Наукові роботи студентів
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ On the Characteristics of Romania's Natural Tourist Resources(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2025) Самойлова Аріанна Володимирівна; Samoylova Arianna VolodymyrivnaRomania is one of the most naturally diverse countries in Europe, attracting thousands of tourists each year with its unique landscapes and ecosystems. This article explores Romania’s key natural tourism resources, focusing on four major regions: the Carpathian Mountains, the Danube Delta, the Black Sea coast, and salt caves. The Carpathians offer opportunities for mountain tourism, including skiing, trekking, and wildlife observation, with notable locations such as the Retezat National Park and the Bucegi Mountains. The Danube Delta, a UNESCO World Heritage Site, is a haven for birdwatchers and ecotourists, boasting rich biodiversity and traditional fishing communities. The Black Sea coast features popular seaside resorts like Mamaia, as well asbalneological tourism destinations such as Techirghiol, known for its therapeutic mud. Additionally, Romania’s salt mines, including the impressive Turda Salt Mine, serve as both tourist attractions and health retreats. Despite its rich natural assets, Romania’s ecotourism infrastructure remains underdeveloped compared to leading European destinations like Austria or Switzerland. The article highlights the country’s potential for sustainable tourism development and the need for improved infrastructure to fully leverage its natural heritage.Документ Аналіз туманів у Сумській області: тривалість, динаміка та метеорологічні умови(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2025) Корнєв Ярослав Ігорович; Kornev Yaroslav IhorovychУ статті проведено аналіз спостережень за туманами в м. Суми та на метеостанції Дружба (м. Хутір-Михайлівський) впродовж 2005–2023 рр. Досліджено сезонну динаміку туманоутворення, яка виявляє чіткий осінньо-зимовий максимум. Встановлено, що найбільша кількість туманних днів припадає на листопад-грудень, а найменша – на літні місяці. Порівняння з даними 1961–1990 рр. засвідчило зменшення кількості туманних днів на обох метеостанціях. Аналіз тривалості туманів показав, що їх середня тривалість у день із туманом становить 6–7 год., а сумарна за рік – 500-600 год. Досліджено розподіл туманів за часом доби: найчастіше вони спостерігаються вранці (6:00 – 9:00), а найрідше – у денні години. Оцінено температурний режим туманів, виявлено мінімальні (-25,9°С) та максимальні (+20,0°С) значення, за яких фіксувалося їх утворення. Проаналізовано вплив швидкості вітру на виникнення та існування туманів. Встановлено, що більшість туманів спостерігалися за слабкого вітру (до 4 м/с), а у 13-15% випадків – за штильових умов. Отримані результати можуть бути використані для прогнозування туманів і розробки рекомендацій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та авіації в регіоні.Документ Ландшафтне різноманіття річкових долин Cумської області(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2025) Кіріндась Олександр Іванович; Kirindas Oleksandr IvanovychСтаття присвячена ландшафтному різноманіттю Сумської області, яке визначається поєднанням геоморфологічних, кліматичних, гідрологічних та біотичних факторів. Описано географічні особливості області, що розташована в межах двох природних зон – мішанолісової та лісостепової. Північна частина області характеризується поліськими ландшафтами з заболоченими територіями та воднольодовиковими рівнинами, а південна – лісостеповими ландшафтами з хвилястою рівнинною поверхнею та розвитком ерозійних процесів. Окремо аналізуються річкові долини як ключові елементи природного середовища, які формують ландшафтний каркас регіону. Розглянуто природні комплекси долин основних річок регіону, таких як Десна, Сейм, Сула, Псел і Ворскла, зокрема заплавні ландшафти, що мають особливу наукову та природоохоронну цінність. Підкреслено важливість збереження цих територій в умовах сучасного природокористування. Стаття висвітлює необхідність раціонального використання природних ресурсів та впровадження заходів із відновлення деградованих геосистем.Документ Картографування умов зволоження в Сумській області у 2024 році за комбінованим індикатором посухи (CDI)(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2025) Косташ Іван Русланович; Kostash Ivan RuslanovychУ дослідженні проаналізовано умови зволоження території Сумської області у 2024 році з використанням комбінованого індикатора посухи (CDI), що розраховується Європейською обсерваторією посух. CDI інтегрує три показники: стандартизований індекс опадів (SPI), аномалію вологості ґрунту (SMA) та аномалію частки поглиненої фотосинтетично активної радіації (FAPAR). Результати аналізу свідчать про зміну рівня посушливості впродовж року: вологі умови домінували на початку року, тоді як із травня посуха почала посилюватися, досягнувши максимуму в липні-серпні, коли на 50% території області спостерігалися значні аномалії росту рослинності. Восени інтенсивність посухи поступово зменшувалася, а в грудні її прояви майже зникли. Використання CDI дозволяє не лише оперативно оцінювати рівень посухи, а й прогнозувати її вплив на сільськогосподарські культури, що є важливим для управління ризиками та прийняття рішень щодо адаптації до змін клімату. Дослідження демонструє ефективність CDI у визначенні просторової динаміки посухи та її впливу на екосистеми регіонуДокумент Сучасна вікова та нозологічна структура смертності населення України від онкологічних хвороб(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Шапошник Вадим Васильович; Shaposhnyk Vadym VasyliovychУ віці 45-74 роки перебували понад 75% померлих від злоякісних новоутворень чоловіків і понад 66% жінок. Серед громадян працездатного віку від патологій цієї групи померли 42,0% чоловіків серед 38,6% жінок. У старечому віці (75+ років) частка померлих від злоякісних новоутворень у цьому віці становила 20,3% у чоловіків і 28,2% у жінок. На жінок репродуктивного віку (18-44 роки) припадало 5,1% смертей від злоякісних новоутворень.Документ Градова діяльність в Україні та Сумській області(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Головань Анна Олександрівна; Holovan Hanna Oleksandrivna; Красовська Ганна Олександрівна; Krasovska Hanna Oleksandrivna; Приходько Михайло Віталійович; Prykhodko Mykhailo VitaliovychГрад є локальним метеорологічним явищем і його повторюваність, приурочена до певного пункту, незначна, оскільки просторовий масштаб градових процесів значно менше щільності мережі метеостанцій, відтак існуюча мережа спостережень не може зафіксувати всі випадки цього явища й абсолютно правдиво відобразити частоту випадіння граду в певному регіоні. Тому для визначення градонебезпечності території беруть кількість випадків з градом за даними метеостанцій та шторм-донесень з прогностичних підрозділів і приводять їх до площі 100 км2. При такому підході, при проведенні порівняльного аналізу для території Сумської області за періоди спостережень 1971-1990 і 1991-2010 рр. встановлено незначне збільшення, як кількості днів зі звичайним та стихійним градом, так і середнього та максимального діаметру градин.Документ Частота і повторюваність туманів у Сумській області(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Приходько Михайло Віталійович; Prykhodko Mykhailo Vitaliovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychАналізуючи спостереження за туманом за 2005-2023 рр. у м. Суми і м. Хутір-Михайлівський варто відзначити чіткий річний хід туманоутворення з літнім мінімумом, який є характерним для всієї України. Тумани формуються переважно в холодний період року (з жовтня по березень). Впродовж літніх місяців тумани спостерігаються не щорічно (в середньому 1 день на місяць).Документ Карабутівське водосховище : сучасний стан та екологічні проблеми(2024-10) Danylchenko Olena Serhiivna; Данильченко Олена Сергіївна; Шершак Марина Олексіївна; Shershak Marina OleksiivnaУ статті охарактеризовано найбільше водосховище Сумської області - Карабутівське. Встановлено, що воно відноситься до невеликих водосховищ. Проведене дослідження, виявило, що для Карабутівського водосховища, а саме верхньої частини (3-5 км вище греблі), виявлені такі негативні тенденції, як уповільнення водообміну (зменшення швидкості течії), акумуляція наносів (високі показники каламутності та потужності шару мулу), зниження якості води за фізичними характеристиками (прозорість, запах, колір), прогресування процесів заростання. Верхня частина водосховища (1,5 км вище греблі та перед греблею) знаходиться у доброму стані.Документ Національні природні парки України(2024-10) Токмань Р. П.; Tokman R. P.; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SergiivnaУ статті розглянуто національні природні парки України, їх місце у структурі природно-заповідного фрнду України, охарактеризовано найбільші національні природні парки України, а також рейтинг найкращих та найцікавіших парків.Документ Ефективність використання методів проблемного навчання на уроках географії у 6-класі(2024-10) Єрьоменко Ольга Олександрівна; Yeromenko Olga Oleksandrivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SergiivnaУ статті розглянуто ефективність використання методів проблемного навчання на уроках географії у 6-му класі. Встановлено, що застосування методів проблемного навчання позитивно впливає на освітній процес. Це сприяє підвищенню мотивації учнів, допомагає ефективно засвоювати матеріал, а також узагальнювати й систематизувати знання, що, в свою чергу, покращує якість освіти.Документ До питання сучасної агрокліматичної характеристики Чернігівської та Сумської областей(Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2024) Головань Анна Олександрівна; Holovan Anna Oleksandrivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychЗа сукупністю показників, що характеризують агрокліматичні ресурси у період активної вегетації (суми позитивних температур повітря, кількості опадів та ГТК) території як Чернігівської, так і Сумської області входять до двох агрокліматичних районів (помірного теплозабезпечення і достатнього та надлишкового зволоження; достатнього теплозабезпечення і достатнього зволоження).Документ Аналіз частоти і динаміки тропічних ночей за результатами спостережень на метеостанціях Чернігів і Конотоп(Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2024) Красовська Ганна Олександрівна; Krasovska Hanna Oleksandrivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychНа метеостанціях Чернігів та Конотоп упродовж 2005-2023 рр. зафіксовано 102 і 145 тропічних ночей відповідно (в середньому 5,4 і 7,6 на рік). Місяцем, коли зареєстровано найбільшу кількість тропічних ночей, на обох метеостанціях є липень. 2010 рік був рекордним в плані кількості тропічних ночей – 27 і 29 випадків для Чернігова й Конотопа відповідно.Документ Аналіз вітрового режиму під час грозової активності на півночі Сумської області(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2024) Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Коваль Євгеній Юрійович; Koval Yevheniy YuriyovychХарактеристики грозової діяльності у північній частині Сумської області за результатами спостережень 2005-2023 рр. не зазнали суттєвих змін стосовно їх частоти й тривалості, порівняно зі значеннями, зафіксованими впродовж іншого багаторічного періоду спостережень 1961-1990 рр. За тривалістю переважають грози середньої тривалості (1-2 години) та короткочасні (до 1 год.). Зазвичай вони мають місце у другій половині дня й супроводжуються температурою повітря 15-20°С і значеннями атмосферного тиску 740-745 мм рт. ст.Документ Грозова діяльність на півночі Сумської області(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Приходько Михайло Віталійович; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Prykhodko Mykhailo VitaliovychГрозова діяльність на півночі Сумської області впродовж 2005-2023 рр., порівняно з багаторічним періодом спостережень 1961-1990 рр. не зазнала суттєвих змін, хоча останніми роками повторюваність гроз скорочується. За тривалістю переважають грози середньої тривалості (1-2 години) та короткочасні (до 1 год.). Зазвичай вони мають місце у другій половині дня, й супроводжуються температурою повітря 15-20°С й значеннями атмосферного тиску 740-745 мм рт. ст.Документ Нозогеографічний аналіз онкологічної смертності населення України(Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 2023) Шапошник Вадим Васильович; Shaposhnyk Vadym Vasyliovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Кернос Світлана Миколаївна; Kernos Svitlana MykolaivnaСмертність населення від онкологічних захворювань має досить суттєві географічні відмінності. Це відкриває широкі можливості для використання суспільно-географічних підходів та методів, зокрема прийомів соціально-економічного геоінформаційного картографування в дослідженнях нозогеографічної структури захворюваності та подальшого пошуку причин, що зумовлюють різний рівень смертності.Документ Картографування умов зволоженості території за індексом TWS(Уманський національний університет садівництва, 2023) Кисельова Анастасія Євгенівна; Kyseliova Anastasiya Yevhenivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychДослідження свідчить про те, що аномалія TWS може бути використана як опосередкований індикатор довготривалої гідрологічної посухи, наприклад, зниження рівня підземних вод. Карти аномалій TWS також можуть бути використані як «проксі» для визначення наявності потенційних умов довготривалої гідрологічної посухиДокумент Регіональні особливості смертності населення України від онкологічних захворювань(Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023-11) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Кернос Світлана Миколаївна; Kernos Svitlana MykolaivnaНа обліку в онкологічних закладах України у 2019 р. перебувало 1 014 352 хворих на злоякісні новоутворення, у т. ч. 356 928 чоловіків та 657 424 жінок. Основні нозології, що спричиняють онкологічну смертність чоловіків і жінок, помітно відрізняються. Серед чоловіків найбільш летальними є злоякісні новоутворення трахеї, бронхів та легень, далі за смертністю йдуть рак шлунку та рак передміхурової залози.Документ Сільське господарство Сумського району(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2023) Любива Марія Євгеніївна; Liubyva Maria YevhenivnaУ зв'язку з кліматичними змінами та попитом на ринку сільськогосподарської продукції зростають площі, відведені під кукурудзу, соняшник та ріпак, натомість скорочуються площі пшениці та ячменю. Періодичне зростання посівних площ, відведених під традиційні зернові культури, не порушує тенденції щодо загального зменшення площі пшениці та ячменю. У тваринництві спостерігається тенденція до скорочення чисельності поголів'я практично у всіх підгалузях, окрім птахівництва та бджільництва. Ці тенденції можуть негативно позначитися на продовольчій безпеці держави в нинішніх умовах.Документ Соціальний захист мешканців Сумського району в умовах війни(Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2023) Любива Марія Євгеніївна; Liubyva Maria YevhenivnaСоціальний захист в умовах війни набуває особливого значення. Система закладів та установ соціального захисту Сумського району в цілому забезпечує потреби населення у з різних видах соціальної допомоги. Протягом останніх років органи соціального захисту значно розширили перелік соціальних послуг, направлених не лише на надання грошових виплат чи матеріальної допомоги, а й на соціальний супровід осіб та сімей у складних життєвих ситуаціях. Суттєва увага приділяється реабілітації інвалідів, учасників бойових дій та осіб, постраждалих від війни.Документ До питання організації регіональної системи дошкільного обслуговування населення у Сумській області(Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2023) Скляренко Дарина Володимирівна; Skliarenko Daryna VolodymyrivnaВ Україні дошкільна освіта є обов'язковою складовою у системі безперервного навчання. Сьогодні в Україні існують такі типи закладів дошкільної освіти. Найбільша соціальна щільність закладів дошкільного обслуговування завжди спостерігається в ОТГ, де знаходиться районний центр.