Методологія інтеграції здоров'язбережувальних технологій у процес викладання спортивно-педагогічних дисциплін у ЗВО: теоретичний аспект
Ескіз недоступний
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
У статті теоретично обґрунтовано методологічні засади інтеграції здоров’язбережувальних технологій у викладання спортивно-педагогічних дисциплін як чинника формування відповідного середовища в закладах вищої освіти (педагогічного профілю). Виявлено протиріччя між суспільним запитом на фахівців-носіїв валеологічної культури та фрагментарним впровадженням оздоровчих практик в освітній процес. Застосування сучасних методів дослідження дозволило уточнити категоріальний апарат і розкрити середовищетворчий потенціал дисциплін. Систематизовано чотири домінуючі методологічні засади: системно-інтегративну єдність, особистісно-суб’єктну спрямованість, контекстуально-професійну орієнтацію та рефлексивно-діагностичну відкритість. На їх підставі сконструйовано структурно-функціональну модель, що інтегрує ціннісно-мотиваційний, змістово-технологічний, організаційно-діяльнісний та оцінювально-рефлексивний блоки в адаптивний механізм. Обґрунтовано, що переорієнтація з уніфікованих нормативних підходів на індивідуалізовані освітні траєкторії, формування стійкої ціннісної орієнтації на здоров’язбереження як професійний пріоритет, а також імплементація формувального оцінювання забезпечують синергетичний ефект, що сприяє підвищенню психоемоційної стійкості здобувачів вищої освіти та позитивно модифікує загальний соціально-психологічний клімат закладу вищої освіти.
Теоретична новизна дослідження полягає у переосмисленні традиційних підходів до здоров’язбережувальної діяльності у закладах вищої освіти (педагогічного профілю) через перехід від локальних і епізодичних оздоровчих практик до цілісної теоретико-методологічної системи. У межах запропонованого підходу фізичне виховання розглядається не лише як функціональний компонент професійної освіти, а як системоутворювальне ядро середовищної трансформації, здатне інтегрувати аксіологічні, організаційно-педагогічні та здоров’язбережувальні вектори освітнього процесу. Самостійне теоретичне значення має виокремлення комплексу механізмів, які забезпечують інституційні зміни в освітньому середовищі. До таких механізмів віднесено нормативне переформатування змісту та критеріїв оцінювання навчальних досягнень, професійну ідентифікацію здоров’язбереження як ціннісного орієнтира педагогічної діяльності, а також механізми соціальної трансляції відповідних практик через міжсуб’єктну взаємодію учасників освітнього процесу. Отримані результати формують теоретико-прикладне підґрунтя для подальшого оновлення освітньо-професійних програм, розроблення валідного діагностичного інструментарію для оцінювання сформованості здоров’язбережувальної компетентності, а також для проведення наступної емпіричної апробації запропонованої моделі в умовах змішаного та цифрово-підтримуваного навчання.
This article theoretically substantiates methodological principles for integrating health-saving technologies into teaching sports and pedagogical disciplines as a factor in shaping health-promoting environments in pedagogical higher education institutions. The study identifies a contradiction between societal demand for specialists embodying health-preservation culture and the fragmented implementation of wellness practices in educational processes. Applying contemporary research methods, the categorical apparatus is refined and the environment-forming potential of these disciplines elucidated. Four core methodological principles are systematized: systemic-integrative unity, person-subject orientation, contextual-professional focus, and reflexive-diagnostic openness. Based on these, a structural-functional model is developed, integrating value-motivational, content-technological, organizational-activity, and evaluative-reflexive components into an adaptive mechanism. Findings demonstrate that transitioning from standardized norms to individualized trajectories, fostering professional health-preservation values, and implementing formative assessment generate synergistic effects that strengthen students' psycho-emotional resilience and positively transform institutional socio-psychological climate. The theoretical novelty lies in reconceptualizing traditional health-promotion approaches through shifting from episodic interventions to a holistic theoretical-methodological system. Physical education is positioned not merely as a functional training component but as a system-forming core of environmental transformation, harmonizing value-based, organizational-pedagogical, and health-saving curriculum dimensions. Key mechanisms driving institutional change are identified: normative restructuring of content and assessment criteria, professional internalization of health preservation as a pedagogical priority, and social transmission of health-promoting practices through collaborative stakeholder interaction. These findings establish a theoretical-applied foundation for updating educational programmes, designing valid diagnostic instruments for assessing health-saving competence, and conducting empirical validation of the proposed model in blended and digitally enhanced learning environments.
This article theoretically substantiates methodological principles for integrating health-saving technologies into teaching sports and pedagogical disciplines as a factor in shaping health-promoting environments in pedagogical higher education institutions. The study identifies a contradiction between societal demand for specialists embodying health-preservation culture and the fragmented implementation of wellness practices in educational processes. Applying contemporary research methods, the categorical apparatus is refined and the environment-forming potential of these disciplines elucidated. Four core methodological principles are systematized: systemic-integrative unity, person-subject orientation, contextual-professional focus, and reflexive-diagnostic openness. Based on these, a structural-functional model is developed, integrating value-motivational, content-technological, organizational-activity, and evaluative-reflexive components into an adaptive mechanism. Findings demonstrate that transitioning from standardized norms to individualized trajectories, fostering professional health-preservation values, and implementing formative assessment generate synergistic effects that strengthen students' psycho-emotional resilience and positively transform institutional socio-psychological climate. The theoretical novelty lies in reconceptualizing traditional health-promotion approaches through shifting from episodic interventions to a holistic theoretical-methodological system. Physical education is positioned not merely as a functional training component but as a system-forming core of environmental transformation, harmonizing value-based, organizational-pedagogical, and health-saving curriculum dimensions. Key mechanisms driving institutional change are identified: normative restructuring of content and assessment criteria, professional internalization of health preservation as a pedagogical priority, and social transmission of health-promoting practices through collaborative stakeholder interaction. These findings establish a theoretical-applied foundation for updating educational programmes, designing valid diagnostic instruments for assessing health-saving competence, and conducting empirical validation of the proposed model in blended and digitally enhanced learning environments.
Опис
Ключові слова
заклад вищої освіти, здоров'язбережувальне середовище, здоров'язбережувальні технології, методика, освітній процес, фізичне виховання, higher education institution, health-saving environment, health-saving technologies, teaching methods, educational process, physical education
Бібліографічний опис
Бойченко, А. Методологія інтеграції здоров'язбережувальних технологій у процес викладання спортивно-педагогічних дисциплін у ЗВО: теоретичний аспект [Текст] / А. Бойченко // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; редкол.: М. Г. Друшляк (гол. ред.), Francis Kwadwo Awuah, Natalia Demeshkant, Artur Fabi [та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2026. – Том 14, № 5. – С. 8–15. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i5-001