Перегляд за Автор "Martyniuk Serhii"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Веб-сервіс планування робіт з використанням мережевого графа
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Грод Інна; Балик Надія; Василенко Ярослав; Мартинюк Сергій; Олексюк Василь; Барна Ольга; Grod Inna; Balyk Nadiia; Vasylenko Yaroslav; Martyniuk Serhii; Oleksiuk Vasyl; Barna Olha
    Формулювання проблеми. Масштабні проєкти сучасного суспільства включають велику кількість різноманітних видів робіт. Мережевий граф є основним документом для планування та управління такими проєктами. Це інформаційно-динамічна модель послідовності робіт і взаємозв'язків між ними. З математичної точки зору мережева модель являє собою скінченний орієнтований граф. Побудова такого графа починається з поділу проєкту на чітко визначені роботи, для яких вказується тривалість. Саме математичний підхід може і повинен замінити досі поширений механічний підхід до планування роботи науково обґрунтованим поділом виробничої програми між підрозділами. Більшість авторів розкривають сутність математичного моделювання через систему складних математичних формул або наголошують на застосуванні інформаційних систем і технологій. Проведені дослідження дозволили зробити висновок, що деякі питання управління дискретними процесами (а саме, тайм-менеджмент) потребує подальшого розгляду та дослідження. Матеріали і методи. Під час дослідження застосовувався комплекс теоретичних, емпіричних та моделюючих методів, зокрема: систематичний аналіз науково-методичних джерел, результатів вітчизняного та зарубіжного досвіду вирішення проблеми, огляд існуючого програмного забезпечення для визначення стану вирішення проблеми та вибір засобів розробки веб-сервісу, аналіз методів і технологій побудови мережевих графів, узагальнення інформації з проблеми. Результати. Проведено огляд попередніх досліджень у цій галузі. Проаналізовано теоретико-методологічні основи побудови мережевих графів у задачах планування робіт. Обґрунтовано необхідність використання апарату теорії графів для вирішення задач оптимального планування робіт. На основі методичної стратегії розроблено веб-додаток, що дозволяє планувати хід робіт у складних проєктах шляхом побудови відповідного мережевого графа. Надано короткий опис функціональних можливостей та інтерфейсу користувача запропонованого веб-додатку. Висновки. Особливістю створеного додатка є вирішення задачі планування виконання комплексних робіт, при цьому задіяні мережеві моделі, що спрощує розуміння моделі в цілому та забезпечує оптимізацію розробленого графа на основі математичних методів. Програма відображає результати планування у графічному та текстовому вигляді, що полегшує та робить очевидним вибір рішення, дозволяє стежити за перебігом подій і вносити в модель корективи з метою покращення оптимізації. Дослідження проведено в рамках Норвезько-українського проекту «Розвиток математичних компетенцій студентів за допомогою цифрового математичного моделювання» (DeDiMaMo) у партнерстві Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Університету Агдера (Норвегія), Київського університету імені Бориса Грінченка.
  • Документ
    Науково-дослідницька практика як складова формування професійних і дослідницьких компетентностей майбутніх фахівців комп’ютерних наук
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Карабін Оксана; Романишина Оксана; Мартинюк Сергій; Вовкодав Олександр; Іваницький Роман; Karabin Oksana; Romanyshyna Oksana; Martyniuk Serhii; Vovkodav Oleksandr; Ivanytskyi Roman
    У статті актуалізовано проблему формування професійних і дослідницьких компетентностей майбутніх фахівців комп’ютерних наук в межах науково-дослідницької практики. Обґрунтовано, що освітня політика майбутніх фахівців комп’ютерних наук має бути орієнтованою на формування професійних компетентностей, що поєднують теоретичні знання з практичними навичками розв’язання завдань дослідницького характеру, а також застосування сучасних методів наукових досліджень для проєктування, розробки та супроводу інформаційних систем і програмного забезпечення у галузі інформаційних технологій. З’ясовано, що майбутні фахівці комп’ютерних наук повинні володіти здатністю впроваджувати сучасні методи й технології для аналітики великих даних, ефективно розробляти, планувати та управляти ІТ-проєктами, опановувати новітні інструменти та технології у сфері комп’ютерних наук, а також бути спроможними проводити науково-дослідницьку та прикладну діяльність, розвивати аналітичне мислення та критичні навички оцінки інформації, генерувати інноваційні ідеї та пропонувати ефективні рішення для актуальних завдань у сфері комп’ютерних науках. Визначено, що основні напрями трансформації системи вищої освіти другого (магістерського) рівня за галуззю знань «Інформаційні технології», що безпосередньо впливають на формування професійних і дослідницьких компетентностей майбутніх фахівців комп’ютерних наук: модернізація освітньої системи; екологізації освіти; вдосконалення змісту й організації освітнього процесу; удосконалення практичної підготовки до професійної діяльності; інтеграція наукової та інноваційної діяльності; забезпечення доступності та гнучкості освітніх можливостей. Зроблено висновок, що формування професійних і дослідницьких компетентностей майбутніх фахівців комп’ютерних наук в межах науково-дослідницької практики має враховувати поєднання наукових здобутків із провідними практичними компетенціями та фаховим досвідом, інтеграцію теоретичних знань із практичними навичками, розвиток здатності до самостійного генерування інноваційних ідей та прийняття ефективних рішень у професійній діяльності.