Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17924. Останнє оновлення: 11.09.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Performing Activity of Adolescents: Methodological Basis for its Formation in Vocal-Choral Activities
(2026) Hai Miniao; Гай Міняо
The purpose of the article is to substantiate the main methodological approaches to the formation of performing activity among adolescent students in the process of vocalchoral activities. The publication emphasizes the importance of vocal-choral singing as an effective means of developing students’ performing activity. Education through vocal-choral art is regarded not merely as the accumulation of knowledge, abilities, and perfected skills, but also as a powerful means of developing the spiritual sphere of the personality. The significance of vocal-choral activities for the development of self-expression abilities is highlighted. It is noted that providing opportunities for vocal-choral activities for adolescents is of particular importance because this period is characterized by the formation of attitudes toward spiritual values and artistic phenomena. Adolescents are in the process of searching for their own identity and attempting to find an image that corresponds to their inner self. It is substantiated that the methodological basis for the formation of adolescents’ performing activity in vocal-choral practice consists of interconnected humanistic, culturological, competence-based, and creative approaches.
Формування економічної компетентності здобувачів освіти у цифровому освітньому середовищі
(2026) Галагуза Олександр; Halahuza Oleksandr
У статті узагальнено теоретичні засади формування економічної компетентності здобувачів освіти в умовах цифрового освітнього середовища та обґрунтовано значення цифровізації як системного чинника модернізації професійної підготовки. Розкрито сутність цифрового освітнього середовища як інтегрованої платформи навчальних ресурсів, технологій та педагогічних підходів, що забезпечує підвищення якості освітнього процесу. Визначено структуру економічної компетентності, яка охоплює когнітивний, діяльнісний, мотиваційний і ціннісний компоненти, та показано її взаємозв’язок із цифровою грамотністю. Наголошено, що цифрові технології створюють умови для індивідуалізації навчання, розвитку аналітичного мислення, підприємницьких навичок і здатності до прийняття обґрунтованих економічних рішень. Окреслено роль сучасних цифрових платформ і сервісів у забезпеченні практикоорієнтованого навчання та формуванні професійних компетентностей. З’ясовано, що інтеграція цифрових інструментів в освітній процес підвищує ефективність підготовки фахівців економічного профілю та сприяє їхній адаптації до умов цифрової економіки. Обґрунтовано, що ключовим результатом є формування конкурентоспроможного фахівця з високим рівнем економічної та цифрової компетентності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням моделей цифрової економічної освіти та розширенням інноваційних підходів до професійної підготовки.
Теоретичні засади формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін засобами ІКТ
(2026) Дерун Єгор Григорович; Derun Yehor Hryhorovych
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрового інформаційного простору, поширенням медіаманіпуляцій, фейкової інформації та необхідністю підготовки педагогів, здатних ефективно працювати в умовах сучасного інформаційного суспільства. Обґрунтовано значення інфомедійної грамотності як важливої складової професійної компетентності майбутнього вчителя суспільствознавчих дисциплін. Проаналізовано наукові підходи до розв’язання означеної проблеми, представлені у працях сучасних науковців. Встановлено, що інформаційноцифровий підхід спрямований на розвиток цифрової компетентності та інтеграцію ІКТ в освітній процес; медіаосвітній – на формування критичного сприйняття медіаконтенту; компетентнісний – на розвиток ключових професійних компетентностей; медіапсихологічний – на забезпечення психологічної стійкості до інформаційних впливів; професійно-педагогічний – на підготовку майбутнього вчителя до використання медіа та цифрових технологій у професійній діяльності. Застосування ІКТ у цьому процесі є важливою умовою, адже цифрові платформи, онлайн-ресурси, інтерактивні сервіси, освітні медіа та інструменти перевірки інформації дають змогу ефективно розвивати критичне мислення, інформаційну культуру, навички фактчекінгу й безпечної поведінки в медіапросторі. Зазначено, що застосування ІКТ у процесі професійної підготовки сприяє розвитку критичного мислення, навичок фактчекінгу, аналізу інформації, безпечної поведінки в медіапросторі та здатності протидіяти маніпулятивним впливам. Визначено, що формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін має комплексний і міждисциплінарний характер.
Практики інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовці майбутніх бакалаврів середньої освіти
(2026) Дубницький Олександр; Dubnytskyi Oleksandr; Литвиненко Олександр; Lytvynenko Oleksandr
У статті розглянуто можливості інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовку майбутніх бакалаврів середньої освіти. Актуальність теми зумовлена зміною характеру цифрового освітнього середовища, у якому майбутній учитель інформатики має не лише володіти програмними засобами, а й уміти працювати з візуальними формами подання знань, критично аналізувати медіаповідомлення, розпізнавати маніпулятивний і штучно згенерований контент, а також проєктувати власні цифрові продукти для освітніх цілей. Мета статті полягає в теоретичному узагальненні практик інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовці майбутніх бакалаврів середньої освіти та в окресленні рекомендацій щодо їх системного впровадження в освітній процес закладів вищої освіти. Методологічну основу становлять аналіз наукових джерел, порівняння, узагальнення, систематизація й інтерпретація результатів сучасних досліджень з проблем цифрової, інформаційної та медійної підготовки майбутніх педагогів. Установлено, що найпродуктивнішими є практики, які поєднують візуальне моделювання, роботу з цифровими медіа, аналітичні інструменти, проєктні завдання, засоби штучного інтелекту та рефлексивне оцінювання результатів. Показано, що візуалізація в ІТ-підготовці виконує не лише ілюстративну, а й когнітивну, операційну та комунікативну функції, тоді як медіааналіз розширює підготовку майбутнього вчителя до критичної роботи з інформацією, цифрового громадянства й методично виваженого використання медіаресурсів у школі. У результаті запропоновано групи практик, доцільних для інтеграції в освітній процес: візуальне моделювання алгоритмів і процесів, аналітика медіаконтенту, створення власних навчальних медіапродуктів, використання інформаційних панелей та цифрових слідів навчання, а також критичне застосування генеративного штучного інтелекту. Обґрунтовано, що ефективність такої інтеграції зростає за умов поетапності, міждисциплінарності, опори на професійні задачі майбутнього вчителя та поєднання технічної, педагогічної і медіаграмотнісної складових підготовки.
Сучасні цифрові освітні платформи та перспективи їх розвитку
(2026) Дєнєжніков Сергій Сергійович; Dieniezhnikov Serhii Serhiiovych; Моцак Світлана Іванівна; Motsak Svitlana Ivanivna
Цифрова освітня платформа – це інноваційний інструмент, який надає можливість навчання та обміну знаннями в онлайн-форматі. Вона дозволяє здобувачам освіти отримати доступ до освітніх матеріалів у будь-який зручний час та з будь-якої точки світу. Цифрова освітня платформа пропонує широкий спектр можливостей для навчання: від онлайн-курсів та вебінарів до інтерактивних завдань та тестів. Завдяки використанню новітніх технологій, таких як штучний інтелект та адаптивне навчання, платформа може адаптуватися до потреб кожного здобувача освіти та пропонувати персоналізований підхід до навчання. Важливою перевагою цифрової освітньої платформи є доступність навчання для всіх категорій користувачів: від школярів та студентів до професіоналів, які бажають підвищити свою кваліфікацію. Завдяки різноманітності представлених курсів та матеріалів, кожен користувач може знайти відповідний йому освітній контент.