Перегляд за Автор "Motruk Tetiana Oleksandrivna"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості консультування клієнта, що знаходиться у постстресовому стані(2017) Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana OleksandrivnaУ статті розглянуто особливості консультування клієнта, що знаходиться у постстресовому стані. Показано, що фахівець розглядає реакцію клієнта на будь-яку стресову подію, як систему адаптаційних механізмів людини до умов, що змінились; в умовах стресу психологічна адаптація людини відбувається за допомогою двох механізмів: психологічного захисту і механізмів подолання – копінг-механізмів. Розібрано прояви дистресу та наслідки впливу травматичної події. Дистресом називаємо загальну реакцію організму у випадках недостачі власних ресурсів для подолання наслідків стресових подій, і, оскільки адаптаційні можливості попередження та купірування стресового впливу обмежені, їх виснаження може призвести до захворювання та смерті. Обговорено поняття травматичний стрес як особливу форму загальної стресової реакції, коли стрес перевантажує психологічні, фізіологічні, адаптаційні можливості людини і руйнує захист, він стає травматичним. Описано характеристики травми та критерії ПТСР відповідно до класифікатора DSM-5. Зазначено важливість міждисциплінарного підходу до лікування ПТСР та фундаментальні принципи терапії ПТСР: принцип нормалізації; принцип партнерства та підвищення гідності особистості; індивідуальний підхід. Виписано бажані напрямки психологічної допомоги колишнім комбатантам. Серед них такі як діагностика синдрому соціально-психологічної дезадаптації, психологічне консультування (індивідуальне та сімейне), психокорекційна робота, навчання навичкам саморегуляції, соціально-психологічні тренінги, спрямовані на підвищення адаптивності та особистісний розвиток клієнта. Основною метою терапії вважають допомогу пацієнту у безпечних умовах під час роботи з психотерапевтом відреагувати травматичний досвід, почуття, думки, спогади, які пов’язані з травмою. Особливості обстеження психотравмованого клієнта у клінічному інтерв'ю передбачають урахування небезпеки «ретравматизіції» та уміння їх засоби її уникнення. такі як: готовність пацієнта до роботи та наявність власних ресурсів, щоб внутрішньо регулювати свій дистрес. Визначено власні стратегії клієнта на шляху зменшення напруги переживання наслідків стресу (механізми захисту, механізми співладання зі стресом). Зазначено на необхідність спеціальної підготовки фахівців, що працюють з наслідками травматичних подій.Документ Особливості проявів психосоматичної складової у людей, які мають захворювання очей(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Савченко Юлія Геннадіївна; Savchenko Yuliia Hennadiivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana OleksandrivnaВ дипломній роботі розглянуто психосоматичні реакції людини обставини, стреси, психологічні загострення, причиною яких є психічна природа і нервова система, що могли стати основою формування відхилень, які і призводять до захворювань очей. В першому розділі розкриваються теоретичні основи психосоматичних розладів, що може бути причиною хвороби очей, зв’язок захворювання очей з стресовим фактором та сучасні погляди фахівців на допомогу людям з вадами зору. В другому розділі проведено емпіричне дослідження, під час якого увага зверталась на наявність психосоматичної складової у людей, які мають хворобу очей в порівнянні з тими, хто має 100% зір, але інші хвороби. За результатами роботи зроблено висновки та рекомендації щодо уникнення наслідків у вигляді захворювання очей, після пережитого стресу. Робота містить 5 рисунків та 3 таблиць.Документ Особливсті розвитку емоційного інтелекту та емпатійних здібностей студентів-психологів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Олійник Олена Юріївна; Oliinyk Olena Yuriivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana OleksandrivnaУ магістерській роботі досліджено проблему особливостей розвитку емоційного інтелекту та емпатійних здібностей студентів – психологів. Робота містить теоретичне обґрунтування та результати емпіричного дослідження з даної проблематики. Емоційний інтелект розглянуто як здатність до розуміння та управління емоціями як власними, так і інших людей, а емпатію – як складний інтегральний психологічний феномен, що поєднує в собі емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти. Результати проведеного емпіричного дослідження показали, що рівень розвитку емпатії та емоційного інтелекту у випускників-психологів вище ніж у студентів-психологів, що нещодавно вступили до ЗВО. Встановлено прямий вплив гуманістичної спрямованості особистості на рівень емпатії та емоційного інтелекту. Виявлено, що у переважної більшості студентів – психологів середній рівень розвитку емоційного інтелекту та занижений емпатії, що вказує на необхідність розвитку досліджуваних феноменів. Розроблено психологічну програму розвитку емоційного інтелекту та емпатійних здібностей студентів-психологів.Документ Практика Майндфулнес у психотерапевтичній практиці(2023) Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana OleksandrivnaУ статті розглянуто актуальність майндфулнесу як сучасного напряму роботи зі свідомістю, його можливості у подоланні наслідків стресу різного характеру. Розглядаються історичні витоки виникнення методу самоусвідомлення, його зв’язок із практиками медитації усвідомленості, віпассани, йоги. Основною ідеєю у практиці стає ідея наповнення змістом та усвідомленості моменту. Згадуються роботи Джон-Кабат Зінна та відмінність майндфулнесу від релігійних практик. Розглянуто такі складники практики, як дихання, самоспівчуття, соціальний складник через співчуття. У статті зазначається відмінність майндфулнесу від релаксації як одного із засобів саме заспокоєння. Наголошується, що через практику майндфулнес людина не заперечує і не ховається від болю або сильних емоцій, а навчається приймати їх без доданих значень такими, якими вони є. У статті приведено нейрофізіологічне обґрунтування практики майндфулнес. Наукові дослідження свідчать, що регулярна практика медитації має дуже конкретний вплив на нейрофізіологічні процеси. Під час медитації спостерігається підвищення активності й утворення нових нейронних зв’язків у середині префронтальної кори головного мозку, яка відповідає за функції емоційної регуляції, планування, усвідомленого вибору, емпатії. Активуються процеси регуляції функцій організму; спеціальна комунікація (взаємність), яка є важливою здатністю соціального інтелекту; емоційна врівноваженість і гнучкість реакцій, співчуття, функція інсайту, усвідомлена регуляція сприйнятої небезпеки та інтуїція, що заснована на здатності префронтальної кори обробляти інформацію. Ці дані підтверджувалися збільшенням активності префронтальної кори, швидкістю вирішення інтелектуальних завдань після медитації. Гарними наслідками від практики ставали поліпшення контролю уваги, гнучкість емоційної регуляції, зміна самоусвідомлення. Розглянуто застосування практик самоусвідомлення у психотерапевтичній практиці, а саме майндфулнес-орієнтованої когнітивної терапії (МО-КПТ). Одним із важливих ефектів від практики стають навички розпізнавати моменти включення тригерів і запобігання потраплянню у коло румінацій.Документ Психологічні чинннки адаптації до школи молодших школярів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ніколенко Вікторія Вікторівна; Nikolenko Viktoriia Viktorivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana OleksandrivnaB даній роботі теоретично розгдянуто основні підходи проблеми адаптації молодших школярів до шкільного середовиша. Теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми дослідження показав, шо незалежно від відмінностей в уявленнях про адаптапііо в різних концепціях, вона розглядасться як процес і результат ефективної взаємодії особистості з соціальним середовишем. в ході якоії особистість виступас як активний суб’єкт. Дано визначення понять «адаптація», «дезадаптаііія». Проаналізовано причини порушення процесу адаптації. Показано, що основними компонентами адаптаціі дітей мододшого шкільного віку є уявлення, емоції, мотиви, статус і самооцінка, а результатом успішноії адаптаціі виступає адаптованість дитини у соціальному середовищі. Описано результати емпіричного дослідження адаптації молодших школярів до школи на базі КУ ССШ№25 м. Суми. Проведене емпіричне дослідження‚ включає в себе проведення методик: Анкету шкільноі мотиваціі Н.Г. Лускановоії; Методика «Обери потрібне обличчя» P. Темпл., M. Доркі., B. Амен; Методика «Будиночки» О.А. Орєхової. Розроблено протраму корекції роботи з учнями в яких спостерігаються ознаки дезадаптації. Програмні заходи передбачали створення соціального середовища, як цілісної системи, шо забезпечує групову згуртованість всіх учасників корекційного процесу і передбачає комплексність впливу на молодших школярів, за умови задоволення базових соціальних потреб дитини з використанням адаптаційно-розвивальних можливостей різних видів діяльності (предметно-практичної, ігрової, навчальної, трудової). Дієвість розроблсної програми констатована зниженням рівня тривожності молодших школярів, зменшенням кількості негативних емоцій, агресивно-захисних реакцій, усамітнення дітей, покрашенням ïx соціометричного статусу.Документ Соціально-психологічні особливості колективу ІТ-компанії(2020) Чуб Руслана Тарасівна; Chub Ruslana Tarasivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana OleksandrivnaМетою даної дипломної роботи є аналіз теоретичних положень та розроблення практичних рекомендацій з удосконалення діагностики стану соціально-психологічного клімату з урахуванням соціально-психологічних особливостей колективу ІТ-компанії. У роботі розглянуто теоретичні та методичні аспекти соціально-психологічного клімату в трудовому колективі: здійснено аналіз досліджуваної проблеми у науковій думці, розглянуто сутність поняття, класифікацію, соціально-психологічні показники колективу, охарактеризувати міжособистісні фактори взаємин та соціально-психологічні особливості колективу ІТ-компанії. Проведено емпіричне дослідження проблеми агресивності та конфліктності працівників та психологічного клімату колективу ІТ-компанії на базі ІТ-компанії «G5 Entertainment», та було розроблено рекомендації щодо превенції та мінімізації соціально-психологічних проблем агресивності та конфліктності працівників та психологічного клімату колективу ІТ-компанії.Документ Сцієнтиське самонерозуміння психоаналізу(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Вертель Антон Вікторович; Vertel Anton Viktorovych; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana OleksandrivnaСтаття присвячена філософсько-методологічному дослідженню наукового статусу психоаналітичного вчення. Розглянуті взаємозв’язки між класичним психоаналізом і філософією. Особлива увага приділяється критиці психоаналітичного вчення з боку представників позитивізму. Показана невідповідність основних постулатів психоаналітичної теорії критеріям верифікації та фальсифікації. Окреслена проблема наукового самонерозуміння психоаналізу. Зроблена спроба проаналізувати ставлення до класичного психоаналізу в системі міф – філософія – наука.