Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13255

Переглянути

Перегляд Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія за Ключові слова "acting skills"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Григорій Квітка-Основ’яненко – письменник та історик українського театру
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    У статті на основі українознавчих («Українці»), історико-краєзнавчих («Про Харків і повітові міста Харківської губернії», «Історія театру в Харкові») праць активного громадського діяча й українського письменника першої половини ХІХ століття Г. Квітки-Основ’яненка охарактеризовано головні риси характеру українського народу, етапи виникнення, становлення та розвитку театру в Харкові. Аналітичний ракурс осмислення вибраних для аналізу праць є спробою актуалізувати зібрані Г. Квіткою-Основ’яненком відомості про театр у сучасному науковому й культурному просторі. Із залученням корпусу наукових методів з’ясовано роль театру в культурно-мистецькому просторі Харкова початку ХІХ століття, у формуванні естетичних смаків українців. Зібрані й систематизовані Г. Квіткою-Основ’яненком факти про обставини виникнення, умови становлення, репертуар, особливості реалізації творчих задумів, акторську майстерність, фінансову спроможність театру, перешкоди (економічні, політичні тощо), що виникали в роботі театру, посутньо доповню- ють загальну картину про Харків початку ХІХ століття. З’ясовано, що письменник і громадський діяч Г. Квітка-Основ’яненко розумів театр як потужний засіб формування свідомості й культури народу. Гумористично-сатирична складова вистав, декорації з виразним етнографічним компонентом були своєрідними маркерами, що зближували вистави з літературними творами для народу, над якими працював письменник. Цензура не дозволяла тогочасному театру показувати твори українською мовою, а історикові театру відкрито говорити у своїх статтях про нагальні (скеровані в українське русло) потреби театру. Тому в працях Г. Квітки-Основ’яненка переважає констатація фактів, а коментарі й аналіз здебільшого відсутні. Авторка статті розглядає праці з історії театру як органічну складову творчого доробку Г. Квітки-Основ’яненка, матеріал, що сприяє багато- гранному осмисленню світоглядно-естетичних переконань письменника – апологета української мови, літератури, культури.