Перегляд за Автор "Sehida Kateryna Yuriivna"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Contemporary Migration Trends of Eastern Ukraine(IBIMA Publishing, 2021) Нємець Людмила Миколаївна; Niemets Liudmyla Mykolaivna; Логвинова Марина Олександрівна; Lohvynova Maryna Oleksandrivna; Сегіда Катерина Юріївна; Sehida Kateryna Yuriivna; Суптело Ольга Сергіївна; Suptelo Olha Serhiivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Кравченко Катерина Олександрівна; Kravchenko Kateryna OleksandrivnaСтаття присвячена сучасним міграційним процесам на Сході України. Мета роботи – проаналізувати особливості міграційної ситуації на Сході України та виявити основні тенденції внутрішньорегіональної, міжрегіональної, міждержавної міграції населення регіону. Загалом розглядаються вимушені міграції з Донецької та Луганської областей. Визначено фактори, що приваблюють мігрантів у кожну зону досліджуваного регіону; переважні види міграції та зв'язки мігрантів з регіонами вибуття та прибуття; окреслено основні міста, які прийняли найбільшу кількість трудових та освітніх мігрантів, та міста, які прийняли найбільшу кількість вимушених мігрантів. Узагальнено основні тенденції сучасних міграційних процесів на Сході України, серед яких: значне переважання внутрішньорегіональних та міжрегіональних міграційних потоків над міждержавними в усіх адміністративно-територіальних одиницях Сходу України; внутрішньорегіональні міграції населення в межах досліджуваного регіону спрямовані, в основному, до Харківської області, а центром тяжіння населення є Харків; позитивний міграційний приріст, який значно перевищує природне скорочення в новому адміністративному центрі Донецької області – Краматорську; значні маятникові міграції із сільської та приміської місцевості до обласного центру, міст обласного підпорядкування та районних центрів; значний відтік населення та втрата міграційної привабливості промисловими центрами Донецької та Луганської областей; вимушений характер міграції з 2014 року через тимчасову окупацію частини територій Донецької та Луганської областей.Документ Застосування кластерного аналізу для дослідження міграційних процесів (на прикладі Північно-Східного економічного району України)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2017) Сегіда Катерина Юріївна; Sehida Kateryna Yuriivna; Паталашка Олександра Олександрівна; Patalaska Oleksandra OleksandrivnaСтаття присвячена особливостям застосування кластерного аналізу для дослідження міграційних процесів в розрізі міст й районів Північно-Східного економічного району України. В статті наведено методичні основи застосування кластерного аналізу, виконані розрахунки для міст обласного підпорядкування та районів досліджуваного економічного району (на основі даних 2010-2014 рр.). Представлено групування міст обласного підпорядкування та районів Північно-Східного економічного району за 2010 та 2014 рр., встановлено внутрішньорегіональні особливості за показниками міграційних процесів та їх зміни впродовж досліджуваного п’ятирічного періоду.Документ Суспільно-географічний аналіз економічних трансформацій Харківської області в умовах війни(2025) Маляренко Костянтин Олександрович; Maliarenko Kostiantyn Oleksandrovych; Сегіда Катерина Юріївна; Sehida Kateryna YuriivnaДослідження економічних трансформацій, спричинених повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну, є важливим для розуміння не лише масштабів руйнувань, а й закономірностей адаптації та відновлення. До 2022 року Харківська область посідала одне з ключових місць в економіці України, виступаючи важливим полюсом зростання, що поєднував потужний промисловий потенціал із динамічним розвитком третинного сектору та науково-освітнім комплексом. Дослідження економічних трансформацій Харківської області, яка стала прифронтовим регіоном, набуває особливої актуальності, враховуючи всі нові умови та чинники. Метою цієї статті є виявлення особливостей економічних перетворень в Харківській області впродовж років повномасштабної війни на засадах суспільної географії. У статті охарактеризовано структуру економіки Харківської області та її місце в загальнонаціональному вимірі до початку повномасштабної війни; окреслено зміни в економіці після 2022 року, досліджено динаміку бізнес-релокації, трансформацію ключових економічних секторів та їхню стійкість; проведено порівняльний аналіз податкових надходжень за 2023–2025 роки для визначення місця регіону в національному вимірі та виявлення зрушень у структурі економіки; сформульо- вано ключові напрями та рекомендації для сталого відновлення, проаналізовано основні положення та пріоритети регіональної програми відбудови та розвитку Харківської області. Економіка Харківської області пережила глибоку трансформацію. Завдяки резистентності ключових секторів, зокрема ІТ та оборонно-промисловому комплексу, а також фіскальній життєздатності, підтвердженій показниками податкових надходжень, Харківщина утримує достатньо високі позиції серед інших регіонів України. Водночас просторова поляризація в регіоні посилилася, створивши глибокий розрив між відносно стабільним міським центром та прифронтовою периферієюДокумент Тенденції ринку праці України під час війни: суспільно-географічний аспект(2026) Думнов Олександр Сергійович; Dumnov Oleksandr Serhiiovych; Сегіда Катерина Юріївна; Sehida Kateryna YuriivnaУ статті досліджено сучасні тенденції розвитку ринку праці України в умовах повномасштабної війни з позицій суспільно-географічного підходу. Метою дослідження є виявлення ключових структурно-динамічних і просторових трансформацій ринку праці України у воєнний період, а також інтерпретація їхніх регіональних проявів. Методологічну основу дослідження становлять принципи суспільно-географічного аналізу територіальної організації ринку праці, що дозволяють розглядати його як просторову соціально-економічну систему взаємодії попиту та пропозиції робочої сили. Інформаційною базою стали статистичні матеріали Державної служби зайнятості України, аналітичні звіти міжнародних організацій та результати сучасних наукових досліджень. Встановлено, що повномасштабна війна спричинила глибокі трансформації ринку праці, які проявляються у скороченні економічно активного населення, зростанні внутрішньої та зовнішньої міграції, зміні структури зайнятості та посиленні регіональних диспропорцій. Показано, що після початкового різкого зростання безробіття у 2022 році український ринок праці поступово перейшов до моделі структурних дисбалансів, коли зниження безробіття супроводжується дефіцитом робочої сили та професійно-кваліфікаційною невідповідністю між попитом роботодавців і пропозицією праці. Визначено структурні особливості зареєстрованого безробіття, зокрема гендерну асиметрію, вікову концентрацію та значну частку осіб із вищою та професійно-технічною освітою. Важливу роль у трансформації ринку праці відіграє внутрішня міграція населення та інтеграція внутрішньо переміщених осіб у приймаючі регіони. Обґрунтовано, що одним із ключових чинників просторової перебудови економічної активності стала релокація підприємств, яка сприяла перерозподілу робочих місць між регіонами України та формуванню нових центрів економічної активності. Установлено, що великі міста виступають основними полюсами концентрації економічної діяльності, трудових ресурсів і підприємництва, водночас формуючи нові соціально-економічні виклики, пов’язані з житловою доступністю та конкуренцією на ринку праці. Сучасні тенденції розвитку ринку праці України визначаються взаємодією економічних, демографічних і просторових факторів, а подальші дослідження мають бути спрямовані на типізацію регіональних ринків праці та поглиблений аналіз територіальних диспропорцій зайнятостіДокумент Тенденції та територіальні особливості статево-вікової структури населення Харківської області (на основі прогнозу методом компонент)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Сегіда Катерина Юріївна; Sehida Kateryna YuriivnaСтаття присвячена розробці прогнозу чисельності та структури населення Харківської області та в розрізі міст й районів за допомогою методу компонент. В статті представлено сучасну статево-вікову структуру населення області та демографічне навантаження, визначено тенденції в розрізі міст та районів області. Наведено методичні основи розрахунку прогнозних значень чисельності населення за допомогою методу компонент, попереднього визначення коефіцієнту дожиття (на основі даних 2009–2013 рр.). Розроблено прогноз чисельності та структури населення області в цілому та окремо в розрізі міст й районів. Обчислено прогнозні значенні демографічного навантаження, представлено перспективні показники статево-вікової структури населення та демографічного навантаження за прогнозний період (2014–2018 рр.) в розрізі міст й районів області.