Перегляд за Автор "Petrenko Liudmyla Viktorivna"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання методів кількісного аналізу у географічних дослідженнях (на прикладі географії сфери обслуговування)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2018) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті розглянуто можливості використання методів кількісного аналізу в географічних дослідженнях, у тому числі й у географії сфери обслуговування. Проаналізовано історію застосування математичних методів в географії. Детально показано можливості використання кількісних методів для оцінки розвитку рівня сфери обслуговування населення. Серед найбільш поширених методів дослідження сфери обслуговування запропоновано використання простих та інтегральних показників. Для здійснення картографування інтегрального рівня розвитку сфери обслуговування розглядається метод ранжування, який дозволяє встановити співвідношення стану обслуговування населення між різними адміністративними районами області. Щоб порівняти райони за галузями сфери обслуговування пропонується використання галузевого рейтингу. Також розкриті можливості використання таких методів як індекс територіальної концентрації закладів обслуговування, метод розрахунку регіонального показника розвитку сфери послуг та коефіцієнт соціальної щільності мережі закладів обслуговування.Документ До питання про роль засобів комп’ютерної математики в формуванні ІКТ-компетентності учителя математики(ФОП Цьома С. П., 2018) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaІКТ-компетентність учителя математики входить до складу загальної педагогічної компетентності. У статті розглянуто основні аспекти, що впливають на процес формування ІКТ-компетентності майбутнього учителя математики.Документ Досвід інтегрування масових відкритих онлайн курсіву формальну освіту(2024) Дегтярьова Неля Валентинівна; Dehtiarova Nelia Valentynivna; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla Viktorivna; Жмуд Оксана Василівна; Zhmud Oksana Vasylivna; Макарова Вікторія Вікторівна; Makarova Viktoriia ViktorivnaФормулювання проблеми. Невідповідність змісту освіти сучасним вимогам до здобувачів, постійне скорочення годин у формальній освіті, в окремих випадках неактуалізований матеріал, втрата популярності та авторитету закладів формальної освіти є тими суперечностями, що актуалізуютьнеформальну освіту. Масові відкриті онлайн курси (далі МВОК) стають усе більш затребуваними, оскільки надають можливість швидко набути необхідні знання та навички, обирати різні курси на різних платформах, обирати тьюторів і темп навчання. Дане дослідження було спрямовано саме на особливості інтегрування неформальної освіти у формальну. Метою даної роботи стало теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність інтегрування МВОК у формальну освіту для майбутніх учителів інформатики.Матеріали і методи. При роботі над проблемою дослідження були використані теоретичні методи: аналіз наукових джерел щодо стану розробленості проблеми дослідження, узагальнення власного досвіду, вивчення методичних матеріалів та нормативних джерел. Здійснювалося і експериментальне дослідження, а саме: анкетування, педагогічний експеримент та статистичне опрацювання його результатів, дослідження рефлексивного сприйняття результатів учасниками експерименту. Результати. Дана робота є продовженням дослідження, що було розпочато у 2021 році і окремі результатиоприлюднені раніше. Дослідження було розпочато з анкетування. В роботі оприлюднено окремі результати 2023 року, а також проаналізовано і зміни, що відбулися у порівнянні з аналогічним опитуванням респондентів у 2021-початку 2022 років. Наступним кроком стало вхідне діагностування -контрольний зріз знань з дисципліни «Цифрові технології», «Інформаційно-комунікаційні технології», «Інформатика» (в залежності від освітньої програми). В статті наведено опрацьовані результати даного дослідження. Отримані результати показали, що збільшення кількості студентів експериментальної групи, які пройшли високий і достатній рівень, та зменшення їх кількості на середньому та низькому рівнях свідчать про ефективність інтегрування неформальної освіти у формальну. Такі зміни були більш очевидними для експериментальної групи. Вважаємо, що експериментальне підтвердження ефективності інтеграції неформальної освіти, а саме МВОК, у формальну відбулося. Висновки. Протягом 2х років ставлення до масових відкритих онлайн курсів змінилося: кількість респондентів, які повністю долучаються до неформальної освіти, зросла; зросла і кількість респондентів, які використовують українські платформи EdEra. Prometheus, Дія, зросла; проблема доступу до курсів у містах та селищах, де не відбуваються воєнні дії, не є суттєвою. Це було підкріплено і рефлексією самих здобувачів. Вони відмітили позитивні зміни у власних знаннях та навичках. Були узагальнені рекомендації щодо інтеграції МВОК у формальну освіту. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці курсів з розміщенням їх на конкретних платформах з метою підтримки формальної освіти спеціальності Середня освіта (Інформатика).Документ Модель формування інформатичної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі фахової підготовки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування інформатичної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі фахової підготовки, яка включає реалізацію послідовно структурованих компонентів (цільовий, нормативний, теоретико-методологічний, технологічний, методичний, організаційно-функціональний та оцінно-результативний блоки), змістове наповнення яких уточнює інформаційний образ процесу, що моделюється. Запропонована модель покликана забезпечити безперервність освітнього процесу в педагогічних закладах вищої освіти з підготовки висококваліфікованих учителів інформатики. Доведено, що хоч би якого рівня досяг студент, результатом реалізації даної структурно-функціональної моделі є сформованість його інформатичної компетентності.Документ Ретроспективний огляд розвитку компетентностей пов’язаних з застосуванням інформаційно-цифрових технологій в освітньому процесі України(2026) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla Viktorivna; Васько Ольга Олександрівна; Vasko Olha OleksandrivnaСтаттю присвячено ретроспективному аналізу розвитку компетентностей, пов’язаних із застосуванням інформаційно-цифрових технологій в освітньому процесі України. Метою дослідження є виявлення етапів еволюції змісту, структури та термінологічного осмислення відповідних компетентностей у контексті трансформації освітнього середовища, цифровізації суспільства та нормативно-методичних змін. У роботі простежено перехід від поняття «інформатична компетентність» до «ІКТ-компетентності» та «інформаційно-цифрової компетентності», що відображає розширення функціонального та аксіологічного наповнення цієї категорії. Проаналізовано наукові підходи українських дослідників, рекомендації ЮНЕСКО, європейські рамкові документи (DigCompEdu, DigComp2.1), а також вітчизняні нормативні акти, зокрема Концепцію «Нова українська школа» та професійний стандарт учителя закладу загальної середньої освіти (2024). Обґрунтовано три етапи розвитку компетентностей, пов’язаних із використанням цифрових технологій: становлення інформатичної компетентності; інституціоналізація ІКТ-компетентності; формування інформаційно-цифрової компетентності як інтегративної багаторівневої характеристики особистості. Доведено, що сучасна інформаційно-цифрова компетентність є динамічним інтегративним утворенням, яке поєднує знання, уміння, досвід, відповідальність та автономію й визначається вимогами цифрового суспільства. Перспективним напрямом подальших досліджень визначено аналіз ролі штучного інтелекту у структурі інформаційно-цифрових компетентностей педагогічних працівників.Документ Створення інформаційно-освітнього середовища необхідна умова формування ІКТ-компетентності учителів математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті розглянуто питання організації інформаційно-освітнього середовища як необхідної умови формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики. На актуальність даної проблеми впливають світові тенденції переходу до інформаційної економіки і українське суспільство не стоїть осторонь цих процесів. Формування спеціаліста професіонала компетентного в певній області починається зі школи. Компетентний у сфері застосування засобів ІКТ учитель має більше можливостей сформувати відповідні навички у своїх учнів. На даний час проблематика застосування інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі висвітлювалася у наукових працях В. Бикова, Р. Гуревич, М. Кадемії, І. Захарової, І. Роберт та інших. У той же час недостатньо освітлена проблема створення і функціонування інформаційно-освітнього середовища при формуванні ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики у процесі фахової підготовки. Метою статті є теоретичне обґрунтування важливості створення та функціонування інформаційно-освітнього середовища для формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики. Результати дослідження. Для реалізації завдань по формуванню ІКТ-компетентності мають бути штучно створені певні умови, серед яких і інформаційно-освітнє середовище. У дослідженні пропонується визначення інформаційно-освітнього середовища як цілеспрямовано побудований комплекс, що складається з інформаційних ресурсів, технічних засобів опрацювання, способів отримання, аналізу, систематизації, створення, представлення, використання, опрацювання інформації у цілісному системному вигляді, який дозволяє зробити освітній процес більш інтенсивним, від чого функціонування педагогічного процесу стає ефективнішим. Визначено його структурні елементи та характерні особливості. Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Наявність інформаційно-освітнього середовища для формування ІКТ-компетентності учителів математики одночасно забезпечує формування і теоретичних знань і практичних умінь та навичок, та створює передумови для розвитку у студента професійних якостей, необхідних для фахового зростання.Документ Формування готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті з’ясовано особливості формування готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності. Уточнено сутність понять «готовність», «готовність до професійної діяльності». Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності. Доведено, що готовність до професійної діяльності є особистісним утворенням студента, що містить особистісні якості, знання, уміння й навички для реалізації професійних завдань. Формування готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності визначено як процес, основу якого становить методика формування знань, умінь, навичок для вирішення професійних завдань і формування особистісних якостей майбутніх фахівців.Документ Формування професійної компетентності майбутніх учителів математики: теоретичний аспект(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Петренко Людмила Вікторівна; Petrenko Liudmyla ViktorivnaУ статті з'ясовано теоретичні засади формування професійної компетентності майбутніх учителів математики. Проаналізовано тлумачення понять «компетентність», «професійна компетентність майбутнього вчителя», «професійна компетентність майбутнього вчителя математики». Визначено основні напрями формування професійної компетентності вчителя математики. Окреслено умови формування професійної компетентності вчителів математики. Виокремлено й охарактеризовано складові професійної компетентності майбутніх учителів математики. Доведено, що професійна компетентність учителя математики являє собою як певний рівень підготовленості з математики, володіння психолого-педагогічними і методичними знаннями й уміннями, так і наявність відповідних особистісних якостей.Документ Інформаційно-цифрова компетентність сучасного учителя(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Петренко Сергій Іванович; Петренко Людмила Вікторівна; Вернидуб Галина; Petrenko Serhii Ivanovych; Petrenko Liudmyla Viktorivna; Vernydub HalynaСтаття піднімає актуальні питання інформаційно-цифрової компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу для забезпечення освітнього процесу. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та їх впровадження в навчальний та виховний процеси зумовлюють необхідність переосмислити традиційні підходи до професійних компетентностей сучасного педагога та його адаптації до нових викликів інформаційного суспільства. У статті розглянуто компоненти інформаційно-цифрової компетентності необхідні сучасному педагогічному працівнику, які враховують структуру та зміст інформаційних технологій і мають бути використані для їх якісної реалізації в професійній діяльності учителя. Складові компоненти інформаційно-цифрової компетентності виділені при аналізі сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень у галузі застосування інформаційно-цифрових технологій в освітньому процесі. За основу було взято існуючи положення рамок цифрових компетентностей та концептуальних засад, зокрема Концептуальні засади реформування середньої школи (Нова українська школа) «Рамки цифрової компетентності для громадян України» (DigComp 2.1), «Європейські рамки цифрової компетентності педагогічних працівників» (DigCompEdu) та «Професійного стандарту вчителя» в Україні. Інформаційно-цифрова компетентність має чотири взаємопов’язані компоненти: знання, уміння та навички, комунікація та відповідальність і автономність. Детально розкрито зміст кожного компонента з урахуванням специфічних особливостей використання інформаційних технологій в освітньому процесі. У статті виконано аналіз структури та змісту кожної із компонент інформаційно-цифрових компетентностей, зокрема, детально розкрито необхідні знання та уміння і навички в області інформаційних технологій та підвищення вимог до цифрової грамотності та етичної відповідальності в сфері академічної доброчесності. Зроблено висновок стосовно важливості інформаційно-цифрової компетентності для успішного виконання своїх професійних обов’язків.