Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17929. Останнє оновлення: 17.09.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Соціальний та освітній контекст штучного інтелекту (ШI)
(2026) Ворналкевич Владислав; Vornalkevych Vladyslav
У статті розглянуто соціальний та освітній контекст розвитку штучного інтелекту (AI), його вплив на сучасне суспільство та систему освіти. Проаналізовано сутність поняття AI, основні напрями його застосування, зокрема у сфері комунікації, навчання, управління та автоматизації процесів. Особливу увагу приділено функціонуванню чат-ботів як інструментів взаємодії людини з цифровим середовищем, а також їх ролі у формуванні нових освітніх практик. Висвітлено можливості використання AI у науково-дослідній діяльності, зокрема для пошуку інформації та моделювання процесів. Окреслено соціальні ризики впровадження AI, пов’язані зі змінами на ринку праці та трансформацією професійної діяльності. Зроблено висновок про необхідність критичного осмислення впливу штучного інтелекту на розвиток інформаційного суспільства та освіти.
Методологічні підходи формування музичномультимедійної компетентності учнів дитячих музичних шкіл
(2026) Сечін Андрій; Sechin Andrii
У статті актуалізовано необхідність розгляду проблеми мультимедійних засобів у проєкції формування в учнів музично-мультимедійної компетентності. В умовах суперечливого, нерідко деструктивного впливу сучасної музичної ситуації на духовний розвиток учнів формування музично-мультимедійної компетентності виступає важливим стимулом становлення таких особистісних якостей, як емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва і явищ життя, уміння слухати й розуміти інших, власне усвідомлення світу, здатність до творчого пошуку, а також формування оцінювальних підходів до критичного сприйняття культурних феноменів. Доведено, що застосування мультимедійних навчальних засобів (МНЗ), які тлумачимо як інформаційні технології, що використовують різні програмні та технічні засоби для найбільш ефективного впливу на учня, сприяє підвищенню інтенсивності й ефективності процесу музичного навчання, зокрема розвитку музично-мультимедійної компетентності школярів. Методологічними підходами формування музично-мультимедійної компетентності визначено компетентнісний та інформаційно-процесуальний підходи. Компетентнісний підхід розглядається як сукупність загальних принципів визначення цілей освіти, відбору змісту навчання, організації освітнього процесу та оцінювання освітніх результатів. Його структура визначається такими елементами, як знання, уміння, навички, досвід діяльності та досвід ціннісного ставлення, що в сукупності забезпечують формування особистісних якостей учнів. Інформаційно-процесуальний підхід передбачає активне використання цифрових і мультимедійних технологій у процесі музичного навчання, що забезпечує інтерактивність, наочність, емоційну насиченість і доступність художнього матеріалу. Наголошено, що інтеграція мультимедійних засобів у музичну освіту створює умови для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх творчого потенціалу, художнього мислення та здатності до самостійної інтерпретації мистецьких образів.
Формування цифрової компетентності майбутніх дизайнерів на основі інтеграції цифрових технологій
(2026) Радкевич Олександр Петрович; Radkevych Oleksandr Petrovych
У статті теоретично обґрунтовано роль інтеграції цифрових технологій у процесі формування цифрової компетентності майбутніх дизайнерів у закладах вищої освіти. На основі системного, компетентнісного та технологічного підходів розкрито сутність цифрової компетентності як інтегральної якості фахівця, що охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний компоненти. Визначено складники професійної підготовки та педагогічні умови, що забезпечують ефективне опанування сучасними інструментами (Adobe Creative Cloud, Figma, Blender, AR/VR, штучний інтелект). Доведено, що системна інтеграція цифрових технологій у зміст фахових дисциплін та орієнтація на практико-орієнтовані проєкти сприяє зростанню мотивації студентів, якості виконання творчих завдань та їхньої конкурентоздатності. Виявлено позитивну динаміку показників сформованості цифрових навичок в умовах імерсивного освітнього середовища. Окреслено перспективи подальших розвідок щодо впровадження моделей штучного інтелекту в дизайн-освіту.
Формування гендерної культури майбутніх офіцерів прикордонників на засадах принципу диференціації
(2026) Романишина Людмила; Romanyshyna Liudmyla; Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr Serhiiovych; Тафінцева Світлана Ігорівна; Tafintseva Svitlana Ihorivna
У статті розкрито теоретико-методичні засади формування гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах принципу диференціації. Обґрунтовано сутність гендерної культури як інтегративного особистіснопрофесійного утворення, що включає систему знань про гендерну рівність, ціннісні орієнтації, установки на недискримінаційну поведінку та здатність до ефективної професійної взаємодії у змішаних колективах. Визначено роль принципу диференціації як ключової дидактичної основи, що забезпечує врахування індивідуальних особливостей курсантів, їхнього рівня підготовленості, мотивації та соціального досвіду в процесі професійного навчання. Реалізація запропонованого принципу передбачає варіативність змісту, форм і методів навчання, використання інтерактивних технологій (ділових ігор, дискусій, тренінгів), а також гендерно орієнтованого просвітництва, спрямованого на подолання стереотипного мислення. Висунуто припущення, що принцип диференціації сприяє ефективнішому формуванню складників гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, розвитку їх критичного мислення, комунікативної компетентності та професійної готовності до діяльності в умовах демократичного та багатокультурного середовища.
Дорожня карта навчання за підручником «Українська мова» для 5 класу закладів загальної середньої освіти під час апробації у 2026/2027 навчальному році. І семестр
(2026) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Калинич Олеся Василівна; Kalynych Olesia Vasylivna; Дятленко Тетяна Іванівна; Diatlenko Tetiana Ivanivna; Гарюнова Юлія Олегівна; Hariunova Yuliia Olehivna
У дорожній карті схарактеризовано концепцію, зміст і методичний апарат підручника «Українська мова. 5 клас» (Олена Семеног, Олеся Калинич, Тетяна Дятленко, Юлія Гарюнова, 2026), допущеного до використання в освітньому процесі під час апробації у 2026/2027 навчальному році. Видання охоплює матеріал І семестру. Розкрито відповідність підручника Державному стандарту базової середньої освіти та навчальній програмі «Українська мова. 5–6 класи» (2026), окреслено компетентнісний потенціал, групи обов’язкових результатів навчання, наскрізні вміння й ціннісні орієнтири. Представлено авторську діяльнісну модель «Читаю — досліджую — осмислюю — спілкуюся — створюю», принципи й наукові підходи, систему рубрик і піктограм, особливості роботи з текстами, медіатекстами, словниками та цифровими ресурсами. Подано приклади компетентнісно орієнтованих та інтегрованих завдань, тематичні маршрути, інструменти формувального оцінювання й рефлексії, критерії педагогічного спостереження під час апробації та методичні рекомендації щодо організації роботи з підручником. Видання адресовано вчителям української мови, методистам, керівникам професійних спільнот, викладачам і здобувачам педагогічної освіти.