Перегляд за Автор "Sokolova Iryna Valentynivna"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Лексико-стилістичні особливості промови федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца у Бундестазі (27.02.2022)(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Солощенко Вікторія Миколаївна; Соколова Ірина Валентинівна; Soloshchenko Viktoriia Mykolaivna; Sokolova Iryna ValentynivnaУ статті окреслено лексико-стилістичні особливості офіційної промови федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца у Бундестазі (27.02.2022). Об’єктом наукових спостережень була офіційна промова федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца. Предметом наукових спостережень вибрано лексико-стилістичні особливості політичної промови федерального кан- цлера Німеччини Олафа Шольца на матеріалі зазначеної промови. Констатовано, що у сучасному суспільстві зростає значи- мість політичної комунікації, оскільки в умовах демократичного соціального устрою питання влади відкрито обговорюється, рішення цілої низки політичних проблем залежить від того, наскільки адекватно та своєчасно ці питання будуть інтерпре- товані мовою. Безумовно, що мова впливає на політику, є інтегральним елементом політичної сцени; політика є мовленнєвою діяльністю, у якій мова використовується для інформування про політичні проблеми і для переконання в необхідності взяти участь у діях, пов’язаних із цими проблемами. Доведено, що промова федерального канцлера Олафа Шольца у Бундестазі (27.02.2022) стала історичною й змінила траєкторію світової політики. Установлено, що до лексично-стилістичних особли- востей офіційної промови федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца у Бундестазі (27.02.2022) належать: уживання «простої, зрозумілої мови» (у його мовленні переважають прості складносурядні й інколи ускладнені речення); наявність вели- кої кількості звертань, які встановлюють контакт з аудиторією і привертають увагу; присутність риторичних запитань, що актуалізують тему виступу, тощо. З’ясовано, що стильові фігури (порівняння, персоніфікація, метафора, анафора, епіфора, парономазія, асиндетон, паралелізм), які використовує Олаф Шольц, роблять його промови простішими для сприйняття, ціка- вими, привертають увагу адресата незвичайністю сполучень, виражають певну оцінку. Установлено, що промова німецького канцлера основана на загальновживаній літературній лексиці, відомій усім членам комунікативного співтовариства. Така лексика набуває політико-ідеологічних значень і відтінків – стає тематичною лексикою. Серед інших лексичних особливостей промови Олафа Шольца виділяємо політичні терміни, власні назви, сталі звороти тощо.Документ Реалізація категорії інтертекстуальності в юридичних текстах (на матеріалі англійської та української мов)(2023) Соколова Ірина Валентинівна; Sokolova Iryna ValentynivnaЗабезпечення високоякісного перекладу юридичних текстів у сферах міжнародного та порівняльного права є одним з викли-ків сучасного правового суспільства. Це завдання зумовлене розширенням міжнародних стосунків та перспективами вступу України до ЄС. Саме цим визначається актуальність нашого дослідження, яке ставить на меті аналіз функціонування кате-горії інтертекстуальності в текстах оригіналів та текстах перекладів законів та законодавчих актів ЄС і України. Дійшли висновку, що категорія інтертекстуальності є базовою категорією в процесі текстової комунікації у сфері міжнародного і порівняльного права. У цій статті розглядаються засоби реалізації категорії інтертекстуальності на експліцитному рівні юридичних текстів українською та англійською мовами.Пряме цитування інших законів, а також посилання на тексти законів на полях, що здійснювалось задля тлумачення зако-нів середньовіччя, вже не є засобом пояснення, який широко використовується в текстах сучасних законів. Відмова від викори-стання цього засобу слугує забезпеченням компресії тексту.Цитування та посилання на інші тексти в тому обсязі, в якому вони є, стало можливим лише протягом двох останніх деся-тирічь завдяки технічній можливості гіперпосилання. Особливо важливою функцією гіперпосилання є для текстів перекладів юридичних актів та законів, оскільки вони забезпечують тлумачення документів і вносять вагомий внесок в їх розуміння.Одним із поширених засобів реалізації категорії інтертекстуальності в юридичних текстах є внутрішні посилання, тобто посилання на статтю або пункт цього закону, на додаток.Використання гіперпосилань робить весь сучасний процес наукових досліджень інтертекстом, що своєю чергою забезпе-чує можливість розуміння мови порівняльного права. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності забезпечують своєрід-ний діалог між текстом оригіналу і текстом перекладу.Текст закону мовою оригіналу, текст перекладу та інтерпретація тексту закону реципієнтом створюють єдиний інтер-текст. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності здійснюють, своєю чергою, забезпечення ефективності інтерпрета-ції та розуміння текстів законів.Документ Упровадження інклюзивного підходу до навчання в закладах вищої освіти України: виклики та перспективи(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Соколова Ірина Валентинівна; Sokolova Iryna Valentynivna; Бондаренко Віктор Олександрович; Bondarenko Viktor OleksandrovychУ статті робиться аналіз наявних законів та законодавчих актів, які спрямовані на урегулювання засад інклюзивної освіти. Робиться акцент на застосування термінології «людина з особливими потребами», «особа з обмеженими можливостями», а також вводиться поняття «інклюзивний студент». Надається типологія осіб з обмеженими можливостями, доречна для застосування у рамках системи вищої освіти в Україні. Робиться висновок про те, що методи та засоби інклюзивної освіти також доречні для застосування у закладах вищої освіти в Україні.