Перегляд за Автор "Halytskyi Roman"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Теоретичні основи дослідження особливостей рухової активності учнів у позанавчальний час
    (2025) Томенко Олександр Анатолійович; Tomenko Oleksandr Anatoliiovych; Галицький Роман; Halytskyi Roman
    У статті здійснено аналіз особливостей рухової активності учнів у позанавчальний час – ключового аспекту сучасної здоров’язберігаючої освіти, що втрачає інтенсивність на тлі цифрової трансформації, зростанні сидячого способу життя та фрагментарності організаційних механізмів позашкільного простору. Автори статті формулюють інтегративну модель рухової активності як багатофакторного феномену, що включає біофізичні, когнітивно-мотиваційні, соціокультурні та середовищні виміри. Під час написання статті було використано концептуальні рамки теорії самовизначення (Deci & Ryan), моделей поведінкової регуляції фізичної активності (Brehm, Bandura, Fishbein-Ajzen), що дозволило розкрити механізми формування внутрішньої мотивації до руху та ролі зовнішніх стимулів у її підтримці. У даній статті детально розглянуто детермінанти рухової активності: доступність інфраструктури, гендерні та вікові особливості учнів, роль школи як механізму формування норм та цінностей, вплив цифрових платформ та медіасередовища. Зокрема, доведено, що вікові періоди (молодший, середній, старший шкільний вік) вимагають різних підходів до організації руху: від ігрової спонтанності до цілеспрямованої саморегуляції. Гендерні відмінності проявляються не лише в уподобаннях до певних видів рухової активності, а й у рівні самооцінки та страху соціальної оцінки, що впливає на залученість до рухової діяльності. Авторами статті встановлено, що ефективне підвищення рівня рухової активності учнів в позанавчальний час неможливе без системної взаємодії між школою, родиною, місцевими органами влади та спортивними організаціями; саме інституціональна інтеграція рухової активності в структуру позанавчальної діяльності, а не її фрагментарне впровадження, забезпечує тривалий позитивний ефект. Рух у позанавчальний час має стати невід’ємною, вимірюваною, педагогічно супроводжуваною складовою освітнього процесу, орієнтованого на формування здоров’язбережувальної особистості. Результати дослідження мають високу практичну значущість: вони формують базу для розробки рекомендацій щодо організації позанавчального рухового простору, стандартизації моніторингових процедур, модернізації програм фахової підготовки вчителів фізичної культури.