eSSPU logo

Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету (eSSPUIR)!

eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету

ISSN 2522-1531

eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СДПУ, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.

Кількість документів: 18210. Останнє оновлення: 05.11.2026.

Положення про eSSPUIR

Авторський договір приєднання

Інструкція реєстрації користувача eSSPUIR

Зразки бібліографічного оформлення видань

logo sspu

Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.

НБ СДПУ

Електронний каталог

Рейтингова мережа репозитаріїв

Репозитарій СДПУ (eSSPUIR) у вітчизняних та міжнародних реєстрах, наукометричних БД та харвастерах

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

Документ
Теоретичні аспекти фізичної терапії осіб з вегето-судинною дисфункцією за гіпотонічним типом
(2020) Козирева Єлизавета Юріївна; Kozyreva Yelyzaveta Yuriivna; Литвиненко Віталіна Анатоліївна; Lytvynenko Vitalina Anatoliivna
У статті розглянуто теоретичні засади щодо застосування фізичної терапії для пацієнтів з вегето-судинною дисфункцією, а саме кінезіотерапії, масажу, а також точкового масажу
Документ
Реалізація і впровадження програми фізичної терапії осіб з вегето-судинною дисфункцією за гіпотонічним типом
(2020) Козирева Єлизавета Юріївна; Kozyreva Yelyzaveta Yuriivna; Литвиненко Віталіна Анатоліївна; Lytvynenko Vitalina Anatoliivna
У статті представлено програму фізичної терапії для пацієнтів з вегето-судинною дисфункцією, розкрито основні напрями реалізації програми в умовах лікувально-профілактичного закладу
Документ
Методи рефлексотерапії в системі комплексної реабілітації дітей дошкільного віку з дизартрією
(2020) Коленко Оксана Іванівна; Kolenko Oksana Ivanivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii Ivanovych
У статті розглядаються методи рефлексотерапії, як складові комплексної медико-педагогічної реабілітації дітей дошкільного віку з проявами дизартрії. Обґрунтовано комплексний підхід щодо корекції вад мовлення та супутніх рухових та психологічних проблем.
Документ
Комп’ютерне моделювання та візуалізація алгоритму Крускала у навчанні дискретної математики в закладах вищої освіти
(2026) Нестерова Олена Дмитрівна; Nesterova Olena Dmytrivna
Формулювання проблеми. У процесі навчання дискретної математики здобувачів вищої освіти важливу роль відіграє опанування алгоритмів теорії графів. У статті досліджено проблему вдосконалення методики навчання алгоритму Крускала на основі комп’ютерного моделювання та когнітивної візуалізації в умовах цифровізації вищої освіти. Актуальність теми зумовлена сучасними вимогами до підготовки висококваліфікованих випускників спеціальностей «Середня освіта (Інформатика)» та «Математика», а також галузі знань «Інформаційні технології», професійна діяльність яких пов'язана з моделюванням складних абстрактних структур. Це зумовлює потребу в підвищенні ефективності навчання алгоритмів теорії графів засобами сучасних цифрових технологій.Матеріали і методи. Для вирішення проблеми проведено аналіз науково-методичної літератури з дискретної математики та узагальнено досвід українських і зарубіжних педагогів щодо навчання здобувачів вищої освіти. Дослідження базується на використанні загальнодоступних цифрових засобів для комп’ютерного моделювання процесу побудови мінімального остовного дерева з використанням алгоритму Крускала, а також онлайн-сервісів для його когнітивної візуалізації.Результати. Для демонстрації комп’ютерного моделювання, когнітивної візуалізації та методичних особливостей навчання алгоритму Крускала розв’язано приклад та запропоновано адаптований підхід до його опанування засобами табличних процесорів. Основою є використання колірного маркування вершин графа, що слугує наочним орієнтиром при прийнятті рішень щодо вибору ребер та формуванні мінімального остовного дерева. Це дозволяє розрізняти сформовані компоненти зв’язності графа та уникати помилок, пов’язаних із утворенням циклів. На прикладі реалізації алгоритму показано, що синхронна індикація об’єктів у матриці суміжності та на графічному зображенні сприяє кращому розумінню логіки об’єднання неперетинних множин і принципу транзитивності зв’язків.Висновки. Обґрунтовано, що комп’ютерне моделювання та покрокова когнітивна візуалізація алгоритму Крускала є методично доцільним засобом підтримки системного та алгоритмічного мислення здобувачів вищої освіти, оскільки вимагає свідомого аналізу кожної структурної зміни у графі. Запропонований методичний підхід сприяє підвищенню наочності та керованості процесу вивчення алгоритмів на графах і може бути використаний у курсі дискретної математики в умовах цифровізації освіти.
Документ
Емоційний інтелект майбутніх учителів STEM в інклюзивній цифровій взаємодії
(2026) Шамоня Володимир Григорович; Shamonia Volodymyr Hryhorovych; Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha Mykolaivna
Постановка проблеми. Підготовка майбутніх учителів STEM потребує поєднання предметної, методичної, цифрової, інклюзивної та емоційно-комунікативної готовності. У цифровому освітньому середовищі педагогічна взаємодія ускладнюється технічними збоями, нестійким зв’язком, втратою аудіо- чи відеоканалу, затримками в роботі платформ. Для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами такі ситуації можуть означати втрату доступу до підтримки, комунікації або навчального змісту. Тому емоційний інтелект майбутнього вчителя STEM доцільно розглядати як умову інклюзивної взаємодії в цифрово нестабільному середовищі.Матеріали і методи. Дослідження мало пілотний характер і було побудоване за дизайном «претест - формувальний вплив - посттест». У ньому взяли участь 36 здобувачів освіти 3-4 курсів, які здобувають підготовку як майбутні вчителі фізики, математики та інформатики. Теоретичну основу становив аналіз праць з проблем емоційного інтелекту вчителя, інклюзивної освіти, цифрової компетентності та STEM-підготовки. Емпіричне вимірювання здійснювалося за допомогою тесту «Розпізнавання емоцій у цифровому середовищі» та ситуаційного кейсу, що моделював зникнення відеозв’язку під час взаємодії з учнем із порушенням слуху. Формувальний вплив реалізовано через тренінгову програму «Emotional Intelligence for Inclusive STEM».Результати. Після участі у тренінгу середній показник розпізнавання емоцій у цифровому середовищі зріс із 65,08% до 74,11%. За ситуаційним кейсом середній результат експертного оцінювання зріс із 5,47 до 10,67 бала. Найпомітніші зміни стосувалися конструктивності дій, емпатійності комунікації та здатності до саморегуляції в умовах технічного збою. Учасники частіше пропонували резервні канали зв’язку, підтримувальні формулювання й короткий алгоритм подальших дій.Висновки. Отримані дані свідчать про доцільність цілеспрямованого формування емоційного інтелекту майбутніх учителів STEM через тренінгові, кейсові й рефлексивні завдання. Емоційний інтелект постає як професійний ресурс педагога, що допомагає підтримувати інклюзивну взаємодію в умовах цифрової нестабільності. Подальші дослідження потребують розширення вибірки, залучення контрольної групи, відтермінованого вимірювання та використання ширшого набору інклюзивних цифрових кейсів.