Перегляд за Автор "Krasnytska Olha"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив в ораторській діяльності: від лідерського бачення до освітньо-інтелектуального горизонту аудиторії(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Красницька Ольга; Krasnytska OlhaОраторська діяльність постає засобом розкриття автентичної особистості спікера, його картини світу та бачення, освітньоінтелектуального горизонту, засобом вияву яскравої індивідуальності, втілення найкращих освітніх намірів у дійсність, засобом впливу на аудиторію. Вплив виражається ядром ораторської діяльності, що розкриває її єство – дію на свідомість, думки, почуття, мотиви, переконання, емоції, волю, поведінку, особистість слухачів. Досягнення цілей та ефекту в публічних виступах відбувається через вплив оратора на цільову аудиторію. Описано п’ять рівнів впливу спікера: інформаційний, когнітивний, емоційний, психологічний і поведінковий. Побудовано коло впливу оратора, що містить три складові: «ЧОМУ» (лідерське бачення, мотиви спікера), «ЯК» (форма подачі контенту промови, ораторський стиль, спосіб досягнення цілей), «ЩО» (змістовний, актуальний і цікавий аудиторії контент публічного виступу).Документ Готовність викладачів ВВНЗ до ораторської діяльності: критерії, показники, рівні(2025) Красницька Ольга; Krasnytska OlhaУ статті представлено результати педагогічного оцінювання готовності викладачів вищих військових навчальних закладів до ораторської діяльності. Проаналізовано освітньо-наукові програми підготовки докторів філософії на предмет наявності дисциплін, що забезпечують риторичну підготовку викладача. Розкрито сутність понять «готовність викладача до ораторської діяльності» та «рівень готовності викладача до ораторської діяльності». Дано змістову характеристику критеріїв готовності викладача до ораторської діяльності й визначено їх показники: мотиваційно-цільового (мотивація до успіху, потреба в досягненнях); світоглядно-пізнавального (риторичні знання, світогляд дослідника, ораторські звички); автентично-творчого (автентичність, упевненість у собі, креативність); комунікативно-емоційного (комунікабельність, комунікативна толерантність, емоційний інтелект); діяльнісно-рефлексивного (лідерська позиція, ораторські вміння, рефлексивність). Представлено діагностичний інструментарій їх оцінювання. Готовність викладачів ВВНЗ до ораторської діяльності інтерпретовано за чотирма рівнями: творчим, інтеріоризованим, конструктивним, початковим.Документ Профілактика освітньої депривації засобами ораторської діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Красницька Ольга; Krasnytska OlhaПандемія COVID-19, а особливо широкомасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України занурили наше суспільство в нові умови функціонування, породили як багато проблем, так і створили нові виклики, зокрема в освітній сфері. Перед викладачами постало завдання профілактики освітньої депривації шляхом вдосконалення освітнього простору, формування такого освітнього середовища, за якого студент (слухач) здатен навчатися в будь-якому місці й будь-який час. Визначення основних причин і проявів освітньої депривації дало змогу з’ясувати її наслідки (зниження мотивації до навчання; зниження рівня інтелектуального та особистісного розвитку здобувача освіти; зниження рівня фахової підготовленості майбутнього фахівця; зниження рівня конкурентоспроможності на ринку праці; вихолощення інтелектуального потенціалу держави), що можуть завадити перетворити наше суспільство із «суспільства сьогодні» на «суспільство завтра». Освітню депривацію розглянуто як обмеження можливостей здобувача освіти задоволення пізнавальних, інформаційних, когнітивних та загалом освітніх потреб, потреб самоствердження, самовираження та самореалізації через освітню діяльність, а також позбавлення можливості якісного навчання через надання неякісних освітніх послуг. Окреслено її прояви на фізіологічному, інтелектуальному, емоційному та поведінковому рівнях. Представлено форми й засоби ораторської діяльності викладача, спрямовані на профілактику освітньої депривації здобувачів освіти, що використовуються як сучасне методичне забезпечення освітніх компонентів. Зокрема такі: аудіопрезентації, відеопрезентації; відеолекції; ютуб-канал; наукові подкасти; онлайн-курс; сторінки фейсбук, інстаграм з навчальним, науково-популярним, науковим контентом; телеграм-канал за певною тематикою або навчальною дисципліною; персональний сайт викладача або тематичний сайт.Документ Профілактика страху та хвилювання в ораторській діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Красницька Ольга; Krasnytska OlhaСтрах публічного виступу посідає почесне друге місце на арені страхів людини. У статті представлено палітру страхів, які переживають спікери. Водночас доведено, що здебільшого оратори відчувають страх публічного осуду чи сорому, неприйняття, некомпетентності, ворожості, утрати обличчя, негативної суспільної думки, запитань, контраргументів, а не власне виступу. Страх описано як амбівалентну емоцію, що, з одного боку, є потужним енергетичним каталізатором психічних, фізичних і духовних сил спікера, з іншого боку, емоцією, що нівелює здатність протидіяти небезпеці, ефективно діяти та взаємодіяти з аудиторією. На противагу страху розглянуто хвилювання як психоемоційний стан, що передбачає підвищений рівень емоційного збудження, який стимулює ресурси оратора. Порівняно психоемоційний стан спікера перед публічним виступом із передстартовим станом у спорті. Засвідчено, що помірний рівень хвилювання є нормою в ораторській діяльності й відповідає стану оптимальної бойової готовності у спорті, який характеризується піком мобілізації всіх функцій організму, спрямованих на досягнення успіху. Він забезпечує оптимальну емоційність виступу, дає змогу оратору здійснити ефективний емоційний і психологічний вплив на цільову аудиторію. Окреслено чинники, що впливають на рівень хвилювання спікера, та причини надмірного хвилювання. Особливу увагу приділено методам і технікам подолання страху та хвилювання в ораторській діяльності. Профілактику страху та хвилювання представлено як діяльність оратора, спрямовану на розвиток упевненості, стану оптимального емоційного збудження, енергопотенціалу, позитивного мислення, вмотивованості до ораторської діяльності, емоційного контролю, готовності працювати з різними цільовими аудиторіями, а також свідомого застосування методів і технік подолання страху та хвилювання у процесі підготовки до публічного виступу. Розкрито стан публічної одинокості оратора й запропоновано формулу для успішного налаштування на виступ: упевненість спікера в собі + помірний рівень хвилювання.Документ Формування готовності викладача ввнз до ораторської діяльності у процесі неформальної та інформальної освіти(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Красницька Ольга; Krasnytska OlhaФормування готовності викладача до ораторської діяльності й подальший розвиток як професійного спікера, досягнення ораторської майстерності є тривалим і клопітким процесом риторичної підготовки, що вимагає розвитку риторичних знань, ораторських умінь, ораторських звичок, дизайн-мислення, світогляду дослідника, формування унікального ораторського стилю. З’ясовано форми й засоби неформальної (лекційні курси з риторики, майстер-класи, тренінги з ораторського мистецтва; онлайн-курси) та інформальної (систематична ораторська практика; підготовка до кожного публічного виступу; рефлексія; аналіз ораторської практики професійних спікерів; перегляд відеокурсів з ораторського мистецтва, окремих лекцій із риторики; перегляд відеозаписів (аудіозаписів) промов, наукових подкастів, присвячених окремим риторичним темам; консультації з викладачами риторики; наукові дискусії; читання літератури з риторики, а також різних жанрів і тематики) освіти, що забезпечують риторичну підготовку викладача ВВНЗ.