Актуальні питання природничо-математичної освіти

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/1243

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 468

Реалізація міжпредметних зв’язків на уроках математики через розв’язування прикладних задач
(2013) Каланчук К. В.; Kalanchuk K. V.
Стаття присвячена реалізації міжпредметних зв’язків на уроках математики як засобу розвитку інтегративного мислення учнів. Розглядається один із шляхів реалізації міжпредметних зв’язків на уроках математики – розв’язування прикладних задач. Продемонстровано, як розв’язування прикладних задач допомагає встановити безпосередні зв’язки математики з іншими науками, зацікавити учнів у вивченні даного предмету, надає можливість наочно проілюструвати застосування різноманітних математичних понять, тверджень, формул та співвідношень у повсякденному житті. Автором зазначено, що використання міжпредметних зв’язків в ході навчання математики допомагає вчителям сформувати в учнів уявлення про явища природи та зв’язки між ними, надати їм розуміння цілісної картини світу та дає змогу учням застосовувати свої знання, набуті в процесі вивчення одного предмету, під час вивчення інших предметів, створити у школярів підґрунтя для комплексного бачення та вирішення складних проблем, з якими вони зіткаються у реальному житті.
Уровни владения математическим моделированием
(2013) Мельников О. І.; Melnykov O. I.; Дегтяр С. Н.; Dehtiar S. N.
У статті авторами проаналізовано поняття «модель», «математична модель», класифікуються рівні оволодіння елементами математичного моделювання: інтуїтивно-наївний, навчально-спрощений, реально-виробничий. Авторами розглянуті методичні особливості підготовки школярів до оволодіння відповідними рівнями математичного моделювання. Математичне моделювання розширює творчі можливості фахівця у вирішенні цілого ряду професійних завдань, істотно змінює його професійну мобільність. На сучасному етапі математичне моделювання є новим універсальним компонентом методології будь-якої науки і в значній частині підручників і навчальних посібників з різних дисциплін включаються поняття, методи та приклади застосування математичного моделювання. У статті виділено три типи основних завдань, які сприяють формуванню дослідницьких, рефлексивних і творчих умінь і поступово формують навички застосування методу математичного моделювання у процесі розв’язування прикладних задач. У процесі навчання важливим є використання не окремих задач (задач, що демонструють основні поняття розділу дисципліни в професійному контексті, задач динамічного характеру, задач дослідницького характеру), а цілісної їх системи.
Авторська концепція підручників математики для учнів 5–6 класів
(2013) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Богатирьова І. М.; Bohatyrova I. M.; Бочко О. П.; Bochko O. P.; Коломієць Оксана; Kolomiiets Oksana; Сердюк З. І.; Serdiuk Z. I.
У статті розглянуто концептуальні засади створення підручників математики нового покоління для 5-6 класів. Проаналізовано змістове наповнення підручників з урахуванням науково-методичних вимог Державного стандарту. Розглянуто питання науковості і доступності викладу. Особливу увагу приділено пріоритету розвивальної функції навчання. Виокремлено етапи диференційованої реалізованості: формування стійкої мотивації до вивчення предмета та ключових і предметних математичних компетентностей. У статті виділено методологічні засади побудови сучасних підручників математики через реалізацію особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходів до навчання математики. Комплект підручників сприяє вихованню в учнів уважності, спостережливості, зацікавленості, відповідальності, акуратності, точності, становленню позитивної Я-концепції, відчуванню ситуацій успіху тощо.
Актуальні питання природничо-математичної освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2013)
У збірнику представлені результати актуальних досліджень, присвячених спрямованості навчання дисциплін природничо-математичного циклу на розвиток інтелектуальних умінь та творчих здібностей учнів і студентів.
Особливості методики розвитку логічного мислення учнів класів суспільно-гуманітарного профілю
(2013) Чуприна О. С.; Chupryna O. S.
У статті відзначається, що значна кількість теорем на рівні стандарту передбачена для засвоєння без доведень, або ж доведення пропонується тільки для ознайомлення учнів. Розглядається потреба введення поняття імплікації при вивченні теорем у шкільному курсі математики в класах суспільно-гуманітарного профілю. Після ознайомлення учнів з поняттям імплікації у окремих класах доцільно поступово вводити інші поняття та закони логіки. Для підвищення рівня мотивації в процесі навчання математики у суспільно-гуманітарних класах вчителі застосовують різні прийоми, методи та засоби активізації навчання, зокрема інформаційно-комунікативні технології навчання. Значна увага приділяється інтегрованим урокам, які розкривають широту застосування математики у повсякденному житті та формують практичну компетентність учнів. Навчання математики повинно бути направлено на розвиток логічного мислення для формування особистості учня, що сприятиме у подальшому його успішній професійній діяльності.
Проблеми математичної підготовки учнів професійно-технічних училищ
(2013) Чихар О. С.; Chykhar O. S.; Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna
У статті зроблено аналіз становлення професійно-технічної освіти, виділено основні етапи її розвитку; визначено проблеми математичної підготовки учнів професійно-технічних училищ. Автори пропонують такі шляхи вирішення цієї проблеми, як врахування психолого-педагогічних особливостей учнів у процесі організації навчальної діяльності; підвищення пізнавального інтересу до вивчення математики за допомогою професійно-орієнтованих прикладних задач; використання групової форми роботи на уроках математики та організації проектної діяльності в позанавчальний час. У статті наведено приклад прикладних задач для учнів ПТУ, що набувають робітничих професій та запропоновано тему і завдання учнівського проекту.
Технологія створення мультимедійних дидактичних ігор для розвитку творчої особистості учнів основної школи
(2013) Гончарова І. В.; Honcharova I. V.
Розглянуто технологію створення мультимедійних дидактичних ігор з математики для учнів 6-7 класів, що сприяють розвитку таких властивостей творчої особистості як формалізоване сприйняття математичного матеріалу, узагальнення математичного матеріалу та гнучкість мислення. Описано чотири етапи розробки мультимедійних ігор у програмі Microsoft PowerPoint. Автор статті зазначає, що до розробки подібних програм доцільно долучати як учнів 9-11 класів у якості написання науково-дослідної роботи у Малій академії наук (МАН), так і студентів математичних спеціальностей під час написання курсових, дипломних робіт та виконання індивідуальних завдань на відповідних спецкурсах. Використання ігрових технологій, зокрема мультимедійних ігор дозволяє зацікавити учнів та студентів математикою, вони також виступають для вчителя математики додатковим засобом для розвитку їх творчої особистості у позаурочній роботі з математики.
Окремі аспекти розв’язування задач економічного змісту під час навчання математики
(2013) Ткач Ю. М.; Tkach Yu. M.
У статті висвітлено окремі аспекти розв’язування задач економічного змісту під час навчання математики, запропоновано фрагмент різнорівневої системи вправ до однієї з тем курсу математики, зроблено висновок про те, що розв’язування задач економічного змісту дає можливість мотивувати, активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів та сприяє формуванню у них відповідних практичних умінь та навичок.. Основними видами задач економічного змісту є задачі на процентні розрахунки, кредитування, касово-розрахункове обслуговування, оптимізацію, фінансову математику тощо. Правильно побудована система вправ сприяє формуванню в учнів творчого мислення та пізнавального інтересу, привчати старшокласників до подолання посильних труднощів, відпрацьовувати вміння долати їх. Крім своїх звичайних функцій на уроках математики ці задачі є ефективним засобом економічної освіти і виховання учнів. Пошук нових прийомів при розв’язуванні задач економічного змісту є значним стимулом в утворенні стійкого інтересу та активізації пізнавальної діяльності учнів.
Розвиток інтелектуальних умінь студентів засобами прикладної спрямованості навчання математики
(2013) Палій Л. О.; Palii L. O.
У статті розкрито сутність прикладної та практичної спрямованості математичної освіти. Виокремлено та узагальнено основні вимоги до прикладних задач, що є доречними при вивченні математики у коледжах економічного профілю, етапи розв’язування прикладних задач, вказівки щодо використання прикладних задач у професійній підготовці майбутніх молодших спеціалістів економічного профілю. В процесі розв’язування задач прикладного характеру досягається ряд дидактичних цілей: мотивація введення нових математичних понять, символів та методів; ілюстрація навчального матеріалу; закріплення та узагальнення знань з предмету; формування практичних компетенцій. При розв’язуванні прикладних задач можна опиратись на життєвий досвід студентів тим самим мотивуючи їх до вивчення математики. У висновках автором зазначено, що прикладні задачі виступають потужним засобом покращення інтелектуальних здібностей студентів, їх особистісних показників, засвоєння ними спеціальних предметів.
Досвід організації дослідницької діяльності студентів з дискретної математики
(2013) Семеніхіна Олена Володимирівна; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Кушнерьов Олександр Сергійович; Kushnerov Oleksandr Serhiiovych
Стаття присвячена організації студентської науково-дослідницької роботи на прикладі реалізації алгоритму Дейкстри – алгоритму знаходження найкоротшої відстані на графах. Згаданий алгоритм реалізовано засобами візуального програмування Delphi і впроваджено в навчальний процес Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка. В статті наведено ідею практичної реалізації згаданого алгоритму та скріншоти створеної авторської оболонки.
Можливості активізації пізнавальної діяльності учнів класів гуманітарних профілів у ході позакласної роботи з математики
(2013) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna Volodymyrivna
Обґрунтовується доцільність організації позакласної роботи учнів класів гуманітарних профілів у процесі навчання математики через проведення математичного конкурсу саме для цих учнів, оскільки математичні конкурси відіграють незаперечну роль у формуванні рис творчої особистості. У статті виокремлено цілі, завдання і принципи організації та проведення цього конкурсу, наведено різні типи завдань, що пропонуються учасникам конкурсу для розв’язування. У статті наведено аналіз одержаних відповідей від учасників конкурсу до завдань. Поступово учні класів гуманітарних профілів залучаються до позакласної роботи з математики, відкриваються можливості для її організації та проведення. У висновках зазначено, що на сучасному етапі особливою популярністю користуються Інтернет-олімпіади з математики, в ході наукового дослідження автором розробляється концепція проведення Інтернет-олімпіади з математики для учнів класів гуманітарних профілів.
Типи організації процесу навчання вищої математики в технічному ВНЗ за моделлю змішаного навчання
(2013) Рашевська Н. В.; Rashevska N. V.
У статті наведено тлумачення поняття «змішане навчання», визначено переваги змішаного навчання над традиційним навчанням, показано його особливості. Розглянуто три підходи до організації процесу навчання вищої математики у вищих технічних навчальних закладах за моделлю змішаного навчання: модель мінімальної підтримки аудиторної роботи студентів; модель часткової інтеграції засобів дистанційного навчання з навчанням в аудиторії; модель повної інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій з традиційним навчанням. Указано переваги та недоліки кожного підходу, визначено ознаки (багаторазове використання, модульність, зручний інтерфейс, гнучкість) та вимоги до навчальних матеріалів, що використовують для організації процесу змішано навчання.
Підходи до обґрунтування граничних теорем для біноміального розподілу
(2013) Кірман В. К.; Kirman V. K.
У статті запропоновано побудову схеми викладу матеріалу щодо локальної теореми Муавра-Лапласа та інтегральної теореми Лапласа на інтуїтивному рівні з використанням неформальних міркувань, доступних як для учнів старших класів, де поглиблено вивчається математика, так і для студентів технічних та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. У теоретичному обґрунтуванні пропонується вести мову про аргументацію математичних тверджень при навчанні математики. Ілюструється, що саме поняття аргументації носить не лише формально-логічний характер, а в тому числі комунікативний та ціннісно-емоційний. Ілюструється аргументація на декількох рівнях: експериментально-індуктивному (L1), аналогії (L2), наочно-інтуїтивному (L3), напівформальному (L4), формальному (L5), суперформальному (L6). Наочно-інтуїтивні та напівформальні аргументації розглядаються як автономні так і в системі послідовної аргументації, де здійснюється поступовий перехід від експериментального до формального рівня аргументації.
Можливості та методи забезпечення індивідуалізації навчання математики
(2013) Черкаська Л. П.; Cherkaska L. P.
У статті розглядається проблема індивідуалізації навчання математики в різних типах навчальних закладів. Розкрито основні підходи до визначення структури процесу навчання, виокремлено його основні етапи (цільовий, мотиваційний, змістовий, діяльнісно-операційний, контрольно-оцінний, коректуюче-регулюючий), на кожному з яких проаналізовано можливості та розглянуто методи реалізації індивідуального підходу до учнів і студентів під час опанування ними математики. На основі проведенного аналізу виявлено, що реалізація індивідуального підходу до учнів чи студентів є цілком можливою на всіх етапах процесу навчання. Забезпечення індивідуалізації навчання повинно бути пріоритетним напрямком розбудови сучасної освіти. У висновках зазначень, що, для повноцінної та якісної освіти й розвитку вихованців, основним завданням педагога є створення необхідних умов в навчальному процесі та використання найбільш ефективних дидактичних методів й засобів навчання.
Використання дивергентних задач на уроках математики як необхідна умова розвитку творчої особистості учня
(2013) Вдовенко В. В.; Vdovenko V. V.
Стаття присвячена особливостям використання дивергентних задач на уроках математики в школі. Проаналізовано поняття «дивергентне мислення», розкрито сутність поняття «дивергентна задача». Розглянуто декілька прикладів задач, які сприяють розвитку дивергентного мислення учнів. У статті зазначено, що дивергентні задачі вимагають більш відкритого типу мислення, розвивають в учнів уміння бачити проблему з різних ракурсів, знаходити нові незвичні комбінації, здатність змінювати стандартну спрямованість мислення. У процесі розв’язування дивергентних задач на уроках математики учень оцінює інформацію під різними кутами зору, з різних позицій, а також конкретизує, доповнює, розвиває, систематизує, комбінує її. Автор уважає, що використання дивергентних задач сприяє розвитку творчого мислення учнів і саме, тому назріла потреба у розробці та створенні спеціальних збірників, посібників, які б містили задачі дивергентного типу до кожної теми шкільного курсу математики.
Використання інтерактивних засобів контролю у процесі навчання аналітичної геометрії
(2013) Лосєва Наталія; Losieva Nataliia; Мудранова Я. О.; Mudranova Ya. O.; Губар Д. Є.; Hubar D. Ye.
У статті висвітлюється авторський досвід використання інтерактивних тестів у навчанні дисципліни «Аналітична геометрія». Аналізуються різні програмно-педагогічні засоби створення інтерактивних тестів. Розглядаються переваги та недоліки різних інтерактивних засобів тестування. Наводяться приклади розроблених авторами інтерактивних засобів контролю, визначено шляхи подолання певних недоліків оцінювання знань. З метою розширення світогляду студента, підвищення його мотивації до навчання дисципліни, реалізації взаємозв’язків аналітичної геометрії з іншими дисциплінами, природою та мистецтвом, авторами було розроблено систему тестових завдань для відшукання геометричних об’єктів у навколишньому світі (біологічні істоти, архітектурні споруди, елементи побуту тощо). Застосування інтерактивних засобів контролю, використання нестандартної форми завдань та додаткового матеріалу розширює світогляд студентів, розвиває їх творче мислення, підвищує зацікавленість до дисципліни та дозволяє студентам краще засвоїти курс «Аналітична геометрія».
Міжпредметні зв’язки як засіб інтенсифікації пізнавальної активності студентів
(2013) Матяш Л. О.; Matiash L. O.
Встановлення міжпредметних зв'язків розглядається як засіб забезпечення пізнавальної активності студентів. У статті досліджуються окремі аспекти проблеми міжпредметних зв'язків, дана їх загальна характеристика, виділені особливості шляхів їх встановлення при навчанні математики. Ілюструється застосування міжпредметних зв'язків на прикладі використання методів лінійної алгебри при розв’язуванні завдань на порівняння коефіцієнтів хімічних реакцій. Розв’язування прикладних задач, що вимагають застосування раніше набутих навичок допомагає закріпленню досить важливого вміння застосовувати одержані знання в різних важливих ситуаціях. Викладання навчальних дисциплін таким чином стане цікавішим, продуктивнішим і буде відповідати принципу інтенсифікації всього навчального процесу. У висновках автором зазначено, що використання міжпредметних зв’язків сприяє пошуку загальних математичних та методологічних закономірностей.
Мультимедійне обладнання сучасного кабінету математики та його використання на уроках геометрії в 7 класі
(2013) Шапшай Ю. В.; Shapshai Yu. V.; Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna
У статті розглянуто проблему організації навчання учнів у кабінеті математики, який обладнаний сучасними засобами навчання; обґрунтовано доцільність використання на уроках геометрії в 7 класі як традиційних креслярських інструментів, так і мультимедійних засобів навчання (інтерактивна дошка, комп’ютер, проектор). Запропоновано фрагменти уроків з геометрії у 7класі з тем «Коло», «Коло, описане навколо трикутника», «Дотична до кола», «Коло, вписане в трикутник», на яких за допомогою мультимедійних засобів навчання організовано пошукову діяльність учнів. Визначено загальну схему організації пошукової діяльності учнів на уроках такого типу.
Нестандартний посібник як засіб розвитку творчих здібностей учнів у процесі вивчення математики у 5–6 класах
(2013) Волчаста М. М.; Volchasta M. M.
У даній статті проаналізовано, яку роль відіграє нестандартний посібник з математики для розвитку творчих здібностей учнів 5-6 класів. Подано коротку характеристику створених нами посібників-співбесідників для 5-6 класів. Наведено для прикладу фрагмент із посібника-співбесідника для 6 класу. Автором зазначено, що для посібників створено також електронний додаток, який містить цікаві презентації, схеми, алгоритми, тести, додаткову інформацію. Створені посібники-співбесідники сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвитку творчого мислення, забезпечують організацію самостійної роботи, вони є надзвичайно цікавими, доступними і зрозумілими для учнів, привертають їхню увагу до читання навчальної книги і сприяють підвищенню інтересу до вивчення математики. Вказано, що результати експериментальних досліджень підтверджують ефективність використання даних посібників у навчальному процесі.
Моделювання структури образного мислення
(2013) Лодатко Є. О.; Lodatko Ye. O.
Обґрунтовуються підходи до моделювання структури образного мислення суб’єкта навчання. Проаналізована інформаційна модель структури образного мислення, проілюстрована особистісна структура розвиненості складників образного мислення індивіда. Запропонований підхід до моделювання структури образного мислення дає можливість здійснення технологічного проектування учбового процесу в загальноосвітній школі з розрахунку на комплексне застосування тих чи тих різновидів образного мислення учнів залежно від «природи» прообразів, що забезпечують інформаційний супровід процесу розв’язання конкретних дидактичних (методичних) завдань. Актуалізується вимога методичної обробки учбової інформації так, щоб інформаційні джерела першої та другої сигнальних систем, доповнюючи один одного, забезпечували не лише швидкість, а й якість засвоєння учбової інформації шляхом реалізації змістових і смислових зв'язків, презентованих у структурі образного мислення індивіда в такий спосіб, щоб досягалася збалансованість її складників.

Переглянути

Перегляд Актуальні питання природничо-математичної освіти за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування