Перегляд за Автор "Borodina Oksana"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Застосування інноваційного обладнання (AirTrack, AirRoll) у підготовці акробатів: методичний аналіз і тренерський досвід
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бородіна Оксана; Шевченко Олексій; Кафтанова Тетяна; Borodina Oksana; Shevchenko Oleksii; Kaftanova Tetiana
    Сучасний розвиток дитячо-юнацького спорту, зокрема спортивної акробатики, потребує підвищеної уваги до безпечності та ефективності тренувального процесу на етапі початкової підготовки. Організм дітей у цей період характеризується функціональною незрілістю опорно-рухового апарату, що підвищує ризик травм при виконанні складнокоординаційних вправ. Актуальним є застосування інноваційних технічних засобів, здатних регулювати механічні характеристики опори та амортизаційні властивості поверхні, створюючи оптимальні умови для розвитку рухових навичок. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка доцільності використання надувних конструкцій AirTrack та AirRoll у підготовці 40 юних акробатів, а також оцінка ставлення тренерів до їх застосування. Використовувалися методи аналізу науково-методичної літератури, порівняння показників виконання акробатичних вправ (група А – стандартний мат, група B – AirTrack/AirRoll) та соціологічного опитування тренерів (n = 28). Результати показали, що використання AirTrack і AirRoll підвищує пропріоцептивну точність на 28,1%, зменшує кількість технічних помилок на 34,8% та скорочує час серії вправ на 9,7%. Більшість тренерів позитивно оцінюють ефективність обладнання: 75% – батут для розвитку фізичної підготовки, 87,5% – для спритності, 87,5% – AirTrack і AirRoll для підвищення технічної майстерності. Практичне застосування обмежене матеріально-технічними бар’єрами (50-62,5%) та недостатньою методичною підготовленістю тренерів (37,5%). Надувні поверхні знижують ударне навантаження на 20-30%, дозволяють виконувати серійні елементи без надмірних витрат енергії та формують раціональну техніку. Психологічний ефект проявляється у підвищенні впевненості, зменшенні страху падіння та створенні сприятливого емоційного середовища. Дані свідчать про доцільність інтеграції інноваційного обладнання у підготовку юних акробатів і формують основу для розроблення методичних рекомендацій та подальших педагогічних експериментів для підвищення технічної майстерності та безпеки тренувального процесу.
  • Документ
    Соціально-комунікативна функція ігрових видів спорту в освітньому процесі ЗВО
    (2026) Бородіна Оксана; Borodina Oksana; Гусаревич Олександр; Husarevych Oleksandr; Бурковський Валентин; Burkovskyi Valentyn; Усатенко Олексій; Usatenko Oleksii; Варивода Олександр; Varyvoda Oleksandr
    У статті досліджується вплив ігрових видів спорту на розвиток соціально-комунікативних компетентностей студентів закладів вищої освіти. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних концепцій соціального навчання та структурних особливостей ігрових видів спорту дозволив виділити ключові механізми формування комунікативних навичок: моделювання та ротацію соціальних ролей, немедійоване навчання у реальних ігрових ситуаціях, отримання емоційного зворотного зв’язку, формування довіри та групової ідентичності, а також тренування вербальних і невербальних каналів комунікації. У межах експериментального дослідження 60 студентів факультету фізичного виховання і спорту пройшли цикл із 10 колективних ігрових тренувань. Результати показали підвищення загального рівня комунікативних навичок на 28%, причому найвищий приріст спостерігався у формуванні довіри та групової ідентичності (+33%). На основі отриманих даних запропоновано методику впровадження ігрових вправ в освітній процес, яка поєднує фізичну активність з навчально-виховними завданнями та передбачає дотримання принципів релевантності меті, психологічної безпеки, рефлексії, ротації ролей та інтеграції фізичного й вербального компонентів. Встановлено, що систематичне використання колективних ігрових вправ сприяє розвитку емоційного інтелекту, здатності до співпраці, лідерських якостей, адаптивності та ефективної міжособистісної взаємодії. Практичне значення дослідження полягає у впровадженні результатів у навчальні програми фізичного виховання, організації тренінгів з командоутворення та формуванні здоров’язбережувального освітнього середовища. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінкою ефективності конкретних програм ігрових вправ у різних групах студентів і визначенням оптимальної структури вправ для розвитку соціально-комунікативних компетентностей.