Перегляд за Автор "Nakonechnyi Yurii Ihorovych"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Оцінка гранулометричного складу ґрунтів долини річки Ставчанка у межах міста Пустомити(Гельветика, 2025) Наконечний Юрій Ігорович; Nakonechnyi Yurii Ihorovych; Паньків Зіновій Павлович; Pankiv Zinovii PavlovychПроведено комплексне дослідження польовими (,мокрим” органолептичним методом) і лабораторними (метод Качинського) методами гранулометричного складу ґрунтів долини річки Ставчанка у межах міста Пустомити Львівської області.Річка Ставчанка – це невелика річка, яка протікає у Львівській області, має довжину 24 км і є правою притокою річки Щирка, яка, у свою чергу, впадає у ріку Дністер. Вивчення гранулометричного складу виконували тільки у мінеральних ґрунтах долини цієї річки, а саме у дернових і лучних ґрунтах на давньоалювіальних відкладах. У органогенних торфовищах низинних, які також поширені на досліджуваній території у найбільш понижених місцях, вивчення гранулометричного складу не проводилося, оскільки ці ґрунти на більше, ніж 50% складаються більше з органічного матеріалу (різного ступеня розкладу органічної речовини). Було встановлено, що досліджувані мінеральні ґрунти характеризуються легкосуглинковим гранулометричним складом у верхніх горизонтах (вміст фізичної глини 20–30%), проте у середній частині профілю у лучних ґрунтах він є середньосуглинковим із вмістом фізичної глини 30–39%, а у ґрунтотворній породі як дернових, так і лучних ґрунтів гранулометричний склад є супіщаний (вміст фізичної глини 16–18%). Серед фракцій гранулометричних елементів чітко простежується переважання піщаної фракції, яка складається з добре обкатаних давніх алювіальних відкладів. Її вміст у генетичних горизонтах досліджуваних ґрунтів коливається у межах 30–54%. Вміст мулу характеризується широкими амплітудами значень по всьому профілю дернових і лучних ґрунтів долини р. Ставчанка у межах м. Пустомити (від 6 до 29%), причому спостерігається чергування горизонтів із більшим і меншим вмістом мулу по профілю досліджуваних ґрунтів. Це підтверджує думку про те, що ці ґрунти пройшли заплавну фазу ґрунтотворення, де відбувалось щорічне накопичення свіжовідкладеного алювію на поверхні цих ґрунтів. Отримані результати досліджень стануть у нагоді землевласникам і землекористувачам території досліджень при веденні науково-обґрунтованої господарської діяльності на цих землях.Документ Поводження з відходами у Львівській області: технології та стале управління(2026) Войтків Петро Степанович; Voitkiv Petro Stepanovych; Іванов Євген Анатолійович; Ivanov Yevhen Anatoliiovych; Наконечний Юрій Ігорович; Nakonechnyi Yurii Ihorovych; Ваньо Назар Олегович; Vano Nazar OlehovychПроаналізовано систему поводження з промисловими та побутовими відходами у межах Львівської області у 2022–2024 рр. Актуальність теми зумовлена критичним накопиченням понад 5 млн т відходів та середнім рівнем захоронення полігонів на 75 %, що в умовах воєнного стану та енергетичної кризи створює додаткові техногенні ризики для регіону. Метою роботи є встановлення закономірностей між структурою утворення відходів та наявною інфраструктурою їхнього оброблення для визначення стратегічних векторів екологічної безпеки. Вивчено показники діяльності найбільших промислових накопичувачів, зокрема АТ «ДТЕК Західенерго» (969 063 т золи) і ТОВ «Барком» (74 753 т біогенних залишків). Результати аналізу продемонстрували регресію загального утворення до 2 172 500 т у 2024 р. при одночасному зростанні обсягів передачі сировини стороннім операторам до 940 500 т. Виявлено глибоку територіальну спеціалізацію, де Шептицький район зосереджує понад 1 178 500 т мінеральних залишків, а Стрийський район акумулює найбільшу в області частку рідких шламів обсягом 28 038 т. Отримані результати вказують на професіоналізацію ринку управління відходами та зміщення стратегій у бік енергетичної утилізації, частка якої у процесах спалювання перевищила 99 %. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні логістичної трансформації потоків вторинної сировини в умовах дефіциту потужностей. Стратегічні заходи з покращення ситуації включають створення міжмуніципальних центрів управління, впровадження технологій механіко-біологічного оброблення та використання промислових залишків у дорожньому будівництві. Практичне значення дослідження полягає у використанні даних для проєктування шести сортувальних ліній та оптимізації мережі пунктів роздільного збирання небезпечних фракцій. Результати можуть бути безпосередньо застосовані для модернізації 22-х санкціонованих полігонів та розроблення планів рекультивації 140,15 га порушених територій з метою відновлення екосистемного балансу регіонуДокумент Фізико-хімічні властивості ґрунтів долини річки Ставчанка в межах міста Пустомити(Гельветика, 2024) Наконечний Юрій Ігорович; Nakonechnyi Yurii IhorovychДосліджено фізико-хімічні властивості ґрунтів долини річки Ставчанки в межах міста Пустомити, а саме: вміст гумусу, зольність, кислотно-основні властивості, суму увібраних основ і ступінь насичення ґрунтів основами. Річка Ставчанка є лівою притокою другого порядку річки Дністер. Установлено, що досліджувані мінеральні дернові та лучні ґрунти належать до низько- та середньо гумусних. Таку низьку гумусованість можна пояснити високим вмістом піщаної фракції та легкосуглин-ковим гранулометричним складом, що не дозволяє затримуватись новоутвореним гумусовим речовинам у верхньому горизонті, тому відбувається поступове їх транспортування в нижчі горизонти. Ґрунти характеризуються прогресивно-акумулятивним розподілом вмісту гумусу за профілем. Органогенні торфовища низинні є середньозольними за вмістом золи, а також зазна-чено динаміку до зниження зольності вниз за профілем. Відносно великий показник зольності в досліджуваних торфовищах низинних можна пояснити близькістю їх до русла річки Ставчанки та низьким гіпсометричним рівнем залягання цих ґрунтів над рівнем води в руслі річки, що приводить до періодичного поповнення на їх поверхні мінеральними речовинами, привнесеними в завислому стані паводковими та повеневими водами під час розливу річки. Реакція ґрунтового розчину коливається від дуже кислої в торфовищах, до нейтральної – у нижніх горизонтах дернових і лучних ґрунтів. Ступінь гідролітичної кислотності коливається в широких межах – від дуже низького в дернових і лучних ґрунтах, до дуже високого – у торфовищах низинних. Показник суми ввібраних основ є середнім у дернових і підвищений – у лучних ґрунтах. Ступінь насичення основами підвищений у межах усього профілю мінеральних ґрунтів. Отримані результати досліджень стануть у пригоді землевласникам і землеко-ристувачам території досліджень під час ведення науково обґрунтованої господарської діяльності на цих землях. Результати досліджень уже стали у пригоді під час правильного вибору деревних культур (модрини європейської, дуба черешчатого, сосни чорної та липи вузьколистої) для створення рекреаційної зони в долині річки Ставчанки.