Перегляд за Автор "Azhazha Maryna Andriivna"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Підприємницький університет як драйвер формування конкурентоспроможності економіки знань у контексті сталого розвитку: теоретико-методологічні засади та інституційні механізми розвитку
    (2026) Ажажа Марина Андріївна; Azhazha Maryna Andriivna; Несторенко Тетяна Петрівна; Nestorenko Tetiana Petrivna; Пеліова Яна; Peliova Yana
    Перехід до економіки знань, зумовлений цифровізацією, прискореною циркуляцією знань і зростанням ролі людського капіталу, змінює функції університетів: від «освітньо-наукових» установ до активних агентів інноваційної екосистеми. У межах моделі Triple Helix університет виступає актором взаємодії «університет–індустрія–уряд», що забезпечує трансфер знань у виробництво, комерціалізацію результатів досліджень і розвиток підприємницьких компетентностей. Додаткового виміру проблемі надає інтеграція принципів сталого розвитку та орієнтація інновацій на соціально-екологічний ефект. Мета. Теоретично обґрунтувати сутність підприємницького університету та систематизувати механізми його впливу на конкурентоспроможність економіки знань у контексті інноваційної трансформації та сталого розвитку. Методи. Застосовано теоретичне узагальнення і наукову абстракцію для формування понятійно-категоріального апарату; аналіз і синтез для виокремлення ключових елементів підприємницької трансформації; порівняльний метод для зіставлення зарубіжних і вітчизняних підходів; системний і структурно-функціональний аналіз для дослідження університету як інституції інноваційної екосистеми; інституційний аналіз для оцінювання нормативно-правових передумов та бар’єрів; моделювання та логікоаналітичний метод для формалізації каналів впливу та формування висновків. Результати. Обґрунтовано, що підприємницький університет є цілісною організаційною моделлю, яка поєднує управлінську автономію, диверсифікацію фінансування, інноваційну інфраструктуру та підприємницьку культуру. Запропоновано розглядати його внесок у конкурентоспроможність економіки знань через чотири взаємопов’язані канали: 1) формування людського капіталу та підприємницьких компетентностей; 2) комерціалізація НДДКР і капіталізація знань; 3) інноваційно-активна модель управління та інституційна стійкість; 4) екосистемна взаємодія в логіці Triple Helix із включенням критеріїв сталих інновацій. Показано, що в Україні наявні базові нормативні передумови, однак практичну імплементацію стримують інституційна фрагментарність, слабка кооперація науки, бізнесу та обмежена фінансова автономія. Висновки. Підприємницький університет доцільно трактувати як системний чинник модернізації економіки знань і реалізації цілей сталого розвитку за умови синергії організаційної трансформації, інструментів комерціалізації та екосистемних партнерств; оцінювання результативності має враховувати не лише економічні, а й соціально-екологічні ефекти.