Перегляд за Автор "Hlamazdina Olena Pavlivna"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    Концертмейстер як медіатор між музикою і тілом у процесі навчання хореографії
    (СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Гламаздіна Олена Павлівна; Hlamazdina Olena Pavlivna; Ігнатовська Оксана Іванівна; Ignatovska Oksana Ivanivna; Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa Fedorivna
    У статті здійснено комплексний аналіз ролі концертмейстера як медіатора між музикою і тілом у процесі навчання хореографії. На основі застосування широкого спектру методів наукового дослідження деталізовано основні аспекти діяльності концертмейстера в контексті навчання хореографії, а також охарактеризовано взаємодію концертмейстера з педагогом. Доведено, що ключовою функцією концертмейстера в хореографічному навчанні є медіація, або посередництво, яке охоплює не лише музичний супровід, а й тісну взаємодію з викладачем і здобувачами. Завдяки цьому створюються оптимальні умови для гармонійного розвитку професійних компетенцій майбутніх хореографів.
  • Документ
    Проблема виконавської інтерпретації хорового твору у процесі професійної підготовки диригента-хормейстера
    (Гельветика, 2024) Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa Fedorivna; Коган Інна Петрівна; Kohan Inna Petrivna; Гламаздіна Олена Павлівна; Hlamazdina Olena Pavlivna
    Актуалізовано проблему виконавської інтерпретації хорового твору у процесі професійної підготовки диригента-хормейстера. Розкрито сутність і поняття інтерпретації. Обговорюються її особливості в музичному мистецтві у процесі роботи над художнім виконанням твору. Визначено базові професійні етапи музично-виконавської діяльності та чинники, що вплива-ють на варіативність трактування музичної композиції. Окремі положення теорії виконавської інтерпретації важливі для розуміння особливостей даного феномену, а також для визначення критеріїв індивідуального стилю диригента. Проблеми побудови змісту музичної інтерпретації, як чуттєвого емоційно-образного відтінку пізнання реальності, виправдані музич-ною природою, межі якої окреслюються виконавцем та його професійним рівнем. Розуміння та вивчення твору в деталях і створення на цій основі виконавської концепції мають реалізуватися в перебігу репетиційної роботи з хором. У контексті проблематики професійного спілкування та побудови ефективних міжособистісних творчих відносин у процесі спільної хоро-вої діяльності можна вести мову про право виконавця на власне прочитання музичного твору та створення оригінальної виконавської концепції. Зазначено, що виконавська інтерпретація поширюється як на процес сприймання хорового твору, так і на процес переадресування його буття слухачеві. Розглядаючи питання професійної підготовки диригента-хормейстера, означено сутність виконавської та музично-педа-гогічної практики фахівця. А індивідуальний підхід до кожного здобувача вищої освіти, розвиток його музичних здібностей сприяють активізації в навчальному процесі, творчому самовиявленню.
  • Документ
    Феноменологія та методологія концертмейстерського виконавства: від супроводу до художнього партнерства
    (2026) Ігнатовська Оксана Іванівна; Ignatovska Oksana Ivanivna; Гламаздіна Олена Павлівна; Hlamazdina Olena Pavlivna; Ігнатовська Тетяна Анатоліївна; Ihnatovska Tetiana Anatoliivna
    У статті здійснено комплексний науковий аналіз трансформації ролі піаніста-концертмейстера в контексті сучасної виконавської культури. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення професійної ідентичності піаніста в ансамблі та подолання застарілих ієрархічних упереджень, де роль концертмейстера розглядалася як суто допоміжна. Автори обґрунтовують перехід від традиційної дефініції «акомпанемент» до концепції «collaborative piano» (спільне музикування), що передбачає утвердження статусу піаніста як повноправного творчого партнера та співавтора інтерпретаційної концепції. У межах дослідження висвітлено психологічні аспекти взаємодії в камерному дуеті, де стратегія пасивного слідування за солістом заперечується на користь активного прогностичного моделювання художнього образу. Окрему увагу приділено специфіці фактурного мислення концертмейстера, зокрема інверсії функцій рук, де ліва рука формує гармонійну опору та басовий фундамент, а права забезпечує тембральну прозорість і обертонову насиченість. Розвінчано поширені міфи щодо звукового балансу; за допомогою акустичного аналізу доведено, що відкрита кришка рояля сприяє кращій проєкції звуку та створенню об’ємної звукової аури, яка підтримує вокальну лінію, не пригнічуючи її. На прикладі вокальних циклів Ф. Шуберта проаналізовано роль піаніста як безпосереднього інтерпретатора поетичного тексту, що вимагає глибоких знань у галузі фонетики, лінгвістики та драматургії. Досліджено когнітивні виклики професії, зокрема мистецтво миттєвого транспонування, читання з листа та невербальної комунікації безпосередньо в момент перформансу. Зроблено висновок, що сучасне концертмейстерство є вищою формою музичної емпатії та інтелектуалізму, де відмова від виконавського егоцентризму на користь ансамблевої синергії стає запорукою створення цілісного художнього продукту. Результати дослідження можуть бути інтегровані в навчальний процес вищих мистецьких закладів для вдосконалення методик підготовки бакалаврів та магістрів у галузі камерного ансамблю.