Перегляд за Автор "Khao Chzhou"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Organizational and Pedagogical Factors of Educational Inequality in Blended Learning at Higher Education Institutions
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Khao Chzhou; Хао Чжоу
    This article offers a theoretical synthesis of current scholarly approaches to understanding blended learning in higher education through the lens of educational inequality. It starts from the idea that blended learning should not be seen only as a technical combination of face-to-face and online instruction or as a universal way to make the educational process more flexible. The article shows that its effect on educational access depends not simply on the use of digital platforms, LMS, Moodle, or webinar services, but on the quality of managerial, coordination, and digital-pedagogical decisions that shape the learning environment. The purpose of the article is to provide a theoretical overview of research on blended learning and to identify the organizational, coordination, and pedagogical practices that either expand or limit educational opportunities for different groups of learners. The study is based on analysis, synthesis, comparison, generalization, and thematic grouping of recent academic publications. The review of sources suggests that barriers to participation in blended learning are technical, organizational, pedagogical, and psychological in nature. These barriers are linked to difficult course navigation, fragmented platforms and communication channels, overload from asynchronous work, low visibility of support, weak coordination across courses, and uneven levels of digital and information readiness among learners. The article argues that many of these barriers arise not only from individual learner difficulties but also from the way the learning environment itself is organized. For this reason, they can be treated as an indicator of an institution’s capacity to design and manage blended learning in a consistent and purposeful way. The synthesis of scholarly publications also made it possible to identify supportive practices that reduce the risk of educational exclusion. These include clear course structure, stable communication, repeated and varied access to learning materials, formative assessment, workload coordination, and timely learner support. The article shows that when there is no coherent organizational logic, blended learning may intensify rather than reduce educational inequality. The practical value of the study lies in clarifying key directions for improving the digital environment, pedagogical interaction, and institutional coordination in higher education.
  • Документ
    Управління змішаним навчанням у закладах вищої освіти як чинник зниження освітньої нерівності
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Хао Чжоу; Khao Chzhou
    У статті обґрунтовано доцільність розгляду управління змішаним навчанням у закладах вищої освіти як чинника зниження освітньої нерівності. Вихідною позицією дослідження є теза про те, що освітня нерівність у сучасній вищій освіті виявляється не лише через відмінності в академічних результатах, а й через нерівний доступ здобувачів освіти до цифрових ресурсів, педагогічної підтримки, стабільної комунікації, гнучких форм участі в освітньому процесі та індивідуалізованих можливостей просування в навчанні. Показано, що змішане навчання не має автоматичного вирівнювального ефекту. Його вплив залежить від того, як саме на інституційному рівні організовано цифрове середовище, платформну взаємодію, асинхронний доступ до матеріалів, зворотний зв’язок, підтримку викладачів і моніторинг навчальних труднощів. Метою статті є теоретично обґрунтувати управління змішаним навчанням як чинник зниження освітньої нерівності та визначити управлінські механізми, що забезпечують більш рівний доступ до ресурсів, взаємодії, підтримки і результатів навчання. У результаті дослідження встановлено, що антинерівнісний потенціал змішаного навчання реалізується через платформну узгодженість, стандартизацію цифрових курсів, логічно організований асинхронний доступ, підтримувальну педагогічну комунікацію, використання навчальної аналітики для раннього виявлення ризиків і розвиток цифрової та інформаційної готовності здобувачів освіти. Доведено, що за відсутності цілісного управління змішане навчання може не зменшувати, а посилювати вже наявні розриви між різними групами здобувачів освіти. Зроблено висновок, що управління змішаним навчанням слід тлумачити як систему стратегічних і організаційних рішень, спрямованих на розширення освітніх можливостей, підвищення доступності освітнього процесу та зниження освітньої нерівності. Практичне значення дослідження полягає в зміщенні уваги з окремих цифрових інструментів на інституційні умови їх справедливого та результативного використання.