Перегляд за Автор "Lilik Olha Oleksandrivna"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості застосування методів літературознавчих досліджень у контексті дослідно-орієнтованого навчання в наукових ліцеях(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Лілік Ольга Олександрівна; Lilik Olha OleksandrivnaАктуальність: необхідність визначення особливостей застосування методів літературознавчого дослідження в межах науково-дослідницької роботи здобувачів середньої освіти в наукових ліцеях зумовлена процесами, спрямованими на реформування освітньої галузі загалом і впровадження профільного навчання в старших класах, що безпосередньо пов’язане з дослідно- орієнтованим навчанням. Мета: схарактеризувати особливості застосування методів літературознавчих досліджень у контексті дослідно-орієнтованого навчання в наукових ліцеях. Методи: у процесі дослідження використано комплекс емпіричних і теоретичних методів наукового пізнання, зокрема методи аналізу й синтезу було застосовано з метою опрацювання наукової літератури з обраної проблеми. Окрім того, метод аналізу задіяно під час роботи з текстами учнівських науково-дослідницьких робіт Попелюх А.С., виконаних і захищених у системі Малої академії наук із секції «Українська література», за одну з яких («Особливості жіночого портретування в романі «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко») авторка здобула диплом другого ступеня на всеукраїнському етапі конкурсу-захисту в 2023-24 н.р., а за другу («Хронотоп як спосіб конструювання нової реальності в романі М. Кідрука «Колонія»») диплом першого ступеня на обласному етапі в 2024-25 н.р. З метою збору даних щодо учнівської науково-дослідницької роботи було використано також метод спостереження за дослідно-орієнтованим навчанням у науковому ліцеї. Для формулювання висновків, а також рекомендацій щодо формування в учнів старших класів навичок застосування методів літературознавчого дослідження використано методи узагальнення й систематизації. Усі методи наукового пошуку було застосовано на основі принципів взаємодоповнюваності й відповідності меті дослідження. Це забезпечило об’єктивність і вірогідність отриманих результатів. Результати: у статті схарактеризовано загальні й спеціальні методи літературознавчих досліджень у контексті виконання здобувачами середньої освіти науково-дослідницьких робіт у межах дослідно-орієнтованого навчання в наукових ліцеях. Зокрема описано особливості використання загальнонаукових методів (емпіричних і теоретичних), передусім аналізу й синтезу, індукції й дедукції, абстрагування, узагальнення, спостереження. Проаналізовано особливості використання деяких спеціальних методів літературознавчого дослідження, зокрема біографічного, герменевтичного, міфологічної критики, порівняльно-зіставного, культурно-історичного, психоаналітичного тощо. У процесі опису кожного із зазначених методів автор статті стисло характеризує історію його формування, а також називає літературознавців, що сформулювали теоретичні засади його застосування, умови його ефективного використання в літературознавчому дискурсі. Висновки: Доведено, що особливості відбору старшокласниками загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання для виконання навчальних проєктів і науково-дослідницьких робіт із української літератури в контексті дослідно-орієнтованого навчання зумовлюються обраною темою, сформульованою метою і завданнями. У контексті проаналізованих у статті науково-дослідницьких робіт, підготовлених і захищених Попелюх А.С., з’ясовано, що деякі із методів наукового дослідження були домінувальними (спостереження, аналіз і синтез, системний підхід; порівняльно-зіставний, психологічний, психоаналітичний, культурно-історичний тощо), інші виконували допоміжну роль. Закцентуємо, що від оптимального підбору здобувачем середньої освіти методів дослідження залежить ефективність його виконання, а також об’єктивність і вірогідність отриманих результатів. Доведено, що формування в учнів старших класів наукових ліцеїв навичок застосування загальнонаукових і літературознавчих методів дослідження потребує від учителя-словесника цілеспрямованої й системної роботи.