Перегляд за Автор "Rebukha Liliia Zinoviivna"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Методичне забезпечення змішаного навчання у вищих військових навчальних закладах(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Дяков Святослав Іванович; Diakov Sviatoslav Ivanovych; Шоробура Інна Михайлівна; Shorobura Inna Mykhailivna; Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia ZinoviivnaСтаття присвячена розкриттю сутнісних особливостей методичного забезпечення освітньої діяльності вищих військових навчальних закладів та впровадження дієвих методів змішаного навчання. Акцентовано увагу на важливих передумовах використання у професійній підготовці майбутніх офіцерів Збройних Сил України змішаної форми навчання, якими нині є глобалізаційні соціальні процеси, що мають місце у сучасному суспільстві, сутнісні підходи до технологізації освіти, коректування освітнього процесу в умовах пандемії COVID‐ 19 та повномасштабної війни в Україні. У статті, змішане навчання розглянуто як освітню технологію у поєднанні взаємопроникаючого очного та електронного навчання з можливістю самостійного навчання майбутніх офіцерів. Вважаємо, що методичне забезпечення змішаного навчання у вищих військових навчальних закладах має відповідати його гнучкості, доступності, ефективності, пристосованості до навчальних потреб майбутніх офіцерів та освітніх цілей у цілому й встановлювати творчий баланс між новаційно‐педагогічними методами викладання та інформаційно‐комунікаційними технологіями за допомогою яких заняття буде результативним. Для дієвого функціонування змішаного навчання характерний високий рівень встановленої інтерактивності (між здобувачами освіти і окресленим навчальним матеріалом, курсантами і викладачем, курсантами і віртуальним середовищем) та відповідності виокремлених педагогом форм, методів, засобів навчання специфіці вищого військового навчального закладу. Вивчення специфіки освітньої діяльності вищого військового навчального закладу дозволило нам виокремити найбільш продуктивні методи змішаного навчання у підготовці майбутніх офіцерів. Це методи самонавчання і умілого використання інформаційного ресурсу, педагогічний метод «один до одного» та «один до багатьох», навчання на засадах паритетного комунікування «багато до багатьох» разом із поєднанням традиційних методів, характерних для закладу вищої освіти: пояснювально‐ілюстративного, робота з підручником, розв’язання кейсів і практико‐зорієнтованих вправ, активні, проблемно‐пошукові та проектні методи. Зроблено висновок, що методичне забезпечення змішаного навчання слугує комплексно‐взаємодоповнювальною системою навчально‐ методичних матеріалів, які повинні відповідати специфіці професійної підготовки у вищому військовому навчальному закладі.Документ Педагог як ключовий об’єкт моніторингу якості надання освітніх послуг(2026) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Зварич Ганна Володимирівна; Zvarych Hanna VolodymyrivnaУ статті на теоретичному рівні обґрунтовано значення педагога як ключового об’єкта моніторингу якості надання освітніх послуг у ЗЗСО. Проаналізовані сучасні підходи до розуміння ролі вчителя, зокрема в контексті реалізації концепції НУШ та орієнтації на європейські освітні стандарти. Зазначено, що сучасний педагог є багатогранною, креативною та професійно гнучкою особистістю, яка здатна швидко реагувати на зміни в освіті, результативно використовувати інноваційні педагогічні технології та забезпечувати формування ключових компетентностей учнів. Наголошено, що вчитель у сучасному освітньому процесі виступає як джерелом знань, так і фасилітатором, тьютором, наставником і організатором освітньої діяльності, здатний формувати у здобувачів освіти індивідуальну освітню траєкторію та повноцінно розвивати їхні інтелектуальні, соціальні і творчі здібності. У роботі проаналізовано наукові підходи до трактування поняття «якість освітніх послуг» й визначено його як комплексну характеристику освітнього процесу, що відображає рівень організації навчання, ефективність педагогічної діяльності, результати навчання учнів ЗЗСО та відповідність освітніх результатів потребам особистості й суспільства. Висвітлено наукові погляди українських учених щодо проблеми якості освіти та ролі педагогічної компетентності у її забезпеченні. Особливу увагу приділено моніторингу якості надання освітніх послуг як важливому інструменту оцінювання педагогічної діяльності. Розглянуто основні методи моніторингу та обґрунтовано, що його результати є підґрунтям для підвищення професійної майстерності вчителя, удосконалення освітнього процесу та прийняття ефективних управлінських рішень. Дійшли висновку, що педагог виступає центральною фігурою освітнього процесу, ключовим об’єктом моніторингу якості надання освітніх послуг, оскільки саме від рівня його фаховості і особистісних якостей залежать навчальні досягнення учнів, результативне функціонування освітнього процесу та закладу освіти в цілому.Документ Педагогічні умови формування управлінської компетентності майбутніх керівників закладів освіти за змішаного навчання(2025) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Цибульський Назар; Tsybulskyi NazarУ статті обґрунтовано педагогічні умови формування управлінської компетентності (ФУК) майбутніх керівників закладів освіти в умовах змішаного навчання (ЗН). Актуальність дослідження зумовлена сучасними трансформаційними процесами в освіті, зокрема цифровізацією, інтеграцією до європейського освітнього простору та зростанням вимог до ПП управлінських кадрів. Наголошено, що управлінська компетентність (УК) розглядається як інтегративна характеристика особистості, яка поєднує знання, уміння, навички, ціннісні орієнтації та особистісні якості, необхідні для ефективної управлінської діяльності. Проаналізовано підходи науковців до визначення сутності УК та її ролі у підвищенні якості освітнього процесу. Визначено сутність педагогічних умов як сукупності організаційно-змістових і процесуальних факторів, що забезпечують ефективність ПП. Виокремлено ключові педагогічні умови ФУК: створення інтегрованого освітнього середовища на засадах поєднання очного та дистанційного навчання; забезпечення мотиваційно-ціннісної складової ПП; використання інтерактивних і цифрових технологій; індивідуалізація та диференціація навчального процесу; рефлексивно-аналітичний супровід здобувачів освіти; міждисциплінарна інтеграція змісту ПП. Доведено, що реалізація окреслених умов сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку їхньої мотивації, формуванню індивідуального стилю управління, здатності до самоаналізу та прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Особлива увага приділяється ролі цифрового освітнього середовища та технологічних умов, які забезпечують гнучкість, доступність і безперервність навчання, а також формування цифрової складової УК. З’ясовано, що інтеграція педагогічних і технологічних умов у межах ЗН створює цілісну систему ПП майбутніх керівників ЗЗСО. У результаті формується компетентний, мотивований, рефлексивний фахівець, здатний ефективно діяти в умовах освітніх змін. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у розробці моделей ФУК з урахуванням інноваційних цифрових технологій.Документ Підготовка фахівців соціальної сфери до відповідальних батьківських взаємин(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Кричківська Оксана; Krychkivska Oksana; Брик Роман; Bryk RomanУ статті розглядається формування усвідомленого батьківства, що є процесом присвоєння соціальних, сімейних, психологічних батьківських установок у майбутніх фахівців соціальної сфери. Змістовно доповнено поняття «відповідальність» та «відповідальний батько». Розглянуто найважчі періоди адаптації молодих людей до набуття ролі батьків. Зазначено, що підготовка фахівців соціальної сфери до усвідомленого батьківства в закладах вищої освіти передбачає упорядкування і встановлення в особистості стійких зв’язків між структурними компонентами батьківства та повноцінному виявленні у молоді його когнітивної, емоційної та поведінкової складових. Зроблено висновок, що батьківство виступає багатогранним феноменом, представленим на двох рівнях: суб’єктивно‐особистісному та індивідуальному, які слугують вагомими етапами у процесі становлення батьківства.Документ Сутнісні особливості впровадження програми профорієнтаційної роботи в школі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Шквир Оксана Леонідівна; Shkvyr Oksana Leonidivna; Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia Viktorivna; Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr SerhiiovychУ статті проаналізовано сутнісні проблеми, що мають місце у проведенні професійної орієнтації в закладах загальної середньої освіти, де здебільшого старшокласникам важко визначитися із вибором професії: відсутність уявлень про ринок праці, професійну підготовку фахівців, умови майбутньої роботи та роботодавців, невідповідність вимог професії особистісним якостям учнів. Визначено, що у профорієнтації важливою складовою є реалізація напрямків педагогічної діяльності вчителя, що включає безпосередню роботу з учнями, взаємодію з батьками, укладання договорів з роботодавцями з метою організації екскурсій для проходження школярами ідентифікації з професією, а відтак належного професійного самовизначення старшокласників. Окреслено змістове наповнення профорієнтаційної роботи в школі (1-4 класи, 5-7 класи та старші 8-11 класи), яке залежить від класу, в якому вона проводяться. Зазначено критерії ефективності профорієнтаційної роботи, що визначають рівень готовності учнів до професійного самовизначення. Показниками особистісного самовизначення в учнів є сформованість інтересів та схильностей, виокремлення власних здібностей, співвіднесення бажаного професійного вибору з індивідуальними можливостями, набуття знання щодо потреб суспільства у тій чи іншій професії і особливостях ринку праці, сформованість вмінь врахувати власні особливості, складання фахового саморелізаційного плану і його запасного варіанту. Дано змістову характеристику системи профорієнтаційної роботи в школі, яку розглядаємо з позицій її цілісності і змістовно-структурованої роботи педагога. Доведено, що така робота має включати: професійну діагностику, професійну консультацію, професійний відбір, професійну адаптацію, профорієнтаційний тренінг. Вказано на важливість проведення шкільних профорієнтаційних заходів для визначення учнями індивідуальної професійної траєкторії та окреслено напрями профорієнтаційної роботи у школі, що стосуються організаційно-методичної роботи, проведення профорієнтації з надання професійної інформації учням; позакласної роботи з учнями, індивідуального консультування, зовнішню взаємодію за участю у заходах майбутніх освітніх закладів, організацію роботи з батьками та педагогами, моніторинг якості реалізації програми з профорієнтації в школі та придбання професійних навичок учнями. Зроблено висновок, що сучасна профорієнтаційна робота є ефективною у тому разі,коли кожен учень є переконаним в тому, що зроблений ними вибір є найкращим із усіх можливих та відповідає його здібностям і прагненням.Документ Формування у студентів закладів вищої освіти свідомого та відповідального ставлення до батьківської ролі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Ребуха Лілія Зіновіївна ; Rebukha Liliia Zinoviivna; Брик Роман; Bryk RomanУ статті аналізуються процеси, що стосуються планування сім'ї та виховання в молоді відповідального ставлення до батьківства. Визначено мету статті, яка полягає в розкритті шляхів формування в студентів свідомого та відповідального ставлення до майбутньої батьківської ролі. Схарактеризовано змістове наповнення підготовки студентів до свідомого батьківства, окреслено поняття готовність до створення сім'ї та відповідальне батьківство, що виступає духовно-моральною, психологічною та соціальною потребою особистості. Розкрито головні засади формування в молоді відповідального батьківства в умовах вищої школи та наведено головні негативні фактори, які чинять уплив на планування сім'ї, усвідомлення сімейних цінностей, виховання відповідального батьківства.