Перегляд за Автор "Petrenko Serhii Ivanovych"
Зараз показуємо 1 - 20 з 32
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз понять «компетенція» та «компетентність»(2013) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychВ статті розглянуто тлумачення базових понять компетентнісного підходу в освіті – «компетенція» та «компетентність». Наведено означення вказаних понять з різних джерел і різними науковцями. Уточнено відмінності між компетенціями і компетентностями. Наведено погляди на впровадження компетентнісного підходу з боку Європейської Ради. Зазначено про складові компетентності, які виділяють різні науковці. Визначено узагальнене тлумачення понять «компетенція» і «компетентність» в рамках дослідження професійних компетентностей вчителя.Документ Використання штучного інтелекту для індивідуального навчання учнів(2024) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Парфило К.; Parfylo K.У статті представлено дослідження можливостей використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Штучний інтелект дозволить розробити нові рішення для викладання та навчання. Дослідження цієї теми є особливо актуальним та важливим. Системи штучного інтелекту впроваджуються в усі сфери життя суспільства. Системи штучного інтелекту дозволяють вивільнити учителів від рутинної роботи. Штучний інтелект дозволить учням навчатися з персональною швидкістю. Впровадження інноваційного інструменту підвищить ефективність навчання. Це дасть змогу покращати якість освітнього процесу. Штучний інтелект може дозволити створити гнучкі освітні програми. Їх можна швидко адаптувати до змін згідно вимог ринку праці та суспільства. У статті представлено аналіз теоретичних аспектів використання технологій штучного інтелекту в освіті. Представлено розробку нових підходів до викладання та навчання за допомогою вебдодатку. Вебдодаток дозволяє ефективно використовувати технології штучного інтелекту. Автори визначили до вирішення наступні завдання дослідження: 1) проаналізувати сучасні теоретичні підходи до освітнього процесу за допомогою штучного інтелекту; 2) визначити переваги та виклики використання штучного інтелекту в освітньому процесі; 3) розробити архітектуру вебдодатоку; 4) визначати функціональні особливості та технічні можливості вебдодатку; У статті описано роботу вебдодатоку для індивідуального навчання учнів на основі технологій штучного інтелекту. Вебдодаток простий у використанні. Має зручний інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Дозволяє створювати завдання. Він знаходиться в стадії активної розробки. Вебдодаток має перспективи: додавання нових можливостей і інструментів та розробка мобільної версії.Документ Впровадження елементів дистанційного навчання для магістрів педагогічних спеціальностей(2017-05) Шамшина Наталія Володимирівна; Shamshyna Nataliia Volodymyrivna; Дегтярьова Неля Валентинівна; Dehtiarova Nelia Valentynivna; Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha MykolaivnaОписано досвід впровадження елементів дистанційного навчання для магістрів педагогічних спеціальностей. Відмічена зручність, доцільність та сучасність впровадження елементів дистанційного навчання, що має позитивний вплив на якість та ефективність засвоєння курсу.Документ Дидактичний тест як засіб діагностики(2015) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychВ статті розглядається дидактичний тест, як система завдань специфічної форми. Проаналізовано класифікацію дидактичних тестів за різними характеристиками. Розглядається застосування комп’ютерного тестування для зменшення суб’єктивних факторів в системі діагностики навчальних досягнень.Документ До питання про роль засобів комп’ютерної математики в формуванні ІКТ-компетентності учителя математики(ФОП Цьома С. П., 2018) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaІКТ-компетентність учителя математики входить до складу загальної педагогічної компетентності. У статті розглянуто основні аспекти, що впливають на процес формування ІКТ-компетентності майбутнього учителя математики.Документ До питання про структуру ІКТ-компетентності учителя математики(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2016) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychУ статті проведено огляд теоретичних науково-педагогічних джерел в яких розглядається аналіз терміну «ІКТ-компетентність учителя». На основі приведеного аналізу було уточнено зміст поняття «ІКТ-компетентність учителя». На підставі аналізу науково-педагогічних та нормативних джерел уточнено поняття «ІКТ-компетентність учителя математики». Виділено склад умінь та навичок якими повинен володіти сучасний учитель математики. На їх основі визначено три аспекти ІКТ-компетентності учителя математики: базовий, предметно-орієнтований, та загально-методичний. Аналіз змісту ІКТ-компетентності учителя математики дає підставу виділити структурні компоненти категорії: мотиваційну, когнітивну, діяльнісну, комунікативну, рефлексивну.Документ Дослідження рівня знань майбутніх учителів фізики при використанні цифрових лабораторій(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha Mykolaivna; Хворостіна Юрій В'ячеславович; Khvorostina Yurii Viacheslavovych; Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychФормулювання проблеми. У статті описано результати дослідження рівня знань майбутніх учителів фізики при використанні цифрових лабораторій. За результатами проведеного аналізу підтверджено, що сьогодні поширюється велика кількість цифрових лабораторій, які дозволяють підтримувати навчання різних предметів, у тому числі фізики. Водночас опитування вчителів підтверджують недостатню їхню обізнаність в галузі використання цифрових фізичних лабораторій. Тому у професійній підготовці майбутніх учителів фізики використовуються цифрові лабораторії, які певним чином впливають на рівень навчальних досягнень студентів. Мета статті: дослідити рівень знань майбутніх учителів фізики при використанні цифрових лабораторій. Матеріали і методи: теоретичні: аналіз і систематизація літератури, праць вітчизняних і закордонних авторів, методичних матеріалів, за якими визначено поняттєво-категоріальний апарат щодо дослідження рівня знань майбутніх учителів фізики при використанні цифрових лабораторій; ретроспективний та еволюційний аналіз цифрових лабораторій з фізики з метою уточнення особливостей цифрових лабораторій; статистичні: якісний і кількісний аналіз результатів на основі методів математичної статистики. Результати. Рівень розуміння студентами явищ, які вивчаються під час виконання лабораторних робіт, підвищився після використання цифрових лабораторій. Висновки. Використання сучасних цифрових лабораторій виступає ефективним способом активізації дослідницької діяльності майбутніх вчителів фізики. Наочні демонстрації з основних розділів фізики (від механіки до оптики) з використанням сучасних інформаційних технологій в подальшому сприяють розумінню принципів роботи з даними різних форматів. Використання цифрових лабораторій особливо яскраво підкреслює роль дослідництва в науковій роботі, оскільки вимагає від виконавця не тільки опанування інструментарію цифрової лабораторії, а і вміння його використати при розв’язуванні прикладних задач. В цьому сенсі опанування цифрових лабораторій відіграє позитивну роль в становленні майбутнього вчителя і науковця. Перспективним напрямом досліджень вбачаємо розробку методичної підтримки шкільних лабораторних робіт з фізики на основі FourierEdu, а під час підготовки майбутнього вчителя фізики акцентувати увагу не лише на традиційних для української школи лабораторних приладах, а на інших, більш сучасних, які активно поширюються у світі.Документ Критерії сформованості ІКТ- компетентності майбутнього учитетеля математики(2014) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychУ статті розглядаються критерії сформованості ІКТ-компетентності майбутнього учителя математики на кожному з етапів.Документ Методичні особливості вивчення теми «Моделі та моделювання» в старшій школі(2020) Мантула Вікторія Миколаївна; Mantula Viktoriia Mykolaivna; Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychПредставлена кваліфікаційна робота присвячена розгляду методичних особливостей при вивчення теми «Моделі та моделювання» в старшій школі. В ході дослідження були опрацьовані: наукова та навчально-методична література, проведено аналіз нормативних документів і підручників, в яких лінія «Моделі і моделювання» найбільш освячена, проведено основні спостереження за темою "Моделювання та формалізація"; виділено етапи інформаційного моделювання: постановка завдань, проведена розробка системи завдань з моделювання в різних середовищах (графічний і текстовий редактори, електронні таблиці).Документ Методичні особливості використання мобільних технологій в дистанційному навчанні інформатики(2021-12) Дорошенко Антоніна Вячеславівна; Doroshenko Antonina Viacheslavivna; Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychКваліфікаційне дослідження присвячене опису методичних особливостей використання мобільних технологій в дистанційному навчанні інформатики. У першому розділі «Дистанційна освіта як сучасна форма навчання» на основі аналізу науково-педагогічних джерел охарактеризовано дистанційну освіту як провідну форму організації навчання учнів в умовах карантинного навчання, зазначено про переваги та недоліки, проблеми й перспективи дистанційного навчання. У другому розділі «Використання мобільних технологій в дистанційному навчанні інформатики» обґрунтовано доцільність використання мобільних технологій у процесі навчання інформатики, описано методи навчання інформатики на основі мобільних технологій, виявлено практичний стан використання мобільних технологій в дистанційному навчанні на уроках інформатики через відповідне опитування вчителів. Практична значущість дослідження полягає в уточненні методів навчання інформатики на основі мобільних технологій та доповненні й розширенні результатів практичного досвіду використання мобільних технологій в дистанційному навчанні інформатики.Документ Мова програмування Python: основи програмування(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Дегтярьова Неля Валентинівна; Dehtiarova Nelia ValentynivnaУчителі інформатики змушені постійно опановувати нові теми, застосунки та мови програмування. на даний момент це Python, який усе більше вводять у школи. Навички програмування є затребуваними на сучасному ринку праці. Знання мови Python є актуальним і перспективним. Посібник створився для допомоги студентам – майбутнім учителям інформатики. Спочатку автори апробували методичні рекомендації для студентів, а згодом робота була розширена до посібника. Вісім розділів є відокремлені у посібнику. Це стосується загальних відомостей, синтаксису мови, вбудованих функцій та бібліотек, роботи з віджетами, роботи з файлами. Кожний підпункт розкриває властивості конкретного об’єкта. Автори розробили багато прикладів. Це допомагає дослідити програмування об’єктів, що вивчаються. Запитання для контролю та завдання самостійної роботи наведено наприкінці кожного пункту. Посібник буде корисним студентам, учителям інформатики та усім, хто вивчає та вдосконалює знання з програмування.Документ Модель формування інформатичної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі фахової підготовки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування інформатичної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі фахової підготовки, яка включає реалізацію послідовно структурованих компонентів (цільовий, нормативний, теоретико-методологічний, технологічний, методичний, організаційно-функціональний та оцінно-результативний блоки), змістове наповнення яких уточнює інформаційний образ процесу, що моделюється. Запропонована модель покликана забезпечити безперервність освітнього процесу в педагогічних закладах вищої освіти з підготовки висококваліфікованих учителів інформатики. Доведено, що хоч би якого рівня досяг студент, результатом реалізації даної структурно-функціональної моделі є сформованість його інформатичної компетентності.Документ Навчання програмувати в старшій школі крізь призму чинних навчальних програм(2019-06) Юрченко Артем Олександрович; Семеніхіна Олена Володимирівна; Хворостіна Юрій В'ячеславович; Удовиченко Ольга Миколаївна; Петренко Сергій Іванович; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Khvorostina Yurii Viacheslavovych; Udovychenko Olha Mykolaivna; Petrenko Serhii IvanovychФормулювання проблеми. Усвідомлення потреби якісної підготовки учнів з програмування для України відбувається не лише на державному рівні, а й на рівні обласних, районних, міських адміністрацій, які започатковують олімпіади з програмування, усілякі конкурси та школи програмування. Зазначене актуалізує проблему навчання учнів програмувати. Програми навчання інформатики у школі кожного року оновлюються, а їх аналіз дає підстави говорити про неоднозначність бачення стратегії вивчення програмування у закладах загальної середньої освіти, зокрема, вивчення мов програмування не завжди передбачено у старшій школі. Матеріали і методи: термінологічний аналіз для уточнення сутності і структури ключових термінів; узагальнення і систематизація наукових і методичних джерел для визначення стану розробленості проблеми. Результати. Вивчення мов програмування відбувається у 10 класі як за рівнем стандарту, так і профільним рівнем, про що свідчать відповідні навчальні програми з інформатики для учнів старших класів. Вивчення програмування на рівні стандарту передбачається у розділі «Креативне програмування» і відноситься до вибіркового модуля, тобто не всі учні (школи, класи) обирають даний модуль для вивчення, а тому в окремих школах вивчення мови програмування може не передбачатися. На рівні стандарту програмування вивчається у вибірковому модулі «Креативне програмування». На профільному рівні вивчення програмування пов’язане з розділами: «Мова програмування та структури даних», «Алгоритми», «Парадигми та технології програмування». У стандарті не зазначено конкретної мови програмування для вивчення. Висновки. Вибір тієї чи іншої мови залишається за вчителем, і вже він розробляє конспекти уроків та інструкції до лабораторних робіт відповідно до обраної мови та змісту навчального матеріалу, який зазначено у навчальних програмах і передбачає вивчення алфавіту, основних алгоритмічних конструкцій, методів сортування і пошуку. У більшості сучасних підручників з інформатики програмування зводиться в основному до навчання складати алгоритми і не передбачає розуміння парадигм програмування, що вимагає часу.Документ Організація роботи з батьками дітей старшого дошкільного віку засобами ІР-телефонії(2021) Василина Ірина Миколаївна; Vasylyna Iryna Mykolaivna; Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychУ кваліфікаційній магістерській роботі теоретично обґрунтовано ефективність використання засобів ІР-телефонії в освітньому процесі закладу дошкільної освіти. Ефективність впровадження і використання ІР-телефонія була перевірена шляхом аналізу статистичних даних активності батьків до її впровадження і після, а також шляхом анкетування батьків з метою виявлення їх ставлення до нових форм взаємодії.Документ Особливості організації комп’ютерної перевірки знань з інформатики учнів основної школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Момот Роман Анатолійович; Momot Roman Anatoliyovych; Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychВ роботі висвітлено проблему організації комп’ютерної перевірки знань з інформатики учнів основної школи. На основі аналізу науково-педагогічних джерел охарактеризовано тестування як провідну форму організації комп’ютерної перевірки знань учнів. Уточнено методичні особливості розробки тестових завдань, до яких віднесено важливість послідовного виконання наступних дій: 1) оцінити доцільність тестування; 2) виділити для розробки тестування достатню кількість часу; 3) чітко визначити цільове призначення тесту; 4) відібрати навчальний матеріал, який підлягає тестовому контролю; 5) сформулювати тестові завдання, які мають бути зрозумілими, однозначними, по можливості короткими; 6) обрати програмний засіб; 7) апробувати й за потреби доопрацювати тест. Здійснено аналіз спеціалізованого програмного забезпечення для організації тестування. Зокрема, розглянуто програмні засоби MyTestXPro, TestMaker, UniTest System, Iren, Indigo, RichTest. Їх розробниками серед іншого передбачено: можливість створення тестових завдань різних типів (вибір однієї правильної відповіді, вибір кількох правильних відповідей, пошук відповідності, запит ранжирування, відкрите запитання, розширене відкрите запитання, істинність або хибність тверджень, вибір місця на зображенні, перестановка літер, заповнення пропусків), обмеження часу на виконання тесту, організацію дистанційного тестування та ін. За результатами дослідження створено банк тестових завдань з інформатики для перевірки знань учнів основної школи з використанням онлайн-сервісу Google-форми, де налічується 63 запитання на вибір однієї правильної відповіді або кількох можливих варіантів. Результати тестування студентів спеціальності 014 Середня освіта (інформатика) показали, що вони мають навчальні досягнення середнього та достатнього рівнів.Документ Особливості формування інформатичних компетентностей у дорослих(2017-11) Шамшина Наталія Володимирівна; Shamshyna Nataliia Volodymyrivna; Дегтярьова Неля Валентинівна; Dehtiarova Nelia Valentynivna; Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychРозглянуто особливості формування інформатичних компетентностей викладачів університету на курсах підвищення кваліфікації у сфері впровадження інформаційних технологій в освітній процес. Відмічено моменти, які ускладнюють процес навчання, та описано дидактичні принципи навчання дорослих.Документ Педагогічні умови формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики(2016) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychВ статті на основі дослідження філософських, лінгвістичних та науково педагогічних джерел виконується аналіз підходів до визначення змісту категорії «умови». Встановлено, що в лінгвістичних джерелах під умовами розуміють: обставини або правила. Філософське трактування терміну «умова» - суттєвий компонент або зовнішній вплив на явище. В педагогічній науці цей термін трактують як обставини, які впливають на процес. Теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури дозволив визначити зміст категорії «педагогічні умови». Більшість науковців вважають, що педагогічні умови це сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів або обставин, які можуть впливати на педагогічний процес. Цілеспрямований підбір педагогічних умов визначається поставленою метою. Підбір педагогічних умов створює цілісну структуру. Педагогічні умови можуть змінюватися в залежності від швидкості педагогічного процесу. На основі аналізу структури і взаємозв’язків моделі формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики в роботі виділені педагогічні умови цього процесу.Документ Поняття компетентності по Францу Вайнерту(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2013) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychВ статті розглядаються підходи до тлумачення поняття компетентність в роботах німецьного науковця Франца Вайнерта.Документ Про комунікативний компонент ІКТ-компетентності учителя математики та дослідження рівня його сформованості(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychУ статті розглядається теоретичні аспекти впливу комунікативного компоненту на формування ІКТ-компетентності учителя математики та місце цього компоненту в структурі ІКТ-компетентності учителя математики. Формулювання проблеми. Система професійної підготовка майбутніх учителів математики передбачає не тільки володіння сумою математичних знань, а також сформований набір здатностей ефективно здійснювати всі функції вчителя у професійно-трудовій та соціально-культурній сферах діяльності. Ці завдання обґрунтовують необхідність всебічного аналізу структури фахових компетентностей. Серед таких компетентностей є потреба аналізу структури ІКТ компетентності майбутніх учителів математики як складної та багатофункціональної системи, що характеризує мотиви, цілі, необхідність у свідомому вивченні можливостей технічних і програмних засобів, самовдосконаленні, мотивів та потреб саморозвитку в професійній діяльності учителя математики, усвідомленні значущості застосування ІКТ у педагогічній практиці вчителя математики, творчому підході до будь-яких видів власної діяльності. Матеріали і методи. Теоретичний аналіз та систематизація науково-педагогічної, методичної та довідкової літератури з формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики та впливу на цей процес комунікативності, як компоненту ІКТ-компетентності учителя математики. Результати. Проведено аналіз теоретичних досліджень впливу комунікативної компоненти на формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики, яка є необхідною умовою їх успішної фахової діяльності. Визначено місце, структуру та зміст комунікативного компоненту, його вплив на формування інших компонентів ІКТ-компетентності учителів математики для роботи з використанням сучасних методів навчання. Висновки. Комунікативна компонента є невід’ємною складовою ІКТ-компетентності учителя математики, яка безпосередньо впливає на процес формування. Комунікативна компонента є тим інструментом, який одночасно впливає на формування інших компонентів і при цьому удосконалюються уміння і навички реалізації інформаційних потреб, що збагачує досвід особистості.Документ Про модель формування ІКТ-компетентності майбутнього учителя математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii IvanovychУ статті аналізуються теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх учителів математики. Проводиться аналіз загальних тенденцій, які спрямовані на реалізацію процесу формування ІКТ-компетентності майбутнього учителя математики, як суттєвої складової загальної педагогічної компетентності сучасного спеціаліста. Запропонована модель формування ІКТ- компетентності ґрунтується на соціальному замовленні, яке визначає цільовий блок, на основі якого визначаються всі складові (змістова, операційна, діагностична) моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього вчителя математики. Розглядаючи структурні компоненти моделі формування ІКТ- компетентності майбутнього учителя математики особлива увага приділяється висвітленню теоретико-методичної основи процесу, що ґрунтується на загальнонаукових (когнітивному, системно-діяльнісному, термінологічному та технологічному), спеціально-наукових (компетентнісному, особистісно- орієнтованому, структурному, моделювання) підходах та на принципах навчання (науковості, системності та послідовності, доступності навчання, зв'язку навчання з реальним життям, свідомої активності у навчанні, наочності, міцності знань, вмінь, навичок, індивідуального підходу і емоційності навчання).Теоретико-методична основа визначає зміст навчання у процесі формування ІКТ-компетентності майбутнього вчителя математики. Зміст навчання опосередковано впливає на компоненти операційної складової (методи, форми, засоби). Введення у модель діагностичного компоненту забезпечує зворотний зв’язок (контроль та оцінку проміжних і кінцевих результатів) у вирішенні освітніх, розвивальних і виховних завдань: сформованості знань, вмінь, навичок, досвіду, світоглядної спрямованості особистості, її професійної мобільності та самодостатності, що складають результат.