Перегляд за Автор "Rudenko Anna Mykolaivna"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Ефективність застосування комплексної програми фізичної терапії для осіб з міофасціальним больовим синдромом(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Панченко М. А.; Panchenko M. A.; Руденко Анна Миколаївна; Rudenko Anna MykolaivnaСтаття присвячена дослідженню природи виникнення та механізму розвитку м’язово-скелетних болів, а також окремих їх проявів, а саме – дослідженню феномену міофасціального больового синдрому. Для цього, був зроблений теоретичний аналіз науково-методичної літератури та проведений педагогічний експеримент з метою визначення найефективнішого комплексу заходів фізичної терапії. На базі медичного закладу проводилось дослідження щодо застосування кількох комплексних програм фізичної терапії для осіб з міофасціальним больовим синдромом м’язів шиї та плечового поясу на амбулаторному етапі, що дало можливість простежити динаміку показників функціонального стану кожного з осіб, хто брав участь у дослідженні, до курсу та після, та визначити одну з найефективніших комплексних програм фізичної терапії. Запропонована комплексна програма, в подальшому, буде рекомендована до впровадження до профільних медичних закладів.Документ Застосування засобів фізичної терапії дітей із патологічними змінами зорового та опорно-рухового апаратів на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини(2018) Руденко Ю. П.; Rudenko Yu. P.; Звіряка Олександр Миколайович; Zviriaka Oleksandr Mykolaiovych; Руденко Анна Миколаївна; Rudenko Anna MykolaivnaУ статті розглянуто теоретичні основи застосування засобів фізичної терапії в реабілітаційній роботі з дітьми із патологічними змінами зорового та опорно-рухового апаратів на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини.Документ Застосування лікувальної гімнастики для дітей дошкільного віку із вальгусною деформацією нижніх кінцівок(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Звіряка Олександр Миколайович; Zviriaka Oleksandr Mykolaiovych; Руденко Анна Миколаївна; Rudenko Anna MykolaivnaУ статті розглядається клініко-етіологічні показники формування вальгусної (Х-подібної) деформації нижніх кінцівок у дітей дошкільного віку та процес застосування лікувальної гімнастики в умовах ДНЗ.Документ Організація реабілітаційно-оздоровчої роботи серед дітей із дефектами нижніх кінцівок в умовах СДНЗ(2014) Руденко Анна Миколаївна; Rudenko Anna Mykolaivna; Звіряка Олександр Миколайович; Zviriaka Oleksandr Mykolaiovych; Беспалова Оксана Олександрівна; Bespalova Oksana OleksandrivnaУ статті подається теоретичне обґрунтування необхідності застосування різних форм гідрокінезотерапії в комплексній програмі оздоровчо-реабілітаційної спрямованості в умовах спеціалізованого дошкільного навчального закладу, з дітьми які мають дефекти нижніх кінцівок: вальгусна деформація нижніх кінцівок (34%); дисплазія кульшового суглоба (30%); плоскостопість (25%); плоско-вальгусні ступні (15%); укорочення кінцівок (5%). Використання властивостей водного середовища дає змогу уникати зайвого осьового навантаження на уражені суглоби, нормалізувати тонус м’язів і психоемоційний стан.Документ Роль підготовчих вправ для освоєння з водою у початковому навчанні плавання дітей молодшого шкільного віку(2024) Міхеєнко Олександр Іванович; Mikheienko Oleksandr Ivanovych; Бермудес Діана Валеріївна; Bermudes Diana Valeriivna; Руденко Анна Миколаївна; Rudenko Anna MykolaivnaУ статті висвітлюються організаційно‐методичні особливості навчання плавання дітей 9‐12 років. Акцентується увага на важливості застосування вправ для освоєння з водою у процесі початкового навчання.Розкрито оздоровчий вплив плавання на організм людини, зокрема, дитячий. Вказано на головні помилки, яких припускаються батьки під час самостійного навчання плаванню дітей в умовах природного водоймища. Обґрунтовано роль та значення підготовчих вправ для освоєння водою. Розроблено методичні рекомендації для батьків щодо застосування спеціальних вправ для початкового навчання дітей плавання в домашніх умовах та в умовах природного водоймища.Документ Сучасні методологічні основи оздоровчо-рекреаційної рухової активності осіб похилого віку(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Гакман Анна Вікторівна; Руденко Анна Миколаївна; Дудко Михайло Валерійович; Ковтун Ольга Олексіївна; Hakman Anna Viktorivna; Rudenko Anna Mykolaivna; Dudko Mykhailo Valeriiovych; Kovtun Olha OleksiivnaМета дослідження полягає в ретельному вивченні, систематизації та обґрунтуванні організаційних і методологічних принципів оздоровчо-рекреаційної рухової активності осіб похилого віку. Для досягнення мети ми застосовували різноманітні теоретичні методи дослідження. Серед них використовували теоретичний аналіз спеціалізованої науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, теоретичне прогнозування, концептуальне моделювання, індуктивний і дедуктивний методи, метод синтезу, а також метод систематизації. Стаття висвітлює передумови впровадження оздоровчо-рекреаційної фізичної активності серед осіб похилого віку в Україні. Автори вказують, що цей вид діяльності може бути ключовим інструментом для привертання цільової аудиторії до регулярних оздоровчих занять. Демографічні передумови пов’язані з очікуваним зростанням кількості осіб старшого віку в Україні до2035 року. Соціальні, психологічні, особистісні, біологічні, інформаційні й економічні аспекти визначені як фактори, що впливають на інтерес осіб похилого віку до фізичної активності. Дослідження акцентує увагу на необхідності розроблення концепції залучення людей похилого віку до рухової активності, базованої на наукових потребах і стратегічних пріоритетах. Зокрема, ураховуються проблеми самотності, утрати інтересів, економічні труднощі й низький рівень поінформованості старшого населення України. У статті розглядають організаційні аспекти оздоровчо-рекреаційної рухової активності для людей похилого віку, зосереджуючись на комплексному підході до поліпшення фізичного та психічного благополуччя цільової аудиторії. Індивідуалізація програм, використання сучасних технологій, таких як сенсорні пристрої та мобільні додатки, і підтримка групових занять сприяють успішному залученню таких осіб до активного способу життя. Значення різного методологічного підґрунтя для розроблення концепції управління оздоровчо-рекреаційною руховою активністю також указується. Дослідження підкреслює практичний внесок у підвищення якості життя старшого населення та сприяє формуванню стратегій для ефективного розвитку активного старіння.Документ Фізична терапія після ендопротезування кульшових суглобів(2019) Іщенко Ю. Г.; Ishchenko Yu. H.; Руденко Анна Миколаївна; Rudenko Anna MykolaivnaУ статті розглянуто проблему фізичної терапії пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу. У дослідженні взяли участь 18 осіб після ендопротезування суглобів. На початковому етапі дослідження було проведене анкетування та визначено оцінку больових відчуттів за візуально-аналоговою шкалою VAS, що показало значний рівень інтенсивності болю до оперативного втручання. Первинні вимірювання амплітуди рухів у кульшовому суглобі виявили суттєві зниження показників від норми. Антропометричне вимірювання довжини нижньої кінцівки засвідчило її укорочення. Вихідні результати дослідження були враховані під час розробки комплексної програми фізичної терапії. Після ендопротезування та пройденого пацієнтом курсу відновлення була здійснена перевірка ефективності впливу розробленої програми на вищезазначені показники. Таким чином, рівень інтенсивності больових відчуттів за візуально-аналоговою шкалою VAS у основній групі значно знизився, ніж у групі порівняння. Амплітудні показники рухів згинання у кульшовому суглобі в середньому у основній групі зросли на 35,6°, розгинання – 10,2°, відведення – 26,4°, приведення – 16,5°, зовнішньої ротації – 18,1°, внутрішньої ротації – 15,1°, тоді як середні показники амплітуди у групі порівняння зазнали незначного збільшення згинання – 25,3°, розгинання – 3,3°, відведення – 17,1°, приведення – 8,1°, зовнішньої ротації – 13,9°, внутрішньої ротації – 9,9°. Ці зміни між амплітудними показниками основної групи та групи порівняння пов’язані з тим, що основна група займалася за розробленою комплексною програмою фізичної терапії. Довжина нижньої кінцівки після ендопротезування майже не відрізнялася від показників здорової кінцівки. Збільшення всіх досліджуваних показників пов’язано зі зміцнення суглобовозв’язкового апарату, м’язів нижньої кінцівки, зниженням рівня больових відчуттів та покращенням загального психо-емоційного стану пацієнта у процесі фізичної терапії після ендопротезування.