Перегляд за Автор "Petrenko Liudmyla Viktorivna"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання методів кількісного аналізу у географічних дослідженнях (на прикладі географії сфери обслуговування)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2018) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті розглянуто можливості використання методів кількісного аналізу в географічних дослідженнях, у тому числі й у географії сфери обслуговування. Проаналізовано історію застосування математичних методів в географії. Детально показано можливості використання кількісних методів для оцінки розвитку рівня сфери обслуговування населення. Серед найбільш поширених методів дослідження сфери обслуговування запропоновано використання простих та інтегральних показників. Для здійснення картографування інтегрального рівня розвитку сфери обслуговування розглядається метод ранжування, який дозволяє встановити співвідношення стану обслуговування населення між різними адміністративними районами області. Щоб порівняти райони за галузями сфери обслуговування пропонується використання галузевого рейтингу. Також розкриті можливості використання таких методів як індекс територіальної концентрації закладів обслуговування, метод розрахунку регіонального показника розвитку сфери послуг та коефіцієнт соціальної щільності мережі закладів обслуговування.Документ До питання про роль засобів комп’ютерної математики в формуванні ІКТ-компетентності учителя математики(ФОП Цьома С. П., 2018) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaІКТ-компетентність учителя математики входить до складу загальної педагогічної компетентності. У статті розглянуто основні аспекти, що впливають на процес формування ІКТ-компетентності майбутнього учителя математики.Документ Досвід інтегрування масових відкритих онлайн курсіву формальну освіту(2024) Дегтярьова Неля Валентинівна; Dehtiarova Nelia Valentynivna; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla Viktorivna; Жмуд Оксана Василівна; Zhmud Oksana Vasylivna; Макарова Вікторія Вікторівна; Makarova Viktoriia ViktorivnaФормулювання проблеми. Невідповідність змісту освіти сучасним вимогам до здобувачів, постійне скорочення годин у формальній освіті, в окремих випадках неактуалізований матеріал, втрата популярності та авторитету закладів формальної освіти є тими суперечностями, що актуалізуютьнеформальну освіту. Масові відкриті онлайн курси (далі МВОК) стають усе більш затребуваними, оскільки надають можливість швидко набути необхідні знання та навички, обирати різні курси на різних платформах, обирати тьюторів і темп навчання. Дане дослідження було спрямовано саме на особливості інтегрування неформальної освіти у формальну. Метою даної роботи стало теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність інтегрування МВОК у формальну освіту для майбутніх учителів інформатики.Матеріали і методи. При роботі над проблемою дослідження були використані теоретичні методи: аналіз наукових джерел щодо стану розробленості проблеми дослідження, узагальнення власного досвіду, вивчення методичних матеріалів та нормативних джерел. Здійснювалося і експериментальне дослідження, а саме: анкетування, педагогічний експеримент та статистичне опрацювання його результатів, дослідження рефлексивного сприйняття результатів учасниками експерименту. Результати. Дана робота є продовженням дослідження, що було розпочато у 2021 році і окремі результатиоприлюднені раніше. Дослідження було розпочато з анкетування. В роботі оприлюднено окремі результати 2023 року, а також проаналізовано і зміни, що відбулися у порівнянні з аналогічним опитуванням респондентів у 2021-початку 2022 років. Наступним кроком стало вхідне діагностування -контрольний зріз знань з дисципліни «Цифрові технології», «Інформаційно-комунікаційні технології», «Інформатика» (в залежності від освітньої програми). В статті наведено опрацьовані результати даного дослідження. Отримані результати показали, що збільшення кількості студентів експериментальної групи, які пройшли високий і достатній рівень, та зменшення їх кількості на середньому та низькому рівнях свідчать про ефективність інтегрування неформальної освіти у формальну. Такі зміни були більш очевидними для експериментальної групи. Вважаємо, що експериментальне підтвердження ефективності інтеграції неформальної освіти, а саме МВОК, у формальну відбулося. Висновки. Протягом 2х років ставлення до масових відкритих онлайн курсів змінилося: кількість респондентів, які повністю долучаються до неформальної освіти, зросла; зросла і кількість респондентів, які використовують українські платформи EdEra. Prometheus, Дія, зросла; проблема доступу до курсів у містах та селищах, де не відбуваються воєнні дії, не є суттєвою. Це було підкріплено і рефлексією самих здобувачів. Вони відмітили позитивні зміни у власних знаннях та навичках. Були узагальнені рекомендації щодо інтеграції МВОК у формальну освіту. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці курсів з розміщенням їх на конкретних платформах з метою підтримки формальної освіти спеціальності Середня освіта (Інформатика).Документ Модель формування інформатичної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі фахової підготовки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування інформатичної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі фахової підготовки, яка включає реалізацію послідовно структурованих компонентів (цільовий, нормативний, теоретико-методологічний, технологічний, методичний, організаційно-функціональний та оцінно-результативний блоки), змістове наповнення яких уточнює інформаційний образ процесу, що моделюється. Запропонована модель покликана забезпечити безперервність освітнього процесу в педагогічних закладах вищої освіти з підготовки висококваліфікованих учителів інформатики. Доведено, що хоч би якого рівня досяг студент, результатом реалізації даної структурно-функціональної моделі є сформованість його інформатичної компетентності.Документ Створення інформаційно-освітнього середовища необхідна умова формування ІКТ-компетентності учителів математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті розглянуто питання організації інформаційно-освітнього середовища як необхідної умови формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики. На актуальність даної проблеми впливають світові тенденції переходу до інформаційної економіки і українське суспільство не стоїть осторонь цих процесів. Формування спеціаліста професіонала компетентного в певній області починається зі школи. Компетентний у сфері застосування засобів ІКТ учитель має більше можливостей сформувати відповідні навички у своїх учнів. На даний час проблематика застосування інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі висвітлювалася у наукових працях В. Бикова, Р. Гуревич, М. Кадемії, І. Захарової, І. Роберт та інших. У той же час недостатньо освітлена проблема створення і функціонування інформаційно-освітнього середовища при формуванні ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики у процесі фахової підготовки. Метою статті є теоретичне обґрунтування важливості створення та функціонування інформаційно-освітнього середовища для формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики. Результати дослідження. Для реалізації завдань по формуванню ІКТ-компетентності мають бути штучно створені певні умови, серед яких і інформаційно-освітнє середовище. У дослідженні пропонується визначення інформаційно-освітнього середовища як цілеспрямовано побудований комплекс, що складається з інформаційних ресурсів, технічних засобів опрацювання, способів отримання, аналізу, систематизації, створення, представлення, використання, опрацювання інформації у цілісному системному вигляді, який дозволяє зробити освітній процес більш інтенсивним, від чого функціонування педагогічного процесу стає ефективнішим. Визначено його структурні елементи та характерні особливості. Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Наявність інформаційно-освітнього середовища для формування ІКТ-компетентності учителів математики одночасно забезпечує формування і теоретичних знань і практичних умінь та навичок, та створює передумови для розвитку у студента професійних якостей, необхідних для фахового зростання.Документ Формування готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті з’ясовано особливості формування готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності. Уточнено сутність понять «готовність», «готовність до професійної діяльності». Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності. Доведено, що готовність до професійної діяльності є особистісним утворенням студента, що містить особистісні якості, знання, уміння й навички для реалізації професійних завдань. Формування готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності визначено як процес, основу якого становить методика формування знань, умінь, навичок для вирішення професійних завдань і формування особистісних якостей майбутніх фахівців.Документ Формування професійної компетентності майбутніх учителів математики: теоретичний аспект(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті з'ясовано теоретичні засади формування професійної компетентності майбутніх учителів математики. Проаналізовано тлумачення понять «компетентність», «професійна компетентність майбутнього вчителя», «професійна компетентність майбутнього вчителя математики». Визначено основні напрями формування професійної компетентності вчителя математики. Окреслено умови формування професійної компетентності вчителів математики. Виокремлено й охарактеризовано складові професійної компетентності майбутніх учителів математики. Доведено, що професійна компетентність учителя математики являє собою як певний рівень підготовленості з математики, володіння психолого-педагогічними і методичними знаннями й уміннями, так і наявність відповідних особистісних якостей.