Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17480. Останнє оновлення: 21.05.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Управління ризиками в системі наукового проєктування: виклики для сучасної вищої школи
(2026) Сидорович Олена Юріївна; Sydorovych Olena Yuriivna; Зварич Ганна Володимирівна; Zvarych Hanna Volodymyrivna
У статті досліджено проблематику управління ризиками в системі наукового проєктування як ключового чинника ефективності та сталого розвитку сучасної вищої школи. У контексті глобальної інтелектуальної конкуренції та стрімкої цифрової трансформації університети перестають бути лише ретрансляторами знань і перетворюються на активні суб’єкти продукування інноваційного капіталу. Центральною умовою цієї трансформації виступає здатність закладів вищої освіти до превентивного управління ризиками та стратегічної капіталізації інтелектуальних активів, що включають людський, структурний та реляційний капітал. Актуальність теми зумовлена високою вразливістю інтелектуального капіталу до внутрішніх і зовнішніх загроз: недосконалістю інституційних механізмів захисту інтелектуальної власності, відтоком кваліфікованих кадрів, невизначеністю результатів наукового пошуку, а також зростанням складності фінансово-економічного, нормативного та цифрового середовища. Проаналізовано класифікацію ризиків у системі наукового проєктування за джерелом виникнення, функціональними сферами, стадіями життєвого циклу, рівнем невизначеності, характером впливу, інституційним виміром, цифровізацією та поведінковими аспектами. Виділено ключові групи викликів: інституційні, фінансово-економічні, управлінські, методологічні, кадрові, цифрові, репутаційні та етичні, а також запропоновано релевантні інструменти реагування — від гармонізації нормативної бази і створення проєктних офісів до впровадження цифрових платформ, сценарного моделювання та програм розвитку кадрового потенціалу. Особлива увага приділена концептуалізації проактивного ризикменеджменту як системоутворюючого елемента організації наукового процесу, що дозволяє перетворювати невизначеність у стратегічну перевагу та забезпечує синергійне поєднання елементів дослідницької екосистеми. Показано, що ефективне управління ризиками є фундаментальною передумовою зміцнення інституційної спроможності університетів, підвищення конкурентоспроможності національної вищої освіти та формування стійкої інноваційної моделі розвитку.
Здоров’язбережувальні технології та їх застосування в освітньому процесі фахівців фізичної культури та спорту
(2025) Капітон Алла Мирославівна; Kapiton Alla Myroslavivna
У статті здійснено теоретичне осмислення сутності здоров’язбережувальних технологій та окреслено особливості їх застосування в освітньому процесі підготовки фахівців фізичної культури і спорту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення якості професійної підготовки фахівців, здатних реалізовувати здоров’язбережувальні підходи у професійній діяльності в умовах сучасних соціальних викликів. Увагу зосереджено на наукових підходах до трактування поняття «здоров’язбережувальні технології», розкрито їх зміст, основні функції та значення в системі вищої освіти. Визначено, що здоров’язбережувальні технології є цілісною системою організаційно-педагогічних, психологопедагогічних, фізкультурно-оздоровчих і соціально орієнтованих заходів, спрямованих на збереження, зміцнення та підтримання фізичного, психічного і соціального благополуччя особистості. У статті охарактеризовано основні групи здоров’язбережувальних технологій, проаналізовано особливості їх інтеграції у зміст навчальних дисциплін, а також обґрунтовано доцільність використання інтерактивних методів навчання, зокрема тренінгів, кейсметодів, ділових ігор, моделювання професійних ситуацій і проєктної діяльності. З’ясовано, що ефективність застосування здоров’язбережувальних технологій у процесі підготовки фахівців фізичної культури і спорту забезпечується поєднанням системного, компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Водночас виокремлено низку проблем, що ускладнюють їх упровадження в освітній процес, зокрема недостатній рівень методичного забезпечення, обмеженість ресурсів, недостатню інтегрованість у зміст освітніх програм та відсутність чітких критеріїв оцінювання сформованості здоров’язбережувальної компетентності. Зроблено висновок, що здоров’язбережувальні технології є важливим складником професійної підготовки фахівців фізичної культури і спорту та потребують подальшого наукового обґрунтування і практичного вдосконалення.
Формування професійної компетентності майбутніх тренерів з плавання як психолого-педагогічна проблема
(2025) Рак Михайло Олегович; Rak Mykhailo Olehovych
Стаття присвячена актуальній психолого-педагогічній проблемі формування професійної компетентності майбутніх тренерів з плавання в умовах закладів вищої освіти. Розкрито сутність і специфіку професійної діяльності тренера з плавання, зумовлену особливостями водного середовища, ранньою спеціалізацією, високими вимогами до техніко-тактичної, методичної, психолого-педагогічної та здоров’язбережувальної підготовки. Проаналізовано суперечності між сучасними вимогами суспільства та спортивної практики до компетентного фахівця і недостатньою розробленістю психолого-педагогічних механізмів його підготовки. Особливу увагу приділено необхідності розвитку особистісних якостей (мотивація, рефлексія, емоційна стабільність, стресостійкість, емпатія), інтеграції рефлексії та самооцінки на етапах педагогічної практики, а також впровадження здоров’язбережувальних технологій для профілактики перетренованості спортсменів.
Педагогічний супровід самостійної роботи здобувачів освіти в цифровому освітньому середовищі
(2025) Савіцька Вікторія; Savitskа Viktoriіa
У статті розкрито сутність педагогічного супроводу самостійної роботи здобувачів освіти у цифровому освітньому середовищі та визначено його ключові характеристики. Узагальнено, що педагогічний супровід розглядається як комплексний процес організації й управління навчальною діяльністю здобувачів освіти, який поєднує дидактичні, методичні, психологічні та технологічні аспекти. Обґрунтовано, що ефективність самостійної роботи студентів залежить від цілеспрямованого використання можливостей цифрового освітнього середовища, зокрема інтерактивних ресурсів, онлайнплатформ, мультимедійних засобів та персоналізованих освітніх траєкторій. Визначено основні функції педагогічного супроводу (дидктичну, розвивальну, виховну, інформаційну, дослідницьку) та його процесуальні компоненти, що забезпечують формування самостійності, критичного мислення та професійної компетентності студентів. Педагогічний супровід самостійної роботи в умовах цифровізації освіти сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців і їхній готовності до професійної діяльності в цифровому суспільстві.
Формування екологічної культури студентів у сучасному освітньому середовищі
(2025) Совгіра Світлана Василівна; Sovhira Svitlana Vasylivna
У статті здійснено теоретичне узагальнення та обґрунтування особливостей формування екологічної культури здобувачів освіти в сучасному освітньому середовищі. Розкрито сутність поняття «екологічна культура» як інтегративного утворення, що поєднує систему знань, ціннісних орієнтацій, практичних умінь і досвіду екологічно доцільної діяльності. На основі аналізу наукових підходів визначено структурні компоненти екологічної культури, серед яких відповідальне ставлення до довкілля, система екологічних цінностей, здатність до практичної природоохоронної діяльності та досвід розв’язання екологічних проблем на різних рівнях. Обґрунтовано роль освітнього середовища як ключового чинника формування екологічної культури, що забезпечує не лише засвоєння знань, а й їх практичну реалізацію через взаємодію, спільну діяльність і застосування інноваційних педагогічних технологій. Визначено принципи формування екологічної культури, зокрема гуманізації, природо відповідності, культуро відповідності та краєзнавчий принцип, які забезпечують цілісність і системність освітнього процесу. Виявлено основні проблеми сучасної екологічної освіти, серед яких недостатня інтеграція екологічної складової у фахову підготовку, розрив між теоретичними знаннями та практичною діяльністю, а також обмежене використання інноваційних методів навчання. Наголошено на необхідності екологізації освітнього процесу шляхом упровадження міждисциплінарного підходу, інтерактивних і проєктних технологій, що сприяють формуванню екологічного мислення та відповідальної поведінки майбутніх фахівців. Практичне значення дослідження полягає в окресленні напрямів удосконалення освітнього середовища з метою підвищення ефективності формування екологічної культури, що має довгострокове значення для забезпечення сталого розвитку суспільства.