Перегляд за Автор "Kalinichenko Liudmyla"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Риторична культура як основа формування професійної мовнокомунікативної компетентності майбутніх правників(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Калініченко Людмила; Kalinichenko LiudmylaУ статті досліджено сутність і зміст поняття «риторична культура» через порівняльний аналіз із найближчим суміжним поняттям «мовленнєва культура». Визначено місце риторичної культури в мовній підготовці правників як основи становлення професійної мовнокомунікативної компетентності, окреслено шляхи її формування. Обстоюється принцип риторичного підходу до викладання дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» як інтегрованого курсу. Способи та форми співпраці філологів і фахівців із правознавчих дисциплін ще потребують свого уточнення.Документ Роль цифрових вікі-платформ у євроінтеграційних процесах: актуальність та перспективи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Калініченко Людмила; Kalinichenko Liudmyla; Мельник Леонід; Melnyk Leonid; Дорошенко Ганна; Doroshenko Hanna; Ковальов Богдан; Kovalov Bohdan; Завдов’єва Юлія; Zavdov’ieva YuliiaСтаття присвячена аналізу огляду відмінної риси вікі-платформ – їх відкритості. В статті розглядаються основні аспекти відкритості, аналізуються переваги цієї риси та її значення для сталого розвитку. Результати дослідження доводять важливість відкритості як фундаментального принципу вікі-платформ, яка сприяє громадській участі, взаємодії та співпраці, а також ефективному обміну знаннями та створенню якісного контенту. Впровадження цифрових платформ має велике значення для успішної євроінтеграції та сталої економічної побудови. Ці платформи сприяють ефективному поширенню інформації про європейські стандарти, стимулюють взаємодію між зацікавленими сторонами та залучають громадськість до діалогу. Онлайн-середовища вікі-платформ є особливими, оскільки вони надають користувачам можливість спільно працювати над створенням, редагуванням та поширенням знань. Однак, головною характеристикою вікі-платформ є їх відкритість та прозорість, які забезпечують широкий доступ до інформації та можливість участі всіх зацікавлених сторін на принципах довірі до вікі-платформ. Відкритість сприяє залученню різноманітних груп інтересів та допомагає створенню більш об'єктивного та комплексного контенту. Крім того, завдяки спільній роботі багатьох користувачів, швидко оновлюється та вдосконалюється інформація. Присутність порталів прозорості може бути ефективним інструментом для протидії шахрайським діям, що утруднюють європейську інтеграцію країни. Надання громадськості можливості документувати випадки корупції шляхом розробки вікі-платформ звітності в Інтернеті або за допомогою мобільних додатків може сприяти боротьбі з корупцією в режимі реального часу. Україна вже має кілька таких вікі-платформ та онлайн-інструментів, які сприяють боротьбі з корупцією та підвищенню прозорості в державному управлінні. Крім того, українські вікі-платформи для інновацій та стартапів можуть стати важливим інструментом для євроінтеграції, сприяти сталому розвитку та підтримці інноваційного підприємництва в Україні. Залучення користувачів, співпраця, доступ до знань та міжнародне співробітництво можуть стати каталізаторами розвитку інноваційного потенціалу країни. Підкреслюється, що принцип відкритості вікі-платформ сприяє створенню глобальної спільноти знань, де кожен може брати участь у створенні, редагуванні та використанні інформації. Це сприяє швидкому поширенню нових технологій, інновацій та передачі знань, створює умови для більшої відповідальності, прозорості та контролю, що може допомогти у зменшенні корупції та забезпеченні стійкого розвитку суспільства. У контексті євроінтеграції, впровадження цифрових вікі-платформ стає важливим фактором, що сприяє успішній євроінтеграції, побудові сталої економіки та забезпеченню гармонійного суспільства.Документ Управління узгодженістю регіональних та секторальних складових розвитку економічних систем(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Мельник Леонід; Карінцева Олександра; Калініченко Людмила; Гриценко Павло; Melnyk Leonid; Karintseva Oleksandra; Kalinichenko Liudmyla; Hrytsenko PavloУ статті узгодженість, як властивість компонентів системи (підсистем) досягати взаємної відповідності параметрів своїх дій у просторі та часі, розглядається як ключова подія у фазовому переході до сестейнової економіки (sustainable economy) та трансформації технологічної основи виробничої системи. На місце субтрактивних технологічних процесів мають прийти їх адитивні аналоги. Принципова різниця зазначених технологічних основ витікає з різного ставлення до використання природних факторів. Субтрактивні підходи побудовані на надлишковому залученні у виробничі процеси природних факторів (матеріальних ресурсів і компонентів довкілля). У статті виділено три ключові групи параметрів, за якими відбувається узгодження дії підсистем для їх об’єднання в системну сутність: просторові параметри, параметри часу, функціональні параметри. Так до параметрів простору відносяться кількість підсистем; кількість зв’язків; інтенсивність дії підсистем; характер внутрішніх зв’язків; характер зовнішніх зв’язків. До параметрів часу відносяться: послідовність дій; тривалість дій; темп процесів; швидкість подій; рівень синхронності процесів; час перемикання. До функціональних параметрів відносяться: відповідність матеріально-енергетичних субстанцій функціонування підсистем; відповідність інформаційної основи взаємодії субстанцій; взаємна відповідність драйверів (інтересів) дії підсистем. Організаційна узгодженість передбачає гармонізацію бізнес-моделей, технологічних змін та економічних процесів, що дозволяє створювати стійкі та адаптивні економічні системи. В умовах четвертої промислової революції Industry 4.0 економічні структури зазнають трансформацій, які вимагають синхронізації інноваційних стратегій, нормативно-правових умов та секторальних змін для забезпечення сталого розвитку. У статті зазначено, що цифрова трансформація сприяє підвищенню стійкості економічних систем через розвиток циркулярної економіки, застосування сталих виробничих практик і створення нових форматів співпраці між бізнесом, державою та суспільством.