Слобожанські мистецькі студії

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13256

Переглянути

Перегляд Слобожанські мистецькі студії за Автор "Afonina Olena Stalivna"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Особистість Євсевія Мандичевського в ракурсі історії та музичної культури Буковини
    (Гельветика, 2024) Афоніна Олена Сталівна; Afonina Olena Stalivna; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zav’ialova Olha Kostiantynivna
    Мета статті полягає у вивченні наукових розвідок з історії Буковини і творчості Євсевія Мандичевського як пред-ставника цього регіону. Наукова новизна полягає в тому, що здійснено музикознавчий аналіз фортепіанного твору Є. Мандичевського «Гавот» у порівнянні з жанровими аналогами Ф. Куперена і Ж.-Б. Люллі у ракурсі стильової спе-цифіки. Висновки. Творча особистість Є. Мандичевського представлена в історії та музичній культурі Буковини на основі вивчення сучасних досліджень з історії краю в ХІХ столітті зі специфікою українського національного відро-дження через ідеї народовства, вплив загальнослов’янського відродження, відбиття обставин територіально-полі-тичного устрою регіону в ХІХ столітті на розвиток мистецтв (В. Філіпчук, С. Фрунчак). Результатом цього стала активізація творчості митців різних галузей, зокрема музичного мистецтва, приміром творчості Є. Мандичевського з концентрацією на фортепіанному творі «Гавот». Життя і творчість Є. Мандичевський вивчали зарубіжні і укра-їнські дослідники (В. Акатріні, Я. Вишпінська, С. Герун, О. Залуцький, К. Калуга, Ю. Каплієнко Ілюк, Л. Кияновська, А. Кушніренко А. Норст, Х. Преда Шімек, Д. Фрізенеґґер, О. Яцків). Для аналізу було використано, серед інших, ком-паративний аналіз, який дозволив виокремити характерні для бароко і романтизму риси, притаманні твору Є. Ман-дичевського. Назва твору відноситься для періоду бароко, а сам танець став бальним із мелодико-гармонічною про-стотою і ритмічною вишуканістю. У добу романтизму, період творчості композитора, вихідця з Буковини, цей жанр в основному зберігав простоту і чіткість структури, що специфічно для класицизму. В «Гавоті» Мандичевського є розширення форми наприкінці першої і третьої частин за рахунок двотактового каденційного звороту, побудованого на мотиві секвенції. Друга частина має активний розробковий характер. Вплив романтизму відчувається в індивідуа-лізованій мелодиці і гармонії мініатюри.