Перегляд за Автор "Koliada Nataliia Viktorivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Негативні психічні стани спортсменів та методики їх діагностування у передстартовому періоді.
    (СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Лазоренко Сергій Анатолійович; Lazorenko Serhii Anatoliiovych; Коляда Наталія Вікторівна; Koliada Nataliia Viktorivna; Діденко Ірина; Didenko Iryna; Скачедуб Наталія Миколаївна; Skachedub Nataliia Mykolaivna
    У даній науковій публікації надається інформація щодо особливостей та класифікації психічних станів спортсменів у передстартовому періоді безпосередньої участі у змаганнях різного організаційного статусу. На основі аналізу науково-методичної літератури, авторський колектив визначив ефективні методики діагностування психічного стану атлетів з урахуванням їх інформативності та ефективності застосування в умовах змагальної діяльності. Логіка дослідження побудована на аналізі сучасної науково-методичної літератури з психології спорту, який дозволив визначити критерії систематизації негативних психічних станів, що впливають на змагальну ефективність атлетів. На першому етапі автори окреслили поняття «психодіагностика спортивна», «психічний стан» та «психорегуляція». Зокрема, психодіагностика спортивна визначається як наука, що досліджує психологічні особливості спортсменів, оцінює їхній психічний стан і готовність до змагань. Психічний стан трактується як поточна активність психіки, зумовлена як зовнішніми обставинами, так і індивідуальними особливостями особистості. Психорегуляція – це вплив на психіку атлета з метою оптимізації його стану, що здійснюється або самостійно (саморегуляція), або з допомогою тренерів (наставників) та фахівців у разі їх наявності (гетерорегуляція). Представлена характеристика найбільш розповсюджених негативних станів, які практично систематично зустрічаються у більшості спортсменів, особливо школярів і атлетів кадетського віку перед змагальною активністю. До них належать: тривожність, страх, монотонія, фрустрація, стрес, надмірна впевненість, тощо. На другому етапі дослідження визначено валідні методики діагностування психічних станів. Описано прості, але ефективні тести діагностування, що можуть застосовуватися безпосередньо перед змаганнями. Серед них: динамометрія, вимірювання дозованого м’язового зусилля, оцінка коротких проміжків часу. Методики характеризуються простотою використання, швидкістю отримання результатів і практичністю в умовах стадіону чи спортивного залу. У статті подано рекомендації для тренерів, які допоможуть ефективно оцінювати і корегувати психічний стан атлетів.
  • Документ
    Психологія розвитку особистості: ціннісні орієнтації в ранньому юнацькому віці
    (Гельветика, 2024) Коляда Наталія Вікторівна; Koliada Nataliia Viktorivna; Тарасова Тетяна Борисівна; Tarasova Tetiana Borysivna
    Стаття присвячена актуальній проблемі ціннісних орієнтацій особистості та їхнього формування. Представлено розгляд проблеми ціннісних орієнтацій особистості як однієї з теоретичних проблем психології розвитку особистості в процесі соціалізації. Розкривається сутність психологічного феномену ціннісних орієнтацій як одного з найважливіших результатів соціалізації особистості. В якості показника ціннісних орієнтацій особистості використовується показник значущості для неї певних соціальних цінностей. Особлива увага приділяється віковим особливостям становлення ціннісних орієнтацій в ранньому юнацькому віці. Підкреслюється, що в цьому віковому періоді відбувається ствердження світогляду, як центрального психологічного утворення особистості. Ціннісні орієнтації складають один з найважливіших компонентів світогляду особистості. Розкривається актуальність дослідження даного феномену у сучасних соціальних умовах. Робиться висновок про необхідність спеціальної психологічної та педагогічної роботи щодо формування змістовних ціннісних орієнтацій сучасного юнацтва. Стаття містить деякі результати емпіричного дослідження ціннісних орієнтацій учнів старших класів загальноосвітніх шкіл. Показано, що жодна з запропонованих у психодіагностичному дослідженні цінностей не має для досліджуваних високого ступеня значущості, всі мають або помірну, або низьку значущість. Але серед помірно значущих цінностей перше місце займають цінності «творчість» та «родина» (по 35,7%), на другому місці цінність «здоров'я» (28,6%), а третє місце зайняли цінності «кар'єра» та «відпочинок» (по 14,3%). Формулюються висновки щодо теоретичної та практичної значущості отриманих результатів та про перспективи подальшого дослідження проблеми.