Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СДПУ, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 18185. Останнє оновлення: 03.11.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Рейтингова мережа репозитаріїв
Репозитарій СДПУ (eSSPUIR) у вітчизняних та міжнародних реєстрах, наукометричних БД та харвастерах
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Організаційно-методичні основи безпечних занять з чірлідингу у закладах загальної середньої освіти
(СумДПУ, 2026) Атамас Ольга; Ягодін Сергій; Atamas Olha; Yahodin Serhii
У статті обґрунтовано та систематизовано організаційно-методичні основи безпечного проведення занять з черлідингу в закладах загальної середньої освіти. Актуальність дослідження визначається розширенням факультативних модулів фізичного виховання, складністю координації окремих елементів черлідингу, а також необхідністю узгодження освітніх цілей з вимогами безпеки праці, медико-педагогічним наглядом та віковими навантаженнями. Методи. У дослідженні використано аналіз та синтез української та міжнародної наукової літератури, контент-аналіз нормативних та навчальних документів, порівняльний аналіз підходів до профілактики спортивного травматизму, систематизацію факторів ризику та педагогічне моделювання. Результати. Безпечне заняття з черлідингу визначено як педагогічно керовану систему. Три групи ризику сформовано відповідно до первинного джерела небезпеки, основного пункту педагогічного контролю та типу превентивного рішення. Сім компонентів безпеки визначено відповідно до функціональної повноти та незамінності. Наукова новизна полягає в педагогічній інтеграції нормативних, кадрово-компетентнісних, медико-педагогічних та просторово-матеріальних вимог зі змістовно-методологічними, комунікативно-дисциплінарними та моніторингово-корекційними вимогами до управління в єдину ризик-орієнтовану модель звичайного уроку фізичного виховання. Матрицю допуску було операціоналізовано з використанням спостережуваних показників технічної стабільності, реакції на команду «стоп», контролю приземлення, виконання ролей у парах/групах, відсутності симптомів та необхідності навчання профілю вчителя. Було розроблено цикл педагогічного управління безпекою, що включає попередню оцінку умов, допуск та групування учнів, методичний прогрес, постійний моніторинг, рефлексію та корекцію. Висновки. Безпека в шкільній групі черлідингу не може зводитися до одноразового інструктажу; вона повинна впроваджуватися як безперервний процес педагогічного управління ризиками. Результати можуть бути використані вчителями фізичного виховання для планування уроків, визначення критеріїв допуску та розробки безпечного перебігу навчального змісту.
Персоналізація освітнього процесу на основі моделювання індивідуальних освітніх траєкторій студентів в умовах адаптивного змішаного навчання
(СумДПУ, 2026) Базиль Олена; Богданова Олена; Василишин Віталій; Bazyl Olena; Bohdanova Olena; Vasylyshyn Vitalii
Актуальність дослідження зумовлена зростанням потреби у персоналізації освітнього процесу в умовах цифрової трансформації вищої освіти та поширення адаптивного змішаного навчання. Наявні цифрові платформи забезпечують накопичення значних обсягів навчальних даних, однак їх використання для побудови цілісних індивідуальних освітніх траєкторій залишається недостатньо опрацьованим. Метою статті є розроблення та наукове обґрунтування методу моделювання індивідуальних освітніх траєкторій студентів у середовищі адаптивного змішаного навчання, орієнтованого на персоналізацію освітнього процесу та підвищення ефективності навчання. Методологічну основу дослідження становить системний підхід до аналізу адаптивного змішаного навчання. Узагальнення наукових праць використано для визначення сучасних підходів до персоналізації навчання, структурно-функціональний аналіз – для обґрунтування взаємозв'язків між складовими адаптивного освітнього середовища, а моделювання – для розроблення авторського методу формування індивідуальних освітніх траєкторій. Досліджено особливості формування індивідуальних освітніх траєкторій у середовищі адаптивного змішаного навчання, визначено його структурні складові та адаптивні механізми, що забезпечують персоналізацію змісту, послідовності й темпу навчання. Виявлено основні проблеми, які обмежують практичне впровадження адаптивних моделей, зокрема складність формалізації освітніх маршрутів, недостатню повноту навчальних даних, інтеграцію цифрової аналітики в педагогічне управління та забезпечення об'єктивності адаптивних рішень. Розроблено метод моделювання індивідуальних освітніх траєкторій на основі адаптивного управління освітнім процесом, що поєднує діагностичне оцінювання, навчальну аналітику, педагогічне коригування та безперервний моніторинг результатів навчання в єдиному циклі прийняття рішень. Практичне застосування запропонованого методу сприятиме підвищенню обґрунтованості персоналізації навчання, своєчасному коригуванню освітнього маршруту та ефективнішому використанню цифрових технологій у закладах вищої освіти. Перспективи подальших досліджень пов'язані з експериментальною перевіркою запропонованого методу та оцінюванням його ефективності під час реалізації різних освітніх програм.
Мовленнєва компетентність майбутнього журналіста як основа розвитку стилістичної виразності та культури мовлення
(СумДПУ, 2026) Башманівська Любов; Bashmanivska Liubov
У статті теоретично обґрунтовано значення мовленнєвої компетентності як основи розвитку стилістичної виразності й культури мовлення майбутніх журналістів, окреслено її роль у процесі фахової підготовки медійників. Указано, що в сучасному медійному просторі зростають вимоги до якості журналістського мовлення, яке має вплив на мовні орієнтири суспільства та культуру публічного мовлення. Особливої уваги заслуговує проблема формування мовленнєвої компетентності, що демонструє рівень стилістичної виразності й культури мовлення працівників медійної сфери. Майбутні журналісти як активні учасники публічної комунікації повинні володіти засобами сучасної української літературної мови, творчо використовувати їх відповідно до жанрових і стилістичних завдань медіатексту. Зазначено, що мовленнєва компетентність – це основа формування мовної гнучкості й стилістичної майстерності. Вона є важливою частиною фахової підготовки майбутніх журналістів і забезпечує ефективність медійної комунікації. Наголошено на мовленнєвій компетентності медійника як підґрунті розвитку культури мовлення в цілому та стилістичної виразності зокрема. Її цілеспрямоване формування під час фахової освіти є важливою умовою підготовки конкурентоспроможного журналіста, який буде здатний створювати якісний і стилістично довершений медійний продукт та матиме вплив на розвиток мовної культури аудиторії. Підкреслено, що мовленнєва компетентність слугує вагомим чинником формування культури мовлення майбутнього журналіста, а стилістична виразність – показником рівня цієї сформованості, що забезпечує комунікативну ефективність медіатексту, підвищення якості медійної комунікації та утвердження мовних цінностей у суспільстві.
Науково-методологічний інструментарій дослідження мовної освіти в країнах Балтії в умовах цифровізації
(СумДПУ, 2026) Віротченко Світлана; Virotchenko Svitlana
У статті здійснено комплексний аналіз методологічного інструментарію дослідження мовної освіти в країнах Балтії в умовах цифровізації. Обґрунтовано доцільність використання багаторівневої структури наукового пошуку, що охоплює теоретико-методологічний, системно-аналітичний та узагальнювально-прогностичний рівні. Доведено, що така логіка дослідження забезпечує цілісність наукової стратегії, послідовність вивчення проблеми та достовірність отриманих результатів. Розкрито зміст теоретико-методологічного рівня, який передбачає осмислення сутності цифровізації мовної освіти, формування джерельної бази, уточнення поняттєво-термінологічного апарату та визначення концептуальних засад дослідження. Визначено значення загальнонаукових методів аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення та інтерпретації, а також конкретно-наукових методів теоретичного узагальнення, історико-структурного, порівняльно-історичного й термінологічного аналізу. Охарактеризовано системно-аналітичний рівень, спрямований на поглиблене вивчення джерельної бази, систематизацію фактологічного матеріалу, розроблення періодизації цифровізації мовної освіти та порівняльний аналіз освітніх практик Литви, Латвії й Естонії. Визначено роль проблемно-пошукового методу, теоретичного моделювання, ретроспективного аналізу, порівняльно-зіставного підходу та методу періодизації. З’ясовано, що узагальнювально-прогностичний рівень забезпечує інтеграцію результатів дослідження, виявлення провідних тенденцій цифрової трансформації мовної освіти, формулювання практичних рекомендацій для закладів вищої освіти України та прогнозування перспектив подальшого розвитку галузі. Акцентовано увагу на можливостях адаптації конструктивного досвіду країн Балтії до українського освітнього простору. Зроблено висновок, що застосування цілісної системи методів і наукових підходів створює належне підґрунтя для дослідження цифровізації мовної освіти, дозволяє виявити закономірності її розвитку та визначити ефективні напрями модернізації мовної підготовки у вищій школі.
Соціальні академічні мережі як інструмент реалізації принципів fair у поширенні наукових даних
(СумДПУ, 2026) Вознюк Наталя; Лабжинський Юрій; Vozniuk Natalia; Labzhynskyi Yurii
У статті досліджено функціональні можливості соціальних академічних мереж як інструментів формування, поширення та повторного використання наукових даних відповідно до принципів FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable). У контексті розвитку відкритої науки, цифровізації дослідницької діяльності та зростання ролі наукової комунікації соціальні академічні мережі стають важливими елементами інфраструктури наукового обміну. Здійснено аналіз функціональних можливостей платформ ResearchGate, Academia.edu та інших цифрових сервісів для підтримки відкритого доступу, збереження наукових матеріалів, управління академічними профілями, формування наукової ідентичності, організації наукових зв’язків і повторного використання результатів досліджень. Визначено особливості реалізації принципів FAIR через механізми індексації наукового контенту, використання унікальних ідентифікаторів, метаданих, відкритих профілів, цифрових репозитаріїв та інтеграції із системами наукової аналітики. Встановлено, що соціальні академічні мережі підвищують видимість наукових результатів, сприяють міждисциплінарній взаємодії дослідників, підтримують повторне використання даних і підсилюють відкритість наукового середовища. Разом із тим, виявлено низку обмежень, пов’язаних із комерціалізацією окремих платформ, проблемами дотримання авторського права, нерівномірністю відкритості даних та недостатньою інтероперабельністю між сервісами. Обґрунтовано доцільність комплексного використання соціальних академічних мереж у поєднанні з інституційними репозитаріями, відкритими базами наукових даних та міжнародними цифровими ідентифікаторами для забезпечення ефективного поширення, доступності та повторного використання результатів досліджень відповідно до принципів FAIR і сучасних вимог відкритої науки. Такий підхід сприяє підвищенню видимості наукових здобутків, розширенню академічної комунікації та формуванню відкритого цифрового дослідницького середовища.