Перегляд за Автор "Chkana Yaroslav Olehovych"
Зараз показуємо 1 - 20 з 38
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Introduction of Didactic Games in the Educational Process(2019-12) Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha Mykolaivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav Olehovych; Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Хворостіна Юрій В'ячеславович; Khvorostina Yurii ViacheslavovychThe relevance of the introduction of didactic games into the educational process consists of modern, effective methods of stimulating pupils' educational and cognitive activity, equipping them with new knowledge, skills, and preparing students for independent life. The use of didactic games in the study of mathematics in elementary school is one of the methods of activating the cognitive activity of students during learning. In reality, didactic games are rarely used in mathematics lessons. The purpose of the article is to substantiate the concept of didactic game and its peculiarities in teaching mathematics. Research Methods: terminological analysis to interpret key research definitions; generalization of scientific sources for determining directions of development and application of didactic games in the educational process. Results. The article substantiates the use of didactic games in mathematics lessons for acquainting pupils with new material, for its consolidation, for repeating previously acquired ideas and concepts, for a fuller and deeper understanding of their learning, formation of computational skills, and formation of outlook. It has been shown that the systematic use of games increases the effectiveness of learning. Lessons of generalization and systematization of knowledge give the greatest opportunities for introduction of game elements in educational process of mathematics. The peculiarities of conducting a mathematics lesson in the 7th grade during the study of the theme "Identical transformations of whole expressions" using didactic game are considered. The conclusions are drawn that in the process of didactic game, pupils learn to solve problems, to compare and summarize, to make their own conclusions and to justify them, to prove their own opinion. Use of didactic games at different stages of the lesson is a good and effective way of activating pupils’ educational and cognitive activity, which has a good effect on improving the level of knowledge in mathematics, the development of mental activity.Документ Regional Computer Graphics Competition as a Tool Of Influence on the Profession Choice: Experience of Sumy Region of Ukraine(2019-05) Yurchenko Artem Oleksandrovych; Udovychenko Olha Mykolaivna; Rozumenko Anatolii; Chkana Yaroslav Olehovych; Ostroha Mariia Mykhailivna; Юрченко Артем Олександрович; Удовиченко Ольга Миколаївна; Розуменко Анатолій; Чкана Ярослав Олегович; Острога Марія МихайлівнаRecently, the IT-industry has become increasingly popular in Ukraine. Young people are aware of the prospects of their own realisation as programmers, system administrators, web designers, etc. At the same time, the prestige of teachers’ work decreases. Pedagogical universities face the problem of small recruitment for pedagogical specialties, where the specialty of a computer science teacher is not an exception. The article describes the experience of the regional computer graphics competition “Colour Your Life” as one of the solutions to the problem of professional orientation of young people in the computer science teaching profession in Sumy region of Ukraine. The authors studied the following problems: 1) confirmation of the competition status as a regional level competition by determining the geography of the participants; 2) determining the most popular graphic editors among youth; 3) determining the preferences of the competition participants for the future profession choice; 4) confirmation of the relationship between the number of participants and the number of applications for the specialty “014 Secondary Education. Computer science” (results are illustrated with infographics). Based on correlation analysis, a direct relationship between the total number of participants and the number of applicants to Makarenko Sumy State Pedagogical University was confirmed.Документ SWOT-аналіз використання фасилітативного підходу при навчанні математичних дисциплін майбутніх учителів математики(ФОП Цьома, 2022) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychСтаттю присвячено виявленню особливостей реалізації фаслітативного підходу при навчанні математичних дисциплін майбутніх учителів математики. Зазначено, що його впровадження має на меті організацію навчального процесу на принципах педагогіки партнерства та гуманізації освіти, спрямованої на формування професійної компетентності педагога-математика. Виділено визначальні характеристики та основні завдання педагогічної фасилітації у підготовці майбутніх учителів математики, структурні компоненти їх фасилітативної компетентності. На основі аналізу алгоритмів роботи фасилітативних технологій, зазначених особливостей математичних знань описано практичне застосування технології «Світове кафе» при онлайн та офлайн навчанні. Зазначено, що володіння фундаментальними математичними знаннями з обраної теми є одним із факторів успішного використання фасилітативних технологій при навчанні математичних дисциплін майбутніх учителів математики, а проведений SWOT-аналіз дозволив виділити позитивні та негативні сторони упровадження такого підходу. Результати дослідження підтверджують доцільність фасилітативного навчання математичних дисциплін. Передбачено подальше вивчення та осмислення цього процесу, розробку відповідного методичного наповнення математичних курсів.Документ Вибрані питання теорії аналітичних функцій(Суми : ФОП Литовченко Є. Б., 2024) Мартиненко Олена Вікторівна; Чкана Ярослав Олегович; Martynenko Olena Viktorivna; Chkana Yaroslav OlehovychПосібник написано відповідно до діючих програм з курсу «Математичний аналіз» для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних університетів. Він зорієнтований на набуття студентами теоретичних знань та практичних умінь з математичного аналізу в частині основних положень теорії аналітичних функцій. Матеріал, поданий в кінці цього посібника, є керівництвом до організації аудиторної, індивідуальної та самостійної роботи студентів. Навчальний посібник рекомендовано для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних та технічних університетів, а також вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів.Документ Використання глосарію при формуванні інформаційної компетентності іноземних студентів при навчанні математичних дисциплін у педагогічних університетах(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychУ статті досліджено важливі аспекти формування інформаційної компетентності іноземних студентів при навчанні математичних дисциплін у педагогічних університетах. Обґрунтовано доцільність упровадження білінгвального навчання при формуванні інформаційної компетентності іноземних студентів; описано методичні особливості використання в навчальному процесі словника математичних термінів (глосарія) як однієї з форм білінгвізму. Виділено складові інформаційної компетентності студентів фізико-математичного факультету педагогічного університету та схарактеризовано рівні її сформованості.Документ Використання методу навчальних проєктів в курсі алгебри та початків аналізу в 10-11 класах(2021) Кучменко Ангеліна Сергіївна; Kuchmenko Anhelina Serhiivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychРобота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет мету та завдання дослідження. У першому розділі «Теоретичні аспекти дослідження» розкрито особливості поняття методу проєктів, навчальний проєкт, історія виникнення, розвиток, розкрито класифікації навчальних проєктів в освітній діяльності, приклад моделі проєкту, принципи, етапи. У другому розділі «Використання навчальних проєктів на уроках математики у 10-11 класах» досліджено характерні особливості дітей цифрового покоління, проаналізовано методи проєктів в публікаціях вчителів математики. Наведено загальні методичні рекомендації щодо проведення опитування, щодо впровадження проєктної діяльності. Опитування щодо впровадження проєктної діяльності.Документ Використання методів математичного аналізу для доведення нерівностей(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychВстановлення відповідності між типами нерівностей і методами їх розв’язування є досить актуальною методичною проблемою. У статті обґрунтовано доцільність застосування методів математичного аналізу для доведення нерівностей та показано, що в багатьох випадках це дозволяє спростити даний процес. Запропоновано методи, що ґрунтуються на властивостях функцій однієї змінної та теорії диференціального й інтегрального числення. До кожного з них підібрано типові нерівності, для яких відповідний метод доведення є більш ефективним за інші. Розкрито особливості використання деяких теорем математичного аналізу, які за певних умов можна вважати основою загального методу доведення нерівностей.Документ Використання соцмереж як засобу формування математичної компетентності майбутніх вчителів математики(2015) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychАвторами проаналізовано доцільність використання соціальних мереж як засобу формування математичної компетентності майбутніх вчителів математики під час навчання на фізико-математичному факультеті педагогічного університету. Виділені форми залучення можливостей віртуальних спільнот при вивченні математичних дисциплін та виокремлені педагогічні та психологічні фактори навчання та соціалізації студентів через соцмережі.Документ Використання соцмереж як засобу формування математичної компетентності майбутніх учителів математики(2016) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychАвторами проаналізовано доцільність використання соціальних мереж як засобу формування математичної компетентності майбутніх учителів математики під час навчання на фізико-математичному факультеті педагогічного університету. Виділено форми залучення можливостей віртуальних спільнот при вивченні математичних дисциплін і виокремлено педагогічні та психологічні фактори навчання й соціалізації студентів через соцмережі.Документ Вступ до математичного аналізу(ФОП Цьома С. П., 2025) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychПосібник написано відповідно до діючих програм з курсу «Математичний аналіз» для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних університетів. Він зорієнтований на набуття студентами теоретичних знань та практичних умінь з математичного аналізу в частині основних положень теорії аналітичних функцій. Матеріал, поданий в кінці цього посібника, є керівництвом до організації аудиторної, індивідуальної та самостійної роботи студентів. Навчальний посібник рекомендовано для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних та технічних університетів, а також вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів.Документ Глосарій з математичного аналізу(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychГлосарій з математичного аналізу є методичним засобом, що спонукає студентів-іноземців до пошуку навчальної інформації. Він сприяє формуванню кожним студентом необхідної термінологічної бази та дозволяє встановлювати свій власний темп навчання, оскільки у ньому на мові символів і російською подано необхідну математичну символіку, основні поняття та їх означення, важливі математичні твердження відповідно до розділів. Алфавітний покажчик термінів та словник трьома мовами (українською, російською, туркменською), наведений у кінці посібника, забезпечує швидке знаходження потрібної інформації.Документ Диференціальне та інтегральне числення в задачах на послідовності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015) Мартиненко Олена Вікторівна; Чкана Ярослав Олегович; Martynenko Olena Viktorivna; Chkana Yaroslav OlehovychУ математичному аналізі та на олімпіадах з математики різного рівня досить часто зустрічаються задачі на числові послідовності, які не мають стандартних методів розв’язування. Іноді пошук розв’язку такої задачі потребує ґрунтовних досліджень, пов’язаних з властивостями функцій. Якщо для заданої послідовності an підібрати деяку функцію ax , визначену при всіх x 0 , і покласти an an для будь-яких n N , то вивчення послідовності можна звести до дослідження функції ax в цілочисельних точках. Цей підхід дозволяє зокрема використовувати теореми диференціального та інтегрального числення при розв’язуванні таких задач. Нажаль, у науковій та методичній літературі з математичного аналізу даний підхід не виділений як метод розв’язування задач на послідовності, не встановлені класи задач, для яких він є найбільш ефективним, а пропонуються лише окремі з них. У даній статті ми виділили типи задач на послідовності, розв’язання яких потребує переходу до функцій неперервного аргументу, та розкрили особливості застосування математичного апарату диференціального та інтегрального числення при їх розв’язуванні.Документ Диференціальні рівняння вищих порядків та системи рівнянь(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav Olehovych; Герасименко В. О.; Herasymenko V. O.Посібник написано відповідно до діючих програм з курсу «Диференціальні рівняння» для студентів фізико-математичних факультетів університетів. У ньому розглянуто загальні питання теорії звичайних диференціальних рівнянь вищих порядків та їх систем та методи їх розв’язування. Читач матиме можливість ознайомитись з обґрунтуванням розв’язків різних типів рівнянь, а також застосувати набуті знання при розв’язуванні задач, запропонованих у кожному пункті та в кінці посібника. Навчальний посібник рекомендовано для студентів фізико-математичних, природничих та технічних спеціальностей університетів, вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів.Документ Домашні завдання з математичного аналізу як засіб розвитку критичного мислення студентів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychНаціональна система вищої освіти наголошує на важливості підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних до прийняття конструктивних рішень на основі критичного аналізу та раціонального використання інформації. Це зумовлює необхідність формування критичного мислення та активацію механізмів самоосвіти, коли самостійно здобуті знання стають ключовим елементом оперативної професійної підготовки студентів. Важливою складовою цього процесу є домашні завдання, при виконанні яких студенти можуть стикатися з різними викликами. Мета статті полягає в обґрунтуванні використання домашніх завдань з математичного аналізу для розвитку критичного мислення студентів. Дане дослідження включає опитування 86 студентів двох університетів та аналіз їхніх відповідей. Студенти позитивно оцінили важливість домашніх завдань та відзначили, що домашні завдання сприяють закріпленню навчального матеріалу, допомагають краще зрозуміти математичні концепції, розвивають аналітичні і практичні навички, самостійність, критичне та творче мислення. У статті також висвітлені підходи до виконання домашніх завдань з математичного аналізу, направлені на формування та розвиток критичного мислення студентів, показано використання різних ресурсів і технологій під час їх виконання. Автори вказують на важливість вибору доцільного підходу з урахуванням філософії конкретного навчального закладу та рівня підготовки студентів. Досліджено ефективність технології "Робочий зошит з математичного аналізу", що поєднує різні підходи до домашніх завдань та сприяє розвитку критичного мислення студентів. Розглянуто структуру "Робочого зошита", яка враховує різні рівні складності, самостійності та творчості завдань. Висновки статті підкреслюють важливість домашніх завдань як інструмента для формування критичного мислення та самостійної роботи студентів у процесі вивчення математичного аналізу.Документ Застосування аналітичної геометрії в задачах математичного аналізу(Суми : ФОП Литовченко Є. Б., 2022) Чкана Ярослав Олегович; Мартиненко Олена Вікторівна; Шишенко Інна Володимирівна; Martynenko Olena Viktorivna; Chkana Yaroslav Olehovych; Shyshenko Inna VolodymyrivnaВажливим аспектом підготовки майбутніх учителів математики є здійснення інтеграції при навчанні дисциплін математичного циклу на основі реалізації міжпредметних зв’язків, зокрема, математичного аналізу та аналітичної геометрії. Представлений посібник відповідає навчальним програмам з цих предметів для бакалаврів середньої освіти фізико-математичних факультетів педагогічних університетів. Автори особливу увагу звернули на розв’язування задач інтегрального та диференціального числення функцій однієї та багатьох змінних, яке неможливе без глибоких знань аналітичної геометрії.Документ Контроль навчальних досягнень учнів у класах з гуманітарним профілем навчання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav Olehovych; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaФормулювання проблеми. Процес навчання математики учнів-гуманітаріїв ускладнюється проблемами обмеженості навчального процесу в часі, низької мотивації їх пізнавальної діяльності, психологічних бар’єрів учнів, оцінювання й самооцінювання їх навчальних досягнень, відсутності нестандартних завдань. Важливим аспектом процесу навчання математики учнів класів з гуманітарним профілем навчання є контроль та оцінювання їх навчальних досягнень. Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація комплексу заходів на базі загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області, педагогічне спостереження, статистичний аналіз отриманих даних. Результати. Автори пропонують при оцінюванні якості математичної підготовки учнів класів з гуманітарним профілем навчання враховувати рівень пізнавального інтересу, пізнавальної активності та пізнавальної самостійності. У дослідженні запропоновано трирівневу структуру системи тематичного контролю до кожної теми. Ефективними є уроки контролю та оцінювання знань, навичок та вмінь учнів у формі уроків-заліків. На всіх етапах проведення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів-гуманітаріїв у процесі навчання математики значну увагу слід приділяти саме організації самоконтролю учнів через заповнення ними таблиць самооцінювання. Слід віддавати перевагу письмовим видам діяльності на противагу усним, для того щоб надавати учням можливість для перевірки та виправлення відповіді. При цьому на уроках математики у класах гуманітарних профілів навчання ефективними є такі форми та види контролю, як математичний диктант, дидактичні ігри, «тихе опитування», виконання довгострокових домашніх завдань, заповнення учнями портфоліо тощо. Висновки. Головною особливістю контрольно-оцінювальної діяльності вчителя математики в класах з гуманітарним профілем навчання є врахування не лише рівня оволодіння конкретними математичними знаннями, навичками та вміннями розв’язувати типові математичні завдання, але й рівня мотивації вивчення математики.Документ Контроль навчальної діяльності студентів педагогічних університетів при вивченні фундаментальних математичних дисциплін(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychУ статті обґрунтовано значення контролю навчальної діяльності студентів, визначено його мету та принципи побудови системи контролю при вивченні математичних дисциплін у педагогічних університетах. Проаналізовано типи контролю (відстежувальний, поточний, проміжний та підсумковий) в контексті специфіки викладання математичних дисциплін та запропоновано форми його упровадження в процес підготовки майбутніх учителів фізико-математичних спеціальностей. Організація навчального процесу при вивченні фахових математичних дисциплін повинна забезпечуватись навчально-методичними засобами для аудиторної та самостійної позааудиторної роботи. Нами було запропоновано для цього використовувати робочий зошит з математичних дисциплін, який є багатофункціональним дидактичним засобом. В статті описано особливості організації контролю навчальних досягнень студентів за допомогою робочого зошиту. На нашу думку, ефективною формою перевірки виконання завдань першого блоку є проведення тестування, що дозволяє оцінити глибину, обсяг та системність знань студентів з даної теми відповідної математичної дисципліни, яке ми пропонуємо проводити на кожному практичному занятті. Про результати виконання завдань третього блоку, які виконуються студентами індивідуально або групами, кожен студент звітує на спеціально відведеній консультації, що проводиться у формі колоквіуму. Всі види робіт оцінюються певною кількістю балів, вносяться до звідної таблиці в кінці робочого зошиту і входять в систему рейтингового оцінювання навчальних досягнень студента. Ця таблиця містить також стовпці для самооцінки, які студенти заповнюють самостійно, керуючись власними відчуттями. Також в статті нами описано технологію проведення екзамену з математичної дисципліни, де перевірку засвоєння теоретичного матеріалу можна здійснювати за допомогою тестування.Документ Критичне мислення як важлива складова математичної компетентності майбутніх учителів математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychВеликий обсяг інформації, яка постійно змінюється, необхідність пошуку нових ідей та розробки ефективних рішень складних задач у високотехнологічному суспільстві зумовлюють підвищення рівня розумової діяльності кожної особистості, зокрема, критичного мислення. Це стає найактуальнішим завданням сучасної освіти. Значний потенціал для розвитку критичного мислення має навчання математики, оскільки створення, дослідження та обґрунтування математичних моделей різних процесів вимагає використання відповідного математичного апарату. У статті обґрунтовано, що критичне мислення є однією із визначальних компонент складових математичної компетентності майбутніх вчителів математики. На основі порівняльного аналізу різних трактувань поняття критичного мислення в психології та педагогіці його інтерпретовано як окремий тип мислення, який визначає цілеспрямовану продуктивну розумову діяльність, що характеризується здатністю людини окреслювати проблему, самостійно знаходити та аналізувати необхідну інформацію, обґрунтовувати свої думки, прагнути до пошуку оптимальних рішень, бути відкритим до сприймання інших поглядів. Виокремлено теоретичні засади розвитку критичного мислення на рівні показників, принципів, властивостей, прийомів та етапів. З’ясовано педагогічні умови та сформульовано завдання, реалізація яких в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти забезпечує формування цього типу мислення при вивченні математичних дисциплін. Виявлено, що математичні задачі, розв’язування яких вимагає комплексного дослідження та вибору найефективнішого шляху отримання правильного результату, є ефективним інструментом розвитку критичного мислення студентів. У цьому контексті описано технологію дослідження задачі з навчальної дисципліни «Математичний аналіз» на існування границі в точці для функції двох змінних.Документ Критичне та математичне мислення в структурі математичної компетентності майбутніх учителів математики(Гельветика, 2024) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychФормулювання проблеми. Вплив глобалізації на складність соціальних структур посилює значення розвитку критичного мислення у професійній підготовці майбутніх учителів математики. Ключовим елементом їх математичної компетентності є математичне мислення, яке включає не тільки знання та вміння, але й здатність до аналізу та вирішення складних проблем. Незважаючи на відсутність єдиної дефініції, сучасна наукова та педагогічна спільнота визнає його існування та важливість. Різні підходи до визначення поняття математичного мислення виявляють його специфічні характеристики, пов'язані з абстрактними об'єктами вивчення. Критичне мислення, як невід’ємна складова математичної компетентності, сприяє цілеспрямованій розумовій діяльності, допомагає окреслювати проблеми, аналізувати інформацію та знаходити оптимальні рішення. Для формування ефективних освітніх підходів при навчанні майбутніх учителів математики актуальним є виявлення та обґрунтування взаємодоповнюваності критичного та математичного мислення при розв’язуванні математичних задач. Матеріали і методи. У дослідженні використано такі теоретичні методи як системний аналіз дослідницьких праць вітчизняних і зарубіжних науковців, систематизація та узагальнення практичного досвіду. Результати. У статті авторами наведена характеристика критичного та математичного мислення в структурі мисленнєвої діяльності при формуванні математичної компетентності майбутніх учителів математики. Виявлені основні відмінності цих типів мислення: абстракція та формалізованість математичного та системність і контекстуальність критичного. Описана специфіка різних аспектів математичного та критичного мислення, сформульована низка питань, які чіткіше розкривають їх унікальні характеристики при розв’язуванні математичних задач. Висновки. Критичне та математичне мислення взаємно підтримують і підсилюють один одного, їх комплементарність створює синергетичний ефект, який забезпечує більш повне й ефективне розв’язування математичних задач. Урахування цих факторів при вдосконаленні наявних та розробці нових навчальних технологій сприятиме розвитку математичної компетентності майбутніх учителів математики.Документ Майбутні вчителі математики у цифровому середовищі:вміння пошуку, перевірки та використання інформації(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav Olehovych; Пономаренко Владислав; Ponomarenko VladyslavУ статті досліджено особливості роботи майбутніх учителів математики з інформацією у цифровому середовищі: їхні навички пошуку, перевірки достовірності та критичного аналізу даних. Метою статті є аналіз взаємодії з інформацією майбутніх вчителів математики, визначення труднощів у критичному оцінюванні даних, а також зіставлення їхніх уявлень про інформаційно-цифрову компетентність і критичне мислення з фактичними практиками роботи з інформацією в цифровому середовищі.Для досягнення мети застосовано комплекс методів дослідження, зокрема, анкетування студентів фізико-математичного факультету щодо їхніх практик пошуку, перевірки та використання інформації; контент-аналіз курсових і кваліфікаційних робіт для оцінки рівня критичного осмислення та обґрунтованості використання джерел; порівняльний аналіз самооцінки студентів і фактичних результатів їхньої роботи з інформацією.Результати дослідження дозволили виявити особливості роботи студентів з інформацією у цифровому середовищі. Проаналізовано основні тенденції у виборі інформаційних ресурсів, способи оцінювання їхньої надійності та характер використання в навчальній і дослідницькій діяльності. Встановлено низку труднощів, пов’язаних із критичним осмисленням інформації, обґрунтуванням висновків і застосуванням цифрових технологій для аналізу даних. Отримані результати можуть слугувати основою для вдосконалення освітнього процесу, спрямованого на розвиток навичок критичного мислення та ефективної взаємодії з інформацією у професійній діяльності майбутніх учителівматематики.Результати дослідження показали, що студенти активно використовують цифрові ресурси для навчання, зокрема відеоуроки, освітні платформи та підручники, однак звернення до наукових статей і спеціалізованих баз даних є менш поширеним.Виявлено особливості перевірки достовірності інформації студентами, а також труднощі у систематичному порівнянні альтернативних підходів до розв’язання математичних задач. Аналіз академічних робіт засвідчив певні проблеми роботи студентів із джерелами, пов’язані з способами їх використання та аргументуванням висновків.Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення навчального процесу, спрямованого на розвиток критичного мислення та інформаційної грамотності студентів. Запропоновано рекомендації щодо розширення практичних завдань із перевірки достовірності інформації, формування навичок аргументованого аналізу та застосування цифрових технологій у процесі підготовки майбутніх учителів математики.