Перегляд за Автор "Pushkar Larysa Fedorivna"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Концертмейстер як медіатор між музикою і тілом у процесі навчання хореографії(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Гламаздіна Олена Павлівна; Hlamazdina Olena Pavlivna; Ігнатовська Оксана Іванівна; Ignatovska Oksana Ivanivna; Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa FedorivnaУ статті здійснено комплексний аналіз ролі концертмейстера як медіатора між музикою і тілом у процесі навчання хореографії. На основі застосування широкого спектру методів наукового дослідження деталізовано основні аспекти діяльності концертмейстера в контексті навчання хореографії, а також охарактеризовано взаємодію концертмейстера з педагогом. Доведено, що ключовою функцією концертмейстера в хореографічному навчанні є медіація, або посередництво, яке охоплює не лише музичний супровід, а й тісну взаємодію з викладачем і здобувачами. Завдяки цьому створюються оптимальні умови для гармонійного розвитку професійних компетенцій майбутніх хореографів.Документ Педагогічні аспекти мистецтва джазу в сучасному українському музично-освітньому просторі(2026) Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa FedorivnaУ статті розглядається джаз як явище світової музичної культури та його інтеграція у сучасний музично-освітній простір. Аналізуються історичні передумови формування джазового мистецтва, його художні особливості та значення для розвитку музичної культури. Висвітлюється специфіка джазу як синтетичного виду мистецтва, що поєднує імпровізаційність, ритмічну свободу, поліритмію, синкоповану ритміку та стильове різноманіття, що зумовлює його значний педагогічний потенціал. Особлива увага приділяється українській джазовій традиції, її становленню, розвитку та інтеграції у світовий музичний простір, а також можливостям творчого переосмислення національного музичного матеріалу засобами джазової стилістики. У дослідженні розкрито основні підходи до впровадження джазових технологій у навчальний процес мистецьких закладів освіти, зокрема використання імпровізації, варіативності музичного матеріалу, ритмічних моделей, синкопованих структур і елементів скет-співу як ефективних засобів розвитку музичних здібностей студентів. Проаналізовано практичні аспекти використання джазових вокальних і хорових композицій у навчальному процесі студентів Інституту культури і мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Показано, що поєднання джазових елементів із традиційними формами вокально-хорової підготовки сприяє розвитку ритмічного чуття, гармонійного слуху, ансамблевих навичок та здатності до творчої інтерпретації музичного матеріалу. Підкреслюється значення інтеграції джазової стилістики з українською музичною традицією як чинника формування національно орієнтованого музичного мислення, розвитку творчої ініціативи та розширення можливостей художньої самореалізації студентів. Застосування таких підходів у навчальному процесі забезпечує підвищення рівня виконавської культури, розвиток імпровізаційного мислення, формування музично-слухових уявлень, сценічної культури та професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва. Отримані результати підтверджують ефективність інтеграції джазового мистецтва у систему сучасної музичної освіти та засвідчують його значний потенціал як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку їхнього художнього мислення та удосконалення практичної підготовки в умовах сучасного освітнього середовища.Документ Проблема виконавської інтерпретації хорового твору у процесі професійної підготовки диригента-хормейстера(Гельветика, 2024) Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa Fedorivna; Коган Інна Петрівна; Kohan Inna Petrivna; Гламаздіна Олена Павлівна; Hlamazdina Olena PavlivnaАктуалізовано проблему виконавської інтерпретації хорового твору у процесі професійної підготовки диригента-хормейстера. Розкрито сутність і поняття інтерпретації. Обговорюються її особливості в музичному мистецтві у процесі роботи над художнім виконанням твору. Визначено базові професійні етапи музично-виконавської діяльності та чинники, що вплива-ють на варіативність трактування музичної композиції. Окремі положення теорії виконавської інтерпретації важливі для розуміння особливостей даного феномену, а також для визначення критеріїв індивідуального стилю диригента. Проблеми побудови змісту музичної інтерпретації, як чуттєвого емоційно-образного відтінку пізнання реальності, виправдані музич-ною природою, межі якої окреслюються виконавцем та його професійним рівнем. Розуміння та вивчення твору в деталях і створення на цій основі виконавської концепції мають реалізуватися в перебігу репетиційної роботи з хором. У контексті проблематики професійного спілкування та побудови ефективних міжособистісних творчих відносин у процесі спільної хоро-вої діяльності можна вести мову про право виконавця на власне прочитання музичного твору та створення оригінальної виконавської концепції. Зазначено, що виконавська інтерпретація поширюється як на процес сприймання хорового твору, так і на процес переадресування його буття слухачеві. Розглядаючи питання професійної підготовки диригента-хормейстера, означено сутність виконавської та музично-педа-гогічної практики фахівця. А індивідуальний підхід до кожного здобувача вищої освіти, розвиток його музичних здібностей сприяють активізації в навчальному процесі, творчому самовиявленню.Документ Технології педагогічних досліджень та моніторингу в початковій освіті(ФОП Цьома С. П., 2025) Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa FedorivnaУ навчально-методичному виданні запропоновано структуру і зміст дисципліни «Технології педагогічних досліджень та моніторингу в початковій освіті» (для магістрантів спеціальності «Початкова освіта»). Представлено програму навчальної дисципліни, зміст лекційного курсу, семінарських і практичних занять, запропоновано завдання для самостійної роботи, основна і додаткова література, форма та зміст контролю засвоєння теоретичного і практичного матеріалу. Видання розраховано на викладачів і студентів СумДПУ імені А. С. Макаренка; сприяє на методологічному, теоретичному та організаційному рівнях підготовці магістрантів до підсумкової державної атестації, яка включає випускну кваліфікаційну роботу.Документ Хоровий ансамбль як складовий компонент хорової звучності: теоретичний аспект(2023) Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa FedorivnaУ статті розглядається феномен хорового ансамблю як складового компонента хорової звучності; подано базові поняття хорового ансамблю; визначено досвід вітчизняних хорових диригентів хорового виконавства; узагальнено правила ансамблевого виконавства у хорових партіях. Доведено значущість ансамблю у хоровому виконавстві. Хоровий ансамбль – це інтонаційна злагодженість співацьких голосів, єдність тембру, повноцінний унісон кожної окремої партії у єдиному гармонійному співзвуччі. Необхідність узгодження складників хорового ансамблю вказує на його значення, яке полягає у здатності миттєво перевтілити хоровий спів у колективний творчий процес під керуванням диригента і у межах просторово-часового діапазону якісно змінити фізичну природу ансамблевого звуку, його характер, темброве розмаїття, надати характерного озвучення для створення динамічного плану художнього образу. Створення такого поняття, як «єдиний ансамбль» у хорі на основі низки виконавських та вокально-хорових умінь є найважливішою умовою народження художнього образу хорового твору. Досягнути такої мети, як єдність звучання, є свідомим аспектом у розкритті художнього образа хорових творів. Цей процес займає немало часу і активної вокально-хорової роботи. Тому послідовність і правильний алгоритм дій дають певні результати в набутті хорової звучності і тембрального злиття хору. Яскравим представником такого напряму є видатний український диригент Павло Муравський.