Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17452. Останнє оновлення: 14.05.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Основи наукових досліджень
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Семеног Олена Миколаївна; Даріуш В. Скальскі; Лянной Юрій Олегович; Semenoh Olena Mykolaivna; Dariush V. Skalski; Liannoi Yurii Olehovych
Словник, укладений українськими і польськими дослідниками, охоплює систематизований поняттєво-термінологічний матеріал з методології та організації науково-педагогічних досліджень. У виданні подано сучасне трактування базових категорій педагогічної науки, методологічних підходів, методів дослідження, етапів підготовки дисертаційного проєкту, принципів академічної доброчесності, організації емпіричного та теоретичного пошуку. Особливу увагу приділено методологічній культурі здобувача освіти, логіці наукового дослідження, питанням доказовості, валідності, наукової новизни та академічної етики.
Матеріали словника ґрунтуються на сучасних українських і зарубіжних наукових джерелах, нормативних документах у сфері освіти і науки, а також актуальних підходах до підготовки докторів філософії та організації педагогічних досліджень.
Адресовано здобувачам вищої освіти, аспірантам, науково-педагогічним працівникам, молодим ученим, керівникам кваліфікаційних і дисертаційних досліджень, а також усім, хто цікавиться проблемами методології наукового пізнання та академічної культури.
Сталий розвиток як стратегічна парадигма XXI століття
(2026) Сидоренко Олена Леонідівна; Sydorenko Olena Leonidivna
Сучасний етап розвитку людства характеризується зростанням масштабів глобальних проблем — екологічних, економічних, соціальних, демографічних, енергетичних. Традиційні моделі економічного зростання дедалі більше суперечать принципам збереження природного середовища та соціальної справедливості. У цих умовах концепція сталого розвитку набула статусу стратегічної парадигми ХХІ століття, яка визначає нову логіку взаємодії людини, суспільства й природи. Ідея сталого розвитку вперше була сформульована у Доповіді Комісії ООН з навколишнього середовища та розвитку (1987 р.), де під сталим розвитком розуміється такий розвиток, що задовольняє потреби нинішнього покоління, не ставлячи під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Ця концепція стала основою для прийняття міжнародних стратегій і програм, спрямованих на гармонійне поєднання економічного зростання, соціального добробуту та екологічної безпеки. У глобальному вимірі реалізація парадигми сталого розвитку здійснюється через Цілі сталого розвитку ООН до 2030 року, які визначають ключові орієнтири для держав, міжнародних організацій та суспільства загалом. Для України впровадження принципів сталого розвитку є не лише міжнародним зобов’язанням, а й важливим інструментом модернізації економіки, реформування системи освіти і науки, підвищення рівня соціальної згуртованості та екологічної відповідальності. Таким чином, сталий розвиток у ХХІ столітті постає як стратегічна парадигма, що поєднує глобальні цілі з національними пріоритетами та визначає нову модель взаємодії людини, суспільства й природи. Його реалізація потребує комплексного підходу, активної участі науки, освіти та ефективної державної політики, спрямованої на забезпечення довгострокового розвитку й добробуту суспільства.
Вища математика: теорія, практика, застосування в професійній діяльності економіста
(Волинські обереги, 2025) Чухрай З. Б.; Chukhrai Z. B.; Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
Запропонований навчально-методичний посібник відповідає силабусу дисципліни «Вища математика» включає елементи лінійної та векторної алгебри, аналітичної геометрії, диференціального числення функції однієї та багатьох змінних, інтегрального числення, диференціальних рівнянь.
Викладений матеріал професійно спрямований (розкривається економічний зміст математичних понять), доступний для дистанційної роботи та самостійного опрацювання студентами з середнім рівнем знань та вмінь. Крім теоретичного матеріалу, який подається у формі «дослідження питання», посібник містить методичні рекомендації та розв’язки багатьох типових задач, дослідницьких завдань та завдань економічного спрямування, а також завдання для самостійного розв’язання.
Посібник розраховано на студентів економічних спеціальностей навчальних закладів усіх рівнів акредитації. Проте він може бути корисним і викладачам, що орієнтуються на розвиток дослідницьких здібностей майбутніх економістів.
Психолінгвістичні особливості формування лексичної компетентності майбутніх учителів у навчанні англійської мови як другої іноземної з використанням технологій штучного інтелекту
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бейгер Ірина; Beiher Iryna
У цій статті розглядаються психолінгвістичні характеристики розвитку лексичної компетентності майбутніх учителів, які вивчають англійську мову як другу іноземну з використанням технологій штучного інтелекту (ШІ). Дослідження зосереджено на припущенні, що засвоєння лексики в багатомовному навчальному контексті визначається взаємодією когнітивних процесів, попереднього мовного досвіду, дидактичної підтримки та цифрового навчального середовища. Крім того, висвітлюється, як інструменти на основі ШІ розширюють доступ до автентичних мовних матеріалів і таким чином збільшують різноманітність контекстуального використання слів у процесі навчання. Аналіз показує, що процеси пам'яті, семантичні зв’язки та міжмовні впливи відіграють значну роль у зберіганні, обробці та використанні нових лексичних одиниць. Міжмовна інтерференція є особливо актуальною, оскільки раніше вивчені мови можуть як полегшувати, так і перешкоджати засвоєнню нової іноземної мови. Водночас, було виявлено, що структура ментального лексикону багатомовних студентів є динамічною та залежить від рівня володіння мовою, мови навчання та когнітивних факторів. Ще одним напрямком дослідження є дидактична роль генеративних інструментів ШІ. Результати демонструють, що навчальні середовища з інтеграцією ШІ, завдяки адаптивному зворотному зв'язку, інтерактивності та персоналізації можуть сприяти активному засвоєнню лексичного матеріалу, підвищувати мотивацію до навчання та зменшувати мовну тривожність. Водночас, у дослідженні наголошується, що ефективне використання таких технологій можливе лише у поєднанні з чітким педагогічним керівництвом. У дослідженні підведено підсумок, що технології ШІ слід розглядати не лише як технічний інструмент, а й як психолінгвістичний посередник у процесі навчання. Його інтеграція в підготовку майбутніх учителів іноземних мов створює сприятливі умови для ефективного формування лексичної компетентності в багатомовному контексті.
Професійна підготовка фахівців у галузі права на рівні доктора філософії в країнах ЄС: зміст та структура освітніх програм
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бордюгова Леся; Bordiuhova Lesia
У статті здійснено аналіз змісту та структури освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії у галузі права, що реалізуються в закладах вищої освіти країн Європейського Союзу. Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення сучасних тенденцій розвитку докторської підготовки правників у контексті інтеграції Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору, а також необхідністю використання позитивного зарубіжного досвіду в процесі модернізації національної системи підготовки наукових кадрів. У межах дослідження проаналізовано особливості організації та змістового наповнення окремих докторських програм у галузі права, зокрема програм «Доктор філософії з господарського права» (Франція), «Доктор філософії з європейського та міжнародного права» (Чеська Республіка) та «Доктор філософії з права» (Італія). Встановлено, що підготовка докторів філософії у галузі права в університетах ЄС характеризується високим рівнем дослідницької спрямованості, міждисциплінарністю та орієнтацією на формування здатності до самостійної наукової діяльності. Значна увага приділяється розвиткові методологічної культури дослідника, аналітичного мислення, навичок академічної комунікації, публікаційної активності та міжнародної наукової співпраці. З’ясовано, що освітньо-наукові програми передбачають поєднання структурованої навчальної складової з індивідуальною дослідницькою роботою здобувачів, участю в наукових проєктах, семінарах, конференціях і міжнародних стажуваннях. Важливими характеристиками сучасної докторської підготовки правників є гнучкість освітніх траєкторій, інтернаціоналізація освітнього процесу, використання міждисциплінарних підходів до дослідження правових явищ та орієнтація на практичне застосування результатів наукових досліджень. Наголошено, що зміст і структура докторських програм у галузі права спрямовані на формування високого рівня наукової та професійної компетентності здобувачів, їхньої готовності до академічної кар’єри, експертно-аналітичної діяльності та участі в розробленні правової політики на національному й міжнародному рівнях.