційної форми гейміфікованої моделі викладання літературознавчих дисциплін у закладах вищої освіти. У центрі уваги авторок концепція «читач як персонаж» («reader as character»), що спрямована на зміну ролі студента з пасивного спостерігача на активного учасника художнього світу твору. Обґрунтовано, що застосування наративної гри, як-от: «входження в образ» та «доданий персонаж», сприяє розвитку емпатійного та інтерпретаційного читання, формує здатність моделювати мотивації персонажів, активізує критичне мислення й забезпечує емоційно-когнітивне занурення в структуру тексту. Теоретичною основою дослідження є сучасні підходи до гейміфікації, наративної педагогіки та теорії рецепції. Показано, що наративні сценарії відповідають принципам діяльнісно орієнтованого навчання та дозволяють реалізувати механізми автономної мотивації студентів через вибір ролі, ситуаційність, сюжетні рішення та рефлексивні завдання. Окреслено дидактичні умови створення ефективних сценаріїв: сюжетна логіка, ігрова механіка, послідовність дій, психологічна й стилістична відповідність художньому тексту. У статті представлено приклади використання наративних сценаріїв у викладанні історії української та зарубіжної літератур. Розгорнутий емпіричний компонент дослідження підтверджує ефективність наративних сценаріїв у формуванні інтерпретаційних, аналітичних та комунікативних компетентностей, а також у зростанні внутрішньої мотивації та залученості здобувачів до роботи із художнім текстом. Зроблено висновок, що наративні сценарії є результативною педагогічною технологією модернізації літературної освіти та перспективним напрямом подальших науково-методичних розвідокДокумент Педагогічна деонтологія як етична норма підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до роботи в інклюзивному середовищі(2026) Зданевич Лариса Володимирівна; Zdanevych Larysa Volodymyrivna; Фроленкова Надія Олександрівна; Frolenkova Nadiia Oleksandrivna; Цегельник Тетяна Миколаївна; Tsehelnyk Tetiana Mykolaivna; Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia ViktorivnaСтаття присвячена аналізу педагогічної деонтології як ключової етичної норми, що забезпечує якісну підготовку вихователів закладів дошкільної освіти до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища. Метою дослідження є розкриття педагогічної деонтології як етичної норми підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до роботи в інклюзивному середовищі, що передбачає поєднання теоретичних засад професійної етики та практичних аспектів організації освітнього процесу. У ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, порівняння, систематизація, узагальнення та логіко-теоретичне моделювання. Результати дослідження показують, що педагогічна деонтологія та етика становлять основу професійної діяльності вихователя закладу дошкільної освіти, оскільки саме вони визначають систему обов’язків, правила поведінки та моральну відповідальність перед дитиною, колективом і суспільством у цілому. У процесі дослідження зроблено висновок, що поєднання традиційних гуманістичних цінностей із сучасними педагогічними підходами формує комплекс професійних орієнтирів, завдяки чому забезпечується гармонія між знаннями, переконаннями та практичними діями вихователя. Показано, що дотримання етичних норм сприяє становленню педагога як морального прикладу для вихованців і водночас виступає важливим чинником розвитку його професійної культури. У дослідженні доведено, що діяльність вихователя в умовах інклюзивного середовища має низку специфічних особливостей, зумовлених як нормативно-правовими вимогами, так і реальними освітніми потребами дітей. Показано, що вихователь повинен розробляти індивідуальні програми розвитку, поєднувати групові та індивідуальні форми роботи, застосовувати диференційований підхід, організовувати співпрацю з батьками та фахівцями команди супроводу. Досліджено, що інклюзивна освіта потребує створення психологічно комфортного та безбар’єрного середовища, застосування спеціальних методик, які забезпечують інтеграцію дитини в колектив і сприяють її всебічному розвитку. Практичне значення дослідження полягає у визначенні педагогічної деонтології як дієвого механізму професійного зростання вихователів і підвищення якості інклюзивної дошкільної освіти.Документ Потенціал мотиваційних промов у навчанні майбутніх офіцерів-прикордонників англійської мови(2026) Шевчук Олександра; Shevchuk OleksandraУ статті досліджено потенціал використання мотиваційних промов військових командирів як інструмента формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у процесі вивчення англійської мови у вищих військових навчальних закладах. Наголошено, що звернення українських командирів, зокрема промови, спрямовані на мобілізацію особового складу, підсилення психологічної стійкості та консолідацію підрозділу, становлять цінний дидактичний ресурс, який дозволяє поєднати лінгвістичну, лідерську й морально-ціннісну підготовку курсантів. Обґрунтовано, що автентичні мотиваційні звернення містять приклади сучасної військової риторики, відображають принципи місійного командування, міжкультурної взаємодії та стратегічної комунікації, а також інтегрують психологічні механізми впливу, що сприяють зміцненню внутрішньої мотивації та згуртованості колективу. Показано, що використання таких промов у мовній підготовці забезпечує розвиток навичок аудіювання, аналітичного читання, засвоєння професійної англомовної термінології, моделювання командирських звернень та участі у дискусіях морально-етичного змісту. Виокремлено навчальні формати, які найбільш ефективно інтегрують мотиваційні промови у заняття: ситуативні кейси, риторичний аналіз, переклад, порівняння англомовних і україномовних текстів, підготовка власних виступів курсантів. Підкреслено значення міжкультурного компонента через залучення промов командирів НАТО, що поглиблює розуміння загальновійськових цінностей та сприяє інтеграції українських офіцерів у багатонаціональне середовище. Зазначено, що перспективними напрями подальших досліджень є аналіз використання бойових наративів та історій з реальних операцій як джерела для розвитку стратегічного мислення; вивчення впливу емоційно забарвлених текстів на формування психологічної стійкості майбутніх офіцерів; розроблення комплексних навчальних модулів що поєднують мотиваційні промови, лідерські кейси та англомовні симуляції службових ситуацій. Стверджено, що системне впровадження таких матеріалів у освітній процес сприятиме формуванню офіцерів, здатних ефективно комунікувати лідирувати та приймати рішення в умовах динамічного та багатонаціонального оперативного середовища.Документ Дистанційні підготовчі курси з української мови для вступників у заклад фахової передвищої освіти(2026) Русакова Ольга; Rusakova Olha; Волощук Галина; Voloshchuk HalynaУ статті розглянуто особливості організації та проведення дистанційних підготовчих курсів для вступників для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра на основі базової середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання освітніх втрат, спричинених пандемією COVID-19 та тривалою російсько-українською війною, а також потребою якісної мовної підготовки здобувачів освіти до вступу. У статті представлено структуру, зміст та результати тримісячних підготовчих курсів з української мови в онлайн-форматі, які відбувалися протягом квітня-червня 2025 року для вступників на освітньо-професійні програми Івано-Франківського фахового коледжу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (тепер – Карпатського національного університету імені Василя Стефаника). Обсяг навчальної роботи становив 75 академічних годин (60 годин аудиторної роботи на платформі Zoom, 15 годин самостійної роботи). Особливу увагу зосереджено на методичних аспектах побудови таких курсів, на опрацюванні найскладніших для засвоєння тем з фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, фразеології, граматики української мови, а також на виборі методів та засобів дистанційного навчання. Досить ефективним для організації курсів з мови виявилося проведення діагностувального (на першому занятті) та підсумкового тестування слухачів (на останньому занятті) у синхронному режимі. Завдяки діагностувальному тесту вдалося виявити рівень знань з української мови та визначити найбільш поширені помилки, над якими варто працювати згодом. Підсумковий тест довів, що рівень знань з української мови в здобувачів освіти значно підвищився. 96% слухачів курсів вступили на різні освітньо-професійні програми обраного закладу фахової передвищої освіти. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення методики дистанційного навчання української мови і створення електронних курсів на базі освітніх платформ у системі мовної підготовки.Документ Особливості впровадження формувального навчання в ході вивчення курсу «українська мова (за професійним спрямуванням)»(2026) Ротова Наталія; Rotova Nataliia; Чуєшкова Оксана; Chuieshkova OksanaУ статті висвітлено теоретичні засади та сучасні підходи до формувального навчання як ключового напрямку розвитку сучасної освіти. Розглянуто сутнісні характеристики, педагогічні принципи, механізми реалізації та значення формувального навчання в контексті компетентнісного підходу. Особливу увагу приділено ролі здобувача вищої освіти як активного суб’єкта навчального процесу. Курс «Українська мова (за професійним спрямуванням)» спрямований на конкретні професійні потреби, тому важливо, щоб навчальний процес був гнучким і практикоорієнтованим. Саме формувальне навчання забезпечує динаміку набуття знань та коригувати траєкторії формування необхідних навичок. Формувальне навчання спрямоване на допомогу студенту в досягненні результатів діяльності, саме таке навчання дозволяє коригувати процес навчальної діяльності за рахунок постійного зворотного зв'язку, у такий спосіб сприяючи індивідуалізації в навчанні та реалізації особистісно-орієнтованого підходу. У методології курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» основний акцент робиться на застосуванні активних та інтерактивних форм навчання: комп'ютерної симуляції (використання мультимедійних технологій у процесі занять, присвячених мовленнєвим ситуаціям професійного дискурсу); ділових та мовленнєвих іграх (створення мовленнєвих ситуацій професійного офіційно-ділового спілкування); аналіз конкретних ситуацій (аналіз студентських виступів, повідомлень тощо); тренінгах (тестування в ракурсі перевірки отриманих під час вивчення курсу умінь та навичок). Проаналізовано перспективи впровадження формувального навчання в українській освітній системі, доведено, що технологія формувального оцінювання дозволяє мотивувати студентів активніше включитися в навчальну роботу, сприяє розвитку навичок самооцінки, запускає механізм зворотного зв'язку щодо результатів оцінювання та можливостей покращення процесу навчання. The article highlights the theoretical foundations and modern approaches to formative learning as a key direction in the development of modern education. The essential characteristics, pedagogical principles, implementation mechanisms, and the significance of formative learning within the competency-based approach are considered. Particular attention is paid to the role of the higher education student as an active subject of the educational process. The course "Ukrainian Language (Professional Orientation)" is aimed at specific professional needs; therefore, it is important that the educational process is flexible and practice-oriented. It is formative learning that shapes the dynamics of knowledge acquisition and corrects the trajectories of skill development. Formative learning aims to help the student achieve the outcomes of their activity. It is such learning that allows you to improve the educational process through continuous feedback, thereby contributing to individualized learning and the implementation of a personality-oriented approach. In the methodology of the course "Ukrainian Language (for professional purposes)" the main emphasis is on the use of active and interactive forms of learning: computer simulation (use of multimedia technologies in the process of classes dedicated to language situations of professional discourse); business and language games (creation of language situations of professional official business communication); analysis of specific situations (analysis of student speeches, messages, etc.); trainings (testing in the perspective of checking the skills and abilities obtained during the course). The prospects for implementing formative learning in the Ukrainian educational system are analyzed. It is proven that formative assessment technology motivates students to become more actively involved in educational work, promotes the development of self-assessment skills, establishes a feedback mechanism regarding assessment results, and provides opportunities to improve the learning process.Документ Методичні засади організації та проведення інтенсивного курсу з вивчення іноземної мови у військових закладах вищої освіти(2026) Нанівський Роман; Nanivskyi Roman; Жукова Анна; Zhukova Anna; Сергієнко Тетяна; Serhiienko TetianaСтаття присвячена розгляду методичних засад організації й проведення інтенсивного курсу з вивчення іноземної мови у військових закладах вищої освіти України в контексті численних викликів і стандартів НАТО. У роботі наголошується, що ефективне іншомовне навчання військовослужбовців є провідною умовою розвитку міжнародного співробітництва, інтеграції у євроатлантичний простір та підвищення професійної готовності особового складу. На базі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного було проведено науковий експеримент, де організовано 574-годинний інтенсивний курс англійської мови із використанням комунікативних, лексичних та інтегрованих підходів. Дане дослідження передбачало анкетування 20 викладачів інтенсивних курсів, що дозволило виявити реальний стан, труднощі й переваги впровадження інтенсивної методики. Результати дослідження продемонстрували високий професійний рівень викладачів, їхню гнучкість у доборі навчальних матеріалів, здатність адаптувати підручники до потреб групи та активно використовувати цифрові інструменти. Головним навчальним комплексом курсу визначено «New English File (4th edition)», що забезпечує розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності та формування комунікативної компетентності курсантів. Виявлено, що найбільш ефективними для інтенсивного навчання є завдання на говоріння, аудіювання, рольові ігри, комунікативні симуляції та лексичні ігри, які сприяють подоланню мовного бар’єру та швидкому прогресу курсантів. Водночас респонденти вказали на необхідність доповнення підручника військовою термінологією, автентичними матеріалами та розширення завдань на аудіювання. У роботі обґрунтовано, що успішність інтенсивного навчання забезпечується поєднанням чіткої організації освітнього процесу, системності у формуванні мовних навичок і створенням мотиваційного середовища, у якому курсанти постійно залучені до активної мовної діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у глибшому аналізі особливостей інтенсивного вивчення англійської мови курсантами, а також у виявленні їхнього ставлення до такого формату навчання, його основних переваг і можливих недоліків.Документ Науково-дослідницька діяльність як складник формування комунікативної та міжкультурної компетентності здобувачів нефілологічних спеціальностей(2026) Купчик Лариса Євгенівна; Kupchyk Larysa YevhenivnaThe article examines research activity as an effective component in developing communicative and intercultural competences of non-philological students. The author investigates the theoretical foundations and contemporary methodological approaches to integrating research work into the educational process, particularly competence-, activity-, and project-based approaches, which simultaneously foster the development of professional, communicative, and intercultural skills in students. The study analyzes recent domestic and international scientific sources, European Union recommendations, and European language education standards, emphasizing the importance of communicative and intercultural competencies for lifelong learning and professional practice. Examples of forms and methods of organizing research activity in higher education for non-philological disciplines are provided, including individual and group research projects, case studies, role-playing games, international and interdisciplinary projects, participation in conferences and scientific clubs, as well as the use of digital and AI tools for data collection, analysis, and presentation. The pedagogical conditions for effective student engagement in research activity are identified: phased involvement in the research process, creation of student research groups, integration of research tasks into academic courses, and provision of international and intercultural research contexts. The study demonstrates that active student participation in research activity contributes to the development of academic writing, oral communication, presentation skills, critical thinking, intercultural sensitivity, and readiness for professional interaction in a global environment. The conclusions highlight that research activity serves as an integrative mechanism that combines theoretical knowledge with practical skills in communication and intercultural interaction, while also fostering transversal competencies essential for a modern, competitive non-philological specialist.Документ Теоретичні аспекти формування рефлексивно-аналітичної компетентності здобувачів початкової ланки освіт(2026) Акімова Олена; Akimova Olena; Кузнецова Оксана Вікторівна; Kuznetsova Oksana Viktorivna; Одарченко Вероніка; Odarchenko Veronika; Оробченко Тетяна; Orobchenko TetianaУ статті узагальнено теоретичні дослідження щодо формування рефлексивно-аналітичної компетентності у здобувачів початкової ланки освіти. Розкрито роль рефлексії як результату усвідомленої самостійної систематизації знань та навичок, що трансформуються в рефлексивну-аналітичну компетентність із розумінням змісту, необхідних умов, важливих інструментів та отриманих результатів внаслідок обраних методів, засобів, способів їх отримання та використання у власній навчальній діяльності здобувачем початкової ланки освіти. Представлено зміст процесу формування рефлексивно-аналітичної компетентності у здобувачів початкової ланки освіти як інтегральний складник всіх ключових компетентностей, що має на меті сформувати особисту готовність та здатність молодших школярів оцінювати власні здобутки та співставляти опанований рівень із запланованими результатами, корегувати власні подальші навчальні дії відповідно отриманих результатів, характеризувати власні сильні та слабкі сторони власної діяльності. Сформованість рефлексивно-аналітичної компетентності здобувачів початкової ланки освіти схарактеризована в показниках: індивідуальна вираженість властивості рефлексивності та критичність мислення. Презентовано потенціал використання цифрових інструментів в умовах офлайн, онлайн, змішаних форм реалізації освітнього процесу, що дають можливість отримати миттєвий зворотній зв'язок, визначити власний рівень, повідомити про труднощі у опануванні дидактичним матеріалом, а саме: LearningApps.or, Kahoot!, Padlet, Wordwall, Mentimeter, Equity Maps, Classcraft, Canva. Схарактеризовано вправи рефлексивного змісту: «Таблиця де Боно», прийом на заключному етапі уроку, передбачає оцінювання здобувачами власних результатів уроку за допомогою таблиці «Плюс, мінус, цікаво», де познаки мають значення поруч із кожним ключовим аспектом етапу, види роботи на уроці уроку; вправа «П‘ять відкриттів уроку» для самостійного визначення відкриттів для себе на уроці за допомогою доповнення незакінчених вербальних конструкцій; вправа «Три-два-один» для самостійного формулювання тез про нові, цікаві, нецікаві факти на уроці, та ті, що потребують поглиблення; вправа «Навчаючи – учусь» для оцінки цінності власного внеску в загальний рівень виконання завдання.Документ Соціально-комунікативна функція ігрових видів спорту в освітньому процесі ЗВО(2026) Бородіна Оксана; Borodina Oksana; Гусаревич Олександр; Husarevych Oleksandr; Бурковський Валентин; Burkovskyi Valentyn; Усатенко Олексій; Usatenko Oleksii; Варивода Олександр; Varyvoda OleksandrУ статті досліджується вплив ігрових видів спорту на розвиток соціально-комунікативних компетентностей студентів закладів вищої освіти. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних концепцій соціального навчання та структурних особливостей ігрових видів спорту дозволив виділити ключові механізми формування комунікативних навичок: моделювання та ротацію соціальних ролей, немедійоване навчання у реальних ігрових ситуаціях, отримання емоційного зворотного зв’язку, формування довіри та групової ідентичності, а також тренування вербальних і невербальних каналів комунікації. У межах експериментального дослідження 60 студентів факультету фізичного виховання і спорту пройшли цикл із 10 колективних ігрових тренувань. Результати показали підвищення загального рівня комунікативних навичок на 28%, причому найвищий приріст спостерігався у формуванні довіри та групової ідентичності (+33%). На основі отриманих даних запропоновано методику впровадження ігрових вправ в освітній процес, яка поєднує фізичну активність з навчально-виховними завданнями та передбачає дотримання принципів релевантності меті, психологічної безпеки, рефлексії, ротації ролей та інтеграції фізичного й вербального компонентів. Встановлено, що систематичне використання колективних ігрових вправ сприяє розвитку емоційного інтелекту, здатності до співпраці, лідерських якостей, адаптивності та ефективної міжособистісної взаємодії. Практичне значення дослідження полягає у впровадженні результатів у навчальні програми фізичного виховання, організації тренінгів з командоутворення та формуванні здоров’язбережувального освітнього середовища. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінкою ефективності конкретних програм ігрових вправ у різних групах студентів і визначенням оптимальної структури вправ для розвитку соціально-комунікативних компетентностей.Документ Сенсорні маршрути як одна з інноваційних форм організації простору та діяльності дітей з розладами аутистичного спектру(2026) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті розглянуто проблему впровадження інноваційних форм організації освітнього простору та діяльності дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) в умовах розвитку інклюзивної освіти в Україні. Автор акцентує увагу на необхідності створення доступного, комфортного й водночас стимулюючого середовища, яке сприяє розвитку пізнавальної, емоційної та соціальної сфер дитини. Визначено, що ефективне освітнє середовище має враховувати індивідуальні сенсорні профілі дітей з аутизмом, забезпечуючи баланс між активними та спокійними зонами, контроль звуку, світла, кольору та тактильних стимулів. Теоретичною основою дослідження виступають положення сенсорної інтеграції A. Jean Ayres, концепції сенсорного простору О. Bogdashina, а також підходи до організації дитячого середовища, запропоновані R. Sebba та H. Hussein. Обґрунтовано доцільність використання сенсорних маршрутів як однієї з інноваційних форм організації простору для дітей з РАС. Сенсорні маршрути визначено як спеціально спроєктовані траєкторії руху, що інтегрують різні види сенсорної стимуляції – тактильну, вестибулярну, пропріоцептивну, зорову, слухову тощо. Вони створюють можливості для активної взаємодії дитини з навколишнім середовищем, сприяють розвитку моторики, координації, уваги, саморегуляції та просторової орієнтації Підкреслено, що сенсорні маршрути можуть бути адаптовані для різних закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів як засоби профілактичного впливу. Особливу увагу приділено проявам сенсорних дисфункцій у дітей з РАС, які можуть мати гіпо- або гіперчутливість у різних сенсорних системах – вестибулярній, пропріоцептивній, слуховій, зоровій, тактильній, нюховій та смаковій. Виявлено, що порушення сенсорної інтеграції ускладнює навчання та соціальну адаптацію дітей, тому структуроване сенсорне середовище є необхідною умовою їх розвитку. Запропоновано принципи побудови сенсорних маршрутів – індивідуалізація прогнозованість, регуляція інтенсивності стимулів, безпека, ергономіка та функціональність. Автором виокремлено основні компоненти маршруту (станції): стартову, вестибулярну, пропріоцептивну, тактильну, слухову, візуальну та релаксаційну.Документ Інтеграція універсального дизайну навчання в уроки: стан обізнаності вчителів, принципи та практики застосування(2026) Бабкова Олена; Babkova Olena; Стадниченко Кіра; Stadnychenko KiraУ матеріалах статті представлено результати дослідження готовності педагогів закладів загальної середньої освіти до впровадження принципів універсального дизайну навчання (UDL) у сучасний урок. За результатами аналізування вітчизняних та зарубіжних наукових праць узагальнено еволюцію концепції UDL, визначено її зміст як підходу до проєктування освітнього середовища та матеріалів, що забезпечують доступність, варіативність і гнучкість навчання для всіх здобувачів освіти. Розкрито методичні аспекти організації навчання на основі UDL, серед яких: множинні способи залучення представлення інформації та дій і вираження; принципи побудови доступного освітнього середовища; урахування природної варіативності учнів та їхніх сенсорних, когнітивних і соціально-емоційних потреб. Висвітлено результати експрес-опитування вчителів закладів освіти Запорізької області, учасників воркшопу «Безпечна школа для кожного: як інтегрувати принципи універсального дизайну в уроки». Опитування засвідчило обмежений рівень обізнаності педагогів із концепцією UDL. Водночас зафіксовано фрагментарне, здебільшого підсвідоме застосування окремих елементів UDL – використання різних форматів подання матеріалу, врахування темпу навчання, часткове надання варіативних завдань і можливостей вираження результатів. Деталізовано прояви епізодичної реалізації принципів UDL у плануванні уроків, способах представлення навчальних матеріалів та організації залучення учнів. Виокремлено бар’єри, що перешкоджають системному впровадженню підходу: нестача знань і методичних умінь, обмеженість часу, недостатня технологічна підтримка. Представлено адаптовані приклади дидактичних матеріалів і методичних рішень, розроблених відповідно до сучасних керівних принципів UDL, з описом можливостей їх застосування на різних етапах уроку. Визначено залежність перспектив подальшого поширення практик UDL у закладах загальної середньої освіти від необхідності підвищення професійної компетентності педагогів та розбудови інклюзивного освітнього середовища.