eSSPU logo
  • Українська
  • English
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
eSSPU logo
  • Фонди та зібрання
  • Пошук за критеріями
  • Українська
  • English
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
  1. Головна
  2. Переглянути за автором

Перегляд за Автор "Baranova Svitlana Volodymyrivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
  • Документ
    Військова лексика в сучасному дискурсі: класифікація та функціональна роль
    (2025) Баранова Світлана Володимирівна; Baranova Svitlana Volodymyrivna; Сагач Анастасія Олексіївна; Sahach Anastasiia Oleksiivna
    У статті розглянуто військову лексику як невід’ємну складову військового дискурсу, що відображає специфіку комунікації у сфері оборони, безпеки та збройних сил. З’ясовано сутність військової лексики, її функції у професійному мовленні військовослужбовців та визначено основні принципи класифікації за змістовими, структурними й функціональними ознаками. Військова лексика трактується як специфічний пласт мовної системи, що формується під впливом історичних подій, технологічного розвитку, суспільно-політичних трансформацій і потреб військової практики. У роботі проаналізовано основні групи військових термінів, жаргонізмів, абревіатур і фразеологічних зворотів, що використовуються в сучасному українському військовому дискурсі. Окремо підкреслено роль військових термінів як засобу професійної комунікації, який забезпечує точність, лаконічність і однозначність передавання інформації в умовах бойових дій та службової взаємодії. Зазначено класифікацію військової лексики за тематичними групами: лексика, пов’язана з видами військ, озброєнням, бойовими діями, управлінням військами, зв’язком, тиловим забезпеченням, морально-психологічними аспектами служби. Звернено увагу на появу нових лексем унаслідок трансформацій сучасного воєнного досвіду, зокрема в контексті російсько-української війни. Визначено основні тенденції розвитку військової термінології: активне запозичення з англійської мови, прагнення до стандартизації, а також адаптація нових понять до українського мовного середовища. У підсумку доведено, що її вивчення є важливим для формування єдиної комунікативної системи Збройних Сил України, розвитку військової термінології та удосконалення професійної мовної підготовки.
  • Документ
    Стратегії перекладу кібермемів як мовно-культурного компоненту маніпуляції свідомістю
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Олійник Юлія Віталіївна; Баранова Світлана Володимирівна; Кобякова Ірина Карпівна; Oliinyk Yuliia Vitaliivna; Baranova Svitlana Volodymyrivna; Kobiakova Iryna Karpivna
    У статті досліджено феномен мовної гри в межах кібермемів, зосереджено увагу на перекладацьких викликах та стратегіях відтворення цього явища з англійської на українську мову. Кібермеми розглядаються як компонент маніпуляції свідомістю та різновид онлайн-комунікації, де поєднуються мовна креативність, візуальність і культурна символіка. Мовна гра та креативність у застосуванні риторичних прийомів здебільшого використовуються для привернення уваги читачів. Експресивні засоби у кібермемах є потужним інструментом маніпуляції свідомістю, оскільки дозволяють не лише інформувати, а й активно впливати на думки, почуття та поведінку аудиторії. Їхнє використання сприяє передачі інформації й формуванню певних емоційних реакцій, впливу на сприйняття подій, людей чи явищ, а також нав’язуванню потрібних установок та оцінок. Авторами підкреслюється важливість врахування психологічних особливостей мовної гри при аналізі контенту кібермемів, виявленні джерел інформаційно-психологічного впливу на свідомість адресата та прогнозуванні наслідків такого впливу для особистості і соціальних процесів. Метою дослідження є виявлення типових форм мовної гри у мемах і аналіз способів їх перекладу. Матеріалом слугують автентичні англомовні меми та їх українські відповідники. Застосовано комплекс перекладацьких трансформацій: лексичну адаптацію, стилістичну компенсацію, синтаксичну перебудову та прагматичну корекцію. Теоретичне підґрунтя складають праці іноземних та українських учених. Зроблено висновок, що адекватне відтворення гумору в кібермемах можливе лише за умови креативного підходу до перекладу з урахуванням культурних і комунікативних особливостей, коли перекладач виступає співтворцем запланованого ефекту. Результати дослідження можуть бути корисними для перекладачів, що працюють із цифровими жанрами, медіатекстами та гумористичним контентом.

Програмне забезпечення DSpace та СумДПУ імені А.С. Макаренка copyright © 2002-2026 LYRASIS

  • Налаштування куків
  • Політика приватності
  • Надіслати відгук