Перегляд за Автор "Nanivskyi Roman Semenovych"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Українознавство як чинник виховання і розвитку дітей у педагогічних поглядах Омеляна Вишневського
    (СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2023) Нанівський Роман Семенович; Nanivskyi Roman Semenovych
    У статті проаналізовано погляди професора Омеляна Івановича Вишневського (1931 – 2019) на українознавство як чинник виховання і розвитку дітей (передусім учнів закладів загальної середньої освіти). Підкреслено актуальність зазначеної проблеми, оскільки, як наголошують вчені (Ю. Фігурний та О. Шакурова), українознавство в умовах сучасної російсько‐української війни набуває вагомого державницького значення і має стати важливим елементом національно‐патріотичного виховання української молоді. Відзначено, що зацікавлення О. Вишневського українознавством почалося ще на початку 1990‐х рр., коли на зорі тогочасного (пострадянського) етапу українського національного відродження з’явилися численні праці українських вчених, які обґрунтовували доцільність впровадження українознавства у навчально‐виховний процес школи і як навчальної дисципліни, і як світоглядної філософії національного буття. У результаті дослідження виокремлено ключові аспекти українознавчих візій О. Вишневського. По‐перше, учений визнав проблемність існування цілісної методології українознавства, однак був упевнений у потребі її розробки з огляду на предметну визначеність такого явища як «образ України». По‐друге, він задекларував «триєдність» українознавства у сфері педагогіки, визначивши найважливіші його складові: а) національно‐філософський світогляд (ідея українськості); б) теоретична інтерпретація українськості в різних ділянках суспільного життя і наукових дисциплінах (теоретичне українознавство); в) поєд‐ нання навколо спільної мети певних навчальних дисциплін (мова, література, історія, географія, мистецтво) – прикладне (ужиткове) українознавство. По‐ третє, професор пропонував готувати учителів українознавства у закладах вищої педагогічної освіти. По‐четверте, дослідник спочатку відстоював ідею уведення до програми середньої школи предмету «українознавство», котрий мав би прикладний характер у сфері освіти, національно‐патріотичного і громадянського виховання, – однак згодом змінив свої погляди, стверджуючи, що інтегрований курс українознавства слід уводити лише у дошкільних установах та початковій школі, а на рівні середньої школи прикладну функцію українознавства виконують окремі україноцентричні дисципліни. По‐п’яте, науковець виділив дві групи шкільних навчальних дисциплін, які належать до сфери практичного українознавства, – історико‐гуманітарну та географічно‐краєзнавчу, оминувши увагою предмети мистецького циклу. По‐шосте, О. Вишневський сформулював виховні завдання українознавства в загальноосвітній школі, які, на його думку, полягають у формуванні в дітей підліткового і юнацького віку національного світогляду та активної державотворчої діяльності. По‐сьоме, вчений акцентував на потребі обіперти українознавство в школі саме на діяльнісній основі, однак обмежився дещо загальними рекомендаціями щодо методики українознавства в закладах загальної середньої освіти