Перегляд за Автор "Prymak Marharyta Vasylivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Бандура в камерно-ансамблевому жанрі: виконавський аспект
    (2026) Примак Маргарита Василівна; Prymak Marharyta Vasylivna
    У статті досліджується виконавський аспект функціонування бандури в камерно-ансамблевих жанрах, зокрема її роль у формуванні жанрово-стильових і композиційних особливостей сучасної української камерної музики. Особлива увага приділяється аналізу творів українських композиторів ХХ–ХХІ століть, серед яких О. Герасименко, М. Денисенко, В. Мартинюк та І. Тараненко. Розглядаються різноманітні підходи до інтеграції бандури у камерний ансамбль, включно з полістилістикою, імпровізацією, мікрохроматикою та розширеними техніками гри. У роботі аналізуються структурна функція партії бандури, її композиційні ролі (мелодійна, гармонічна, ритмічна, контрапунктична, імпровізаційна), темброва логіка, жанрові моделі та типи ансамблевої фактури. Досліджується ансамблева драматургія як засіб формування музичного простору та художньо-смислової взаємодії бандури з іншими інструментальними складовими ансамблю, зокрема зі струнними, духовими та ударними інструментами. У статті окреслюється система виконавських і композиційних взаємозв’язків, у межах яких бандура постає не лише як носій національно-інструментальної традиції, а як повноцінний учасник сучасного камерно-ансамблевого процесу, реалізуючи себе в різних жанрових моделях і типах ансамблевої фактури – від камерних дуетів і тріо до поліінструментальних та електроакустичних формацій. Бандура інтерпретується як інструмент із багатовимірною функціональною природою, що поєднує темброву самодостатність, ансамблеву гнучкість і високий потенціал до стилістичної трансформації. Матеріал статті розкриває перспективи подальшого розвитку камерно-ансамблевої музики з участю бандури в контексті сучасних художніх процесів, акцентуючи зростання ролі виконавця як активного суб’єкта інтерпретаційного моделювання музичного тексту та смислової організації ансамблевого звучання. Бандура осмислюється як динамічний інструмент сучасної академічної культури, здатний до гнучкої інтеграції в новітні жанрово-стильові системи, формування інноваційних ансамблевих форматів і створення нових моделей художньо-образної взаємодії в камерному музичному просторі.
  • Документ
    Жанрово-стильова специфіка камерно-ансамблевого бандурного виконавства
    (2025) Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii Yuriiovych; Єрьоменко Наталія Олександрівна; Yeromenko Nataliia Oleksandrivna; Примак Маргарита Василівна; Prymak Marharyta Vasylivna
    У статті досліджується жанрово-стильова специфіка камерно-ансамблевого бандурного виконавства як одного з важливих напрямів розвитку сучасної української музичної культури. Камерно-ансамблеве використання бандури розглядається крізь призму взаємодії традиційних і новітніх тенденцій, що формують своєрідний художній феномен у національному музич- ному просторі. У центрі уваги перебувають жанрові особливості творів, створених для дуетів, тріо, квартетів та більших ансамблів з бандурою, а також характер поєднання бандури з іншими інструментами сучасної, класичної та народно-інстру- ментальної традиції. Проаналізовано жанрово-стильову палітру, що охоплює як обробки народних пісень, що зберігають автентичність національної музичної традиції, так і оригінальні камерні композиції та сучасні експериментальні твори, які інтегрують бандуру в контекст новітньої академічної та крос-жанрової музики. Особливу увагу приділено стильовим аспектам ансамблевої взаємодії: тембровим співвідношенням, динамічним балансам, фактурним моделям та інтерпрета- ційним підходам у камерних формах гри. Простежено новітні виконавські підходи, що розкривають нові виразні можливості бандури – від нетрадиційного трактування тембру й динаміки до інтеграції елементів імпровізації та використання сучасних композиційних технік. Бандура у камерно-ансамблевому контексті постає як інструмент, що водночас репрезентує національну музичну ідентичність і активно залучається до процесів глобальної інтеграції. Жанрово-стильова специфіка її виконавства полягає у поєднанні традиційного й сучасного, що зумовлює розширення жанрового спектру української камерної музики та створення нових форматів ансамблевого музикування. У дослідженні також розглянуто перспективи розвитку камерно-ансамблевого бандурного виконавства, зокрема у напрямі поєднання народних інтонацій із сучасними композиційними технологіями, розбудови міжжанрових ансамблевих проєктів, а також створення нових педагогічних підходів до викладання ансамблевої гри на бандурі у вищих мистецьких закладах. Таким чином, жанрово-стильова специфіка камерно-ансамблевого бандурного виконавства постає як динамічна та багатогранна система, що не лише відображає національну традицію, а й активно взаємодіє з сучасними музичними процесами, формуючи нові вектори розвитку української камерної музики.