Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17460. Останнє оновлення: 20.05.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Приклади застосування групової форми навчання під час викладання інтегрованих курсів природничої освітньої галузі
(Гельветика, 2025) Микола Павлович Москаленко; Moskalenko Mykola Pavlovych
Статтю присвячено використанню в освітньому процесі групової форми навчання. Дослідження варіантів її застосування під час проведення інтегрованих уроків залишається актуальним. Тому мета даної статті полягає у вивченні ролі, яку може відігравати групова форма навчання під час здійснення тематичної інтеграції змісту на уроках з інтегрованих курсів природничої освітньої галузі.В статті зазначено, що групова форма навчання є суттєвим фактором формування ключових компетентностей у здобувачів освіти під час реалізації реформи «Нова українська школа». Зазначено, що дана проблематика є недостатньо дослідженою через невеликий термін здійснення освітньої реформи, а представлена стаття є спробою почати розгляд цього питання. В статті розглянуто приклади застосування групової форми під час здійснення інтеграції змісту з різних тем на уроках з інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в адаптаційному циклі середньої освіти. Показано, що для успішного формування ключових компетентностей на таких уроках, здобувачів освіти доцільно об’єднувати в дослідницькі групи за наступними напрямками: біологи, хіміки, фізики, географи тощо.Запропоновано здійснювати інтеграцію змісту з певної теми протягом мініциклу у два уроки. Обґрунтовано доцільність такого підходу через необхідність виконання під керівництвом вчителя в позаурочний час практичної частини освітнього процесу. Запропоновано здійснювати підсумковий етап тематичної інтеграції у вигляді біологічного турніру між визначеними групами здобувачів освіти. Вказано, які очікувані результати навчання, визначені в модельних програмах інтегрованих курсів, можна ефективно сформувати з використанням групової форми. В статті обґрунтована необхідність створення нових груп з різними здобувачами освіти, кожного наступного разу під час проведення уроку інтеграції змісту. Наведені приклади застосування групової форми навчання під час проведення уроків з інтегрованих курсів природничої освітньої галузі допоможуть вчителям закладів загальної середньої освіти ефективно реалізовувати переваги інтегрованого навчання.
Формування очікуваних результатів навчання під час вивчення осмотичних явищ в курсі біології на профільному рівні у старшій школі
(2025) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych
В статті розглянуто проблему формування очікуваних результатів навчання під час викладання біології та екології в старшій школі. Мета даної статті полягає у вивченні можливостей формування очікуваних результатів навчання під час вивчення осмотичних явищ та транспорту речовин в курсі біології та екології на профільному рівні у старшій школі. Показано, що в сучасних закладах загальної середньої освіти в пріоритеті не просто накопичення суми знань, а формування різноманітних компетентностей, які дозволять їм в майбутньому стати ефективним членом суспільства. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез, узагальнення, порівняння та ін.), які були застосовані з метою встановлення оптимальної логічної послідовності викладання навчального матеріалу з теми «Поняття про осмотичний та тургорний тиск, сисну силу» у великому розділі шкільної програми «Обмін речовин і енергії». Позначено доцільність вивчення осмотичних явищ в комплексі з усіма видами транспорту речовин в клітині. Вказано, що в цьому випадку у здобувачів освіти відбувається формування здатності свідомо оперувати термінами: пасивний і активний транспорт, осмос, дифузія, симпорт, антипорт, ендоцитоз, екзоцитоз. Показано доцільність попереднього обговорення понять «потенціал» та «потенційна енергія» як теоретичної основи вивчення хімічного потенціалу та осмотичних явищ. Продемонстровано, що побудова навчальної бесіди у вигляді переходу від абстрактного до конкретного і назад – від конкретного до загального – забезпечує формування у здобувачів освіти основної компетентності у природничих науках і технологіях: «уміння застосовувати науковий метод, формулювати гіпотези». Рекомендовано використання технології візуалізації знань за провідної участі здобувачів освіти для забезпечення формування когнітивно-графічного уявлення про осмотичні явища та очікуваних результатів навчання в частині діяльності: здатності створення моделі рослинної клітини як осмотичної системи. Показано пов’язаність формування предметної компетентності «знання та розуміння фундаментальних принципів біології та екології» з процесом класифікації організмів на групи рослин і тварин. Продемонстровано доцільність моделювання здобувачами освіти існування рослинної клітини в різних умовах водного режиму для забезпечення формування здатності застосовувати набуті теоретичні знання та практичні навички у сфері біології та екології при виконанні завдань, що передбачають прийняття рішень у змінних та нестандартних ситуаціях.
Childhood Disability in Sumy Region: Territorial and Demographic Aspects
(2025) Moskalenko Mykola Pavlovych; Москаленко Микола Павлович; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Анатолій Олександрович
The article presents data on childhood disability (under 18 years) for the period 2012-2019 in the Sumy region. An analysis of the dynamics of changes in childhood disability during this period in the Sumy region, the city of Sumy, and the districts of the region was conducted. The study used materials from the State Statistics Service of Ukraine, the Ministry of Health of Ukraine, the Ukrainian Institute for Strategic Studies, the Regional Information and Analytical Center for Medical Statistics in Sumy, and the Main Department of Statistics in the Sumy region. The findings revealed an increase in the level of childhood disability in the Sumy region throughout the entire study period, with a particularly high growth rate observed in the last four years. It was noted that each year of the study, the childhood disability rate in the city of Sumy exceeded the regional average by 4-8%. Congenital developmental anomalies, mental and behavioral disorders, and central nervous system diseases were identified as the leading causes of childhood disability. The study also established that the disability rate among boys in the Sumy region exceeded that of girls by 29-30% annually throughout the study period. Children aged 7-14 years constituted the largest share of the total disabled child population in the region, accounting for 50–54%, with an annual increase observed during the study.
European Approaches and Practices in Non-Formal Biolgy for Future Ukrainian Teachers
(2025) Moskalenko Mykola Pavlovych; Москаленко Микола Павлович; Mironets Liudmyla Petrivna; Міронець Людмила Петрівна; Henkal Svitlana Eduardivna; Генкал Світлана Едуардівна; Torianyk Valentyna Mykolaivna; Торяник Валентина Миколаївна
This article examines the development and integration of non-formal biological education practices within the European Union and their potential adaptation in Ukraine, particularly in the training of future biology teachers. Nonformal education, characterized by its flexibility, learner-centeredness, and experiential nature, complements formal education by offering innovative approaches such as virtual excursions, interactive workshops, and citizen science projects. The study highlights the importance of combining formal, non-formal, and informal learning formats to enhance ecological awareness, critical thinking, and practical skills in biology. Through a comprehensive literature review and analysis of European best practices-such as outdoor science centers in Finland, student laboratories in Germany, and science festivals in France-the article identifies effective tools and strategies to enrich biology education. It also reviews Ukraine’s current non-formal biological education landscape, including initiatives by the Minor Academy of Sciences and regional ecological centers, noting both achievements and challenges like limited integration into teacher education programs and unequal access. The authors propose concrete steps to adapt European experiences to the Ukrainian context: updating curricula, developing methodological materials, fostering international cooperation, and utilizing digital technologies. The interdisciplinary approach combining pedagogy, biology, and innovative methods is emphasized as essential for preparing motivated, qualified educators capable of implementing modern, engaging biological education. This work contributes to the ongoing modernization of Ukraine’s education system, advocating for the wider adoption of non-formal educational formats to cultivate environmentally responsible citizens and improve the quality of biological education amid contemporary challenges.
Смертність дитячого населення Сумської області до повномасштабного вторгнення
(2026) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych
У статті представлені дані про смертність дитячого (0–17 років) населення Сумської області у 2012–2019 роках. Проведено аналіз динаміки зміни смертності за вказаний період часу та наведені дані з летальності даної вікової групи. Було використано матеріали Державної служби статистики України, Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, Українського інституту стратегічних досліджень, Обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики м. Суми, Головного управління статистики в Сумській області. Встановлено, що загальний рівень смертності дитячого населення Сумської області у 2012 році становив 0,75, а у 2019 році 0,4 випадки на 1000 дітей. Для порівняння, у 2019 році в Україні даний показник становив 0,5 випадки на 1000 дітей. В м. Суми смертність дитячого населення кожного року (за винятком 2019) була меншою, ніж серед дітей, які проживали на території районів. В містах області смертність дитячого населення була кожного року меншою, ніж серед дітей із сіл. Ця відмінність в різні роки була неоднаковою – 14% у 2013 році та 29% у 2017 році. Тривалий період – з 2013 по 2017 роки смертність дітей в селах трималась на постійному рівні – 0,7 випадки на 1000 відповідного населення. Летальність серед дітей до 1 року протягом всього періоду дослідження була в різні роки у 4-7 разів вище летальності серед всіх дітей до 17 років включно. Зафіксовано зниження рівня смертності дитячого населення Сумської області протягом 2012-2019 років. Перше місце, як причина смертності дитячого населення в регіоні займали патології в перинатальний період; другі – вроджені аномалії; треті – різноманітні захворювання центральної нервової системи. Протягом періоду досліджень смертність дітей віком до 17 років включно Сумської області була меншою, ніж загальнодержавні показники. В обласному центрі смертність дитячого населення кожного року (за винятком 2019) була меншою, ніж у дітей, які проживали на території районів області. В середньому за всі роки дослідження смертність дитячого населення до 17 років включно в Сумської області переважала летальність даної вікової групи більш ніж у 4 рази.