Inclusion & Diversity

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13252

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 68

Conceptual Foundations for the Formation of Research Competence of Future Specialists in Special Education
(2025) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна; Сущенко Лариса Олександрівна; Sushchenko Larysa Oleksandrivna
The article defines and scientifically substantiates the conceptual foundations for the development of research competence in future specialists in special education. It has been proven that effective professional training should provide the most favorable developmental impact aimed at shaping the personality of the future special education teacher and unlocking their creative potential. Orienting scientific activity toward the practical domain of professional engagement – both for students and instructors – highlights the need to reconsider the factors tha determine the organization of research work in higher education institutions. The article emphasizes that the demands of today call for a highly qualified, competent special education teacher who is capable of mastering the methodology of scientific inquiry, acquiring research experience, realizing themselves in the professional-pedagogical sphere, and implementing innovative approaches to organizing scientific work. The objective need for significant adjustments to the goals and content of professional training for future special education specialists is highlighted–specifically, providing maximum opportunities for developing professional qualities, fostering the scientific potential of the future special education teacher. This includes high motivation for active scientific and cognitive activity, mastery of scientific- pedagogical research methods, the ability to independently analyze and generalize pedagogical facts, make independent decisions, and continuously pursue professional self-improvement. The article outlines key conceptual priorities, which include bringing future special education teachers closer to professionalism, actively involving them in research activities, acquiring valuable practical experience in performing the tasks of a researcher-specialist, stimulating deeper understanding of the specifics of their future professional activity through research work, organizing the study of pedagogical issues directly related to their future profession, and internalizing a value-based personal attitude toward research work
Development of Personal and Aesthetic Qualities in Students with Disorders of Intelligence Development in Special Education Institutions and Educational Institutions with Inclusive Education
(Гельветика, 2024) Dmytriieva Iryna Volodymyrivna; Дмитрієва Ірина Володимирівна; Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Ivanenko Alina Serhiivna; Іваненко Аліна Сергіївна
The article deals with the problem of formation and development of personal and aesthetic qualities in students with intelligence disorders in special educational institutions and educational institutions with inclusive education. Through the scientific and theoretical analysis of literary sources, the role of aesthetic education as an integral component of the correctional and educational process of an educational institution has been proven. The essence of the concepts "aesthetic education", "system of aesthetic education" has been analyzed, the educational potential of art as the main means of aesthetic education is revealed. An analysis of current international trends in the aesthetic education of individuals with special educational needs has been conducted. According to the results of the conducted experiment, it is established that the corrective reserves of aesthetic education consist in providing such pedagogical conditions, when the process of personal and aesthetic development of schoolchildren is aimed at enriching the sensory sphere, correction and special orientation of intellectual activity, raising the awareness of assimilation of artistic and aesthetic information, motivational and evaluative judgments, activation of cognitive processes, intellectualization of practical and aesthetic activity, increase of its independence and manifestation of elements of creativity. At the same time, the interaction of needs-oriented and motivational, cognitive, emotional-sensual and activity spheres of personal-aesthetic development is considered as a condition of unity and integrity of corrective-compensatory and aesthetic influences on this process. The primary functions of aesthetic education have been identified: cognitive, corrective-developmental, and educational. The general didactic and special principles of aesthetic education, which guide the teacher's activities in choosing the forms, methods, and techniques of corrective and educational work, have been substantiated. The three stages of pedagogical work are characterized, each of which, being a logical continuation of the previous one, corresponds to the implementation of the corrective functions of aesthetic education, and develops and improves the students' basic artistic and aesthetic knowledge, concepts, and practical artistic skills. Further avenues of research are planned in order to improve the system of aesthetic education of students with intelligence disorders in special educational institutions and educational institutions with inclusive education.
Development of the Motor Sphere of Children with Intellectual Disabilities with the Participation of Families
(Гельветика, 2024) Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovuch; Колишкін Олександр Володимирович
The article identifies the peculiarities of the development of the motor sphere of children with intellectual disabilities with the participation of the family. It is emphasized that in a family where there is understanding, good traditions, a conscious attitude to the child's health, parents themselves create conditions for its development. These are family and household forms of recreation: morning gymnastics exercises combined with hardening and home swimming, active and sedentary games, corrective and developmental games at the home stadium, and outdoor walks at any time of the year. Among the proposed forms of work, the central place is occupied by practical classes for children together with their parents. Joint parent-child activities are organized in such a way that parents can see not only their own children, but also ‘other people's’ children. Such a shift in attention radically changes the psychology of parents. They begin to understand, compare, participate, and help other children. At the same time, a new collective mindset is formed, based on a common goal, mutual understanding, establishing contacts between children, parents, families, sharing experiences, and getting to know each other. Informal relationships, joint physical exercises, role-playing games, fairy tale games, composition games, and the process of learning movements require active participation, imagination, and creativity. Anticipation of the results of this process creates a positive emotional shift, interest, and confidence in the usefulness of this activity for both yourself and your children. An important aspect of cooperation with families raising children with intellectual disabilities is the creation of public associations of parents of such children. Thus, gradually mastering more and more movements, parents independently come to the realization that motor activity expands the child's capabilities, enriches him/her with motor skills, games that can be played at home and on the street with other family members and other children.
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2024)
журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2023)
журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2024)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2024)
журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2023)
журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2025)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Inklusives Bildungsumfeld: die Erfahrung Meiner Alma Mater
(2024) Halytska Olena Bohuslavivna; Галицька Олена Богуславівна
The article analyses the experience of Lesуa Ukrainka Volyn National University of introducing inclusiveness into the educational environment, emphasising the priority of creating comfortable conditions for all participants in the educational process. The article considers the issues of supporting vulnerable groups of social inclusion, including people with functional disabilities, chronic diseases, refugees, internally displaced persons, ethnic minorities, people with low socio-economic status, residents of remote areas, transgender people, people with dyslexia and hyperactivity, and war veterans.The university has implemented a number of projects to support students with special needs. The Department of Medicine is equipped with navigation signs in Braille for students with visual impairments. An inclusive hub has been operational for several years, and all buildings are equipped with ramps and lifts. The university's policy is aimed at adapting the architectural, logistical and information environment, as well as promoting the ethics of equality, respect for human rights and diversity.The article identifies the challenges of inclusiveness at the institutional level. It also notes the role of the European University Association (EUA), which facilitates the exchange of approaches and strategies between European universities, stimulates a pan-European discussion on inclusiveness.The article presents recommendations for overcoming the challenges. In order to guarantee an inclusive and equitable educational process, it is essential to give due consideration to diversity, to actively involve students, to take account of the factors that may impede the educational trajectory, to develop educational programmes with an inclusive component, to provide accessible learning materials, to offer flexible and alternative learning options, and to create a favourable and comfortable atmosphere for all participants in the educational process.
Solving the Problem of Interconnection of Geography Lessons and Extracurricular Work in the Practice of Teaching and Upbringing of School Students with Intellectual Disorders
(2025) Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Skyba Tetiana Yuriivna; Скиба Тетяна Юріївна
The article reveals the issue of interconnection of geography lessons and extracurricular educational work in special institutions of general secondary education from the point of view of the integrity and unity of interdependent influences on the cognitive activity and independence of school students with intellectual development disorders, a comprehensive approach to the formation of a worldview and a system of geographical knowledge, and the unification of teachers’ efforts to achieve the results in teaching and upbringing of schoolchildren. The role of extracurricular educational work in increasing the effectiveness of the assimilation of the system of geographical knowledge by school students with intellectual disorders, and in correcting the shortcomings of the mental development of this category of children, is determined.The peculiarities of the relationship between geography lessons and extracurricular correctional-educational work in the educational process of special schools have been analyzed. The variety of forms and ways of the relationship between classroom and extracurricular activities, the nature of the interaction of geography teachers with educators of school groups have been determined. Among the forms and ways of joint activity of teachers and educators, the discussion on the results of educational work, ensuring coordination of actions in the educational process through timely information and taking notes concerning the relationship between the teacher and class educators, combining joint efforts during the preparation and conduct of general school educational events prevail. It has been found that insufficient attention is paid to maintaining continuity in the calendar plans for educational work, designing the most effective methods of pedagogical interaction, conducting extracurricular activities in the main sections of educational work, taking into account the content of the geography curriculum. The pedagogical conditions for strengthening the educational, upbringing and corrective impact of the relationship between geography lessons and extracurricular work in the educational process of special secondary education institutions for children with intellectual disabilities have been determined. In order to increase the level of geographical knowledge of high school students with intellectual disabilities about the nature of Ukraine, the topics of corrective and educational activities related to geography lessons have been proposed; the organizational forms of their implementation and means of expanding ideas about the surrounding natural world have been specified; various types of productive tasks and exercises have been considered that are appropriate for solving educational and corrective tasks in the process of classroom and extracurricular work of a geographical orientation.
Theoretical and Practical Aspects of Enhancing Socio-Economic Knowledge of Students with Intellectual Disabilities at Geography Lessons
(2024) Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Skyba Tetiana Yuriivna; Скиба Тетяна Юріївна
The article is devoted to highlighting the problem of enhancing socio-economic geographical knowledge in students with intellectual disabilities, revealing the role of school geography in economic socialization and professional labor adaptation of graduates in the conditions of a market economy. The importance of the school course “Geography of Ukraine” in enhancing socio-economic knowledge of high school students of special secondary education institutions is revealed. An analytical review of theoretical and empirical research within the framework of the outlined problem proved that scientists directed their efforts at improving methodological approaches to the study of social and economic geography of Ukraine, revealing pedagogical ways of forming economic and geographical concepts at geography lessons in a special school.Special attention is focused on the analysis of the practical experience of enhancing students’ socio-economic knowledge at geography lessons in the conditions of traditional education. On the basis of a survey of geography teachers of special secondary education institutions in different regions of Ukraine, the results of the answers regarding the importance of geographic knowledge of a socio-economic nature in teaching and upbringing of high school students with intellectual disabilities, correction of their cognitive activity, social and labor adaptation are summarized. Some features of the subject-methodological competence of special school teachers in the socio-economic geography of Ukraine were identified, pedagogical conditions and optimal methods and techniques for the formation of geographical ideas and concepts of socio-economic direction among schoolchildren were determined.The analysis of the obtained results made it possible to state the need to take into account in the practical activities of teachers the specifics of enhancing socio-economic knowledge of students with intellectual disabilities at geography lessons, which is due, on the one hand, to a high level of abstraction of socio-economic learning material, and on the other – to the peculiarities of understanding and assimilation by this category of children with complex nature of inter-conceptual connections and cause-and-effect dependencies.
Адаптивна фізична культура як важлива галузь соціальної практики
(2023) Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych
У статті розкрито уявлення про адаптивну фізичну культуру як самостійний науковий напрям, основною метою якогоє формування життєво й професійно важливих умінь і навичок, розвиток та вдосконалення фізичних і психологічних якостей осіб з обмеженими можливостями. Вивчення досвіду освітньої діяльності за напрямами підготовки, спеціалізаціями, дисциплінами, педагогічними практиками, що припускають підготовку кадрів з адаптивної фізичної активності, фізичної реабілітації, кінезіотерапії, адаптивного фізичного виховання, активного відпочинку в закладах вищої освіти провідних держав світу, дало змогу глибше зрозуміти філософію, зміст, специфіку роботи з особами, які мають стійкі відхилення у стані здоров’я, уточнити й конкретизувати освітні програми з адаптивної фізичної культури. Адаптивна фізична культура належить до нових напрямів професійної підготовки фахівців та являє собою складне, багатогранне соціально-педагогічне явище, а її теорія є науковим напрямом, що вивчає структуру, функції, принципи, засоби й методи раціонально організованої рухової активності осіб з обмеженими можливостями. Адаптивна фізична культура передбачає залучення широкого кола засобів і методів цього виду культури, яка є базою, основою соціалізації особистості людини з обмеженими можливостями, її адаптації до трудової діяльності або перекваліфікації та взагалі саморозвитку, самовираження й самореалізації. Наголошується на тому, що адаптивна фізична культура являє собою важливу галузь соціальної практики та покликана за допомогою раціонально організованої рухової активності як природного стимулу життєдіяльності, а також із використанням функцій, що збереглися, залишкового здоров’я, природних фізичних ресурсів духовних сил осіб з обмеженими можливостями максимально наблизити психофізичні можливості й особливості організму до вимог суспільства.
Аналіз змісту духовно-морального виховання у практиці дошкільної освіти
(2023) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna; Наумець Дар’я Ігорівна; Naumets Dar’ia Ihorivna
У статті здійснено аналіз змісту програмового забезпечення дітей дошкільного віку в аспекті духовно-морального виховання. З’ясовано, що в концепції українського виховного ідеалу духовно-моральне виховання є складовою частиною національного, національно-патріотичного виховання, на чому акцентовано в низці праць представників української педагогіки минулогой сучасності. Духовно-моральне виховання у працях педагогів ґрунтується на вихованні християнських цінностей та спрямовується на відродження моральності в українському суспільстві з піднесенням на високий рівень його духовної культури, освіти, науки й мистецтва. Здійснений теоретичний аналіз освітніх програм, зокрема «Дитина в дошкільні роки», «Соняшник», «Впевнений старт», «Скарбниця моралі», «Українське дошкілля», «Я у Світі», свідчить про орієнтацію їх змісту на розвиток духовних і моральних якостей особистості, що актуалізує їх широке використання в сучасних умовах розвитку українського суспільства на тлі підвищення якості національного виховання підростаючого покоління. У парціальних програмах «Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях» та «Зерно любові» акцент зроблено на формуванні в дітей навичок соціально визнаної поведінки, уміння орієнтуватися у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Здійснений аналіз програм свідчить про цілеспрямоване орієнтування на формування ціннісних основ особистості дитини, розвиток духовних і моральних почуттів, засвоєння норм та правил поведінки, духовно-моральних звичок, що забезпечить повноцінний розвиток дитини на подальших етапах її життєдіяльності.
Аналіз теоретичних підходів до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями
(Гельветика, 2024) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna
У статті проведено аналіз теоретичних підходів до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями. Розгля-нуто основні концепції та моделі, які визначають фактори впливу на психічне здоров’я цієї категорії молоді. Особлива увага приділена інноваційним стратегіям та інтервенціям, спрямованим на підтримку емоційного та соціального благополуччя. Описано роль емоційного інтелекту та соціальної адаптації у формуванні позитивного психічного стану, підкреслюючи їх важливість у загальному розвитку та інтеграції цих молодих людей у суспільство. Крім того, у статті обговорюється необ-хідність комплексного підходу, що включає мультидисциплінарні знання з психології, педагогіки, соціальної роботи та меди-цини. Аналіз спрямований на надання цілісного розуміння унікальних викликів, з якими стикається ця група, та пропонує інте-гровані рішення для покращення їхнього психічного здоров’я та якості життя.У статті розглянуто теоретичні підходи до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями, акцентуючи увагу на ключових концепціях та моделях, що визначають фактори впливу на їх психічне здоров’я. Особливу увагу приділено інноваційним стратегіям та інтервенціям, які спрямовані на підтримку емоційного та соціального благополуччя цієї категорії молоді. Автори досліджують роль емоційного інтелекту та соціальної адаптації у формуванні позитивного психічного стану, підкреслюючи їх важливість для загального розвитку та інтеграції цих осіб у суспільство.У статті також обговорюється необхідність застосування комплексного підходу, що включає мультидисциплінарні знання з психології, педагогіки, соціальної роботи та медицини. Висвітлено виклики, з якими стикається ця група, та запропо-новано інтегровані рішення для покращення їхнього психічного здоров’я та якості життя. Особлива увага приділяється роз-робці та впровадженню ефективних програм, що сприяють розвитку емоційного інтелекту та соціальних навичок, необхідних для успішної адаптації та соціалізації молоді з інтелектуальними порушеннями.
Баланс інклюзивності й адаптивності: нормативні засади, виклики та перспективи
(2025) Пиптюк Павло Федорович; Pyptiuk Pavlo Fedorovych; Омельяненко Галина Анатоліївна; Omelianenko Halyna Anatoliivna; Парій Світлана Борисівна; Parii Svitlana Borysivna
У статті розглядаються теоретико-практичні засади інклюзивного та адаптивного фізичного виховання в умовах сучасної освітньої системи, зокрема в контексті реалізації прав дітей з особливими освітніми потребами на доступ до фізично активності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування освітнього простору, що відповідає міжнарод- ним стандартам інклюзивності, правам людини та принципам рівного доступу. Авторами проаналізовано поняттєвий апа- рат інклюзивного та адаптивного фізичного виховання, окреслено спільні й відмінні риси цих підходів, а також їхнє місце в системі фізичного розвитку дітей з ООП.У роботі здійснено огляд ключових міжнародних документів (Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, рекомендацій ЮНЕСКО, Хартії з фізичної активності, стратегії ВООЗ) та українського законодавства (Закони України «Про освіту»«Про фізичну культуру і спорт», Концепція інклюзивного навчання, Санітарний регламент), які регламентують реалізацію інклюзивних і адаптивних практик у сфері фізичного виховання. Особливу увагу приділено аналізу практичних моделей, запроваджених у країнах Європи, США та Канаді, які можуть бути релевантними для впровадження в українській системі освіти. Позитивними аспектами дослідження є виявлення прогресу у нормативному забезпеченні та методичній підтримці інклю- зивного фізичного виховання, а також підкреслення ролі міждисциплінарної взаємодії у створенні безпечного й ефективного освітнього середовища. До основних бар’єрів автори відносять відсутність уніфікованих стандартів адаптивного фізичного виховання, недостатній рівень підготовки педагогів, обмежену інфраструктуру та фрагментарність реалізації політик інклюзії.У підсумку стаття обґрунтовує потребу в системному оновленні методологічного підґрунтя та практичних механізмів реалізації фізичного виховання для всіх учнів, з акцентом на забезпечення індивідуальних потреб, соціальної інтеграції та реалізації фізичного потенціалу. Робота становить науково-практичну цінність для дослідників, освітян та політиків, зацікавлених у модернізації галузі фізичної культури з позицій інклюзивності.
Вивчення мотивації до навчальної діяльності у молодших школярів з розладами спектру аутизму та порушеннями інтелектуального розвитку
(2025) Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana Anatoliivna; Мрачковська Тетяна Леонідівна; Mrachkovska Tetiana Leonidivna
У статті висвітлюються результати проведеного вивчення мотивації до навчальної діяльності у молодших школярів з розладами спектру аутизму та порушеннями інтелектуального розвитку. Методами дослідження були аналіз літературних джерел та опитування молодших школярів з розладами спектру аутизму та порушеннями інтелектуального розвитку. Авторами розглянуто рівні мотивації навчальної діяльності молодших школярів (високий, достатній, середній, низький). Проведене опитування свідчить, що високий рівень мотивації до навчання у школі виявлено лише серед деяких учнів з пору-шеннями інтелектуального розвитку. У більшості молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку виявлено середній рівень мотивації. Так, учні мають загалом позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює поза навчаль-ним процесом, школу відвідують без бажання, байдуже ставлення до вчителів, не симпатизують однокласникам.Низький рівень мотивації до навчання у школі виявлено у більшості учнів з розладами спектру аутизму та незначної кіль-кості учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, що проявляється не сформованим / негативним ставленням до школи, небажанням відвідувати школу, негативним ставленням до вчителів, відсутністю товаришів у школі. Встановлено, що позитивний емоційний фон у школі є характерним переважно для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, тоді як діти з розладами спектру аутизму частіше відчувають негативні емоції та поганий настрій.З’ясовано, що в учнів з розладами спектру аутизму переважають внутрішні позитивні мотиви, проте частіше спосте-рігається низький рівень мотивації та негативний емоційний фон у школі. Натомість учні з порушеннями інтелектуального розвитку демонструють вищий рівень загальної задоволеності шкільним середовищем і мають більш різноманітні форми пізнавального інтересу.
Використання DIR-Floortime в корекційній роботі з формування навичок діалогу у дошкільників з інтелектуальними порушеннями
(2024) Якуба Леся Станіславівна; Yakuba Lesia Stanislavivna
У статті розглядається використання ігрового підходу DIR-Floortime у корекційній роботі з дошкільниками, які мають порушення інтелектуального розвитку. Цей підхід дозволяє ефективно формувати навички діалогу у дітей шляхом залучення їх до інтерактивної та мотивуючої ігрової діяльності. Автори підкреслюють, що гра є природним середовищем для розвитку дітей, оскільки вона сприяє зняттю психологічних бар'єрів, підвищує мотивацію та забезпечує спільний контекст спілкування. Метою дослідження є аналіз та узагальнення сучасних науково обґрунтованих знань щодо ігрових технологій та їх засто-сування у процесі корекційної роботи з формування діалогічної компетентності дошкільників, індивідуалізації засобів та ана-ліз бар’єрів у мікросередовищі дитини з порушеннями інтелектуального розвитку. Детально описуються принципи та методи DIR-Floortime, які включають спостереження за дитиною, слідування за її інтересами, створення умов для мотивації до спіль-ної діяльності та використання невербальних засобів комунікації. Такий підхід дозволяє враховувати індивідуальні потреби кожної дитини, створюючи умови для її максимального розвитку.Застосування підходу Floortime та дотримання принципів концепції DIR при здійсненні корекційного впливу на розвиток комунікації та мовлення дошкільників з інтелектуальними порушеннями, на думку авторів, дозволять інтенсифікувати форму-вання навичок діалогічного спілкування та таким чином сформувати основу до їх інтеграції в суспільство. У дослідженні наголошено, що будь-яка дитина, яка відчуває брак змістовного спілкування, може отримати користь від цього підходу, оскільки він забезпечує максимально індивідуальну терапію та залучення до цього процесу батьків дитини. В рамках пілотного дослідження із аналізом особливостей спілкування батьків з дітьми під час спільної гри, виокреслено основні бар’єри для формування діалогічних навичок.Автори відзначають, що підхід Floortime може бути інтегрований в різні освітні та реабілітаційні програми, що робить його універсальним інструментом у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.У підсумку, стаття надає всебічний огляд теоретичних основ та практичних аспектів використання DIR-Floortime, під-креслюючи його важливість і ефективність у корекційній педагогіці для формування навичок діалогу у дошкільників з інтелек-туальними порушеннями.
Використання STEM-технологій на уроках математики зі старшокласниками зі зниженим зором
(2023) Боряк Олександр Валерійович; Boriak Oleksandr Valeriiovych
У статті висвітлено проблему формування знань з математики у старшокласників зі зниженим зором, здійснено дослідження факторів, що обмежують участь слабозорих школярів у галузі математики, здійснено аналіз тематичної літератури, узагальнено результати сучасних науковців у галузі використання STEM-технологій на уроках математики (Mbulaheni Maguvhe, M S Oyebanji & Ubong Sam Idiong). Оскільки вчитель, як і раніше, залишається одним із головних та впливових на формування особистості дитини фактором, важливо дослідити труднощі викладання математики для учнів з порушеннями зору. Науковцями було встановлено, що тоді як технології включаються у викладання математики відповідальність за їх використання також розвивається. Учні з порушеннями зору можуть зіткнутися з проблемами в математичній освіті через брак доступних матеріалів, призначених для підтримки концептуального розуміння математики. Метою дослідження є узагальнення сучасних науково обґрунтованих знань про електронні та цифрові технології навчання математики серед дітей зі зниженим зором. Крім того, із появою цифрових технологій заохочення школярів також змінилося. Багатьом учням сьогодні пропонують комп’ютери, що оснащені дедалі ширшим складним програмним забезпеченням, динамічною геометрією та вебпрограмами, що пропонують віртуальні навчання. Новий освітній ландшафт має великий потенціал для розширення можливостей учнів, щоб підвищити рівень навчання, а в нашому випадку задовольнити потреби школярів зі зниженим рівнем зору. Допоміжні технології стали інструментом для дослідження та вивчення математики в різних сферах навчальної програми. Деякі програми можуть охоплювати багато областей математики, тоді як інші призначені для поглибленого дослідження лише однієї області. Програми наповнені вмістом, який можна налаштувати для широкого діапазону режимів навчання, спрямовуючи учня крок за кроком до більш відкритих досліджень. Поява технологій ширшої математичної виразності встигла вплинути на діапазон тем навчального плану. Цифрові інструменти, які «порожні від контенту», як-от: електронні таблиці, програмне забезпечення для графіків, системи комп’ютерної алгебри (CAS), є технологіями, які слабко пов’язані з конкретними навчальними контекстами, але підходять для математичних розрахунків, створень матеріалів та розвідки. Ці інструменти частіше використовуються учнями середньої та старшої шкіл. У цій статті висвітлено приклади можливих варіантів STEM-технологій під час викладання математики в учнів старшої школи зі зниженою гостротою зору.
Використання дидактичних ігор при проведенні корекційнорозвиткових занять з розвитку мовлення у інклюзивно-ресурсних центрах з дітьми, які здобувають освіту на індивідуальній формі навчання (педагогічний патронаж)
(Гельветика, 2024) Бобер Анна Володимирівна; Bober Anna Volodymyrivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
У статті представлено аналіз особливостей використання дидактичних ігор при проведенні корекційно-розвиткових занять у інклюзивно-ресурсних центрах. В рамках дослідження були проаналізовані документи інклюзивно-ресурсних центрів, плани занять та журнали обліку відвідувань, що дозволило виділити специфіку застосування дидактичних ігор для розвитку мовлення та пізнавальних процесів у дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Діти, які навчаються на педагогічному патронажі можуть отримувати корекційно-розвиткові послуги у інклюзивно-ресурсних центрах. В залежності від рівня підтримки та потреб дитини можуть бути прописані заняття з вчителем-логопедом, практичним психологом, вчителем- дефектологом, вчителем-реабілітологом. Встановлено, що діти які навчаються на педагогічному патронажі та відвідують корекційно-розвиткові заняття в ІРЦ – це діти зі складними порушеннями розвитку (з інтелектуальними порушеннями, системним недорозвитком мовлення, РАС, порушеннями опорно-рухового апарату тощо) та переважно з 4 – 5 рівнем підтримки. Підкреслено, що дидактичні ігри є ефективним засобом розвитку мовлення, дозволяють активізувати пізнавальні процеси, стимулювати інтерес до навчання. Визначено специфіку використання дидактичних ігор для дітей з різними типами порушень, зокрема з дитячим церебральним паралічем (ДЦП), розладами аутистичного спектру (РАС), інтелектуальними порушеннями(ІП). Проаналізовано, як можна використовувати ігри, що розвивають артикуляцію, словниковий запас, соціальні навички тощо. Важливим аспектом є індивідуальний підхід до кожної дитини. Ефективність використання ігор значною мірою залежить від врахування особливостей розвитку, інтересів та потреб кожного учня. Для досягнення максимального ефекту необхідно підбирати ігри, які відповідають рівню розвитку дитини та її індивідуальним особливостям. Отримані дані мають практичну цінність для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, педагогів, батьків / законних представників дітей з ООП. Надані рекомендації щодо підбору ігор та їх адаптації для дітей з тяжкими порушеннями можна використовувати на корекційно-розвиткових заняттях, уроках та під час виконання домашніх завдань.

Переглянути

Перегляд Inclusion & Diversity за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування