Перегляд за Автор "Shatska Nataliia"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Аналіз готовності педагогів базової середньої освіти до запровадження інтегративного підходу в освітній процес
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Васильченко Лілія; Vasylchenko Liliia; Шацька Наталія; Shatska Nataliia
    На сучасному етапі розвитку суспільства з’являється розуміння того, що реалізація інтеграційних процесів, яка відбувається в усіх царинах життєдіяльності людини, має базуватися на новій освітній парадигмі, суть якої полягає в досягненні принципово нових цілей підготовки здобувача освіти. Будучи загальнонауковою категорією, інтеграція функціонує в педагогіці особливим чином, відповідно до канонів педагогічних систем. Сутність педагогічної інтеграції полягає у протіканні об'єднавчих дій усіх елементів освітнього процесу, а саме, змісту, форми, методів для її досягнення, що має прояв у розширенні функцій освіти (інтегративна функція), інноваційному навчанні (інтегроване навчання); модернізації освіти (інтегративні технології навчання); результаті освіти (цілісна особистість). Здійснений аналіз дозволив констатувати, що серед учителів мовно-літературної галузі переважають ті, які навчають учнів пілотних класів українській мові й літературі (33% педагогів), таке поєднання є традиційним для українських філологів. Водночас 12,2% респондентів зазначили, що викладають у п’ятикласників різні інтегровані курси: курс літератур і мовно-літературний курс. Загалом серед респондентів дослідження частка учителів природничої галузі складає 9,4%, серед них 95,5% указали, що викладають у пілотному /-их класі /-ах інтегрований курс «Пізнаємо природу». Під час розгляду питання було з’ясовано, що такий підхід до викладання предметів має свої переваги, але має й застереження. Серед переваг – зменшення кількості предметів за рахунок інтегрування, паралельне одержання знань, застосування сучасних форм і методів проведення уроку, здатність критично осмислювати подане явище з різних кутів наукового надбання, співпраця учитель-учень та інші. Серед пересторог – підготовка кадрів щодо викладання таких курсів, готовність педагогів до перекваліфікації, до збільшення об’єму навантажень на їх знаннєву парадигму, враховуючи кількість годин щотижневого навантаження, збільшення часу на підготовку до уроків тощо. Ці питання потребують додаткового дослідження.
  • Документ
    Дистанційне (онлайн) навчання у закладах ЗСО: проблеми, виклики, рішення
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Васильченко Лілія; Vasylchenko Liliia; Шацька Наталія; Shatska Nataliia
    Військові дії на теренах України призвели до активного запровадження дистанційної форми навчання в закладах освіти практично на всій території нашої країни. Метою статті є аналіз основних принципів нормативного забезпечення та досвіду реалізації онлайн-навчання як однієї із форм дистанційного навчання здобувачів освіти середньої ланки. На даному етапі переважає саме така форма передачі знань і спілкування з учнями, бо у значній більшості закладів освіти вважають, що така конфігурація надання знань є більш ефективною, оскільки є можливість контролювати присутність здобувачів освіти на занятті та організовувати інтерактивну взаємодію. Онлайн-анкетування проводилося протягом вересняжовтня 2022 року з метою визначення думки педагогів Запорізького регіону про організацію онлайн-навчння здобувачів освіти за дистанційною формою навчання. В опитуванні взяло участь 146 педагогів області, які працюють у міських (61%) та сільських (39%) закладах освіти; 78% опитаних викладають у школах, 22% – у гімназіях. Також було проведено опитування здобувачів освіти Запорізького регіону (включаючи ТПО) 90 осіб (міські заклади загальної середньої освіти – 84%, сільські – 16%). 72 % опитаних учителів, які працюють зараз в умовах воєнного часу, відповіли, що їм незручно виконувати навчальне навантаження в умовах реального часу. 87 % опитаних школярів відповіли, що уроки в ZOOM є виснажливішими, ніж очні. Отже, викладачам і учням важко перебувати надмірну кількість часу перед комп’ютером. Проаналізовані аспекти реалізації дистанційного (онлайн) навчання у Запорізькому регіоні та співставлення з ситуацією в інших областях показали, що педагоги різних частин України у більшій чи меншій мірі зіткнулися зі схожими труднощами й варто віднайти оптимальні шляхи їх подолання. Робимо висновок, що наразі, можливо, кращою формою надання освіти є гібридне навчання – коли педагог зустрічається із дітьми в синхроні (наприклад на відеоконференції) і водночас застосовує асинхронне навчання. У статті розглянуто питання дотримання нормативних документів щодо провадження онлайн-навчання. У подальшому вважаємо за потрібне дослідити оптимальні форми й методи проведення онлайн-уроку.