Українська вокальна естрада поч. XXI ст.: у пошуках новаційних концептуальних обріїв
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
Мета статті полягає у виявленні концептуальних новацій у сучасній національній вокальній естраді як основи її функціонування у сучасному національному художньому просторі. Методологія статті ґрунтується на компаративних настановах, які передбачають опору на культурологічний, виконавський, персонологічний та аксіологічний підходи, а також метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна розвідки зумовлюється окресленням новаційних концептуальних модусів у національному мистецтві вокальної естради та визначенням специфіки виконавських засобів їх утілення, зокрема у творчості гурту «Біла Вежа», а також А.Пивоварова та Джамали. Висновки. У статті акцентовано, що вагомим новаційним концептуальним модусом сучасної української вокальної естради є актуалізація духовного досвіду нації. Уведення в контекст вокальної естради раніше не була апробованого у змістових параметрах естради поетичного спадку XIX–XX ст. відбиває ідею відродження зна-чущості національного духовного досвіду та інтенсифікації його буття в контексті сучасності, наповнює українську вокальну естраду тематикою як утвердження імперативності та первинності зв’язку людини із нацією, так і духовного зубожіння людства й особистості, нерозривного ціннісного зв’язку часів і просторів культури. Закарбування історичного шляху нації, як новаційний концептуальний вектор української вокальної естради, репрезентується крізь призму відродження фольклорної традиції в різноманітті її етнічних вимірів та у синтезі з академічною традицією та стає основою тематики історичної трагедії етносів, протесту проти етноциду. Героїко-патріотичний вектор сучасної національної естради репрезентований зверненням до поетичної спадщини часів розстріляного відродження та до сучасних трагічних реалій буття української спіль-ноти, поєднаних духом боротьби за суверенність держави та самостійність національної культури, а також позначений апробацією новаційного – воєнного тематично-образного спрямування. Обґрунтовано, що концептуальне оновлення сучас-ної української вокальної естради засвідчує набуття нею значущої соціальної місії, статус сфери вираження як вічних, так і гостро актуальних проблем буття людини та людства, зокрема в національному забарвленні.
The purpose of the article is to identify conceptual innovation in the contemporary national vocal variety art as the basis for its functioning in the modern national artistic space. The methodology of the article is based on comparative guidelines, which include reliance on cultural, performance, personological and axiological approach, as well as the method of theoretical generalization. The scientific novelty of the research is determined by the outlining of innovative conceptual modes in the national art of vocal variety and the definition of the specifics of the performing means of their embodiment in particular in the works of the group «Bila Vezha», as well as A.Pyvovarov and Jamala. Conclusions. The article emphasizes that a significant innovative conceptual modus of the contemporary Ukrainian vocal variety art is the actualization of the spiritual experience of the nation. The introduction of the poetic heritage of the XIX–XX centuries, which has not been previously tested in the context of the vocal variety art, reflects the ides of reviving the significance of the national spiritual experience and intensifying its existence in the context of modernity, feels the Ukrainian vocal variety art with themes of both affirming the imperative and primacy of the connection between a person and the nation, and the spiritual impoverishment of humanity and the individual, and the inseparable value connection of the times and space of culture. The depiction of the national historical path, as an innovative conceptual vector of the Ukrainian vocal variety art, is presented through the prism of the revival of the folklore tradition in the diversity of its ethnic dimensions and in synthesis with academic tradition, and becomes the basis for the theme of the historical tragedy of ethnic groups, protest against ethnocide. The heroic and patriotic vector of the modern national variety art is represented by the appeal to the poetic heritage of the times of the executed revival and to te modern tragic realities of the Ukrainian community, united by the spirit of struggle for the sovereignty of the state and the independence of national culture, and is also marked by the testing of an innovative – military thematic and figurative direction. It is substantiated thet the conceptual renewal of the modern Ukrainian vocal variety art testifies to its acquisition of significant social mission, the status of the sphere of expression of both eternal and acutely problems of human existence and humanity, in particular in the national coloring.
The purpose of the article is to identify conceptual innovation in the contemporary national vocal variety art as the basis for its functioning in the modern national artistic space. The methodology of the article is based on comparative guidelines, which include reliance on cultural, performance, personological and axiological approach, as well as the method of theoretical generalization. The scientific novelty of the research is determined by the outlining of innovative conceptual modes in the national art of vocal variety and the definition of the specifics of the performing means of their embodiment in particular in the works of the group «Bila Vezha», as well as A.Pyvovarov and Jamala. Conclusions. The article emphasizes that a significant innovative conceptual modus of the contemporary Ukrainian vocal variety art is the actualization of the spiritual experience of the nation. The introduction of the poetic heritage of the XIX–XX centuries, which has not been previously tested in the context of the vocal variety art, reflects the ides of reviving the significance of the national spiritual experience and intensifying its existence in the context of modernity, feels the Ukrainian vocal variety art with themes of both affirming the imperative and primacy of the connection between a person and the nation, and the spiritual impoverishment of humanity and the individual, and the inseparable value connection of the times and space of culture. The depiction of the national historical path, as an innovative conceptual vector of the Ukrainian vocal variety art, is presented through the prism of the revival of the folklore tradition in the diversity of its ethnic dimensions and in synthesis with academic tradition, and becomes the basis for the theme of the historical tragedy of ethnic groups, protest against ethnocide. The heroic and patriotic vector of the modern national variety art is represented by the appeal to the poetic heritage of the times of the executed revival and to te modern tragic realities of the Ukrainian community, united by the spirit of struggle for the sovereignty of the state and the independence of national culture, and is also marked by the testing of an innovative – military thematic and figurative direction. It is substantiated thet the conceptual renewal of the modern Ukrainian vocal variety art testifies to its acquisition of significant social mission, the status of the sphere of expression of both eternal and acutely problems of human existence and humanity, in particular in the national coloring.
Опис
Ключові слова
національна культура вокальна естрада, естрадний вокал, концептуальні виміри, national culture, vocal variety art, pop vocal, conceptual dimensions
Бібліографічний опис
Українська вокальна естрада поч. XXI ст.: у пошуках новаційних концептуальних обріїв [Текст] / Л. Красовська, Л. Кудрич, С. Манько, О. Михайлюченко, В. Іванов // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 1 (07). – С. 62–66. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2025.1.11