eSSPU logo

Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!

eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

ISSN 2522-1531

eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.

Кількість документів: 0. Останнє оновлення: 26.08.2026.

Положення про eSSPUIR

Авторський договір приєднання

Інструкція реєстрації користувача eSSPUIR

Зразки бібліографічного оформлення видань

logo sspu

Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.

НБ СумДПУ

Електронний каталог

Рейтингова мережа репозитаріїв

Репозитарій СумДПУ імені А. С. Макаренка (eSSPUIR) у вітчизняних та міжнародних реєстрах, наукометричних БД та харвастерах

 

Нові надходження

Документ
Загальна екологія
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
Методичні вказівки призначені для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності Е1 Біологія та біохімія та містять інструктивно-методичні матеріали до проведення навчальної практики з дисципліни «Загальна екологія». Видання охоплює методики польових екологічних досліджень, оцінювання абіотичних факторів середовища, аутекологічних і популяційних досліджень, вивчення структури та функціонування екосистем, фенологічних спостережень і самостійної дослідницької роботи. Практичні роботи супроводжуються таблицями, формулами, рисунками, схемами та рекомендаціями щодо оформлення результатів досліджень. Видання може бути використане під час проходження навчальної практики, виконання польових досліджень і формування практичних компетентностей майбутніх біологів.
Документ
Консенсус
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026)
В журналі розглядаються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, міжнародних відносин, історіографії, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін, теорії та методології історичної науки, археології, етнології, історії науки й техніки
Документ
Район «Городок» як частина посаду давньоруського Новгород-Сіверського
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Кедун Іван; Kedun Ivan
Стаття присвячена найраніше звеселеній частині посаду Новгород-Сіверського, що знаходилася в районі сучасної Успенської церкви. Метою роботи є визначення ролі території поселення в урочищі «Городок» в урбаністичних процесах міста Новгород-Сіверського у давньоруський час. Методологічна основа дослідження грунтується на перевірці попередніх інтерпретацій із залученням матеріалів останніх археологічних розвідок і розкопок. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що низка матеріалів, опублікованих раніше, по різному інтерпретує систему посадів давньоруського міста Новгород-Сіверського. На сьогодні єдиної думки про приналежність досліджуваної території до посаду міста Новгород-Сіверського не існує. Зокрема точаться дискусії про період заселення ур. «Городок» та його роль в системі посадів міста. Висновки. Наявність культурного шару 10–11 ст. дозволяє стверджувати про заселення територій в 10–11 ст. Найбільш імовірно, що фактично одразу згадувана територія входить до єдиного організму Новгород-Сіверської агломерації, з часом стаючи частиною Окольного міста. Територія обноситься системою укріплень і стає частиною міста. Статус укріпленої частини міста територія зберігає до кінця існування міських укріплень.
Документ
Участь представників роду Солонин у військових кампаніях другої половини 17 – початку 20 століть
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Клименко Олег; Klymenko Oleh
Актуальність статті зумовлена необхідністю розробки наукових проблем, пов’язаних з участю представників вітчизняної соціально-політичної еліти у військових кампаніях, котрі проводила Московська держава і Російська імперія у другій половині 17 – на початку 20 ст. У зв’язку з цією обставиною актуальності набувають питання висвітлення участі у військових походах представників козацько-старшинського і дворянського роду Солонин, котрі займали помітне місце у складі вітчизняної еліти ранньомодерної доби та нового часу. Мета статті – характеристика участі членів аристократичного роду Солонин у військових кампаніях другої половини 17 – початку 20 ст., з’ясування їх характеру у контексті зовнішньої політики Російської імперії. Наукова новизна. У статті вперше цілісно і комплексно схарактеризовано участь представників козацько-старшинського і дворянського роду Солонин у військових кампаніях, які Московська держава і Російська імперія вела впродовж другої половини 17 – початку 20 ст. На основі документальних фактів, в тому числі архівних джерел, які вперше запроваджуються до наукового обігу, висвітлені маловідомі факти участі членів роду у війнах, які Російська імперія проводила у цей період. Висновки. У процесі підготовки статті було встановлено, що представники козацько-старшинського роду Солонин у другій половині 17–18 ст. за доби Української козацької держави брали участь у переважній більшості війн, які проводила Російська імперія – російсько-турецьких війнах 1686-1700 рр., 1735–1739 рр., 1768–1774 рр., 1787–1791 рр., Перських походах 1720-х рр., Семилітній війні 1756–1763 рр. За доби Російської імперії члени роду, які перебували на військовій службі, брали участь у військових діях проти наполеонівської Франції, Вітчизняній війні 1812 р. та закордонних походах російської армії, російсько-турецьких війнах 1828–1829 та 1877–1878 рр., військових діях на Кавказі, російсько-японській війні 1904–1905 рр., придушенні польських повстань 1794 р., 1830–1831 рр. та угорського повстання 1848–1849 рр. У переважній більшості ці військові кампанії були спрямовані на територіальне розширення Російської імперії, придушення національно-визвольних рухів. Участь у цих військових діях стала для членів родини Солонин запорукою подальшого службового зростання, за що вони були відзначені державними нагородами і отриманням військових звань.
Документ
Українське козацтво у поглядах польської історичної науки кінця 19 – початку 20 ст.
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Моцак Світлана Іванівна; Горобець Ігор Володимирович; Motsak Svitlana Ivanivna; Horobets Ihor Volodymyrovych
У статті проаналізовано підходи та оцінки польських істориків кінця 19 – початку 20 ст. щодо українського козацтва. Особлива увага приділена трактуванню причин козацьких повстань, ролі Богдана Хмельницького та соціально-політичних наслідків козацьких змагань. Розглянуто вплив національних, соціальних та релігійних факторів на формування польської історіографічної концепції козацтва, а також порівняно різні школи польської історичної науки. Метою статті є виявлення специфіки поглядів польських істориків кінця 19 – початку 20 ст. на українське козацтво та козацькі повстання, а також аналіз їх впливу на формування історіографічного дискурсу щодо Польщі та України у зазначений період. Методологічна основа дослідження базується на історико-історіографічному та порівняльному аналізі джерел, включно з польськими науковими працями кінця 19 – початку 20 ст., архівними матеріалами, а також на застосуванні методів системного аналізу, історико-порівняльного підходу та критичного осмислення джерел. Наукова новизна публікації. У статті здійснено спробу систематизації поглядів польських істориків різних шкіл та ідеологічних спрямувань щодо українського козацтва кінця 19 – початку 20 ст. Проведено комплексний аналіз трактувань козацьких повстань, ролі гетьманів та оцінки соціально-політичних наслідків для Речі Посполитої, що дозволяє уточнити специфіку польської історіографії та її вплив на сучасне сприйняття козацької проблематики. Висновки. Польські історики кінця 19 – початку 20 ст. трактували українське козацтво переважно як внутрішню проблему Речі Посполитої, надаючи значної уваги соціально-економічним та політичним чинникам повстань. Водночас більшість авторів ігнорували національний та релігійний аспекти козацьких змагань, а роль Богдана Хмельницького оцінювали амбівалентно, поєднуючи військові здібності з особистими амбіціями та помстою. Аналіз свідчить про домінування позитивістських та неоромантичних інтерпретацій у польській історіографії, що вплинуло на формування стереотипного образу козацтва в польській науці.