Педагогічні умови формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів Нової української школи
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Негативні тенденції щодо рівня здоров’я дітей в Україні активізували значення здоров’язбережувальної компетентності дітей. У статті висвітлено результати експериментального впровадження педагогічних умов формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів Нової української школи (НУШ). Нами використовувались такі методи науково-педагогічного дослідження: теоретичні: аналіз державної нормативної бази, наукової психолого-педагогічної літератури, методичних посібників для педагогічних навчальних закладів; емпіричні: діагностичні – анкетування, тестування, опитування, педагогічне спостереження; порівняння; констатувальний, формувальний та контрольний етапи експерименту; статистичні: статистична й математична обробка матеріалів, кількісний і якісний аналіз. З метою визначення сучасного стану здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів проведено констатувальний етап експериментального дослідження. Оцінювання відбувалося за визначеними компонентами: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та критеріями: спонукально-мотиваційний, пізнавально-інформаційний, операційно-діяльнісний і показниками. З’ясувалось, що учні експериментальної та контрольної груп не виявляють стійкого інтересу до стану свого здоров'я та факторів, що на нього впливають, або мотивація до збереження здоров'я нестійка та недостатня. Визначені педагогічні чинники, що негативно впливають на стан здоров’я учнів, зокрема, стресогенні методи навчання, недостатня співпраця з батьками, нераціональна організація навчального процесу, монотонність навчальних занять, застосування покарання у вигляді домашніх завдань, недотримання санітарно-гігієнічних норм, дозволили виокремити педагогічні умови формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів Нової української школи (НУШ): забезпечення стійкої позитивної мотивації учнів початкової освіти класів до розвитку здоров’язбережувальної компетентності та оволодіння молодшими школярами предметними знаннями і практичними уміння щодо здоров’язбережувальної компетентності. У процесі формувального етапу експерименту було упроваджено педагогічні умови формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів НУШ в освітній процес експериментальної групи. На контрольному етапі дослідження було повторно визначено рівні сформованості здоровʼязбережувальної компетентності учнів початкової освіти за допомогою обраного інструментарію. На підставі порівняння результатів дійшли висновків, що існують відмінності у рівнях сформованості здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів на констатувальному та контрольному етапах дослідження – результати відрізняються, показники в експериментальній групі збільшуються. Отже, можна зробити висновок, що теоретично обґрунтовані педагогічні умови формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів НУШ є ефективними, результати експериментальної перевірки довели їх ефективність. Проведене дослідження не претендує на повне і всебічне розкриття усіх аспектів проблематики формування здоровʼязбережувальної компетентності. Перспективний напрямком для майбутніх наукових розвідок вбачаємо у досліджені розвитку здоровʼязбережувальних умінь та навичок у молодших школярів засобами інтерактивних технологій.
The negative trends in children's health levels in Ukraine have heightened the importance of developing health-preserving competence in students. This article presents the results of an experimental study on the implementation of pedagogical conditions aimed at fostering healthpreserving competence among primary school students within the framework of the New Ukrainian School (NUS). The research employed a variety of scientific and pedagogical methods: theoretical (analysis of national regulatory frameworks, scientific psychological and pedagogical literature, and methodological manuals for teacher training institutions); empirical (diagnostic methods such as surveys, testing, interviews, pedagogical observation); comparative methods; and stages of the pedagogical experiment (ascertaining, formative, and control phases). Statistical methods included quantitative and qualitative analysis along with mathematical data processing. To assess the current state of health-preserving competence among primary school students, the ascertaining stage of the experimental study was conducted. The evaluation was based on identified components (motivational, cognitive, activity-based), corresponding criteria (motivational-impelling, cognitive-informational, operational-activity), and relevant indicators. The findings revealed that students in both experimental and control groups demonstrated either a lack of consistent interest in their own health and influencing factors or unstable and insufficient motivation for maintaining their health. The study identified several pedagogical factors negatively affecting students’ health, including stress-inducing teaching methods, insufficient parental cooperation, irrational organization of the educational process, monotonous lessons, punitive use of homework, and violations of sanitary and hygienic standards. These findings enabled the identification of specific pedagogical conditions conducive to the development of health-preserving competence in primary school students within the NUS. During the formative stage of the experiment, the identified pedagogical conditions were implemented in the educational process of the experimental group. At the control stage, the levels of students’ health-preserving competence were re-evaluated using the previously selected research tools. A comparative analysis of the results revealed measurable improvements in the experimental group, indicating higher levels of health-preserving competence compared to the ascertaining phase. The findings confirm that the theoretically grounded pedagogical conditions are effective in enhancing health-preserving competence among primary school students in the context of the New Ukrainian School. While this research does not claim to provide an exhaustive analysis of all aspects of the issue, it offers a basis for future investigations. A promising direction for further research is the study of how interactive technologies can be used to develop healthpreserving skills and habits in primary school students.
The negative trends in children's health levels in Ukraine have heightened the importance of developing health-preserving competence in students. This article presents the results of an experimental study on the implementation of pedagogical conditions aimed at fostering healthpreserving competence among primary school students within the framework of the New Ukrainian School (NUS). The research employed a variety of scientific and pedagogical methods: theoretical (analysis of national regulatory frameworks, scientific psychological and pedagogical literature, and methodological manuals for teacher training institutions); empirical (diagnostic methods such as surveys, testing, interviews, pedagogical observation); comparative methods; and stages of the pedagogical experiment (ascertaining, formative, and control phases). Statistical methods included quantitative and qualitative analysis along with mathematical data processing. To assess the current state of health-preserving competence among primary school students, the ascertaining stage of the experimental study was conducted. The evaluation was based on identified components (motivational, cognitive, activity-based), corresponding criteria (motivational-impelling, cognitive-informational, operational-activity), and relevant indicators. The findings revealed that students in both experimental and control groups demonstrated either a lack of consistent interest in their own health and influencing factors or unstable and insufficient motivation for maintaining their health. The study identified several pedagogical factors negatively affecting students’ health, including stress-inducing teaching methods, insufficient parental cooperation, irrational organization of the educational process, monotonous lessons, punitive use of homework, and violations of sanitary and hygienic standards. These findings enabled the identification of specific pedagogical conditions conducive to the development of health-preserving competence in primary school students within the NUS. During the formative stage of the experiment, the identified pedagogical conditions were implemented in the educational process of the experimental group. At the control stage, the levels of students’ health-preserving competence were re-evaluated using the previously selected research tools. A comparative analysis of the results revealed measurable improvements in the experimental group, indicating higher levels of health-preserving competence compared to the ascertaining phase. The findings confirm that the theoretically grounded pedagogical conditions are effective in enhancing health-preserving competence among primary school students in the context of the New Ukrainian School. While this research does not claim to provide an exhaustive analysis of all aspects of the issue, it offers a basis for future investigations. A promising direction for further research is the study of how interactive technologies can be used to develop healthpreserving skills and habits in primary school students.
Опис
Ключові слова
молодші школярі, здоров’язбережувальна компетентність, педагогічні умови, нова українська школа, primary school students, health-preserving competence, pedagogical conditions, New Ukrainian School
Бібліографічний опис
Кондратюк С. Педагогічні умови формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів Нової української школи [Текст] / С. Кондратюк // Актуальні питання природничо-математичної освіти : збірник наукових праць. Вип. 1 (25) / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [ред. рада.: М. І. Бурда, Л. В. Кондрашова, М. Гарнер, В. Б. Мілушев та ін.]. – Суми : [СумДПУ імені А. С. Макаренка], 2025. – С. 205–214. – DOI: 10.24139/2519-2361/2025.01/205-214