Перегляд за Автор "Hadetska Zoia Mytrofanivna"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    CRM-системи як засіб автоматизації бізнес-процесів торговельного бізнесу
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Гадецька Зоя Митрофанівна; Hadetska Zoia Mytrofanivna
    Стаття присвячена проблемам використання CRM-систем для ефективного ведення та автоматизації бізнес-процесів торговельного бізнесу. CRM означає «управління взаємовідносинами з клієнтами» і відноситься до всіх методів, інструментів і технологій, які використовує торговельний бізнес для розвитку, утримання і залучення клієнтів. Проаналізовано основні функції, які виконує така CRM-система, розглянуто основні модулі системи, переваги та недоліки у використанні таких систем. Проведений аналіз рейтингу CRM-систем для автоматизації бізнес-процесів торговельного бізнесу. Дослідження виявило, що серед CRM-систем лідером опитування у 2023 році став програмний засіб SalesDrive. За висновками експертів, SalesDrive якісна, проста у використанні та налаштуванні українська розробка, має модулі інтеграції з іншими сервісами та інтернет-ресурсами, та орієнтована на потреби інтернет-магазинів та інших торгівельних компаній. Досліджено основні етапи впровадження CRM-систем.
  • Документ
    Використання сучасних технологій штучного інтелекту при підготовці наукових публікацій
    (2025) Гадецька Зоя Митрофанівна; Hadetska Zoia Mytrofanivna; Черкащенко Анастасія; Cherkashchenko Anastasiia
    Стаття присвячена проблемам використання штучного інтелекту (ШІ) в науковій сфері, зокрема при підготовці наукових публікацій. Для успішної реалізації цих задач впроваджується «Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні» на 2025–2030 роки. В статті виокремлені основні переваги використання штучного інтелекту при підготовці наукових публіка-цій, а саме допомога у пошуку релевантних джерел, можливість моделювання складних систем, підвищення якості тексту наукової публікації, допомога у обробці великих баз даних та інформації, можливість перевірки на плагіат, генерування графічних зображень, допомога у перекладі тексту. У статті авторами також проведений огляд та аналіз найбільш популярних AI-інструментів, які використовують науковці для написання, редагування та публікації своїх наукових робіт: Scopus AI, Web of Science Research Assistant, Elicit, Writefull, Paperpal, Grammarly і чати GPT, Gemini, Copy.ai, Copilot. Незважаючи на переваги, в статті також виді-лені ризики застосування технологій штучного інтелекту: порушення наукової етики, використання застарілих джерел та неперевіреної інформації, помилкові результати, питання захисту даних наукових досліджень. Результати дослідження показали, що штучний інтелект є лише допоміжним інструментом, який може значно підвищити ефективність наукового дослідження, полегшити й удосконалити науковий процес, але не замінює творчого під-ходу, критичного мислення, глибокого аналізу та наукової інтуїції дослідника.
  • Документ
    Цифрові сервіси: тренди та перспективи впровадження в Україні
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Гадецька Зоя Митрофанівна; Hadetska Zoia Mytrofanivna
    Стаття присвячена проблемам та перспективам впровадження цифрових сервісів в Україні. Досліджено їхню роль у підвищенні ефективності управління, прозорості та доступності послуг. Визначено ключові переваги цифрових сервісів: цілодобова доступність, електронна взаємодія, інтерактивність, персоналізація, автоматизація, прозорість, економія ресурсів, безпека та орієнтованість на користувача. Детально розглянуто розповсюдження та вплив цифрових сервісів у таких секторах, як: електронне урядування (досвід «Дії» в Україні), фінансові послуги, електронна комерція, охорона здоров’я (телемедицина), освіта (дистанційне навчання) та міське управління (концепція «розумних міст»). Підкреслено, що цифрові сервіси не лише модернізують, а й фундаментально змінюють моделі надання й споживання послуг, роблячи їх доступнішими, зручнішими та ефективнішими. Запропоновано практичні рекомендації та стратегічні напрямки для подальшого ефективного впровадження цифрових сервісів в Україні, що охоплюють розбудову цифрової інфраструктури, розвиток електронного урядування, стимулювання цифровізації бізнесу, розвиток цифрової освіти, забезпечення кібербезпеки та впровадження концепції «розумних міст». Метою є підвищення конкурентоспроможності економіки та покращення якості життя громадян України.