Перегляд за Автор "Nesterenko Oleh Stanislavovych"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Оцінка промислових запасів і прогноз вилову риб родини Окуневі (Percidae) Дніпровського водосховища на 2026 рік
    (2025) Маренков Олег Миколайович; Marenkov Oleh Mykolaiovych; Нестеренко Олег Станіславович; Nesterenko Oleh Stanislavovych; Боровик Іван Ігорович; Borovyk Ivan Ihorovych; Гамолін Андрій Володимирович; Hamolin Andrii Volodymyrovych
    У статті наведено результати комплексної оцінки стану промислових популяцій трьох видів риб родини Окуневі (судака звичайного Sander lucioperca (Linnaeus, 1758), окуня звичайного Perca fluviatilis Linnaeus, 1758 та йоржа звичайного Gymnocephalus cernua (Linnaeus, 1758)) за матеріалами із Дніпровського водосховища на основі даних промислових і контрольних ловів, біологічного аналізу особин та статистики вилову за останні 10 років. Актуальність роботи зумовлена зміною гідроекологічних умов та скороченням площі рибогосподарських водойм України унаслідок повномасштабної війни, яка вже спричинила втрату Каховського водосховища та обмеження рибальства у прифронтових регіонах, у басейні Чорного та Азовського морів. На фоні цих подій Дніпровське водосховище набуває стратегічного рибогосподарського значення. Методи дослідження включали контрольні та промислові лови у 2024–2025 рр. на трьох ділянках Дніпровського водосховища, біологічний аналіз риб, визначення вікової структури, коефіцієнтів вгодованості, чисельності цьоголіток, а також аналіз багаторічних іхтіологічних даних. Розраховано коефіцієнти природної смертності риб, промислове зусилля, величини промислового запасу та потенційні обсяги допустимого вилову. Проаналізовано сучасну динаміку чисельності та вікової структури популяцій окуневих видів риб, визначено лінійно-вагові показники і проведено оцінку фізіологічного стану риб. На підставі визначених біологічних і промислових параметрів спрогнозовано обсяги допустимого вилову на 2026 рік: для судака – 47,5 т; окуня – 67,5 т; для йоржа – 0,11 т. Виявлено локальні прояви тугорослості у риб із Самарської затоки, що обґрунтовує необхідність адаптивного управління рибальством на акваторії затоки.