Слобожанські мистецькі студії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанські мистецькі студії за Автор "An Lu"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Риси дуетної поліфонії у фактурі фортепіанних прелюдій К. Дебюссі(Гельветика, 2024) Ань Лу; An LuУ статті розглядається феномен дуетної поліфонії – компонента фортепіанної фактури, відомого за творчістю видат-ного польського композитора-романтика Фредеріка Шопена. Матеріалом аналізу обрано фортепіанні прелюдії Клода Дебюссі «Дельфійські танцівниці», «Вітрила», «Кроки на снігу», «Вереск». Зазначено, що жанр прелюдії у фортепіанній спадщині французького митця є провідним, він уособлює риси композиторського стилю та репрезентує специфічний, багато в чому новаторський комплекс прийомів виразності. В аналізованих прелюдіях К. Дебюссі, які дослідники називають символістськими версіями «шопенізму», прослідковано тіглясть традицій жанру, в тому числі на прикладі проявів дуетної поліфонії. Доведено, що в прелюдіях К. Дебюссі можна спостерігати витончену ліричну камерність і quazi-імпровізаційність фактури, яка йде від фортепіанних творів Ф. Шопена і в якій народжується дуетна поліфонія. Аналіз вибраних прелюдій довів численні приклади трактування дуетної поліфонії шопенівського типу як специфічної форми двоголосся, що поєднала ознаки поліфонічного кон-трапунктування й романтичного інструментального дуету. Вказано на те, що носієм тематизму в прелюдіях є фактурні лінії, які розгортаються більше у просторі ніж у часі, що вони стають основою голосів інструментальних дуетів, склад яких постійно міняється. За традицією, це відбувається за участі супровідних гармонічних голосів. Зберігаються такі ознаки шопенівської дуетної поліфонії, як компактність розміщення голосів, активізація підголоска в момент уповільненні руху у про-відному мелодичному голосі, наявність баса у найнижчому фактурному регістрі та акордовий склад у супровідних голосах. Зроблено висновок, що сутність дуетної поліфонії у прелюдіях К. Дебюссі розкривається у символістському тлумаченні моди-фікованої програмності, на що спрямовані засоби фортепіанної фактури.