Слобожанські мистецькі студії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанські мистецькі студії за Ключові слова "accordion art"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Звуковий образ акордеона в сучасному художньому просторі(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Жила Євген Миколайович; Zhyla Yevhen MykolaiovychМета статті полягає у виявленні особливостей звукообразу акордеона у творах В. Зубицького «Роcсініана» та П. Роффі “Hysteria”. Методологія статті ґрунтується на компаративних засадах, які уможливлюють застосування музикознавчого дослідницького інструментарію, пов’язаного з методами жанрового та стильового аналізу, а також історичного та куль-турологічного методів. Наукова новизна зумовлюється уточненням і розширенням уявлення щодо особливостей звукообразу акордеона в «Россініані» В. Зубицького й уведенні в музикознавчий обіг уявлення щодо специфіки звукообразу інструмента у творі П. Роффі “Histeria”. Висновки. У статті виявлено такі риси звукового образу акордеону в «Россініані» В. Зубицького, як дифузійність, полікультурність, зумовлені проєкцією художнього досвіду класицизму в естрадно-джазову царину та сферу полістилістики, резонансом із традиціями класицистського та романтичного віртуозного виконавства, зв’язками з оперою та жанрами концерту, сонати, жанрами-memory як знаками концентрації культурної пам’яті. Акцентовано «ризомний», «відкритий» характер твору внаслідок множинності його версій, значущість нетрадиційних технічних і перкусійно-сонорних прийомів, інтенцій візуалізації та театралізації виконавства, які формують «інтертекстуальний» постмодерний звуковий образ акордеона як синтезу маркерів різних історико-культурних царин. У творі П. Роффі “Histeria” чинниками полікультур-ного звукового образу акордеона є концептуально-образні зв’язки з бароко, з концептом perpetuum mobile, комплекс сонорних і перкусійних ефектів. Дихотомічний хронотоп твору, у якому у специфічній єдності постають рух і статика, зумовлює значу-щість технічно-віртуозної «іпостасі» інструмента – як відбиття зв’язків із віртуозним виконавством класицизму та роман-тизму, та мелодичної, кантиленної, яка резонує із сакральною сферою, що в комплексі демонструє крос-культурний потенціал звукового образу акордеона у просторі сучасної культури.Документ Концерт «Аnomal Dances» для чвертьтонового баяна з оркестром Юкка Тіенсуу: семантичні та жанрово-стильові аспекти інтерпретації(Гельветика, 2025) Василенко Олександр Сергійович; Vasylenko Oleksandr SerhiiovychСтаттю присвячено розкриттю жанрових та мовно-стилістичних особливостей концерту «Anomal dances» для чверь-тонового баяна з оркестром сучасного фінського композитора Юкка Тіенсуу, та висвітленню проблеми жанру концерту для чвертьтонового баяна з оркестром загалом. Проаналізовано еволюцію зазначеної жанрової сфери, її актуальність та перспек-тиви розвитку. Досліджено творчість Ю.Тіенсуу, його вклад у сучасне баянно-акордеонне мистецтво. Визначено характерні риси його композиторського стилю та напрями мистецької діяльності. Проаналізовано місце мікротонової музики та сучас-них технік композиторського письма у творчості композитора.Здійснено комплексний композиційний та змістовий аналіз зазначеного твору. Виявлено наявність лінгвістичних алюзій, ремінісценцій, оксиморонів та оказіоналізмів у назві концерту та його частин. Розкрито взаємозв’язок програми твору з ком-позиційними особливостями концерту. Досліджено жанрові аспекти зазначеної композиції, які представлені зокрема поєднан-ням домінантно-сольної та біцентричної форми взаємодії соліста та оркестру між собою, а також різноманітними типами солювання та ігровими структурами в концерті. Проаналізовано вплив жанрів сюїти та мініатюри на формотворення кон-церту «Anomal dances», який полягає у відсутності драматургічного конфлікту в композиції та відносній мініатюрності частин твору. Охарактеризовано роль естрадно-джазової стилістики, а також прояви комічного та видовищного, зокрема в ІІІчастині концерту. Досліджено імплементацію сучасних технік композиторського письма (зокрема сонорики та алеато-рики), та специфічних виконавських прийомів (кластерів, pitch bending, glissando тощо). Виявлено характерні риси побудови сольних каденцій, та їх розташування в концерті. Розкрито місце елементів інструментального театру в концерті, зокрема в ІІІ частинні твору.У висновках підведено загальні підсумки дослідження. Визначено актуальність подальших наукових розвідок, присвячених висвітленню тенденцій розвитку жанру концерту для чвертьтонового баяна з оркестром та мікротонової музики в контем-поральному баянно-акордеонному мистецтві загалом.Документ Концертно-виконавська творчість акордеоністів України періоду кінця ХХ – початку ХХІ століття(Гельветика, 2025) Мотузок Дмитро Федорович; Motuzok Dmytro FedorovychУ представленому дослідженні характеризуються особливості концертної творчості акордеоністів України, а також розвитку вітчизняного акордеонного мистецтва, його трансформації від народного акомпануючого інструменту до акаде-мічного. У дослідженні зазначаються етапи становлення української акордеонної школи, починаючи з 1920-х років і до сьо-годення, акцентується увага на відокремленні акордеонного мистецтва від баянного та поступовому утвердженні його як самостійної галузі музичного виконавства.Автор розглядає роботи вітчизняних дослідників, присвячених аспектам акордеонного мистецтва: А. Єрьоменка, М. Булди, М. Черепанина та В.Марченка, які аналізували творчість українських акордеоністів: їх репертуар, професійні здобутки, осо-бливості техніки і стилю гри, розглядали риси естрадно-джазових тенденцій акордеонного виконавства ХХІ століття.Значну увагу приділено виконавській діяльності українських акордеоністів другої половини ХХ – початку ХХІ століття, зокрема ВолодимируБесфамільнову, Марині Булді та Мирону Черепанину, РомануСтахніву. Детально висвітлено концертну діяльність дуету «Концертіно» та внесок музикантів у популяризацію українського акордеонного мистецтва на міжнародному рівні.Представлено аналіз концертного репертуару ВолодимираБесфамільнова, який сприяв утвердженню акордеона як ака-демічного інструменту, виконуючи твори Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Л.ванБетховена, Ф. Ліста, І. Стравінського, а також сучасних українських композиторів, як В. Золотарьов, Л. Колодуб, М. Скорик та А. Білошицький.Результати дослідження підтверджують, що акордеонне мистецтво в Україні на сьогодні має академічний статус, а його представники високо оцінені на державному та світовому рівнях. Творчість представників сучасного покоління акордео-ністів, таких як Роман Стахнів, демонструє традицій та відкриває нові горизонти для розвитку цього мистецтва.Документ Творчість Сампо Хаапамякі в контексті розвитку жанру концерту для чвертьтонового баяна з оркестром(Гельветика, 2024) Василенко Олександр Сергійович; Vasylenko Oleksandr SerhiiovychСтаттю присвячено творчості сучасного фінського композитора та музичного експериментатора Сампо Хаапамякі, зокрема його внеску в розвиток жанру концерту для чвертьтонового баяна з оркестром. Проаналізовано місце жанру концерту для чвертьтонового баяна з оркестром у баянно-акордеонному мистецтві. Розкрито вектори композиторської діяльності С. Хаапамякі, а також вклад композитора в популяризацію чвертьтонового баяна, чвертьтонової гітари та чвертьтонового фортепіано. Простежено вплив фінського баяніста та композитора В. Куджала в актуалізації музики С. Хаапамякі та жанру концерту для чвертьтонового баяна з оркестром загалом. Розглянуто конструктивні особливості чвертьтонового баяна, складність його виробництва та експлуатації. Здійснено комплексний композиційний аналіз Концерту для чвертьтонового баяна з камерним оркестром «Velinikka». Досліджено семантику назви твору, яка є лінгвістичним новоутворенням, безпосередньо пов’язаним з іменем Велі Куджала, та слова harmonikka. Визначено вплив стилю експресіонізму на формування форми твору, мелодики та гармонічної основи Концерту. Виявлено вплив естетики деструктизму та девіантності в зазначеній композиції. Проаналізовані особливості використання специфічних виконавських прийомів гри на чвертьтоновому баяні, зокрема різноманітні комбінації мікротонових глісандо та кластерів. Розкрито специфіку використання мікротонових знаків альтерації в Концерті «Velinikka». Також, було здійснено композиційний та виконавський аналіз Концерту для чвертьтонового баяна, чвертьтонової гітари та оркестру «Conception» С. Хаапамякі. Простежено еволюцію композиторського мислення С. Хаапамякі щодо жанру концерту для чвертьтонового баяна з оркестром «Conception». Підкреслено взаємозв’язки естетики експресіонізму та деструктизму в даному Концерті. Виявлено особливості використання сучасних технік композиторського письма та оригінальних мистецьких рішень у зазначеному творі. Проаналізовано значення штучних розмірів у формуванні композиторської концепції в ІІ частині Концерту. Розкрито ознаки проникнення джазової стилістики в ІІІ частині Концерту, їх місце в збагачені жанрово-стильової палітри жанру концерту для чвертьтонового баяна з оркестром. Визначено актуальність подальших наукових розвідок, присвячених висвітленню жанрово-стильових та мовно-стилістичних особливостей в Концертах для чвертьтонового баяна з оркестром у творчості сучасних зарубіжних композиторів.