Слобожанські мистецькі студії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанські мистецькі студії за Ключові слова "accordion"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Звуковий образ акордеона в сучасному художньому просторі(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Жила Євген Миколайович; Zhyla Yevhen MykolaiovychМета статті полягає у виявленні особливостей звукообразу акордеона у творах В. Зубицького «Роcсініана» та П. Роффі “Hysteria”. Методологія статті ґрунтується на компаративних засадах, які уможливлюють застосування музикознавчого дослідницького інструментарію, пов’язаного з методами жанрового та стильового аналізу, а також історичного та куль-турологічного методів. Наукова новизна зумовлюється уточненням і розширенням уявлення щодо особливостей звукообразу акордеона в «Россініані» В. Зубицького й уведенні в музикознавчий обіг уявлення щодо специфіки звукообразу інструмента у творі П. Роффі “Histeria”. Висновки. У статті виявлено такі риси звукового образу акордеону в «Россініані» В. Зубицького, як дифузійність, полікультурність, зумовлені проєкцією художнього досвіду класицизму в естрадно-джазову царину та сферу полістилістики, резонансом із традиціями класицистського та романтичного віртуозного виконавства, зв’язками з оперою та жанрами концерту, сонати, жанрами-memory як знаками концентрації культурної пам’яті. Акцентовано «ризомний», «відкритий» характер твору внаслідок множинності його версій, значущість нетрадиційних технічних і перкусійно-сонорних прийомів, інтенцій візуалізації та театралізації виконавства, які формують «інтертекстуальний» постмодерний звуковий образ акордеона як синтезу маркерів різних історико-культурних царин. У творі П. Роффі “Histeria” чинниками полікультур-ного звукового образу акордеона є концептуально-образні зв’язки з бароко, з концептом perpetuum mobile, комплекс сонорних і перкусійних ефектів. Дихотомічний хронотоп твору, у якому у специфічній єдності постають рух і статика, зумовлює значу-щість технічно-віртуозної «іпостасі» інструмента – як відбиття зв’язків із віртуозним виконавством класицизму та роман-тизму, та мелодичної, кантиленної, яка резонує із сакральною сферою, що в комплексі демонструє крос-культурний потенціал звукового образу акордеона у просторі сучасної культури.Документ Концертно-виконавська творчість акордеоністів України періоду кінця ХХ – початку ХХІ століття(Гельветика, 2025) Мотузок Дмитро Федорович; Motuzok Dmytro FedorovychУ представленому дослідженні характеризуються особливості концертної творчості акордеоністів України, а також розвитку вітчизняного акордеонного мистецтва, його трансформації від народного акомпануючого інструменту до акаде-мічного. У дослідженні зазначаються етапи становлення української акордеонної школи, починаючи з 1920-х років і до сьо-годення, акцентується увага на відокремленні акордеонного мистецтва від баянного та поступовому утвердженні його як самостійної галузі музичного виконавства.Автор розглядає роботи вітчизняних дослідників, присвячених аспектам акордеонного мистецтва: А. Єрьоменка, М. Булди, М. Черепанина та В.Марченка, які аналізували творчість українських акордеоністів: їх репертуар, професійні здобутки, осо-бливості техніки і стилю гри, розглядали риси естрадно-джазових тенденцій акордеонного виконавства ХХІ століття.Значну увагу приділено виконавській діяльності українських акордеоністів другої половини ХХ – початку ХХІ століття, зокрема ВолодимируБесфамільнову, Марині Булді та Мирону Черепанину, РомануСтахніву. Детально висвітлено концертну діяльність дуету «Концертіно» та внесок музикантів у популяризацію українського акордеонного мистецтва на міжнародному рівні.Представлено аналіз концертного репертуару ВолодимираБесфамільнова, який сприяв утвердженню акордеона як ака-демічного інструменту, виконуючи твори Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Л.ванБетховена, Ф. Ліста, І. Стравінського, а також сучасних українських композиторів, як В. Золотарьов, Л. Колодуб, М. Скорик та А. Білошицький.Результати дослідження підтверджують, що акордеонне мистецтво в Україні на сьогодні має академічний статус, а його представники високо оцінені на державному та світовому рівнях. Творчість представників сучасного покоління акордео-ністів, таких як Роман Стахнів, демонструє традицій та відкриває нові горизонти для розвитку цього мистецтва.Документ Початкова освіта у сфері акордеонно-баянного мистецтва Буковини: історія та перспективи(Гельветика, 2024) Микитюк Олег Михайлович; Mykytiuk Oleh MykhailovychУ статті аналізується процес становлення та розвитку початкової освіти акордеонно-баянного мистецтва Буковини. Розглядаються історичні аспекти виникнення музичних шкіл у регіоні, зокрема в містах Чернівці, Вижниця, Кельменці, Сто-рожинець, Хотин, Новодністровськ, Заставна, Сокиряни, Новоселиця, Берегомет, Путила й інших. Спеціальний акцент робиться на випускниках цих шкіл, які прославилися на міжнародних конкурсах і залишили помітний слід у сучасному музич-ному світі, що свідчить про високий рівень професіоналізму та мистецького потенціалу буковинських музичних освітніх уста-нов. Висвітлюється внесок педагогів у розвиток акордеонно-баянної музичної освіти не лише для краю, а й для української культури загалом.Особлива увага приділяється впровадженню класу гри на акордеоні та баяні в Дитячій музичній школі No 1 у місті Чернівці наприкінці 40-х років ХХ століття, що стало основою для розвитку подібних напрямів в інших населених пунктах регіону.Аналізуються умови, що стимулювали виникнення мережі музичних шкіл у різних районах Чернівецької області, зокрема відкриття класів гри на акордеоні та баяні в цих закладах. Для зручності аналіз базується на адміністративних районах області, які функціонували до 2020 року.Обговорюється значення акордеонно-баянного мистецтва як складової частини національної музичної спадщини та його взаємодія з іншими музичними жанрами.Детально розглядаються основні досягнення та проблеми, з якими стикається ця галузь мистецтва в сучасному світі. Також намічаються перспективи подальших досліджень у цьому напрямі, зокрема необхідність більшої уваги до розвитку програм і методик навчання акордеонно-баянного мистецтва, сприяння талановитим молодим музикантам і створення умов для їхнього творчого зростання та професійного самовираження.