Перегляд за Автор "Lukashenko Alisa"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Antiquity as «Our Own» Epoch:Civilizational Originalit Through the Framework of V. Petrov’s «Theory of Epochs»
    (2025) Andreieiev Vitalii; Андреєєв Віталій; Lukashenko Alisa; Лукашенко Аліса
    The purpose of the research is the critical rethinking and interpretation of the phenomenon of Antiquity on the territory of modern Ukraine, proceeding from V.Petrov’s concept of the ‘Theory of Epochs’. The study aims to substantiate the originality of the Ukrainian civilizational process during the antique period and to refute the notion of the monopolistic dominance of Roman influences on the frontier. The article seeks to integrate the Ukrainian historical grand narrative into the European community by establishing its own civilizational links with the Antique era, moving beyond the exclusively Greco-Roman paradigm.The methodology is based on the civilizational approach and conceptual-historical analysis. The principle of complementarity using modern data to reinforce Petrov’s theory, as well as methods of critical source analysis and the comparative-historical method, are employed. The research incorporates V.Petrov’s ideas concerning the structural integrity of the epoch, the ‘categories’, and the ‘break’ of civilizational periods. The scientific novelty represent argument that the Zarubyntsi and Chernyakhiv cultures represent an original (local) variant of Antique culture that developed in coexistence with the Greco-Roman world, rather than merely as its passive object. It is demonstrated that Hellenistic influences, through changes in the economic and social structure, were determinative for the region, while Roman influences were limited and secondary, especially given the absence of full-fledged provincial Romanization on the territory of Ukraine. This allows for a reassessment of the essence of the Antique era in Ukraine as a period featuring an active civilizational subject.Conclusions. V.Petrov’s ‘Theory of Epochs’ is a promising basis for studying the independence of the creation of ancient civilization in Ukraine. The territories northeast of the Danube and the Bosporan Kingdom remained predominantly a Hellenized, not a Romanized world. The limitations of Roman expansion and the doctrine of client states did not create conditions for the introduction of unique Roman economic and social practices, which indicates the formation of a local civilizational type (Chernyakhiv culture) by the peak of Roman interest in the 2ndcenturyAD. Thus, antiquity in Ukraine was an original era that preserved its identity in the conditions of external influences.
  • Документ
    Перший етап формування культури пам’яті у повоєнній Німеччині: між колективною провиною та суспільним мовчанням (1945 – початок 1960-х років)
    (2026) Лукашенко Аліса; Lukashenko Alisa
    У статті досліджено перший етап формування культури пам’яті в повоєнній Німеччині (1945 – початок 1960-х рр.), коли відбувався складний процес переходу від поразки у Другій світовій війні та політики денацифікації до поступового усвідомлення моральної відповідальності за злочини націонал-соціалістичного режиму. Особливу увагу приділено співвідношенню понять колективної пам’яті, колективної провини та моральної відповідальності, а також впливу суспільного мовчання на формування історичної свідомості німецького суспільства. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей становлення культури пам’яті в перший післявоєнний період, аналізі трансформації концепції колективної провини та визначенні ролі державної політики, судових процесів, церковних інституцій, філософської думки й громадського дискурсу у переосмисленні злочинів націонал-соціалістичного режиму. Методологія ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та системності із застосуванням історико-порівняльного, історико-генетичного, проблемно-хронологічного, історико-типологічного методів, а також елементів дискурс-аналізу та аналізу наукової літератури. Наукова новизна полягає у комплексному висвітленні першого етапу формування німецької культури пам’яті крізь призму взаємозв’язку політики денацифікації, суспільного мовчання, концепції колективної моральної відповідальності та інтелектуального осмислення нацистського минулого. Обґрунтовано, що саме у 1945 – на початку 1960-х рр. були сформовані інституційні, правові та моральні передумови подальшої демократичної політики пам’яті Федеративної Республіки Німеччина. Висновки. Встановлено, що початковий етап формування культури пам’яті характеризувався суперечливим поєднанням суспільного небажання визнавати відповідальність із поступовим утвердженням морального осмислення злочинів націонал-соціалістичного режиму. Незважаючи на домінування політики мовчання, саме в цей період було закладено основи сучасної німецької моделі історичної пам’яті, що базується на розмежуванні індивідуальної кримінальної вини та колективної моральної відповідальності, розвитку меморіальної політики, правосуддя й демократичних цінностей.