Перегляд за Автор "Lobova Olha Volodymyrivna"
Зараз показуємо 1 - 20 з 29
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Активне музикування як засіб формування уявлень про музикув дітей дошкільного віку(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Пушкар Лариса Вікторівна; Pushkar Larysa Viktorivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha Volodymyrivna; Акалович Марина; Akalovych MarynaУ статті висвітлено сутність активного музикування та його значення в формуванні уявлення про музику в дітей дошкільного віку. Наголошено на впливовості музичного мистецтва на цілісний і всебічний розвиток особистості дитини дошкільного віку; окреслено його полі функціональність, а саме: навчальні, виховні та розвивальні функції (засіб естетичного виховання та естетичного розвитку, засіб формування морального обличчя дитини; розширення кругозору вихованців; засіб активізації розумових здібностей; засіб фізичного розвитку; засіб емоційного розвиток дітей; удосконалення творчих здібностей та уяви; розвиваються універсальні здібності); комунікативна, реабілітаційна, корекційна, компенсаторна, психогігієнічна, релаксаційна, драматургічні функції. Конкретизовано характеристику термінів «активність», «активна особистість» та «музикування». Активне музикування у дослідженні схарактеризовано як манеру музичної комунікації, процес озвучення музичного твору через активне залучення дітей до комплексної музичної діяльності (рецептивного й активного слухання музики, виконання нескладних музичних творів, пісень, до музично-рухової інтерпретації музичних творів тощо) з метою формування духовного потенціалу особистості, ціннісних орієнтацій та уявлень про музику, а також задоволення потреб у музично-художньому переживанні. Серед завдань активного музикування визначено такі: формування уявлень про музику дітей дошкільного віку, виховання любові та інтересу дітей до музики; сприяння виникненню і формуванню музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику; ознайомлення дітей з елементарними музичними поняттями; сприяння розвитку навичок активного слухання музики, співів, гри на елементарних музичних інструментах, музично-ритмічного руху;розвиток творчої активності в усіх доступних дітям видах музичної діяльності.Документ Арт-освіта у формуванні естетичної культури дітей дошкільного віку(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Шаповалова Ольга Віталіївна; Shapovalova Olha Vitaliivna; Парфілова Світлана Леонідівна; Parfilova Svitlana Leonidivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha Volodymyrivna; Пушкар Лариса Вікторівна; Pushkar Larysa ViktorivnaУ статті розглянуто арт-освіту як важливий компонент формування естетичної культури дітей дошкільного віку. На основі застосування широкого спектру наукових досліджень виокремлено основні характеристики артосвіти, деталізовано поняття «арт-освіта». Визначено значення естетичної культури для гармонійного розвитку особистості дитини, яка забезпечує емоційно-естетичне збагачення, сприяє розвитку творчих здібностей та формує основи художнього смаку. Сприйняття естетичних цінностей дозволяє розкривати внутрішній потенціал дитини, емоційну чутливість та здатність вирішувати нестандартні завдання. Важливо, що естетична культура формує морально-етичні якості, зумовлює розвиток толерантності, емпатії та вміння співпрацювати з іншими. Проаналізовано основні завдання, методи та засоби арт-освіти, а також її інтеграцію в освітній процес. Акцентовано увагу на перевагах арт-освіти, серед яких розвиток креативності, емоційної гармонії, комунікативних навичок та формування естетичних цінностей. Доведено необхідність створення арт-зон, впровадження майстер-класів, інтерактивних методів, тематичних днів мистецтва у закладах дошкільної освіти для підвищення ефективності арт-освіти. Автори розглядають сутність естетичної культури як складного феномена, що включає здатність до сприйняття, розуміння та створення прекрасного в навколишньому світі. Особлива увага приділяється методам та підходам до організації арт-освіти в умовах закладів дошкільної освіти. Визначено, що ефективне формування естетичної культури дітей можливе через інтеграцію різних видів мистецької діяльності: образотворчого мистецтва, музики, театру, художньої літератури тощо. Окреслено значення гри як провідного методу навчання, що допомагає дітям природно та невимушено засвоювати естетичні норми й цінності. У статті також аналізуються сучасні педагогічні технології, що сприяють розвитку естетичних почуттів у дітей, зокрема метод проектів, інтерактивні форми навчання, використання мультимедійних ресурсів та створення розвивального художнього середовища. Результати дослідження підтверджують, що системне впровадження арт-освіти у процес виховання дітей дошкільного віку сприяє не лише їхньому естетичному розвитку, а й формуванню особистісних якостей, необхідних для подальшої соціалізації та творчої самореалізації.Документ Вокальна діяльність як засіб музичного розвитку дітей старшого дошкільного віку(2020) Яковенко Аліна Миколаївна; Yakovenko Alina Mykolaivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ дослідженні визначено й теоретично обґрунтовано методичні основи вокальної діяльності дітей старшого дошкільного віку як засобу їх музичного розвитку. Розкрито сутність музичного розвитку та музичної розвиненості дітей старшого дошкільного віку. Уточнено критерії, показники та рівні оцінювання, проведено констатувальну діагностику музичної розвиненості дітей старшого дошкільного віку. Розроблено комплекс методів формування навичок вокальної діяльності дітей старшого дошкільного вікуДокумент Донауковий етап розвитку зарубіжної музично-педагогічної думки(2012) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ статті висвітлено основні етапи становлення та розвитку зарубіжної музично-педагогічної думки зі стародавніх часів і до середини XVII століття. Стисло охарактеризовано діяльність провідних музикантів-педагогів цього періоду та їхній внесок у розвиток музичної педагогіки.Документ Зміст загальної музичної освіти як фактор формування музичної культури молодших школярів(2017) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaМетою статті є теоретичне обґрунтування структури й чинників відбору змісту загальної музичної освіти як фактору формування музичної культури молодших школярів. Методи дослідження – аналіз наукової та навчальної літератури, сучасного музично-освітнього середовища. Основними елементами змісту музичної освіти молодших школярів визначено: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-теоретичний, діяльнісно-практичний, виховний і розвивальний. Виявлено, що для реалізації культуротворчої функції зміст освіти має бути ретельно відібраний, свідомо спрямований на досягнення мети, особистісно збагачений і розширений щодо компонентного складу. Перспективи подальших розвідок полягають в аналізі різних форм реалізації змісту загальної музичної освіти молодших школярів.Документ Концептуальні основи моделювання змісту і навчально-методичного апарату підручника «Музичне мистецтво. 1 клас»(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ статті розкрито основні підходи до моделювання змісту і навчально- методичного апарату підручника «Музичне мистецтво. 1 клас», створеного відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти, базової програми з музичного мистецтва та авторської концепції підручників для початкових класів. Наведено приклади реалізації окремих теоретичних положень у підручнику.Документ Корекція пізнавальної діяльності учнів початкових класів засобами музичного мистецтва(2021) Міщенко Катерина Миколаївна; Mishchenko Kateryna Mykolaivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ дослідженняітеоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методичні основи корекції пізнавальної діяльності учнів початкових класів засобами музичного мистецтва. З цією метою застосовано теоретичні та емпіричні методи, а також методи математичної статистики.Документ Методика формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл у процесі навчання гри на фортепіано(2023) Соколова Ганна Миколаївна; Sokolova Hanna Mykolaivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ статі надано загальну характеристику методики та проаналізовано відповідні методологічні підходи (культурологічний, особистісно орієнтований,діяльнісний, компетентнісний, мотиваційний) і педагогічні принципи (індивідуального підходу; особистісного цілепокладання; систематичного та послідовного навчання; загальнодидактичний; єдності розвитку виконавських умінь й артистизму; рефлексивності; активності; семіотичної спрямованості й інтерпретації музичного тексту). Перспективи подальших досліджень пов’язано з обґрунтуванням форм і методів формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл.Мета ‐ є обґрунтування методики формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл у процесі навчання гри на фортепіано.Для реалізації мети застосовано методи теоретичного моделювання, аналізу й узагальнення наукових джерел і педагогічного досвіду з проблеми дослідження. Методологія дослідження грунтується на ідеях розвитку особистості учнів дитячих музичних шкіл. Формування навичок сценічно‐виконавської культури у учнів дитячих музичних шкіл. У статті використовуються такі методи дослідження: вивчення та аналіз наукових джерел; теоретичне моделювання; аналізу й узагальнення наукових джерел і педагогічного досвіду з проблеми дослідження тощо.Наукова новизна роботи полягає у виявлені особливостей методики формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячої музичної школи. У статті використано новий підхід до навчального процесу за допомогою якого відбувається формування навичок культури виконання музичних творів юним концертантом під час публічного виступу. Висновки. У результаті теоретичного аналізу наукових джерел ми визначили сценічно‐виконавську культуру учня‐інструменталіста як важливий чинник його успішної виконавської діяльності; складну інтегровану якість особистості, що виявляється у здатності виконавця до свідомого трактування художнього образу й ефективної реалізації власного виконавського задуму під час сценічного виступу. Методика формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл у процесі навчання гри на фортепіано окреслює відповідні мету й завдання, методологічні підходи, педагогічні принципи, етапи, педагогічні умови, методи та прийоми. Проаналізовано методологічні підходи(культурологічний, особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний,мотиваційний) і педагогічні принципи (індивідуального підходу; особистісного цілепокладання; систематичного та послідовного навчання;загальнодидактичний; єдності розвитку виконавських умінь й артистизму;рефлексивності; активності; семіотичної спрямованості й інтерпретації музичного тексту) формування сценічно‐виконавської культури учнів ДМШ у процесі навчання гри на фортепіано.Документ Методичні основи музично-ритмічного розвитку дітей раннього віку(2020) Калашник Руслана Сергіївна; Kalashnyk Ruslana Serhiivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ дослідженні визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методичні основи музично-ритмічного розвитку дітей раннього віку. З цією метою застосовано теоретичні та емпіричні методи дослідження, а також методи математичної статистики.Документ Методичні рекомендації до вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Специфіка музичної освіти молодших школярів у Новій українській школі»(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ виданні надано методичні рекомендації щодо вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Специфіка музичної освіти молодших школярів у Новій українській школі». Посібник адресовано студентам спеціальності 013 (Початкова освіта), викладачам музично-педагогічних дисциплін, учителям музики та початкових класів, слухачам курсів підвищення кваліфікації.Документ Музична освіта молодших школярів в умовах Нової української школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ навчальному посібнику висвітлено теоретичні основи та дидактико-методичну специфіку музичної освіти молодших школярів в умовах реалізації концепції Нової української школи. Розкрито навчальний, розвивальний і виховний потенціал сучасних підручників «Мистецтво» для 1-4 класів. Посібник адресовано студентам спеціальностей 013 (Початкова освіта) й 014 (Середня освіта. Музичне мистецтво), науковцям, викладачам музично- педагогічних дисциплін, учителям музики та початкових класів, слухачам курсів підвищення кваліфікації.Документ Музично-естетичне виховання дітей старшого дошкільного віку в процесі проведення свят і розваг(2020) Іващенко Оксана Валеріївна; Ivashchenko Oksana Valeriivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ дослідженні теоретично обгрунтовано, та експериментально перевірено педагогічні умови музично- естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку. З цією метою застосовано теоретичні, емпіричні, а також методи математичної стастистики.Документ Національне виховання молодших школярів на уроках музичного мистецтва(2013) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ статті розкрито зміст і шляхи національного виховання молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Проаналізовано відповідні аспекти підручників музичного мистецтва для 1-2 класів, створених згідно з вимогами нового Державного стандарту початкової загальної освіти і сучасної програми з музичного мистецтва. Національне виховання молодших школярів на уроках музичного мистецтва розглядається як органічна складова загальної музичної освіти, що реалізується в процесі ознайомлення дітей з українським фольклором і з життям і творчістю видатних представників національної музичної культури.Документ Педагогічні основи музично-хореографічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaМетою статті є розкриття педагогічних основ музично-хореографічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у ВНЗ. Методами системного та порівняльного аналізу фахової літератури та педагогічного досвіду доведено доцільність комплексного формування професійно спрямованої музично-хореографічної культури студентів під час аудиторних занять, педагогічної практики та самостійної роботи. Практичне значення статті полягає в наведенні конкретних рекомендацій щодо організації музично-хореографічної підготовки студентів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методики формування музично-хореографічної культури майбутніх вихователів ДНЗ.Документ Педагогічні умови творчого розвитку молодших школярів засобами мистецтва(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2023) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha Volodymyrivna; Сидорська Альона; Sydorska AlonaМетою статті є визначення та обґрунтування педагогічних умов творчого розвитку молодших школярів засобами мистецтва (на прикладі образотворчого мистецтва). Для реалізації мети застосовано теоретичні методи аналізу, порівняння й узагальнення наукових джерел, теоретичного моделювання педагогічних умов творчого розвитку учнів. Обґрунтовано такі педагогічні умови творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва: застосування на уроках продуктивних (зокрема евристичних і проблемних) методів образотворчої діяльності; збагачення образотворчої діяльності іншими видами творчої мистецької діяльності (літературною, музичною, хореографічною, театральною тощо); надання дитині свободи вибору запропонованих варіативних творчих завдань. Перспективою подальших досліджень визначено з’ясування методів творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва.Документ Педагогічні умови формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі музичної діяльності(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha Volodymyrivna; Червяк Ірина; Cherviak Iryna; Шаповалова Ольга Віталіївна; Shapovalova Olha VitaliivnaСтаттю присвячено актуальній проблемі комунікативного виховання дітей дошкільного віку в закладі дошкільної освіти. Мета статті – обґрунтування педагогічних умов формування ключової комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі музичної діяльності. Ключову комунікативну компетентність трактовано як здатність дітей до ефективного спілкування, взаємодії з оточуючими, висловлення своїх думок, почуттів і потреб, формування якої є важливим для розвитку дитини старшого дошкільного віку, адже закладає основу для успішної соціалізації та навчання у школі. Продемонстровано, що різні види музичної діяльності дітей старшого дошкільного віку мають значні потенційні резерви щодо їх комунікативного виховання. Педагогічні умови формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в музичній діяльності розглянуто як спеціально створені обставини, що мають позитивний вплив на формування зазначеної компетентності вихованців закладів дошкільної освіти в процесі їх занять музичним мистецтвом. Визначено такі педагогічні умови формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі музичної діяльності: 1) комплексне використання комунікативного потенціалу різних видів музичної діяльності дітей; 2) застосування музично-ігрової діяльності для розвитку комунікативних здібностей і навичок дітей; 3) забезпечення комунікативної спрямованості всіх форм музичної діяльності дітей.Документ Проблеми формування сценічно‐виконавської культури учнів мистецьких шкіл у процесі навчання гри на фортепіано(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Соколова Ганна Миколаївна; Sokolova Hanna Mykolaivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ статті досліджуються теоретичні данні, які узагальнюють проблеми формування сценічно‐виконавської культури у учнів дитячих музичних шкіл. Визначено сучасні тенденції даної актуальної проблеми. Розглянуті підходи та методи, які застосовуються в процесі формування сценічно‐виконавської культури. Виявлено, що думки науковців з приводу розуміння процесу формування сценічно‐виконавської культури зазнали трансформацій та змін, та, не дивлячись на розбіжності в минулому, мають спільні положення та явища сьогодні. Розглянуті сучасні дослідження з цієї теми.Документ Підручник музики: історичні аспекти становлення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2008) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ статті висвітлено основні етапи становлення та розвитку підручникотворення у системі загальної музичної освіти України.Документ Розвиток зарубіжної музичної педагогіки у XX столітті(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ статті висвітлено основні тенденції розвитку зарубіжної музичної педагогіки XX століття. Стисло охарактеризовано діяльність провідних педагогів цього періоду та їхній внесок у розвиток музично-педагогічної думки минулого століття.Документ Розвиток зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями засобами українського фольклору(2020) Шамрай Оксана Леонідівна; Shamrai Oksana Leonidivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha VolodymyrivnaУ дослідженні визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методичні основи (методичні закономірності і принципи, форми і методи) розвитку зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями засобами українського фольклору (в умовах закладів дошкільної оссвіти). З цією метою застосовано теоретичні та емпіричні методи дослідження, а також методи математичної статистики.