Перегляд за Автор "Neusmekhova Iryna Serhiivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Дієта з нульовою калорійністю: переваги та недоліки
    (СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Міхеєнко Олександр Іванович; Mikheienko Oleksandr Ivanovych; Жамардій Валерій Олександрович; Zhamardii Valerii Oleksandrovych; Літвінов Петро; Litvinov Petro; Неусмехова Ірина Сергіївна; Neusmekhova Iryna Serhiivna
    У свідомості пересічної людини, вихованої згідно із сучасними культурними традиціями, припинення на деякий час вживання їжі асоціюється з голодомором, знесиленням, дискомфортом та іншими неприємними відчуттями суб’єктивного характеру, а відомі факти смерті від голоду сприяють формуванню негативного ставлення до голодування. Водночас значній частині людства здавна відома практика утримання від їжі як ефективний природний засіб оздоровлення і/або лікування. Природа як сміливий діалектик здатна одними й тими самими засобами і вражати, і зцілювати, а отже, парадоксальність її методів іноді складно усвідомлюється. Сучасна наука намагається всебічно дослідити механізми фізіологічних процесів, які активізує голод і виявляє їх значний потенціал для зміцнення здоров’я, активного довголіття та зниження ризику багатьох хронічних захворювань. Одним із загальних механізмів дії голодування є активізація адаптивних реакцій клітин на стрес, які підвищують здатність організму протидіяти хворобливим процесам, захищають клітини від пошкодження ДНК, пригнічують ріст ослаблених клітин, стимулюють їх апоптоз, запобігають виникненню та розвитку раку. Окрім того, механізми, за допомогою яких голодування покращує стан здоров’я і протидіє хворобливим процесам, включають активацію сигнальних шляхів адаптивної клітинної відповіді на стрес, які покращують функції мітохондрій, відновлюють ДНК, активізують аутофагію. Результати багатьох досліджень вказують на те, що різні схеми голодування можуть забезпечити ефективні стратегії уповільнення процесів старіння та оптимізації стану здоров’я. Водночас на сьогодні немає достатньо даних щодо впливу голодування на дитячий організм, людей поважного віку і тих, хто має низьку вагу тіла. Отже, висловлюється припущення, що можливо, для цих груп дієта з нульовою калорійністю може більше завдати шкоди, аніж давати користі. Одним із найбільш безпечних варіантів вважається утримання від їжі та калорійних напоїв протягом 12–24 годин один або кілька днів щотижня чи щомісяця у поєднанні з регулярним виконанням фізичних вправ.
  • Документ
    Оцінка пріоритетів у ставленні до чинників здорового способу життя студентів різних курсів
    (Гельветика, 2024) Міхеєнко Олександр Іванович; Mikheienko Oleksandr Ivanovych; Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor Volodymyrovych; Жамардій Валерій Олександрович; Zhamardii Valerii Oleksandrovych; Неусмехова Ірина Сергіївна; Neusmekhova Iryna Serhiivna
    В останні десятиліття спосіб життя як один із найважливіший факторів здоров’я викликає значний інтерес дослідників. Студентська молодь становить сегмент суспільства, який має найбільший потенціал в аспекті опанування знань про здоров’я, отримання користі від політики та ініціатив у сфері охорони здоров’я, заснованих на обґрунтованих дослідженнях та інфор-мації. Метою нашого дослідження було визначення складових здорового способу життя та чинників здоров’я, які мають для студентів пріоритетне значення в аспекті ефективності впливу на здоров’я; з’ясування спектру засобів оздоровлення, які використовують студенти у власній оздоровчий практиці, окреслення чинників, які перешкоджають їм піклуватися про своє здоров’я, а також аналіз динаміки змін під час навчання студентів у вищому навчальному закладі. Результати експерименту стали підґрунтям для пошуку і реалізації нових педагогічних форм, засобів, інтерактивних методів навчання, які актуалізують знання про здоров’я в свідомості студентів, підвищують їх значимість, створюють можливості для успішного оволодіння цими знаннями і ефективного практичного застосування. Здобуття досвіду здоров’ятворення є важливим не тільки з погляду опанування відповідних практичних умінь і навичок, які потім стають звичками і складовими здорового способу життя, але в аспекті формування мотивації студентської молоді до використання набутих знань. Поведінка завжди пов’язана з мотива-цією, яка створюється саме в процесі навчання, виховання та розвитку особистості. Широке використання інтерактивних методів навчання, в основі яких є більш тісні суб’єкт-суб’єктні стосунки між викладачами і студентами, повноправність тих, хто навчає, і тих, хто вчиться, сприяють більш відповідальному ставленню студентів до самопідготовки, самоосвіти як у процесі навчання, так і в побутовій чи професійній діяльності.