Перегляд за Автор "Khomyuk V. V."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Визначення рівня креативності майбутніх фахівців ІТ- спеціальностей засобами вищої математики(2025) Хом’юк І. В.; Khomyuk I. V.; Кирилащук С. А.; Kyrylashchuk S. A.; Хом’юк В. В.; Khomyuk V. V.У дослідженні висвітлено проблему розвитку креативності майбутніх ІТ-фахівців в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, а саме вищої математики. Визначено, що процес розвитку креативності майбутніх фахівців ІТ спеціальностей, в першу чергу, спрямований на удосконалення мислення, яке характеризується глибиною, гнучкістю, логічністю, широтою, критичністю та реалізується через вплив на мотивацію здійснювати аналітичну діяльність, що передбачає оперування математичними знаннями та вміннями. Авторами виділено структурні складові креативності (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний) та охарактеризовано кожну складову досліджуваного поняття. Визначення рівня креативності студентів на заняттях з вищої математики можна оцінювати через здатність студентів знаходити нестандартні підходи до вирішення задач, генерувати нові ідеї та використовувати міждисциплінарні знання. За критерії оцінювання креативності студентів ІТ-спеціальностей на заняттях з вищої математики пропонується обрати: оригінальність розв’язків (нестандартність підходів, уміння пропонувати нестандартні, творчі чи нові способи розв’язування математичних задач, доведення теорем); гнучкість мислення (кількість різних ідей, здатність знаходити альтернативні методи розв’язування задач); глибина розуміння (здатність глибоко аналізувати математичні проблеми, бачити приховані закономірності або зв’язки між темами з різних математичних розділів або інших дисциплін); реалізованість (здатність втілювати ідеї в практичні рішення). Ці критерії охоплюють як технічну, та і творчу складову роботи з математичними завданнями та допоможуть оцінити творчі здібності студентів в контексті вивчення вищої математики. Для оцінювання рівня креативності студентів у контексті виконання математичних завдань розроблена шкала з п’ятьма рівнями: низький (елементарний), задовільний (репродуктивний), достатній (продуктивний), високий (творчий). Наведено приклади завдань з різних тем курсу «Вища математика» для оцінювання рівня креативності. The study highlights the problem of developing creativity of future IT specialists in the process of studying fundamental disciplines, namely higher mathematicsДокумент Використання задач на доведення як засобу формування логічної компетентності майбутніх інженерів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Хом’юк І. В.; Кирилащук С. А.; Хом’юк В. В.; Khomyuk I. V.; Kyrylashchuk S. A; Khomyuk V. V.У дослідженні висвітлено проблему формування логічної компетентності майбутніх інженерів. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо дефініції поняття «логічна компетентність» та констатовано, що спільним для них є наявність логічного мислення та виконання інтелектуальної роботи. Підсумовуючи наведені погляди на поняття «логічна компетентність», авторами визначено логічну компетентність майбутнього інженера як одну із сутнісних характеристик особистості, яка проявляється в професійній діяльності логічним мисленням, вільним володінням математичним інструментарієм,здатністю аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг інформації, знаходженням нестандартних рішень в нових ситуаціях, здатністю і вмінням спрогнозувати та оцінити свою діяльність. Визначено, що в структурі математичної компетентності присутня логіко- аналітична складова, яку автори пропонують формувати за допомогою задач на доведення. Знаходження різних способів розв ’язування тієї чи іншої задачі, і задачі на доведення особливо, надає можливість студентам застосовувати весь багаж математичних знань, і таким чином, активізувати мислення. Авторами запропоновано в доведенні задач умовно виокремити дві складові: 1) логічну складову (ЛС), яка містить в собі основну ідею доведення; 2) технічну складову (ТС), яка здійснює реалізацію цієї ідеї засобами математичних символів і співвідношень. Наведено приклади задач на доведення, розв ’язок яких дещо неординарний за рахунок використання диференціального числення. Диференціальне числення автори пропонують розглядати як логічну складову, яка містить в собі основну ідею доведення, а технічна складова, здійснює реалізацію цієї ідеї засобами диференціального числення.. Доведено ефективність використання задач на доведення на основі виконання підсумкової контрольної роботи з теми «Диференціальне числення». Статистична оцінка показала доцільність їх упровадження в освітній процес з вищої математики у технічних ЗВО.Документ Використання математичного інструментарію студентами технічних спеціальностей у волонтерській діяльності(2023) Хом’юк І. В.; Khomyuk I. V.; Сачанюк-Кавецька Н. В.; Sachaniuk-Kavetska N. V.; Хом’юк В. В.; Khomyuk V. V.; Білецький Б. C.; Biletskyi B. C.У дослідженні висвітлено проблему оптимізації волонтерської діяльності засобами математичного інструментарію, який дозволяє зібрати, систематизувати та узагальнити інформацію. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо дефініції поняття «волонтерська діяльність». Констатовано, що волонтерська діяльність дає можливість студентам різних спеціальностей, і технічних в тому ж числі, розширити в певному руслі свою професійну діяльність, здобути новий досвід та застосувати на практиці отримані в університеті знання із різних дисциплін як професійного, так і фундаментального циклів. Підсумовуючи наведені погляди на поняття «волонтерська діяльність», авторами визначено, що їй притаманний більш стійкий рівень мотивації до діяльності, самостійність у діяльності породжує особистісне та професійне зростання майбутнього фахівця, який завдяки змісту та формам волонтерської діяльності сам вибудовує індивідуальну траєкторію свого професійного зростання. Розглянуто деякі напрямки використання математичного інструментарію студентами технічних спеціальностей у волонтерській діяльності. Визначено, що читання графіків є однією із важливих задач вивчення вищої математики, оскільки волонтер може описати динаміку зміни будь-якого показника графічно. Студенти використовуючи отримані знання у ВНТУ здійснювали реєстрацію допомоги, статистику, вели звітність перед партнерами. Одним із найбільш розповсюджених застосувань математики у волонтерській діяльності є використання елементів математичної статистики. Наведено приклади використання елементів математичної статистики у волонтерській діяльності. Авторами запропоновано на основі отриманих статистичних даних волонтерської діяльності розв’язувати різноманітні завдання, зокрема перевірки гіпотези про нормальний закон розподілу даних сукупності. Знаходження способів розв’язування тієї чи іншої задачі, надає можливість студентам застосовувати весь багаж математичних знань, і таким чином, активізувати мислення.Документ Проблема удосконалення підготовки вчителів предметів природничо-математичного циклу(2025) Хом’юк І. В.; Khomyuk I. V.; Хом’юк В. В.; Khomyuk V. V.; Іванченко Є. А.; Ivanchenko Ye. A.У дослідженні висвітлено проблему розвитку креативності майбутніх ІТ-фахівців в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, а саме вищої математики. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо дефініції поняття «креативність» та констатовано, що креативність є складовою компетентності. Підсумовуючи наведені погляди на поняття «креативність», авторами визначено креативність майбутнього фахівця ІТ-спеціальностей як особистісно-професійну якість особистості, яка здатна оперувати творчим та логічним мисленням, здібностями, знаннями та вміннями, що сприяють продукуванню креативних ідей у процесі вирішення певного професійного завдання та побудови алгоритмів для його ефективного розв’язання. Визначено, що процес розвитку креативності майбутніх фахівців ІТ- спеціальностей, в першу чергу, спрямований на удосконалення мислення, яке характеризується глибиною, гнучкістю, логічністю, широтою, критичністю та реалізується через вплив на мотивацію здійснювати аналітичну діяльність, що передбачає оперування математичними знаннями та вміннями. Авторами виділено структурні складові креативності (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний) та охарактеризовано кожну складову досліджуваного поняття. Для розвитку креативності фахівців ІТ-спеціальностей на заняттях з вищої математики пропонується: застосування гейміфікації в освітньому процесі вивчення вищої математики, використання завдань на комбінування різних підходів, деталізацію, завдань на креативний опис поняття, креативних завдань, які можуть розвивати аналітичне мислення, здатність застосовувати теоретичні знання на практиці. Наведено приклади завдань з різних тем курсу «Вища математика» та виконання їх студентами. Констатовано, що розвиток креативності студентів ІТ-спеціальностей на заняттях з вищої математики може варіюватися в залежності від їхнього попереднього досвіду, освітнього середовища та індивідуальних навичок, конкретних потреб та методів навчання викладача.Документ Розвиток інтелектуальних вмінь студентів при навчанні вищої математикиу технічних ЗВО(ФОП Цьома, 2023) Хом’юк І. В.; Khomyuk I. V.; Хом’юк В. В.; Khomyuk V. V.У статті розкрито сутність поняття інтелектуальних умінь майбутніх інженерів. Запропоновано визначення інтелектуальних умінь як системи розумових дій, яка складається з логічних мисленнєвих операцій (прийомів), сприяє міцному засвоєнню знань та розвитку інтелектуальних здібностей особистості. Визначено вміння, які належать до групи інтелектуальних. Запропоновано шляхи розвитку інтелектуальних умінь студентів при навчанні вищої математики.Документ Формування логіко-аналітичної компетентності майбутніх інженерів на заняттях з вищої математики(2024) Хом’юк І. В.; Khomyuk I. V.; Кирилащук С. А.; Kyrylashchuk S. A; Хом’юк В. В.; Khomyuk V. V.; Сачанюк-Кавецька Н. В.; Sachaniuk-Kavetska N. V.У дослідженні висвітлено проблему формування логіко-аналітичної компетентності майбутніх інженерів. Проаналізовано погляди науковців щодо дефініції понять «логічна та аналітична компетентність» та констатовано, що спільним для них є наявність логічного мислення та готовність до аналітичної діяльності. Підсумовуючи наведені погляди на поняття «логіко-аналітична компетентність», авторами визначено логіко-аналітичну компетентність майбутнього інженера як інтегративну характеристику особистості, що оперує знаннями, логічним мисленням, вміннями щодо аналізу числових даних та побудови найпростіших моделей, здатна переосмислити інформацію, що стосується певного професійного завдання та побудувати алгоритм для його ефективного розв’язання. Визначено, що процес формування логіко-аналітичної компетентності майбутніх інженерів, в першу чергу, спрямований на удосконалення мислення, яке характеризується глибиною, логічністю, креативністю, широтою, критичністю та реалізується через вплив на мотивацію здійснювати аналітичну діяльність, що передбачає оперування математичними знаннями та вміннями. Авторами запропоновано основні характеристики логіко-аналітичної компетентності: 1) гнучкість мислення; 2) аналіз та запам’ятовування інформації; 3) генерування ідей, розробка виважених рішень; 4) ефективне комбінування знань; 5) уміння будувати прогнози, логічні висновки; 6) активне сприйняття інформації. Наведено деякі шляхи формування логіко-аналітичної компетентності на заняттях з вищої математики, а саме: в процесі вивчення різних тем пропонується складати алгоритми розв’язування тих чи інших завдань, що в свою чергу сприяє формуванню операційноалгоритмічної компетентності; використовувати компетентнісно орієнтовані завдання у відповідності до навчальних цілей: знання-розуміння-застосування-аналіз-синтез-оцінка; до розв’язування певних типів нестандартних задач використовувати загальні прийомів, наприклад диференціальне числення.